номер провадження справи 32/17/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2018 Справа № 908/493/18
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрофлоу Україна", (м. Київ, вул.А.Ахматової, 22, оф 4004, ЄДРПОУ 39633935)
до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна" (70417, Запорізька область, селище Сонячне, вул. Сонячне шосе, 29, ЄДРПОУ 40255834)
про стягнення 154 665 грн. 58 коп.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача : не з'явився.
ВСТАНОВЛЕНО:
Розглядається справа № 908/493/18 (номер провадження справи 32/17/18) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрофлоу Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна" про стягнення 154 665 грн. 58 коп.
Разом з позовною заявою до суду подана заява про забезпечення позовних вимог (вх.№08-10/22/18 від 21.03.2018) шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна" в межах ціни позову - 154 665 грн. 58 коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.03.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне провадження у справі № 908/493/18, підготовче засідання призначено на 25.04.2018. Заява про забезпечення позову судом прийнята до розгляду разом з позовною заявою. Справа № 908/493/18 розглядається судом за правилами загального позовного провадження.
Ухвала суду була направлена на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.
Підготовче засідання відкладалось до 22.05.2018. Ухвалою суду від 22.05.2016 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. 13.06.2018 судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 26.06.2018.
Відповідач позов не визнав з підстав викладених в відзиві на позовну заяву. 22 травня 2018 до канцелярії Господарського суду Запорізької області надійшли письмові пояснення щодо поданої позивачем заяви про забезпечення позовних вимог (долучені до матеріалів справи). 11 червня 2018 до канцелярії подані письмові пояснення, в яких відповідача просить суд долучити до матеріалів справи додаткові матеріали. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.
13.06.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення до справи додаткових документальних доказів. Клопотання судом задоволені.
Представники сторін в судове засідання 26.06.2018 не з'явились.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представників сторін.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю Гідрофлоу Україна (далі - продавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Інвек-Україна (далі - покупець, відповідач) укладений договір купівлі-продажу № 21-08/2017 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Відомості про товар: найменування - Прилад системи водо підготовки Hydro FLOW Industrial P160; кількість товару - 1 (один) (далі - прилад, товар).
Пунктом 1.3. договору визначено, що якість товару повинна відповідати ДСТУ ЕN50081-2:2003, ДСТУ ІЕС61000-6-4:2009, ДСТУ ІЕС 51000-6-2:2008, ДСТУ ЕN 60204-1:2004, ГОСТ 12.2.007.0-75, ДСТУ ІЕС 61310-2-2001.
Підтвердженням якості товару, що продається продавцем, є Декларація про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання від 26.09.2016 р.
Згідно з п. 2.1, договору, загальна вартість товару, що продається за цим договором, становить 250 941,88 грн. (двісті п'ятдесят тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 88 коп.), в тому числі ПДВ 41 823,65 грн.
Сторонами в договорі встановили наступний порядок оплати: протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання договору обома сторонами покупець сплачує продавцю 50 % від загальної вартості товару, яка зазначена в п. 2.1. договору, а саме 125 470,94 грн. (сто двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят грн. 94 коп.), в тому числі ПДВ 20 911,83 грн. ( п. 2.2.1. договору).
Відповідно п. 2.2.2. договору, покупець сплачує продавцю 50 % від загальної вартості товару, яка зазначена в п. 2.1. договору, а саме 125 470,94 грн. (сто двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят грн. 94 коп.), в тому числі ПДВ 20 911,82 грн. не пізніше 3 (трьох) місяців з дати монтажу та проведення пусконаладжувальних робіт продавцем, визначених в Акті приймання-передачі товару, у відповідності з п. 1.4. договору.
Розділом 3 договору позивач та відповідач встановили порядок передачі товару.
Так, продавець повинен повністю передати товар покупцю протягом 10 (десяти) днів з моменту оплати, зазначеної в п.2.2.1 договору. Передача товару покупцю відбувається за адресою: 69096, м. Запоріжжя, вул. Центральна 11.
Документи на товар, які позивач повинен передати відповідачу: гарантійний талон, копія декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання від 26.09.2016 р. (п.3.1., п. 3.2. договору.)
В пункті 2 Акту приймання-передачі Позивач та Відповідач зазначили, що його підписання підтверджує факт поставки товару на загальну суму 250 941.88 грн. у тому числі ПДВ, відповідно до умов договору № 21-08/2017 від 21.08.2017 р.
Розділом 5 договору, позивач та відповідач визначили зобов'язання сторін по договору.
Продавець (позивач) зобов'язаний вчасно передати покупцю товар у стані, що відповідає умовам договору, здійснити монтаж приладу та провести пусконаладжувальні роботи на об'єкті покупця, (п. 5.1.1, п. 5.1.2. договору.)
Відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти товар за кількістю, якістю, асортиментом та комплектацією відповідно до вимог законодавства; оплатити товар у розмірах та терміни, які встановлені договором ( п. 5.2.1., п. 5.2.2 договору).
01.09.2017 року між сторонами був підписаний Акт установки обладнання до договору купівлі-продажу № 21-08/2017 від 21.08.2017 (далі - Акт установки обладнання).
Зі змісту даного акту вбачається, що позивач встановив та ввів в експлуатацію на підприємстві відповідача товар по договору. Обладнання, яке є власністю покупця, встановлено та введено в експлуатацію. Покупець претензій до продавця не має.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 01.09.2017 він виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі, здійснив монтаж товару та провів відповідні пусконаладжувальні роботи.
Таким чином, починаючи з 01.09.2017 року відповідно до п. 2.2.2. договору у відповідача виник обов'язок сплатити неоплачені 50% вартості товару позивачу. Відповідно до умов договору, трьох місячний строк для здійснення оплати закінчився 01.12.2017. Тобто, з 02.12.2017 виникає порушення умов договору зі сторони відповідача щодо оплати неоплачених 50% вартості товару.
В підтвердження вищевикладених обставин, позивачем надані документальні докази, а саме: договір купівлі-продажу № 21-08/2017 від 21.08.2017 р.; декларація про відповідність продукції вимогам Технічних регламентів електромагнітної сумісності обладнання та безпеки низьковольтного електронного обладнання від 26.09.2016 р. Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 08.12.2015 р.
Відповідач, в свою чергу, частково виконав договірні зобов'язання, сплативши 22.08.2017 50% від вартості товару, що підтверджується випискою по рахунку.
З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач цінним листом з описом надіслав відповідачу претензію за вих. № 12-01/1 від 12.01.2018 р. щодо невиконання ТОВ ІНВЕК-УКРАЇНА умов договору купівлі-продажу № 21-08/2017 від 21.08.2017 р. в частині оплати товару. Претензія залишена відповідачем без відповіді.
В своїх запереченнях (письмові пояснення вих.. № 11/06/18 від 07.06.2018) відповідач вказує на те, що 21.12.2017 за вих. № 60/12/2017 ним на адресу позивача була направлена та нібито отримана позивачем 23.12.2017, претензія щодо якості купленого ним товару.
Але, відповідачем не надано до письмових пояснень жодних документальних доказів в підтвердження викладеного.
Позивач заперечив проти тверджень відповідача щодо отримання ним даної претензії.
Зазначає, що тільки 14.03.2018 року позивач отримав від відповідача відповідь на претензію (вих. № 05/03/18 від 06.03.2018 р.). У вищевказаній відповіді на претензію відповідач зазначив, що відкладає розгляд претензії до моменту надання обґрунтованої відповіді на претензію відповідача від 21.12.2017.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказує, що поставлений позивачем товар є неналежної якості. Як документальний доказ неякісного товару відповідач просить суд долучити до матеріалів справи звіт з використанням хімії директора спорткомплексу SKV за 2017, скриншоти сторінки інтернет ресурсу, інструкцію по використанню електролізної установки Dinotec .
Позивач заперечив, проти наданих відповідачем доказів. Спростовуючи заперечення відповідача 13.06.2018 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи протоколу № 15 від 13.04.2018 Інституту гігієни та екології ім. О.О. Богомольця НМУ МОЗ та декларації про відповідність № UF.TR.061.D.02663-17 від 21.09.2017.
Суд погоджується з позицією позивача, та не приймає дані докази, як належні та допустимі.
Згідно з статтею 610 Цивільною кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У п. 6.3. договору сторонами передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми несплати (недоплати) за кожен день прострочення до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання щодо оплати.
Пунктом 6.4. договору також передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 5 % від ціни товару, вказаної у п. 2.1. договору.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивачем пред'явлені до стягнення 12 547,9 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сорок сім гривень дев'ять копійок) штрафу за необґрунтовану односторонню відмову від виконання зобов'язань за договором та пені за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 21-08/2017 від 21.08.2017.
Судом перевірені надані позивачем розрахунки та встановлено, що сума штрафу та пені пред'явлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Окрім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем пред'явлені сума витрат від інфляції в розмірі 4313грн. 23коп. та 3 % річних в розмірі 1103грн. 00коп.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розрахована вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.
Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позовних вимог, суд встановив, що вищевикладене свідчить про ухилення відповідача від обов'язку оплатити, що змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається наладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери що), які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшити за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, саме: статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини одноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з
Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Заперечення відповідача щодо поданої позивачем заяви про забезпечення позову, судом до уваги не приймають, як недоведені належними та допустимими доказами.
Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна" (70417, Запорізька область, селище Сонячне, вул.Сонячне шосе, 29, ЄДРПОУ 40255834), які розміщені на п/р 26009220373895 в АТ ПроКредит Банк , м. Київ, МФО 320984 та в інших банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання рішення суду в частині забезпечення позову в межах ціни позовних вимог - 154 665 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 58 коп.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст. ст. 46, 74, 86, 129, 136, 137, 140, 202, 240, 241, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрофлоу Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна " про стягнення 154 665 грн. 58 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна" (70417, Запорізька область, селище Сонячне, вул. Сонячне шосе, 29, ЄДРПОУ 40255834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрофлоу Україна", (м. Київ, вул.А.Ахматової, 22, оф. 4004, ЄДРПОУ 39633935) 125479 (сто двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 94 коп. основного боргу, 12547 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 09 коп. штрафу, 1103 (одна тисяча сто три) грн. 00 коп. 3% річних, 11230 (одинадцять тисяч двісті тридцять) грн. 51 коп. пені, 4313 (чотири тисячі триста тринадцять) грн. 23 коп. індексу інфляції, 2319 (дві тисячі триста дев'ятнадцять) 99 коп. судового збору за подачу позовної заяви, 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору за подачу заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Видати наказ.
Задовольнити заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕК-Україна" (70417, Запорізька область, селище Сонячне, вул.Сонячне шосе, 29, ЄДРПОУ 40255834), які розміщені на п/р 26009220373895 в АТ ПроКредит Банк , м. Київ, МФО 320984 та в інших банківських установах, які будуть виявлені державним виконавцем під час виконання рішення суду в частині забезпечення позову на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідрофлоу Україна", (м. Київ, вул.А.Ахматової, 22, оф. 4004, ЄДРПОУ 39633935) в межах ціни позовних вимог - 154 665 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 58 коп.
Рішення в частині забезпечення позову є виконавчим документом, зі строком пред'явлення до виконання - 06 липня 2021.
Повний текст рішення оформлено і підписано "06" липня 2018.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2018 |
Оприлюднено | 12.07.2018 |
Номер документу | 75188575 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Колодій Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні