Рішення

від 02.07.2018 по справі 908/582/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/25/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018 Справа № 908/582/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.03.2018

від відповідача: не прибув

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/582/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Техікс Трейдинг» (01133, м. Київ, провул. Лабораторний, буд. 1, ідентифікаційний код 37317015)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНІКС» (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33960995)

про стягнення 218 421,47 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Техікс Трейдинг» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. № 27-03-18.1 від 27.03.2018 до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технікс» про стягнення основного боргу в сумі 193 968,00 грн., пені в сумі 9 788,74 грн., штрафу в сумі 10 862,21 грн., інфляційних втрат в сумі 2 909,52 грн., 3% річних в сумі 893,00 грн. за договором поставки № 1/160118 від 16.01.2018.

Ухвалою суду 02.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/582/18 за правилами загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/25/18. Підготовче судове засідання призначено на 16.05.2018.

Ухвалою суду від 16.05.2018 відкладено підготовче засідання на 06.06.2018.

Ухвалою від 06.06.2018 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2018.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 02.07.2018 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні 02.07.2018 представника позивача.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов'язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Суд оголосив про початок розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі та зазначив, що 16.01.2018 сторонами укладено договір поставки № 1/160118, на виконання умов якого позивач, згідно видаткової накладної № 750 від 19.01.2018, здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму193 968,00 грн. Проте, за отриманий товар відповідач не розрахувався, внаслідок чого сума основного боргу за договором становить 193 968,00 грн. За порушення строків оплати відповідачу нараховано пеню у розмірі 9 788, 74 грн., штраф - 10 862,21 грн., інфляційні втрати - 2 909,52 грн. та 3 % річних - 893,00 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 222, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника або ненадання витребуваних документів суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 02.07.2018 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.01.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна Мережа Технікс Трейдинг (Постачальник) і товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ТЕХНІКС (Покупець) укладено договір поставки № 1/160118, за умовами якого (п. 1.1.) Постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені Сторонами строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього повну грошову суму у відповідності з умовами цього Договору.

Асортимент та ціна товару погоджуються сторонами у накладній на поставку товару, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2.).

У пунктах 6.4., 6.5., 6.6. договору Сторони дійшли згоди, що первинна ціна товару вказується в у видатковій накладній на момент відвантаження товару. Оплата товару Покупцем здійснюється на основі остаточно розрахованої ціни, визначеної згідно формули, вказаної в пункті 6.3. Договору. Сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених Постачальником Покупую строку дії цього договору. Загальна вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в накладній.

Розділом 7 договору сторони обумовили, що всі розрахунки за цим Договором здійснюються виключно у національній валюті України (п. 7.1.). Покупець повинен сплатити за кожну партію поставленого товару 10 (десяти) календарних днів з момент поставки такого товару (п. 7.2.). Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника в цьому договорі (п. 7.3.). Оплата здійснюється Покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленої Постачальником на вартість поставленої партії товару (п. 7.4.).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 193 968,00 грн., про що свідчить видаткова накладна від 19.01.2018 № 750. На оплату отриманого товару відповідачу виставлено рахунок від 19.01.2018 № 391 на суму 193 968,00 грн.

Проте, оплата товару у строк, визначений договором, здійснена не була.

У зв'язку з порушенням умов договору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 23.02.2018 № 23/02/18-1.1 з вимогою перерахувати суми основного боргу та штрафних санкцій на рахунок позивача.

Листом від 27.02.2018 № 2-27/02/18 відповідач повідомив позивача про те, що суму основного боргу за поставлений товар у розмірі 193 968,00 грн. визнає, але посилаючись на тимчасові труднощі просить позивача відстрочити виконання свого зобов'язання за договором на один рік.

Предметом даного судового розгляду є спір про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 193 968,00 грн., пені в сумі 9 788,74 грн. за період з 31.01.2018 по 27.03.2018, штрафу в сумі 10 862,21 грн., інфляційних втрат в сумі 2 909,52 грн. за період 30.01.2018 по 27.03.2018, 3% річних в сумі 893,00 грн. за період з 30.01.2018 по 27.03.2018.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошву суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки здійснення розрахунків узгоджено сторонами, про що зазначалось вище.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Як слідує із статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок оплатити отриманий товар у термін, визначений у договорі.

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, всупереч умов договору та вимог закону, у визначений строки не виконав, доказів суду не надав.

За приписами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 193 968,00 грн.

Відповідач не спростував висновків суду та доводів позивача.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 193 968,00 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати товару, позивачем нарахована пеня у розмірі 9 788,74 грн. за загальний період з 30.01.2018 по 27.03.2018 та 10 862,21 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.6. договору, за порушення грошових зобов'язань за цим договором Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення зобов'язання, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання та штраф у розмірі 0,1% від суми невиконаного грошового в'язання за кожний день порушення виконання.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеня в сумі 9 788,74 грн. та штраф у розмірі10 862,21 грн., оскільки це не суперечить п. 7.6. Договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 2 909,52 грн. інфляції та 893,00 грн. 3 % річних за період з 30.01.2018 по 27.03.2018.

Розрахунок 3% річних та інфляції виконаний з дотриманням норм законодавства, а тому вимога в цій частині судом задовольняються.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 3 276,33 грн.

Керуючись ст. ст. 219, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ТЕХНІКС» (69041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33960995) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна мережа «Техікс Трейдинг» (01133, м. Київ, провул. Лабораторний, буд. 1, ідентифікаційний код 37317015) - основного боргу в сумі 193 968 (сто дев'яносто три тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., пені в сумі 9 788 (дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп.., штрафу в сумі 10 862 (десять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 21 коп., інфляційних втрат в сумі 2 909 (дві тисячі дев'ятсот девять) грн. 52 коп., 3% річних в сумі 893 (вісімсот дев'яносто три) грн. 00 коп. та 3 276 (три тисячі двісті сімдесят шість) грн. 33 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 06.07.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян