Рішення

від 03.07.2018 по справі 904/2011/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2018м. ДніпроСправа № 904/2011/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Первушин Ю.Ю.

за участю секретаря судового засідання Гаркуша К.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Битяк Н.І.

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження господарську справу за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця", м.Дніпро про витребування майна

СУТЬ СПОРУ:

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця", м. Дніпро про витребування майна.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою Дніпропетровської області встановлено факт безпідставного вибуття із державної власності - об'єкта житлового фонду, розташованого за адресою: вул. Андрія Фабра, 21А у м. Дніпро, загальною площею 504,5 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна -1225837812101).

Ухвалою господарського суду від 14.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.05.2018 року.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2018 року підготовче засідання відкладено на 14.06.2018 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2018 р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2018 р.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.07.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №19/23 від 21.03.2006 було задоволено позовну заяву приватного підприємства Інгрейн до відкритого акціонерного товариства Дніпромлин та визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: вул. Горького, 8А, вул. Свєтлова, 20 та вул. ОСОБА_2 (Сєрова), 21А у м. Дніпро.

На підставі зазначеного рішення суду 02.04.2007 комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради проведено державну реєстрацію права приватної власності на будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: вул. ОСОБА_2 (Сєрова), 21А у м. Дніпро за ТОВ Інгрейн , яким за договором купівлі-продажу ВЕЕ № 286070, реєстраційний номер - 197, укладеного 28.02.2007, зазначену будівлю відчужено на користь ТОВ "Зерниця" (а.с.62).

Відповідно до п. 1 зазначеного договору об'єкт продажу складається з будівлі гуртожитку літ. А-2, у підвалі прим. 1 поз. 1-3, приміщення 2 поз. 1-8, І - вхід у підвал, на І поверсі поз. 1-20, 22-24, 26-30, 32-35, І, II, на II поверсі поз. 36-51, 53-69, III - загальною площею 504,5 кв.м.; літ. а-вхід в підвал; ґанки літ. а 1 , а 11 , а 111 , приямки - 4 шт., літ. В-1 - альтанка;, літ. в - ґанок; розподільний пункт літ. Д; під Д -погріб, сарай літ. Е, сарай літ. Ж, сарай літ. 3; літній душ літ. І (тимчасовий); огорожі № 1-3; ворота № 4,5; мостіння -1.

Частину гуртожитку, що складається з літ. Д - розподільний пункт, площею 10,9 кв.м.; під Д - погріб, площею 439,8 кв.м.; літ. В - альтанка, площею 24,6 кв.м.; в - ґанок, площею 4,2 кв.м.; літ Е -сарай, площею 10,9 кв.м.; №1-6 споруди; І - замощення Товариством з обмеженою відповідальністю Зерниця було виділено в окремі будівлі і споруди та за договорами купівлі продажу № 565 та № 566 від 24.04.2017, посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було відчужено на користь ОСОБА_4Ф.(а.с.77-79).

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 03.05.2018 року у володінні ТОВ Зерниця перебуває будівля гуртожитку, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, 21А загальною площею 504,5 кв.м., що складається з: літ А-2 - будівля гуртожитку, під А-2 - підвал; а - вхід у підвал, а 1 - ґанок; а 2 - ґанок; а 3 - сходи; приямки 4 шт.; літ. Ж - сарай; літ. З - сарай; літ. 1 - душ (тимч.); № 6-9 - споруди; II - замощення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1225837812101), яка належить ТОВ Зерниця на підставі договору купівлі-продажу №197 від 28.02.2007, укладеного з ПП Інгрейн (а.с. 51-52).

Відповідно до п. 2 договору купівлі-продажу вартість будівлі гуртожитку, площею 504,5 кв.м. складала 114 146,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 у справі №19/23 за касаційною скаргою Регіонального відділення фонду державного майна України по Дніпропетровській області рішення господарського суду Дніпропетровської області, за яким ПП Інгрейн набуло право власності на спірну будівлю гуртожитку, було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.38-40).

У подальшому, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2008 у справі № 18/134-08 (36/109-08 (19-23) відмовлено в задоволені позову ПП Інгрейн до ВАТ Дніпромлин , третя особа - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна житлового фонду, що розташовані у м. Дніпро за адресами: вул. Горького, 8А, вул. Андрія Фабра (Сєрова), 21А та вул. Свєтлова, 20 (а.с. 41-144).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2009 у справі №18/134-08(36/109-08(19-23) провадження за апеляційною скаргою ПП Інгрейн на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2008 припинено на підставі ст. ст. 28, 80 ГПК України (в редакції станом на час прийняття рішення) у зв'язку з ліквідацією ВАТ Дніпромлин (а.с. 45-50).

Згідно ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи викладене судом встановлено, що рішеннями судів фактично визнано факт належності будівель гуртожитків до державної власності та відсутність волі власника, направленої на їх відчуження на користь третіх осіб.

Крім того, встановлено, що в ході приватизації орендного підприємства Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів шляхом перетворення у ВАТ Дніпромлин до переліку майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ Дніпромлин при приватизації було включено державний житловий фонд, у тому числі житлові будинки, що розташовані у м. Дніпро за адресами: вул. Горького, 8 А, вул. Андрія Фабра (Сєрова), 21А та вул. Свєтлова, 20, приватизація яких повинна була здійснюватись відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду .

Відповідно до акту оцінки вартості майна орендного підприємства -Дніпропетровський комбінат хлібопродуктів , затвердженого розпорядженням начальника РВ ФДМУ по Дніпропетровській області від 17.03.1997 № 12/35-РСИ державний житловий фонд було вилучено із статутного фонду акціонерного товариства (а.с. 21-24).

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності житловий фонд та інші об'єкти соціальної інфраструктури, що не увійшли до статутного фонду ВАТ Дніпромлин підлягали передачі у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном за наявності згоди на цю передачу відповідної місцевої ради.

Статтею 12 Закону України Про господарські товариства , передбачено, що товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до положення Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі , затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України № 908/68 від 19.05.1999 державні органи приватизації здійснюють функції з управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі.

Відповідно до законодавства України, гуртожитки, які у процесі перетворення державного підприємства у акціонерне товариство не передавалися до комунальної власності, могли залишатися на балансі таких підприємств та використовуватися з метою забезпечення житлом працівників товариства, але права включення їх до статутного фонду законодавством не передбачалося.

В пункті 7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду № 02-5/225 від 02.04.1994 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності зазначено, що знаходження майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної масності. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності і. володінні) підприємства.

Отже, з огляду на вищенаведене, право розпорядження гуртожитками як складовою державного (відомчого) житлового фонду, які на момент корпоратизації та приватизації знаходяться на балансі останніх, здійснюється і межах норм, передбачених житловим законодавством та Законом України Про приватизацію державного житлового фонду .

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до приписів статей 321, 319, 658 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується та розпоряджається, своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.

Стаття 326 ЦК України передбачає, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади.

Відповідно до положення про РВ ФДМУ, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №412 та Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затверджене спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерством економіки України від 19 травня 1999 року №908/68 (далі -Положення) забезпечення реалізації положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, здійснює Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про управління об'єктами державної власності , управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

За ч. 1 ст. З Закону України Про управління об'єктами державної власності , об'єктами управління державної власності, зокрема є: державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про управління об'єктами державної власності , суб'єктом управління об'єктами державної власності, зокрема є Фонд державного майна України та його регіональні відділення, до повноважень, якого віднесено забезпечення захисту майнових прав держави на території України відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 Цивільного кодексу України визначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що при реалізації спірного майна не було дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло із володіння власника поза його волею, а тому підлягає поверненню у його власність.

Відповідно до вимог статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 3 статті 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Як роз'яснено в п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними та п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , наслідки недійсності правочину- підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387-390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов'язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14, від 08.06.2016 у справі №6-3089ц15 та від 18.01.2017 у справі № 6-2776цс-16.

Зокрема, постановою Верховного Суду України від 18.01.2017 у справі № 6-277цс-16 містить правовий висновок, що за змістом п. З ч. 1 ст. 388 ЦК України майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог прокурора.

У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, що їх слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності ТОВ "Зерниця" критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Витребування спірного майна на користь держави з володіння ТОВ "Зерниця" відповідає критерію законності: витребування із його власності спірного майна здійснюється на підставі норми статті 388 ЦК України, яка відповідає вимогам доступності, чіткості та передбачуваності.

У даній справі "суспільним", "публічним" інтересом звернення прокурора до суду з вимогою витребування комунального майна із володіння ТОВ "Зерниця" є задоволення суспільної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення права комунальної власності, захист такого права шляхом повернення до комунальної власності об'єктів комунальної власності, які були передані ТОВ "Зерниця" із порушенням чинного законодавства.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності ТОВ "Зерниця" критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено право позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 13467337) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" (49020, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, 21А, код ЄДРПОУ 34775401) про витребування майна - задовольнити у повному обсязі.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" (49020, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, 21А, код ЄДРПОУ 34775401) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Центральна, буд. 6, код ЄДРПОУ 13467337) будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, 21А, загальною площею 504, 5 кв.м., що складається з літ. А-2 - будівля гуртожитку, під А-2 - підвал, літ. а - вхід в підвал , ганки літ.а (1), а (2), а (3) сходи; приямки - 4шт.; сарай літ З; літній душ літ. І (тимчасовий); №6-9 - споруди, ІІ - замощення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1225837812101).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерниця" (49020, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, 21А, код ЄДРПОУ 34775401) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35217020000291 в ДКСУ у м. Київ за кодом класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 1762, 00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено - 11.07.2018 року.

Суддя ОСОБА_5