Рішення

від 12.03.2018 по справі 911/3744/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. Справа № 911/3744/17

Господарський суд Київськоїобласті у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест»

про витребування земельної ділянки

за участю представника прокуратури : ОСОБА_1 (посвідчення №042231 від 29.03.2016)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.12.2017 через канцелярію господарського суду Київської області від Першого заступника керівника прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач) надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» (далі - ТОВ «Грінінвест» /відповідач) про витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером №3210946200:01:042:0117, з підстав ст. 388 Цивільного кодексу України.

Поряд з тим, у позовній заяві прокурором вказано третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство екології та природних ресурсів України та Національний природний парк Голосіївський .

Оскільки прокурором не обґрунтовано наявності передбачених ст. 27 ГПК України (в редакції, чинній станом на момент подання позову) обставин щодо того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства екології та природних ресурсів України та Національного природного парку Голосіївський , суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення відповідних осіб до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Київськоїобластівід 12.12.2017 порушено провадження в справі №911/3744/17 та призначено розгляд справи на 15.01.2018.

У судове засідання 15.01.2018 прокурор та представники сторін не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання учасники спору були повідомленні належним чином. Так, зокрема, відповідачу ухвалу про порушення провадження в зазначеній справі було надіслано на юридичну адресу згідно наявних в ЄДР відомостей: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Є. Конверт з відповідно надісланою ухвалою було повернуто органом зв'язку до суду за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, що набрав чинності 15.12.2017, (далі - Господарський процесуальний кодекс України), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 12, 181 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини не доцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2017 постановлено розглядати справу №911/3744/17 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.02.2018, а також запропоновано учасникам справи надати суду додаткові докази, необхідні до вирішення у порядку ст. 182 ГПК України заяви та клопотання, за їх наявності, та встановлено строки для подання таких доказів і клопотань - 01.02.2018.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2018 відкладено підготовче засідання на 26.02.2018.

У встановлений судом строк відповідач не скористався правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав, як і не наддав жодних доказів по справі та/або заяв, клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні.

Водночас, заяв та/чи клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні, ані позивачем, ані прокурором у встановлений судом строк не подано.

У судовому засіданні 26.02.2018 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду по суті на 12.03.2018, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті, а також попереджено учасників справи про наслідки неявки в судове засідання, передбачені ст. 202 ГПК України.

У судове засідання 12.03.2018 представники позивача та відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомили.

Водночас, усі процесуальні документи у даній справі судом надсилались на юридичну адресу відповідача згідно наявних в ЄДР відомостей: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Є, у той час як відомостей щодо іншої адреси відповідач не повідомив.

Враховуючи приписи ст. 202 ГПК України та неявку в судове засідання повідомлених належним чином про розгляд справи сторін, без повідомлення причин їхнеявки, суд дійшов висновку про розгляд справи у судовому засіданні 12.03.2018 за відсутності Кабінету Міністрів України та Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» .

У судовому засіданні 12.03.2018, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Коцюбинської селищної ради двадцять п'ятої сесії п'ятого скликання (друге засідання) від 24.12.2008 №1969/25-5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовничій, 63 в смт Коцюбинське затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 та передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га громадянину ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт Коцюбинське по вул. Мальовничій, 63.

27.02.2009 Відділом земельних ресурсів у м. Ірпені на підставі вказаного рішення селищної ради ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЖ №922142 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 (далі - земельна ділянка).

Надалі, 08.10.2009 між ОСОБА_2 (далі - продавець) та ОСОБА_3 (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого продавець в особі представника передав у власність покупцю, а покупець прийняв належну продавцю на прав власності земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Мальовнича, 63, цільове призначення (використання) земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; кадастровий номер: 3210946200:01:042:0117.

08.10.2009 нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4 посвідчено договір-купівлі продажу земельної ділянки від 08.10.2009 та проставлено на державному акті серії ЯЖ №922142 від 27.02.2009 на право власності на земельну ділянку 3210946200:01:042:0117 відмітку про перехід права власності на вказану земельну ділянку до ОСОБА_3.

Копії вказаних вище рішення, акту та договору наявні в матеріалах зазначеної справи.

30.12.2015 ОСОБА_3 відповідно до протоколу №1 від 28.12.2015 Загальних зборів учасників за передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» , зокрема, земельну ділянку за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Мальовнича, 63, цільове призначення (використання) земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В підтвердження відповідних обставин прокурор надав копію акту №1 прийому-передачі нерухомого майна, як внеску до статного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» .

З долученої прокурором до позову Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №105781453 від 30.11.2017 слідує, що 22.07.2016 за ТОВ «Грінінвест» зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., смт Коцюбинське, вул. Мальовнича, 63.

Згідно доводів прокурора, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04.06.2014 визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 №1969/25-5, оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 була передана органом місцевого самоврядування у власність ОСОБА_2 з перевищенням повноважень.

В обгрунтування поданого позову прокурор зауважив, що спірна земельна ділянка є землею державної власності лісогосподарського призначення, оскільки згідно наданої КП Святошинське лісопаркове господарство інформації та акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 01.09.2016, відповідна земельна ділянка розміщена в частині кварталу 101 га Київського лісництва, з урахуванням Указу Президента України від 01.05.2014 №446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський , розташована на землях природно-заповідного фонду - Національного природного парку Голосіївський .

На підтвердження відповідних обставин, прокурором надано копії акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №А190/180 від 01.09.2016, листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроект №331 від 08.10.2014, листа КП Святошинське лісопаркове господарство №472 від 14.07.2014.

До того ж, за твердженням прокурора, відповідно до законодавчих приписів землями лісогосподарського призначення може розпоряджатися тільки держава в особі Кабінету Міністрів України, у той час як земельна ділянка за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 вибула з державної власності поза волею Кабінету Міністрів України, як розпорядника відповідної земельної ділянки.

Таким чином, посилаючись на незаконне вибуття спірної земельної ділянки із державної власності, прокурор просить суд на підставі ст. 388 ЦК України витребувати з незаконного володіння ТОВ «Грінінвест» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га.

Звернення до суду із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України прокурор обґрунтовує тим, що вилучення земель лісового фонду з порушенням законодавства порушує права та інтереси держави, які у спірних правовідносинах представляє Кабінет Міністрів України.

Водночас, позивачем будь-яких заяв та/або доказів стосовно вирішення спору у даній справі суду не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів та/або документів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, у відповідності до ст. 165 ГПК України, вирішив справу за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши вступне слово прокурора, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд дійшов таких висновків.

Приписами статей 328, 330, 387, 388 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено необхідність встановлення обставин вибуття майна із володіння власника, який вважає своє право власності порушеним та вимагає повернення майна, а не в особи, яка в подальшому здійснила продаж цього майна останньому набувачу.

Виходячи з системного аналізу наведеної норми, витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Предметом доказування у справах за такими позовами є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача тощо. Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Вказаний спосіб захисту орієнтований на захист безпосередньо права власності і не пов'язаний з будь-якими конкретними зобов'язаннями між власником і порушником.

Зазначені у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Відповідно до приписів ст. ст. 318, 324 Цивільного кодексу України суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до ст. 80, 13, 122 та ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу.

Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб'єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Так, з наданої в листі Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО Укрдержліспроект від №331 від 08.10.2014 інформації слідує, що на підставі Постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів УРСР від 20.06.1956 №673 та рішення виконкому Київської міської ради від 07.08.1956 №1186 створено Святошинське лісопаркове господарство, яке ввійшло до складу управління земельної зони м. Києва. Загальна площа Святошинського лісопаркового господарства на момент створення становила 14167 га. Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації №2715 від 17.12.2001 на виконання рішення Київської міської ради від 02.10.2001 №59/1493, перейменовано: Київське державне комунальне об'єднання зеленого будівництва Київзеленбуд на Київське комунальне об'єднання зеленого будівництва та експлуатацій Київзеленбуд ; Державне комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство на Комунальне підприємство Святошинське лісопаркове господарство . Лісовпорядні роботи проводились в 1945-46, 1952-59, 1969, 1979, 1989, 1999, 2009 роках.

Указом Президента України від 01.05.2014 №446/2014 Про зміну меж національного природного парку Голосіївський його територію розширено на 6462,62 га за рахунок земель Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень Київзеленбуд .

Згідно листа КП Святошинське лісопаркове господарство від 14.07.2014 №472 розміщені в частині кварталів 100, 101, 110, 111, 113, 116, 117 земельні ділянки, що були незаконно передані у власність громадянам рішеннями Коцюбинської селищної ради, увійшли до території національного природного парку Голосіївський , який було розширено на підставі Указу президента України №446/2014 від 01.02.2014.

Поряд з тим, згідно акту перевірки Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 01.09.2016 №А190/180 земельна ділянка з кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га відповідно до картосхеми, території перспективної для створення Святошинського- Біличанської філії НПП Голосіївський попереднього функціонального зонування знаходиться в межах 101 кварталу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів прокурора стосовно того, що земельна ділянка за кадастровим номером 3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га розташована на землях природно-заповідного фонду, право розпорядження якими належить до повноважень Кабінету Міністрів України, як органу державної влади, через який держава реалізує право власності на землю, а тому вимога прокурора про витребування земельної ділянки підставно та обґрунтовано заявлена в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України.

Що ж до обставин незаконності вибуття вищевказаної земельної ділянки з державної власності слід зазначити таке.

Згідно ст. ст. 73, 75 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 04.06.2016 у справі №367/6289/13-ц визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 №1969/25-5 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Мальовничій, 63 в смт Коцюбинське .

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.09.2014 у справі №367/6289/13 заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 червня 2014 року в частині відмови визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку з відміткою про перехід права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним державний акт серії ЯЖ №922142 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0017, виданий на ім'я ОСОБА_2 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію. В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 04 червня 2014 року залишено без змін.

Вказане вище рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили та касаційному порядку не оскаржено.

За таких обставин, оскільки рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у цивільній справі встановлено обставини недійсності рішення органу місцевого самоврядування, за яким спірну у даній справі земельну ділянку надано у власність ОСОБА_2, а відповідні обставини в силу приписів ст. 75 ГПК України не потребують доказування, суд дійшов висновку, що подальше відчуження відповідної земельної ділянки та набуття її у власність відповідачем відбулось з порушенням вимог ст. ст. 328, 330 ЦК України, а відтак згідно ст. ст. 387, 388 ЦК України, спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у відповідача як така, що вибула з державної власності поза волею відповідного органу державної влади.

Беручи до уваги зазначене вище, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, суд дійшов висновку, що вимога Першого заступника керівника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки з кадастровим номером №3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га вартістю 93711,00 гривень,підлягає задоволенню з огляду на її обґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись, ст.124 Конституції України, ст. ст. 73, 75, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 328, 330, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. ст. 13, 80, 122, 149 Земельного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Є, ідентифікаційний код 40208868) на користь держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 12/2) земельну ділянку з кадастровим номером №3210946200:01:042:0117 площею 0,15 га вартістю 93 711,00 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінінвест» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Є, ідентифікаційний код 40208868) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1 600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 17.5) підпункту 17) пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення складено 18.06.2018.

Суддя В.А. Ярема