Постанова

від 09.07.2018 по справі 820/6863/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6863/16

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2017, суддя І інстанції Зінченко А.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 08.02.17 по справі № 820/6863/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК СТС"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СК СТС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001811401 від 07.12.2016 року та № 0001531402 від 13.12.2016 року.

В обґрунтування адміністративного позову позивач посилався на те, що на підставі актів документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СК СТС (код ЄДРПОУ 39503652) по господарським взаємовідносинам з ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ (код ЄДРПОУ 39762287) за жовтень, грудень 2015, січень 2016 року, ТОВ УКРТЕХБУД за травень 2015 року та за результатами адміністративного оскарження Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001811401 від 07.12.2016 року, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 300 889,02 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 200 592,68 грн., штрафні санкції у сумі - 100 296,34 грн. Також, на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СК СТС (код ЄДРПОУ 39503652) по господарським взаємовідносинам ТОВ СК ДМ (код ЄДРПОУ 38257900) за період - червень 2015 року, ТОВ ВТК СТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 39676612) за період - липень 2015 року, ПП ВОСТОК (код ЄДРПОУ 302288888) за період - листопад 2015 року, ТОВ Оптіма-Д (код ЄДРПОУ 39593898) за період - листопад - грудень 2015 року, січень 2016 року, ТОВ СК СТС-Київ (код ЄДРПОУ 39534921) за період - березень 2016 року, ТОВ ТРЕВІС ГРУПП (код ЄДРПОУ 40173872) за період - березень, травень 2016 року, ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ (код ЄДРПОУ 40243551) за період - червень 2016 року Центральною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0001531402 від 13.12.2016 року, яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 199 091,00 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 799 394,00 грн., штрафні санкції у сумі - 399 697,00 грн. Позивач вважає зазначені рішення неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 у справі № 820/6863/17 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю СК СТС до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.12.2016 року №0001811401 та від 13.12.2016 року №0001531402 Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин у справі, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними належними і допустимими доказами, а судом першої інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, вказував, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів, в підтвердження реальності здійснення госопдарських операцій було надано належно оформлені первинні документи, зокрема, договори, податкові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, кошториси, рахунки-фактура, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СК СТС по господарським взаємовідносинам з ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ за жовтень, грудень 2015 року, січень 2016 року та ТОВ УКРТЕХБУД за травень 2015 року, за результатами якої складено акт №1571/20-30-14-01/39503652 від 13.05.2016 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення ТОВ СК СТС вимог законодавства, а саме:

- ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 803 368 грн. та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 144 606,00 грн. у 2015р.

- ст. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ, на загальну суму 200 595,68 грн., у т.ч. за жовтень 2015 року на суму 18 591,94 грн., за грудень 2015 року на суму 160 711,86 грн., за січень 2016 року на суму - 2 188,88 грн. та внаслідок чого встановлено заниження суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у сумі 200 595,68 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено додаткову документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СК СТС , за результатами якої складено акт від 10.06.2016р. № 2144/20-30-14-02/39503652 - Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю СК СТС (код ЄДРПОУ 39503652) з питань викладених у запереченні до акту № 1571/20-30-14-01/39503652 , висновками якого встановлено порушення з боку ТОВ СК СТС , а саме:

- ст. 134.1.1. ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на суму 68 610 грн. та, як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 12 350 грн. у 2015р.

- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, завищено податковий кредит на суму 13 722,02 грн. у травні 2015 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 13 722,02 грн.

На підставі вказаних актів перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000801401 від 01.07.2016р., яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 156 956 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 156 956 грн., штрафні санкції у сумі - 0 грн.;

- № 0000811401 від 01.07.2016р., яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 321 475,05 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 214 317,70 грн., штрафні санкції у сумі - 107 158,35 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ДФС України рішенням №24740/6/99-99-11-01-02-25 від 17.11.2016р. податкове повідомлення-рішення № 0000801401 від 01.07.2016р. скасовано повністю, а податкове повідомлення-рішення № 0000811401 від 01.07.2016р. залишено в силі в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 300 889,02 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 200 592,68 грн., штрафні санкції у сумі - 100 296,34 грн.

На підставі рішення ДФС України №24740/6/99-99-11-01-02-25 від 17.11.2016р., Центральною ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області, було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0001811401 від 07.12.2016р., яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 300 889,02 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 200 592,68 грн., штрафні санкції у сумі - 100 296,34 грн.

Також, фахівцями Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СК СТС по господарським взаємовідносинам з ТОВ СК ДМ (код ЄДРПОУ 38257900) за період - червень 2015 року, ТОВ ВТК СТАНДАРТ (код ЄДРПОУ 39676612) за період - липень 2015 року, ПП ВОСТОК (код ЄДРПОУ 302288888) за період - листопад 2015 року, ТОВ Оптіма-Д (код ЄДРПОУ 39593898) за період - листопад - грудень 2015 року, січень 2016 року, ТОВ СК СТС-Київ (код ЄДРПОУ 39534921) за період - березень 2016 року, ТОВ ТРЕВІС ГРУПП (код ЄДРПОУ 40173872) за період - березень, травень 2016 року, ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ (код ЄДРПОУ 40243551) за період - червень 2016 року, за результатами якої складено акт №4725/20-30-14-02-10/39503652 від 24.11.2016 року, згідно якого перевіркою встановлено порушення ТОВ СК СТС вимог законодавства, а саме:

- п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 799 394 грн. у т.ч. за червень 2015 року у сумі 2 000 грн., за листопад 2015 року у сумі 45 193 грн., за грудень 2015 року у сумі 24 798 грн., за січень 2016 року у сумі 24 908 грн., за березень 2016 року у сумі 674 987 грн., за травень 2016 року у сумі 9 050 грн., за червень 2016 року у сумі 18 458 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 799 394 грн. у т.ч. за червень 2015 року у сумі 2 000 грн., за листопад 2015 року у сумі 45 193 грн., за грудень 2015 року у сумі 24 798 грн., за січень 2016 року у сумі 24 908 грн., за березень 2016 року у сумі 674 987 грн., за травень 2016 року у сумі 9 050 грн., за червень 2016 року у сумі 18 458 грн.

На підставі вказаного акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001531402 від 13.12.2016р., яким платнику податків визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 199 091,00 грн., в тому числі основний платіж у сумі - 799 394,00 грн., штрафні санкції у сумі - 399 697,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належними первинними документами, а тому оскаржувані рішення є протиправними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується удвох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів (послуг) (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999 первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 цього Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "СК СТС" за перевіряємі періоди мало фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами: ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ СК ДМ , ПП ВОСТОК , ТОВ Оптіма-Д , ТОВ СК СТС-Київ , ТОВ ТРЕВІС ГРУПП , ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ , що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ послугувало те, що Західною ОДПІ м. Харкова та ГУ ДФС у Харківській області було складено узагальнені податкові інформації № 105/7/20-33-22-02-11 від 12.01.2016р. та № 13/20-40-22-09-12/39762287 від 11.02.2016р. щодо ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ за звітні періоди декларування ПДВ жовтень, грудень 2015 року, січень 2016 року. У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність підстав для податкового обліку вказаних операцій, оскільки, на його думку, наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ здійснювалися на підставі договорів:

- № 0311 від 03.11.2015р., предметом якого було виконання робіт з отримання будь-яких погоджень, що необхідні для проектування та прокладання ЛЗ (ліній зв'язку - лінійно-кабельна споруда, яка складається або з волоконо-оптичного кабелю або з симетрично-мідного кабелю, а також з'єднувальних муфт, ввідних та кінцевих пристроїв оптичного чи цифрового кросу, пристроїв захисту від небачених впливів, контрольно-вимірювальних пунктів (КВП), систем маркування та попередження, будівельних конструкцій траси прокладання;

- № 0710 від 07.10.2015р., згідно предметом якого було виконання капітального ремонту трамвайної колії по вул. Шевченка від Червоного до Волгодського 2-го, в м. Харкові;

- № 1509 від 15.09.2015р., предметом якого було виконання робіт з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазина та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування по вул. Ярославській, 8, м. Харків, ПрАТ СЛОБОДА ;

- № 0110 від 01.10.2015р., предметом якого було виконання будівельних робіт по вул. Лозівській, 8, м. Харків, ПАТ Харківська бісквітна фабрика .

Виконання договорів підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (КБ3), податковими накладними з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН, платіжними дорученнями, доказами подальшої реалізації отриманих робіт та послуг.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ "СК ДМ" суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "СК СТС" та ТОВ "СК ДМ" здійснювалися на підставі договору № 09/06/2015 від 09.06.2015р., предметом якого було виконання робіт з розробки проекту зовнішнього електропостачання, погодження проекту в усіх зацікавлених організаціях та розробка геодезичної зйомки для нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8.

На підтвердження реальності фінансово-господарських взаємовідносин за договором, в матеріалах справи наявні первинні документи: видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення, податкові накладні з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ПП ВОСТОК суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ПП ВОСТОК послугувало те, що ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було складено податкову інформацію від 17.02.2016р. № 2364/7/04/-65-22-03/30228888, згідно якої в ході проведеного аналізу інформації не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за листопад 2015р.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "СК СТС" на підставі видаткової накладної №1 від 06.11.2015р. було придбано у ПП ВОСТОК брус 250х80х4500, брус 250х50х4500, брус 100х30х4500, брус 100х120х4000, доска обр. 25х3000, доска обр. 40х1500, що підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: видатковою накладною, рахунком на оплату, платіжними дорученням, доказами поставки придбаних матеріалів та доказами реалізації отриманих матеріалів у складі будівельно-монтажних робіт.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ Оптіма-Д суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ Оптіма-Д послугували податкові інформації Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2016р. № 274/7/20-33-22-02-04 за листопад 2015р., ГУ ДФС у Харківській області від 16.02.2016р. № 56/20-40-22-09-12/39593898 за грудень 2015р., ГУ ДФС у Харківській області від 01.03.2016р. № 103/20-40-14-08-12/39593898 за січень 2016р., згідно яких в ході проведеного аналізу інформації не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за відповідні періоди.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "СК СТС" та ТОВ Оптіма-Д здійснювалися на підставі договору № 10/11-1 від 02.11.2015р., та укладених до нього додаткових угод, а саме: № 1 від 02.11.2015р., № 2 від 16.11.2015р., № 3 від 20.11.2015р., № 4 від 21.12.2015р., № 5 від 21.12.2015р., № 6 від 21.01.2016р., № 7 від 21.01.2016р., згідно яких визначались обсяги, вартість та строки виконання робіт: Ремонтно-будівельні роботи, Підготовка рослин відкритого ґрунту до зими, стрижка кущових насаджень, газону, кронування дерев, Технічне обслуговування систем кондиціонування.

