Постанова від 05.07.2018 по справі 813/764/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 рокуЛьвів№ 876/4549/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів - Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання - Болюк Н. В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Мисак Н. А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Сокальської районної державної адміністрації Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 813/764/18 (рішення ухвалене судом у складі головуючого судді Хоми О. П. у м. Львові, повний текст якого виготовлено 01 червня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - голова Сокальської районної державної адміністрації Львівської області Токай Роман Несторович, про визнання протиправним і скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області Про звільнення ОСОБА_1. від 25 січня 2018 № 12/03-07; поновити його на посаді начальника відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації Львівської області; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність звільнення його з посади державної служби, оскільки в його діях відсутні ознаки дисциплінарного проступку, вчинення якого передбачає застосування виняткового заходу дисциплінарного стягнення у виді звільнення. Крім того, зазначає, що відповідачем не дотримано встановлений Законом України Про державну службу порядок притягнення його до дисциплінарної відповідальності, що свідчить про протиправність оскаржуваного розпорядження.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Сокальська районна державна адміністрація Львівської області подала апеляційну скаргу на нього, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що судом першої інстанції не враховано фактів невиконання позивачем у встановлений термін доручень голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області, а також порушення ним чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, що свідчить про наявність у його діях дисциплінарного проступку.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо її змісту і вимог, посилається на законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за її відсутності.

Заслухавши головуючого суддю, представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розпорядженням першого заступника голови Сокальської районної державної адміністрації від 25 червня 2002 року № 318 Про призначення на посади державних службовців ОСОБА_1 з 25 червня 2002 року призначено на посаду начальника відділу освіти райдержадміністрації з посадовим окладом згідно з штатного розпису, як такого, що був зарахований до кадрового резерву.

Розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації від 25 січня 2018 № 12/03-07 Про звільнення ОСОБА_1. позивача звільнено з посади начальника відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації за вчинення дисциплінарного проступку з 31 січня 2018 року і як підставу звільнення зазначено лист Західного офісу Державної аудиторської служби України від 05 січня 2018 № 03-13м/141 та доповідну записку відділу взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної, оборонної, юридичної роботи та запобігання і виявлення корупції апарату райдержадміністрації від 15 січня 2018 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем порушено процедуру притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що призвело до незаконного звільнення позивача із займаної посади.

Суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби визначені Законом України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності, тощо.

Статтею 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому, відповідно до частини шостої статті 66 Закону № 889-VIII дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з вимогами статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

У разі неможливості створення в державному органі постійної дисциплінарної комісії справи про дисциплінарні проступки, вчинені державними службовцями цього органу, розглядаються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування. У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія може утворюватися одноразово для конкретної справи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відповідно до статті 71 вказаного Закону з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За правилами частини першої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною другою статті 73 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з вимогами статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Відповідно до статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення визначених Законом № 889-VIII дисциплінарних проступків, та виключно за пропозицією чи поданням дисциплінарної комісії.

Як видно з матеріалів справи, розпорядженням голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області від 25 січня 2018 року № 12/03-07 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку, в підтвердження чого зазначено лист Західного офісу Державної аудиторської служби України від 05 січня 2018 року № 03-13м/141 та доповідну записку відділу взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної, оборонної, юридичної роботи та запобігання і виявлення корупції апарату райдержадміністрації від 15 січня 2018 року.

Так, згідно з доповідною запискою відділу взаємодії з правоохоронними органами, мобілізаційної, оборонної, юридичної роботи та запобігання і виявлення корупції апарату райдержадміністрації від 15 січня 2018 року, позивачем не виконано у встановлений термін доручення голови Сокальської районної державної адміністрації Львівської області від 05 січня 2018 року № 1/02-06 про передачу майна в оперативне управління Комунальній установі Сокальської районної ради Львівської області Центр з обслуговування закладів освіти Сокальського району та забезпечення додержання вимог трудового законодавства при вивільненні працівників у зв'язку з їх переводом.

Однак, у зв'язку з отриманням вказаного доручення, позивач в письмовій формі повідомив про неможливість його виконання у зв'язку з необхідністю прийняття головою Сокальської районної державної адміністрації Львівської області відповідних розпоряджень, з врахуванням чого такі були прийняті.

Щодо листа Західного офісу Державної аудиторської служби України від 05 січня 2018 року № 03-13м/141 Про наслідки ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Сокальської районної державної адміністрації , то такий містить відомості про порушення фінансової дисципліни різними посадовими особами.

Разом з тим, оскаржуване розпорядження не містить стислого викладу обставин справи, виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.

Як видно з листа Сокальської районної державної адміністрації від 28 лютого 2018 № 20/02-25 службове розслідування відносно ОСОБА_1 не проводилось, дія дисциплінарної комісії призупинена у зв'язку із внесенням змін до Закону України Про державну службу , дисциплінарна справа не сформована.

Таким чином, дисциплінарною комісією не було визначено ступінь вини позивача, характер і тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку.

Доказів наявності відповідного подання дисциплінарної комісії щодо застосування відповідачем дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Що стосується посилання відповідача на внесення змін до Закону України Про державну службу та непоширення його дії на голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників як на підставу призупинення дії дисциплінарної комісії, то такі не заслуговують на увагу, оскільки, вказана обставина не виключає необхідності дотримання встановленого Законом порядку здійснення дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження щодо інших посадових осіб, зокрема, позивача.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та протиправність застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення на підставі оскаржуваного розпорядження, що свідчить про підставність та обрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Враховуючи тривалість вимушеного прогулу позивача з 01 лютого 2018 року по 24 травня 2018 року (77 робочих днів) та розмір середньоденної заробітної плати (450,34 грн), суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 34676,18 грн.

За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Сокальської районної державної адміністрації Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 813/764/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко судді А. І. Рибачук Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 09 липня 2018 року.