Рішення

від 10.07.2018 по справі 905/1059/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.07.2018р. Справа №905/1059/18

за позовом Комунального комерційного підприємство Маріупольської міської ради

Маріупольтепломережа , м.Маріуполь

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство

Азовмашпром , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 121982,89 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа , м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Азовмашпром , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією в сумі 121982,89 грн., у тому числі основний борг в сумі 95248,14 грн., пеня в сумі 15315,85 грн., інфляція в сумі 9298,19 грн. та три проценти річних в сумі 2120,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №41-41 на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р., дислокацію до нього, додаткові угоди №1 від 03.03.2009р., №2 від 15.10.2014р., акти включення опалення, рахунки-фактури на оплату за спожиту теплову енергію на реєстри на вручення рахунків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Азовмашпром зареєстровано за адресою: 87523, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Монтажна, буд.5, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі та про перерву у розгляді справи направлялись відповідачу за вказаною адресою та були отримані останнім про, що свідчать зворотні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно ст.165 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Сттатею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.10.2005р. між сторонами був підписаний договір №41-41на відпуск теплової енергії, за умовами якого позивач (постачальник) подає теплову енергію для об'єктів відповідача (споживача), перерахованих в додатку до даного договору (п.1.1 договору).

За змістом дислокації до договору №41-41на відпуск теплової енергії від 01.10.2005р. теплова енергія має постачатися позивачем відповідачу за адресою: вул. Монтажна, 5.

Згідно з умовами вказаного договору позивачем за період з листопада 2014р. по квітень 2018р. було поставлено відповідачу теплову енергію до об'єкта відповідача, що підтверджується наданими актами на включення централізованого опалення від 23.10.2014р., 14.10.2015р, 18.10.2016р., 24.10.2017р.

При цьому, позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури №11-600119/01 від 30.11.2014р., №12-600199/01 від 30.12.2014р., №01-600199/01 від 30.01.2015р., №02-600119/01 від 27.02.2015р., №03-600119/01 від 31.03.2015р., №04-600119/01 від 30.04.2015р., №11-600119/01 від 30.11.2015р., №12/600119/01 від 30.12.2015р., №01-600119/01 від 29.01.2016р., №02-600119/01 від 29.02.2016р., №03-600119/01 від 31.03.2016р., №04-600119/01 від 25.04.2016р., №11-600119/01 від 30.11.2016р., №12-600119/01 від 31.12.2016р., №01-600119/01 від 31.01.2017р., №02-600119/01 від 28.02.2017р., №03-600119/01 від 31.0.2017р., №11-600119/01 від 30.11.2017р., №12-600119/01 від 31.12.2017р., №01-600119/01 від 31.01.2018р., №02-600119/01 від 28.02.2018р., №03-600119/01 від 31.03.2018р., №04-600119/01 від 30.04.2018р. на суму 95248,14 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем

Факт постачання позивачем обсягів теплової енергії на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Згідно вимог ст.ст.526, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.529 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.4.1 договору в редакції додаткової угоди від 15.10.2014р. споживач за відпущену теплову енергію проводить оплату у відповідності з установленими тарифами. Оплата проводиться згідно виставлених рахунків в строк, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок вручається постачальником під розпис уповноваженою особою або працівником організації (установи, підприємства та інше) споживача. У випадку неотримання рахунку до 10-го числа місяця наступного за розрахунковим, споживач зобов'язаний самостійно отримати рахунок у постачальника.

Таким чином, відповідач мав сплатити вартість отриманої від позивача теплової енергії:

- за рахунком-фактури №11-600119/01 від 30.11.2014р. в строк до 25.12.2014р.;

- за рахунком-фактури №12-600199/01 від 30.12.2014р. в строк до 20.01.2015р.;

- за рахунком-фактури №01-600199/01 від 30.01.2015р. в строк до 27.02.2015р.;

- за рахунком-фактури №02-600119/01 від 27.02.2015р. в строк до 23.03.2015р.;

- за рахунком-фактури №03-600119/01 від 31.03.2015р. в строк до 14.04.2015р.;

- за рахунком-фактури №04-600119/01 від 30.04.2015р. в строк до 19.05.2015р.;

- за рахунком-фактури №11-600119/01 від 30.11.2015р. в строк до 21.12.2015р.;

- за рахунком-фактури №12/600119/01 від 30.12.2015р. в строк до 21.01.2016р.;

- за рахунком-фактури №01-600119/01 від 29.01.2016р. в строк до 10.02.2016р.;

- за рахунком-фактури №02-600119/01 від 29.02.2016р. в строк до 21.03.2016р.;

- за рахунком-фактури №03-600119/01 від 31.03.2016р. в строк до 18.05.2016р.;

- за рахунком-фактури №04-600119/01 від 25.04.2016р. в строк до 18.05.2016р.;

- за рахунком-фактури №11-600119/01 від 30.11.2016р. в строк до 14.12.2016р.;

- за рахунком-фактури №12-600119/01 від 31.12.2016р. в строк до 13.01.2017р.;

- за рахунком-фактури №01-600119/01 від 31.01.2017р. в строк до 21.02.2017р.;

- за рахунком-фактури №02-600119/01 від 28.02.2017р. в строк до 23.03.2017р.;

- за рахунком-фактури №03-600119/01 від 31.03.2017р. в строк до 25.04.2017р.;

- за рахунком-фактури №11-600119/01 від 30.11.2017р. в строк до 26.12.2017р.;

- за рахунком-фактури №12-600119/01 від 31.12.2017р. в строк до 29.01.2018р.;

- за рахунком-фактури №01-600119/01 від 31.01.2018р. в строк до 26.02.2018р.;

- за рахунком-фактури №02-600119/01 від 28.02.2018р. в строк до 22.03.2018р.;

