Рішення

від 09.07.2018 по справі 826/16075/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 09 липня 2018 року                      № 826/16075/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Добрівської Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ірком-ЕКТ» прозастосування заходів реагування, - В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі – позивач, ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у місті Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ірком-ЕКТ» (далі – відповідач, ТОВ «НВФ «Ірком-ЕКТ»), в якому просило: - застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ТОВ «НВФ «Ірком-ЕКТ» розташованого за адресою: вул. Червоноткатська, 69 у Деснянському районі міста Києва; - визначити спосіб виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 за №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами держаного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ТОВ «НВФ «Ірком-ЕКТ» розташованого за адресою: вул. Червоноткатська, 69 у Деснянському районі міста Києва. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Конституцію України, Кодекс цивільного захисту України, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затверджене наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у м. Києві №175 від 13.04.2016, та зазначає, що ТОВ «НВФ «Ірком – ЕКТ» порушило вимоги чинного законодавства, а подальша експлуатація об'єкта із порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а тому наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень. У своїх додаткових поясненнях до позовної заяви від 14.09.2017 позивач, навів аналогічні доводи, що і у позовній заяві. Відповідач позовні вимоги не визнав, у своїх письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки ТОВ «НВФ «Ірком – ЕКТ» було усунуто порушення, викладені в адміністративному позові та акті перевірки. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.10.2016 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з не сплатою судового збору. У зв'язку з усуненням позивачем визначених судом недоліків, ухвалою від 10.11.2016 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі; зобов'язати позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл від 10.10.2017 №4857 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2017 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №826/16075/16 та вказану справу 17.10.2017 передано на розгляд судді Добрівській Н.А. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 прийнято до провадження адміністративну справу №826/5353/16, зобов'язано учасників процесу подати до канцелярії суду всі наявні документи та пояснення, які, на думку учасників процесу, мають значення для розгляду даної справи, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні. Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України – викладено його в новій редакції. Пунктом 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У зв'язку з наведеним, розгляд даної справи продовжується судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017. На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи наявність відповідної заяви позивача і повторну неявку відповідача у судове засідання та зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд розглядає справу у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у строк з 12.09.2016 по 30.09.2016, посадовими особами Деснянського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ «НВФ «Інком-ЕКЕ», що розташоване за адресою: вул. Червоноткатська, 69 у Деснянському районі міста Києва, за результатами якої складено акт №235, яким встановлено 30 порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту. З метою усунення виявлених порушень та на підставі зазначеного акта відповідачу винесено припис №235 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зокрема: 1. допускається експлуатація приміщень суб'єктом господарювання без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки – не дає можливість встановити відповідність матеріально-технічної бази субєкта господарювання вимогам нотаріально-правових актів з пожежної безпеки; 2. приміщення нижнього складу (теплий), верхній склад (готової продукції) відділ декорацій, майстерня, обладнані не сертифікованими пожежними сповіщувачами – не забезпечено запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї; 3. пожежні крани-комплекти не укомплектовані важелями для полегшення відкривання вентиля – не встановлено працездатність та можливість мережі зовнішнього протипожежного водогону забезпечувати потрібні за нормами витрату та напір води на гасіння пожежі; 4. люк на горище не виконано протипожежним 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертафікатом відповідності системи УКРСтепо – сприяє швидкому розповсюдженню пожежі всередині будівлі по поверхні горючих речовин будівельним конструкціям, а також між будівлями й спорудами; 5. ширину сходового маршу сходової клітки з 2-го на 1-й поверх адміністративної будівлі виконано менше 1,2 метра; допускається замикання евакуаційних дверей 2-го поверху адміністративної будівлі таким чином що важко відчиняється з середини – не створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей із зони, де є можливість  впливу   на них небезпечних чинників пожежі. 6. приміщення майстерні по виготовленню зразків не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт цілодобового пожежного спостереження – не забезпечено запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї; 7. висота дверей у просторі на шляхах евакуації з коридору 2-го поверху адміністративної будівлі. Відділу контролю якості, виробничого та складського приміщення, менше 2-х метрів; 8. шляхи евакуації з виробництва захаращені матеріальними цінностями, та встановлені шафи для зберігання тари; 9. адміністративна будівля, виробничі та складські споруди не захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5.-38:2008 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд». 10. двері складського приміщення готової продукції, між лабораторіями та виробництвом не виконані протипожежними, з класом вогнестійкості ЕІ 30, які мають сертифікат відповідності системі УкрСЕПРО; 11. приміщення нижнього складу готової продукції не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном з розрахунку зрошення кожної точки приміщення не менше ніж двома струменями води, з витратою 2,5 л/с кожна; 12. світильники з лампами розжарювання в приміщенні відділу декорації, підсобному приміщенні та роздягальні не обладнані захисними платформами; 13. не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; 14. тощо. Вважаючи наведені порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про застосування до відповідача відповідних заходів реагування. Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Статтею 1 цього Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) – це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до ч.5 ст.4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч.7 ст.7 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого Постановою КМУ України від 16.12.2015 №1052 (далі – Положення), закріплено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Відповідно до п.3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Положеннями ст.64 та ст.66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі, будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. За приписами ч.2 ст.68 Кодексу у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення. Положеннями ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Таким чином, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або територіальні органи в містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), мають право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави стверджувати, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи підприємства виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом, які свідчать про неминуче настання негативних наслідків для життя та здоров'я людей. При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Конкретного та вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не наведено. Отже, це є оціночним поняттям, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання. Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Так, судом встановлено, що станом на 23.11.2016 відповідачем усунено порушення зазначені у акті перевірки, на підтвердження чого надані відповідні документи та фото. З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про усунення виявлених порушень, а закінчення виконання робіт відповідачем виключає можливість застосування заборони, а тому суд не вбачає наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування, заявлених у позові. За змістом ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Між тим, позивачем не надано суду переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, неминучість настання таких наслідків та не усунуті на момент розгляду справи. Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають. Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не підлягають. Керуючись ст.ст.3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, - В И Р І Ш И В: У задоволені позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (код ЄДРПОУ 38620155, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Ірком-ЕКТ» (код ЄДРПОУ 21583365, адреса: 02105, м. Київ, вул. П.Усенка, 8) про застосування заходів реагування відмовити повністю. Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.           Суддя:                                                                                Н.А. Добрівська