Рішення

від 02.07.2018 по справі 910/5054/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2018Справа № 910/5054/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/5054/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ"; доТовариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР СТАР ГРУП"; простягнення 101 140,18 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер стар груп" про стягнення заборгованості на загальну суму 101 140,18 грн., в тому числі основний борг в сумі 75 472 грн., пеню у розмірі 11 313,99 грн., 3% річних в сумі 1 292,80 грн., інфляційні втрати в сумі 4 344,19 грн. та штрафу у розмірі 8 717,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням своїх обов'язків за договором поставки № 23/06/17-1 від 23.06.2017 р.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ІМПЕРОВО ФУДЗ (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СІЛЬВЕР СТАР ГРУП (покупець) було укладено договір поставки № 23/06/17-1 про постачання товару, а саме: яйце куряче (далі-договір).

Згідно з п. 1.1. договору покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримане яйце куряче свіже (далі - товар).

Пунктом 2.3 даного договору передбачено, що постачальник передає товар покупцю на умовах відстрочення платежу на 7 днів з моменту поставки і що покупець здійснює 100% оплати вартості товару.

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.12 договору датою поставки партії товару та датою прийняття партії товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на відпуск товару покупцю. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця одночасно з підписанням сторонами видаткової накладної на товар.

Крім того, п. 3.10 договору передбачено, що підписання видаткової накладної покупцем, або його представником є підтвердження передачі належної якості та кількості товару.

В свою чергу, п. 3.9 договору передбачено, що покупець погоджується з тим, що особа, яка здійснює приймання товару від постачальника в місці поставки, є належним чином уповноваженою на вчинення таких дій. У зв'язку з чим, покупець не може посилатися на факт неотримання товару, у разі порушення ним порядку оформлення відповідної довіреності на своїх працівників та/або завчасної передачі такої довіреності.

На виконання умов договору позивачем було передано товар на загальну суму 103 032,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ZP00-006966 від 22.09.2017 року та товарно-транспортною накладною № ZP00-006966 від 22.09.2017 року.

Вищезазначений товар отримано представником ТОВ СІЛЬВЕР СТАР ГРУП Ткаченком С.А. згідно довіреності № 24 від 22.09.2017 року.

Позивач зазначає, що на виконання договору поставки відповідачем було сплачено лише 27 560,00 грн. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки складає 75 472,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач заявлені вимоги не заперечив, обставин прострочки оплати за договором поставки в сумі 75 472,00 грн. не спростував, а тому, при розгляді заявленого спору суд вважає за належне керуватися наявними у справі доказами.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 75 472,00 заборгованості, а відповідач належними і допустимими доказами не довів суду належного виконання ним своїх зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за договором поставки № 23/06/17-1 від 23.06.2017 р у сумі 75 472,00 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Позивач за прострочення строків оплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.4 та 6.5. договору нарахував та просить стягнути з відповідача 11 313,99 грн. пені. та 8 717,20 грн. штрафу.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.4. договору сторони передбачили, що у разі прострочення визначених у п. 2.3 цього договору строків оплати поставленого та прийнятого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 6.5. договору передбачено, якщо покупець прострочив визначені у п. 2.3 цього Договору строки оплати більш, ніж на 15 календарних днів, покупець сплачує штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Здійснивши перерахунок пені та штрафу, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають задоволенню повністю у розмірі 11 313,99 грн. пені та 8 717,20 грн. штрафу за визначений позивачем період.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4 344,19 грн. інфляційних втрат та 1 292,80 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме, у розмірі 1 292,80 грн. та 4 344,19 грн. відповідно за визначений позивачем період.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР СТАР ГРУП" (03057, м. Київ, вул. Довженка, буд. 3, код ЄДРПОУ 39823999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, будинок 29; код ЄДРПОУ 34845075) 75 472 (сімдесят п'ять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 11 313 (одинадцять тисяч триста тринадцять) грн. 99 коп. пені, 8 717 (вісім тисяч сімсот сімнадцять) грн. 20 коп. штрафу, 4 344 (чотири тисячі триста сорок чотири) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 1 292 (одну тисячу двісті дев'яносто дві) грн. 80 коп. 3% річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору. Видати наказ.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко