Рішення

від 10.07.2018 по справі 909/517/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/517/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А,м. Київ,04053

до відповідача: Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" вул.Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення заборгованості в сумі 2621 грн 94 к.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №11-13/33 від 28.02.18

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Укрриба" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" про стягнення заборгованості в сумі 2621 грн 94 к.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору на виконання робіт №12КГК-2015 від 02.03.15 та обґрунтовано приписами ст.ст.526, 530, 570, 629, 837, 849, 853, 882 Цивільного та ст.193 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зокрема, вказав на те, що аванси за договорами підряду - це грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за договором. Попередня оплата може здійснюватись, зокрема шляхом авансу або завдатку. Аванс - це сума яка сплачується у рахунок грошового зобов'язання наперед і не має забезпечувального характеру, властивого завдатку. В разі невиконання зобов'язання, по якому передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань, а також відзиву на позов суду не подавав. Ухвала суду від 13.06.18, направлена відповідачу - Державному підприємству "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, повернулася на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "вибули". Адреса відповідача, вказана в позовній заяві, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованим за електронним запитом суду №1004181054 від 09.07.18 - вул.Сахарова, 23-А, м. Івано-Франківськ. Повідомлення про зміну місцезнаходження Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" чи інші засоби зв"язку відповідача у суду відсутні.

В силу ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов"язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв"язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.03.15 між Державним підприємством "Укрриба" ( по справі - позивач, по договору - замовник) та Державним підприємством "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" ( по справі- відповідач, по договору - виконавець) укладено договір на виконання робіт №12КГК-2015 від 02.03.15, за умовами якого замовник зобов"язався доручити, а виконавець, у свою чергу, - прийняти на себе зобов"язання щодо розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення аквакультури в постійне користування ДП "Укрриба" орієнтовною площею 1,14 га в межах населеного пункту Княгинецької сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області. Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов"язань (п.7.1 договору).

Згідно з п.1.2 даного договору зміст і терміни виконання етапів визначаються календарним планом (додаток №1), які складають невід"ємну частину договору.

Загальна вартість робіт за цим договором становить 5243,88грн. і визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт ( додаток №2), що складається на підставі погодженого сторонами кошторису на виконання робіт ( додаток №3) (п.2.1, 2.2 договору).

Згідно додатків №1 та №2 строки виконання робіт - з 10.03.15 по 31.08.15, договірна ціна - 5243,88грн.

Пунктами 2.2, 2.3 спірного договору сторони визначили обов"язок замовника здійснити авансовий платіж не пізніше 5-ти днів за днем укладення даного договору виконавцю у розмірі 2621,94грн., а протягом 5-ти банківських днів з дня отримання та підписання акта здавання -приймання виконаних робіт - здійснити повну оплату виконавцю робіт згідно з п.2.1 договору.

Після завершення робіт виконавець представляє замовнику акт здавання-приймання виконаних робіт(п.3.1 договору).

Позивачем згідно платіжного доручення №178 від 07.05.15 перераховано відповідачу авансовий платіж у розмірі 2621,94грн.

Згідно з п.6.3 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов"язань за договором сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та цим договором.

Роботи вважаються виконаними, а договір таким, що припинив свою дію, після підписання сторонами акту здачі-приймання робіт, який є невід"ємною частиною цього договору(п.7.2 договору).

Оскільки матеріали справи не містять акта здачі-приймання робіт, такі роботи вважаються невиконаними.

Згідно з п.8.1 договору усі спори та розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором або в зв"язку з ним, вирішуються шляхом листування, переговорів між сторонами.

У відповідності до зазначеного пункту договору позивачем на адресу відповідача направлено лист №07-13/52 від 04.04.17 щодо повернення перерахованих коштів. у відповідь на який відповідач повідомив позивача про неможливість повернення коштів у зв"язку з перебуванням Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" у стадії ліквідації.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованого за електронним запитом суду №1004181054 від 09.07.18, на момент прийняття судом рішення відсутні відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру".

При вирішенні даного спору суд здійснив наступні

ВИСНОВКИ:

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України: господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до приписів статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом(ст.639 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З правового аналізу змісту даного договору та характеру договірних правовідносин сторін вбачається, що такий договір за своєю правовою природою є договором підряду, відтак до даних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення про підряд, врегульовані параграфом 1 глави 61 Цивільного кодексу України та відповідних положень господарського кодексу України. Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, ст.318 Господарського кодексу України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ст.849 Цивільного кодексу України).

Доказів відмови позивача від спірного договору матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що сплачений позивачем аванс не є збитками в розумінні чинного законодавства, приймаючи до уваги факт направлення позивачем на адресу відповідача листа з вимогою повернути авансовий платіж та положення ст.9, 530, 849 Цивільного кодексу України суд констатує наявність обов"язку відповідача сплатити на користь позивача 2621,94грн.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, на суму 2621,94грн., відтак позов підлягає до задоволення.

Судові витрати за правилами ст.129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.8, 124, 129, 129-1 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.173, 174, 193, Господарського кодексу України, ст.9, 11, 202, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 642, 837, 849, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 86, 129, 216, 232, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Державного підприємства "Укрриба" до Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" про стягнення заборгованості в сумі 2621 грн 94 к.

Стягнути з Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" ( вул.Сахарова, 23-А,м. Івано-Франківськ,76018, код 20553899) на користь Державного підприємства "Укрриба"( вул. Тургенєвська, 82-А,м. Київ,04053, код 25592421) 2621 грн 94 к.( дві тисячі шістсот двадцять одну гривню дев"яносто чотири копійки) основного боргу та 1762,00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2018

Суддя Матуляк П.Я.