Рішення

від 10.07.2018 по справі 922/1489/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р.Справа № 922/1489/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Триплекс", (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астера Україна" (61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, буд. 36) про стягнення 9612,00 грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Триплекс" 05.06.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих. №01/01-18 від 01.06.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астера Україна" про стягнення 9612,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за усною домовленістю сторін, 20.02.2018 відповідачем направлено позивачу на його електронну адресу рахунок №119 від 20.02.2018 на суму 9612,00 грн. за постачання блокнотів формату А5 у кількості 3000 (три тисячі), а 27.02.2018 ТОВ фірмою "Триплекс" перераховано на рахунок ТОВ "Компанія "Астера Україна" грошові кошти згідно рахунку 119 від 20.02.2018 в розмірі 9612,00 грн., про що посилається на платіжне доручення №14492 від 27.02.2018. Проте ТОВ "Компанія "Астера Україна" блокноти формату А5 у кількості 3000 позивачу не поставило, грошові кошти у розмірі 9612,00 грн. не повернуло. В якості правових підстав посилається, зокрема, на норми статей 530, 663 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Сторони у справі належним чином повідомлялись про розгляд даної справи судом.

Копії ухвал господарського суду Харківської області від 08.06.2018, які були надіслані: на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Витягом з ЄДРПОУ (61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, буд. 36) 21.06.2018 повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення (досилання): за закінченням терміну зберігання"; на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві як "фактичне місцеперебування" (61000, м. Харків, вул. мінеральна, буд. 11) також 21.06.2018 повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення (досилання): за закінченням терміну зберігання"

Сторони правом для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк, не скористались. Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався, відзив на позов не надано.

22.06.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшов супровідний лист (вх. №18070) з оригіналами документів, копії яких подано з позовною заявою для огляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Триплекс" 05.06.2018 звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астера Україна" про стягнення 9612,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що за усною домовленістю сторін, 20.02.2018 відповідачем направлено позивачу на його електронну адресу рахунок №119 від 20.02.2018 на суму 9612,00 грн. за постачання блокнотів формату А5 у кількості 3000 (три тисячі).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.02.2018 ТОВ фірмою "Триплекс" перераховано на рахунок ТОВ "Компанія "Астера Україна" грошові кошти згідно рахунку 119 від 20.02.2018 в розмірі 9612,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №14492 від 27.02.2018.

Однак ТОВ "Компанія "Астера Україна" блокноти формату А5 у кількості 3000 позивачу не поставило, грошові кошти у розмірі 9612,00 грн. не повернуло.

У зв'язку із вищенаведеним, 16.05.2018 ТОВ фірма "Триплекс" направило ТОВ "Компанія "Астера Україна" вимогу за вих. №16/8-18 з вимогою поставити блокноти протягом 7 (семи) календарних днів з моменту пред'явлення цієї вимоги, тобто до 24.05.2018, у випадку не поставлення у визначений строк блокнотів, повернути сплачені ТОВ фірма "Триплекс" кошти у розмірі 9612,00 грн.

Проте ТОВ "Компанія "Астера Україна" відповіді на вищевказану вимогу не надав, товар (блокноти) ТОВ фірма "Триплекс" не поставив та грошові кошти у розмірі 9612,00 грн. не повернув.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення позивачу рахунку на оплату із зазначенням товару та його ціну, яка підлягає оплаті, оплата у свою чергу зазначеного товару свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо постачання товару на сплачену суму, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 9612,00 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Триплекс" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Астера Україна" (61071, м. Харків, вул. Радіотехнічна, буд. 36, код ЄДРПОУ 41722437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Триплекс", (49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 20244069) грошові кошти у розмірі 9612,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.07.2018 р.

Суддя ОСОБА_1