- за рахунком-фактури №03-600119/01 від 31.03.2018р. в строк до 24.04.2018р.;

- за рахунком-фактури №04-600119/01 від 30.04.2018р. в строк до 18.05.2018р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 95248,14 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних за період з 19.12.2015р. по 01.05.2018р. в розмірі 2120,71 грн. та інфляцію в розмірі 9298,19 грн. за період з січня 2016р. по квітень 2018р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено строк настання платежу за отриману енергію за заявленими рахунками-фактури №11-600119/01 від 30.11.2015р., №12/600119/01 від 30.12.2015р., №01-600119/01 від 29.01.2016р., №02-600119/01 від 29.02.2016р., №04-600119/01 від 25.04.2016р., №11-600119/01 від 30.11.2016р., №12-600119/01 від 31.12.2016р., №02-600119/01 від 28.02.2017р., №03-600119/01 від 31.03.2017р., №11-600119/01 від 30.11.2017р., №12-600119/01 від 31.12.2017р., №01-600119/01 від 31.01.2018р. з урахуванням дати отримання відповідачем рахунку на оплату.

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку трьох процентів річних стягненню з відповідача на користь позивача підлягають три проценти річних в сумі 2104,44 грн., а решта вимог щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 16,27 грн. є неправомірною.

Щодо вимог про стягнення інфляції судом враховано наступне:

Відповідно до п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, враховуючи, що за умовами підписаного між сторонами договору відповідач мав сплатити вартість отриманої теплової енергії від позивача за січень 2016р. за рахунком-фактури №01-600119/01 від 29.01.2016р., за отриману теплову енергію за листопад 2016р. за рахунком-фактури №11-600119/01 від 30.11.2016р. у грудні 2017р., нарахування позивачем інфляції за лютий 2016р., грудень 2017р. є невірним. Разом з тим, нарахування інфляції за березень 2016р. за рахунком-фактури №01-600119/01 від 29.01.2016р. також є невірним, оскільки заборгованість за вказаним рахунком-фактури була повністю погашена відповідачем 22.03.2016р., а тому нарахування інфляції за березень 2016р. є неправомірною.

Як наслідок, за результатами проведеного судом перерахунку інфляції стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 9154,61 грн., а решта вимог щодо стягнення інфляції в сумі 144,00 грн. є неправомірною.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.3 договору у випадку несплати рахунку у вказаний термін споживачеві нараховується пеня згідно закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені. Споживачеві - суб'єкту підприємницької діяльності пеня нараховується згідно з Законом України Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за споживання комунальних послуг №686- ХІ у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Згідно вказаного пункту договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 25.12.2014р. по 01.05.2018р. в розмірі 15315,85 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено строк настання платежу за отриману енергію за заявленими рахунками-фактури №11-600119/01 від 30.11.2014р., №12-600199/01 від 30.12.2014р., №01-600199/01 від 30.01.2015р., №02-600119/01 від 27.02.2015р., №04-600119/01 від 30.04.2015р., №11-600119/01 від 30.11.2015р., №12/600119/01 від 30.12.2015р., №01-600119/01 від 29.01.2016р., №02-600119/01 від 29.02.2016р., №04-600119/01 від 25.04.2016р., №11-600119/01 від 30.11.2016р., №12-600119/01 від 31.12.2016р., №02-600119/01 від 28.02.2017р., №03-600119/01 від 31.03.2017р., №11-600119/01 від 30.11.2017р., №12-600119/01 від 31.12.2017р., №01-600119/01 від 31.01.2018р. з урахуванням дати отримання відповідачем рахунку на оплату та безпідставно включено дати оплати 12.03.2015р. (за рахунком-фактури №12-600199/01 від 30.12.2014р.), 22.03.2016р. (за рахунком-фактури №01-600119/01 від 29.01.2016р.), 29.03.2016р. (за рахунком-фактури №02-600119/01 від 29.02.2016р.), 23.01.2017р. (за рахунком-фактури №12-600119/01 від 31.12.2016р.) в кількість днів прострочення. Одночасно, суд приймає до уваги ті обставини, що заборгованість за рахунком-фактури №04-600119/01 від 30.04.2015р. була повністю погашена відповідачем 25.09.2015р., а тому нарахування пені за рахунком-фактури №04-600119/01 від 30.04.2015р. за період з 25.09.2015р. по 18.11.2015р. є неправомірною.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 14746,34 грн., а решта вимог щодо стягнення пені в сумі 569,51 грн. є неправомірною.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 16,27 грн., інфляції в сумі 144,00 грн., пені в сумі 569,51 грн. є неправомірним, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 121252,75 грн., у тому числі основний борг в сумі 95248,14 грн., три процента річних в сумі 2104,44 грн., інфляція в сумі 9154,61грн. та пеня в сумі 14746,34 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа , м.Маріуполь до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Азовмашпром , м.Маріуполь про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією в сумі 121982,89 грн., у тому числі основний борг в сумі 95248,14 грн., пеня в сумі 15315,85 грн., інфляція в сумі 9298,19 грн. та три проценти річних в сумі 2120,71 грн., задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Азовмашпром (87523, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Монтажна, буд. 5, ЄДРПОУ 13509917) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Багатопрофільне підприємство Азовмашпром (84534, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, р/р 26006962486738 в ПАТ ПУМБ м.Київ, МФО 334831, ЄДРПОУ 33760279) основний борг в сумі 95248,14 грн., три процента річних в сумі 2104,44 грн., інфляцію в сумі 9154,61грн. та пеню в сумі 14746,34 грн., всього заборгованість в сумі 121253,53 грн., судовий збір в сумі 1818,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 10.07.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 10.07.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина