Рішення

від 02.07.2018 по справі 229/647/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/319/2018

ЄУН 229/647/18

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Лопатко Н.В.

за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку(пай) в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ясинуватської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 сільська рада Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування своїх вимог вказав, що 01 грудня 2008 року померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,190 га (кадастровий номер 1425583100-02-000-0144), яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області. Вказана земельна ділянка на праві власності належала ОСОБА_4, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 137744. Зазначене майно мати заповідала позивачу та його сестрі.

За заявою ОСОБА_1 та його сестри ОСОБА_3 державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа, яка зараз зберігається у державній нотаріальній конторі за місцем заведенння. 25.11.2010 року ОСОБА_3 нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину ? частки майна, на другу ? частку земельної ділянки свідоцтво не видано, а більша частина документів належних та необхідних для прийняття спадщини залишилась на тимчасово окупованій території. Зазначає, що листом Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № Н-363-2493 від 11.12.2017 року позивачу було роз'яснено, що архів документів Ясинуватської державної нотаріальної контори залишився у м. Ясинувата, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року було замінено відповідача на ОСОБА_2 сільську раду Ясинуватського району та залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог : ОСОБА_3

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.178 ЦПК України, відзив не надав.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте надав до суду клопотання в якомуй просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти винесення судом заочного рішення по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду відповідач повідомлявся належним чином та своєчасно, проте надав до суду заяву в якій просить розглядати справу у відсутність представника, проти задоволення позову не заперечує.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення справи не надходило.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, встановивши такі фактичні дані тавідповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла 01 грудня 2008 року, про що складено відповідний актовий запис № 24 та підтверджується свідоцтвом про смерть І-НО № 332383.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,190 га (кадастровий номер 1425583100-02-000-0144), яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області , яка належала останній на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 137607.

Відповідно до відповіді № 347/01-16 від 27.04.2018 року, наданої Дружківською державною нотаріальною конторою на запит суду, зазначено, що після смерті ОСОБА_4, померлої 01 грудня 2008 року Ясинуватською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу та 25.11.2010 року за реєстровими №№ 2846, 2848, 2850 були видані свідоцтва про право на спадщину.

Державним нотаріусом Ясинуватської державної нотаріальної контори 25.11.2010 року було видано свідоцтво про право спадщини за заповітом ОСОБА_3 на ? частку майна, а саме на ? земельної ділянки та зареєстровано в реєстрі за №2850, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстра. Спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна є ОСОБА_1 та ОСОБА_3Свідоцтво на другу ? земельної ділянки не видавалось.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підтверджено, що земельна ділянка, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,190 га (кадастровий номер 1425583100-02-000-0144), яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області належить на праві спільної часткової власності ? ОСОБА_3

Як спадкоємець за заповітом , позивач спадщину прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Ясинуватської державної нотаріальної контори, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на ? земельної ділянки площею 5,190 га для позивача виявилося неможливо в зв'язку з тим, що оригінал Державного акту на право приватної власності на вказану земельну ділянку був втрачений, оскільки на даний час м. Ясинувата Донецької області віднесено до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади, в тому числі й нотаріальні контори тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 -р( в ред.№1276-р від 02.12.2015).

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього положення Конвенції про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті6та статті13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обовязків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності це певний юридичний склад, з яким закон повязує виникнення у особи субєктивного права власності на певні обєкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний обєкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеномуст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючого документу. При цьому, передумовою для застосування положеньст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Право власності спадкоємця ОСОБА_1 на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України.

Таким чином, із аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку, що позивачем дотримано всіх визначених законодавцем обставин для набуття права власності на спадщину, однак своє право він не в змозі реалізувати, у звязку з чим дане право підлягає захисту в судовому порядку.

Визнання такого права на спадкове майно відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом, у встановлений законом строк звернувся до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, але не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину через втрату оригіналу державного акту на землю, і в іншому - позасудовому порядку, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права,тому захищаючи охоронювані законом права позивача, таке право в порядку спадкування за законом слід визнати за ним рішенням суду.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач знайшли своє підтвердження, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, ч.1 ст. 141, 259, 263 - 265, 280-282, п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області (розташована за адресою: вул..Шкільна, 2 с. Новобахмутівка, Ясинуватського району Донецької області ЄДРПОУ 21957972), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 (останнє відоме суду місце реєстрації: АДРЕСА_1) про визнання права власності на земельну частку(пай) в порядку спадкування,

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на ? земельної ділянки площею 5,190 га кадастровий номер 1425583100-02-000-1144, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Ясинуватського району Донецької області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 01 грудня 2008 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи ( вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09 липня 2018 року.

Суддя Н.В.Лопатко