Виконання договору підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: актами приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, податковими накладними з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН, платіжними дорученнями, доказами подальшої реалізації отриманих робіт та наданих послуг.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ СК СТС-Київ суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ СК СТС-Київ послугувало те, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було складено узагальнену податкову інформацію від 27.04.2016р. № 4283/7 за березень 2016р. згідно якої в ході проведеного аналізу інформації не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за відповідні періоди.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "СК СТС" та ТОВ СК СТС-Київ здійснювалися на підставі договору № 11-2015 від 02.11.2015р., предметом якого було виконання робіт перелік, обсяг, вартість, терміни/строки та інші умови яких визначаються сторонами в Додатках до договору.

Виконання договору підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: додатковими угодами до договору, актами приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг, податковими накладними з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН, платіжними дорученнями, доказами подальшої реалізації отриманих робіт та наданих послуг.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ ТРЕВІС ГРУПП суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ ТРЕВІС ГРУПП послугувало те, що Києво-Святошинською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було складено узагальнену податкову інформацію від 22.06.2016р. № 27/10-13-14-04/40173872 за звітний період декларування ПДВ з 01.02.2016р. по 31.05.2016р. згідно якої в ході проведеного аналізу інформації не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за відповідні періоди.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "СК СТС" та ТОВ ТРЕВІС ГРУПП здійснювалися на підставі договорів:

- № 0102 від 01.02.2016р., предметом якого було виконання будівельних робіт по вул. Лозівська, 8, м. Харків, ПАТ Харківська бісквітна фабрика ;

- № 0104 від 01.04.2016р., предметом якого було виконання будівельних робіт по вул. Лозівська, 8, м. Харків, ПАТ Харківська бісквітна фабрика .

Виконання договорів підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (КБ3), податковими накладними з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН, платіжними дорученнями, доказами подальшої реалізації отриманих робіт та послуг.

Щодо взаємовідносин ТОВ "СК СТС" з контрагентом ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки підставою для визначення податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ послугувало те, що Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було складено узагальнену податкову інформацію від 13.07.2016р. № 131/12-01/40243551 за звітний період декларування ПДВ за квітень, травень, червень 2016р. згідно якої в ході проведеного аналізу інформації не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за відповідні періоди.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські взаємовідносини між ТОВ "СК СТС" та ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ здійснювалися на підставі договору № 2004 від 20.04.2016р., предметом якого було виконання будівельних робіт по вул. Лозівська, 8, м. Харків, ПАТ Харківська бісквітна фабрика .

Виконання договору підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи, а саме: актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ2в), довідками про вартість виконаних будівельних робіт (КБ3), податковими накладними з квитанціями про реєстрацію в ЄРПН, платіжними дорученнями, доказами подальшої реалізації отриманих робіт та послуг.

Щодо доводів апеляційної скарги про нереальний характер господарських операцій, здійснених позивачем, колегія суддів вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 73-76 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки відповідачем не наведено доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо доводів відповідача про відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових ресурсів для виконання об'єму робіт згідно договорів підряду перед позивачем, колегія суддів зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів або відсутності у контрагентів основних фондів чи кваліфікованого персоналу.

Крім того, не можуть бути підставою для висновків податкової інспекції щодо нереальності господарських операцій ПП та ТОВ, з огляду на відсутність у них достатніх трудових ресурсів, адже, укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій у процесі виконання зобов'язань за договором.

Також статтею 16 ПК України передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету - є платники податку.

Відповідно до п.36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим.

Отже, відповідальність є персональною; обов'язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

При цьому, колегія суддів зазначає, що досліджені у судовому засіданні документи бухгалтерського та податкового обліку, податкові накладні, що складені контрагентами позивача, відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, тобто є такими, що не викликають сумнівів щодо їх юридичної сили та доказовості та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій ТОВ СК СТС з ТОВ ГЕСАДА КОМПАНІ , ТОВ СК ДМ , ПП ВОСТОК , ТОВ Оптіма-Д , ТОВ СК СТС-Київ , ТОВ ТРЕВІС ГРУПП , ТОВ ОПТ ТОРГ СПЕШЛ .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 у справі № 820/6863/17 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2017 по справі № 820/6863/16 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський