Рішення

від 10.07.2018 по справі 909/238/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/238/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури м-н Шевченка, 39, м.Надвірна, 78400 в інтересах держави в особі Поляницької сільської ради, с. Поляниця Яремчанської міської ради,78593

до відповідача: Приватного підприємства "Карпати" уч. Вишні, 194, с. Поляниця, Яремчанська міська рада,78593

про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у сумі 91150,43 грн.

за участю:

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 036169 від 29.10.15, довіреність № 05-1660 вих - 17 від 14.12.17

від позивача: ОСОБА_2, доручення №12 від 30.10.17

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Поляницької сільської ради звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Карпати" про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у сумі 91150,43 грн., з яких 80269,00грн. основного боргу та 10881,43грн. інфляційних втрат.

У відповідності до ст.53 ГПК України, прокурор у позовній заяві визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту. Тому, у відповідності до положень ГПК України, слід вважати, що прокурор з вимогами, викладеними в позовній заяві, звернувся до господарського суду в інтересах держави на підставі покладеного на нього Конституцією України представництва.

Ухвалою суду від 27.03.18 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 17.04.18, за наслідками якого ухвалою суду від 17.04.18 відкладено підготовче засідання на 15.05.18.

Ухвалою суду від 15.05.18 відкладено підготовче засідання на 29.05.18, за наслідками якого продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 12.06.18.

Ухвалою суду від 12.06.18 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.06.18.

В судовому засіданні 26.06.18 оголошувалася перерва до 10.07.18.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що Надвірнянською місцевою прокуратурою встановлено, що рішенням Поляницької сільської ради №130-22/2013 від 05.03.2013 затверджено Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, відповідно до якого між позивачем та відповідачем укладено договір №7 від 13.04.16. За умовами даного договору відповідач зобов"язався сплатити пайовий внесок у розмірі 85269,00грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту до 30.12.16, однак свої зобов"язання виконав частково, сплативши згідно квитанції від 15.04.16 5000,00грн. Таким чином, заборгованість відповідача на момент звернення до суду з даним позовом становить 91150,43грн. з врахуванням інфляційних втрат. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст 11, 509,526-530,627-629 Цивільного та ст.173 Господарського кодексів України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач своїм конституційним правом на захист своїх інтересів не скористався, в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду належним чином повідомлений у відповідності до ч.3ст.216 ГПК України, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою про оголошення перерви в судовому засіданні. Заяв та клопотань, а також відзиву на позов відповідач суду не подавав, причини неявки в судове засідання не повідомляв.

Згідно з приписами частини 1 та пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, судом враховано положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Крім того, судом взято до уваги, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

За таких обставин, беручи до уваги приписи ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч.1,3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач, у відповідності до чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представника позивача та прокурора, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступні

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Поляницької сільської ради №130-22/2013 від 05.03.2013 затверджено Положення про пайову участь замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури( далі за текстом - Положення). Зазначене Положення визначає порядок нарахування та сплати пайових внесків у грошовій формі, крім випадків, визначених п.4ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Згідно з п.1.2 Положення замовники будівництва залучаються до пайової участі замовників будівництва у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури села виключно на підставі укладених з виконавчим комітетом договорів.

У відповідності до вищезазначених рішення та Положення між Виконавчим комітетом Поляницької сільської ради та Приватним підприємством "Карпати" укладено договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку №7 від 13.04.16. Зазначений договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до моменту повного виконання його умов (п.4.1 договору).

За умовами даного договору відповідач зобов"язався сплатити пайовий внесок у розмірі 85269,00грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту до 30.12.16, однак свої зобов"язання виконав частково, сплативши згідно квитанції від 15.04.16 5000,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача на момент звернення до суду з даним позовом становить 91150,43 грн., з яких 80269,00грн. основного боргу та 10881,43грн. інфляційних втрат, та підтверджується довідкою Поляницької сільської ради №35/2 від 17.01.18.

24.10.13 зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об"єкта будівництва.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлялися листи вих.№524/02-20 від 14.12.16 та №193/02-2 від 10.05.17 щодо сплати пайової участі, однак зазначені листи залишені відповідачем без належного реагування.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

При вирішенні даного спору суд здійснив наступні

ВИСНОВКИ:

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Спірний договір, укладений між сторонами, є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами спірного договору відповідач зобов"язався сплатити пайовий внесок у розмірі 85269,00грн. на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту до 30.12.16.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу п.2ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідачем вимоги позивача не спростовано.

З огляду на встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 80269,00грн. основного боргу обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з грудня 2016 по січень 2018 років суд констатує наступне.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки. Так, статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом перевірено правильність нарахування позивачем суми інфляційних втрат, та встановлено, що згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство", зазначена сума у розрахунку суду є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, однак, з огляду на вимоги позивача у цій частині позовних вимог, суд задовольняє їх у розмірі, заявленому позивачем. При цьому судом враховано наступне.

Згідно з п.1.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення кредитора до боржника з вимогою про сплату сум пені, інфляційних нарахувань та процентів річних не передбачено законом і тому не є обов'язковим. Отже, неподання позивачем (кредитором) доказів такого звернення не тягне за собою відмови в задоволенні відповідних позовних вимог. При цьому, згідно розділу 3 зазначеної Постанови, Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його

В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.97 №62-97р. зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог, відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124, 129, 129-1 Конституції України, п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 73-79, 86, 129, 178, 202, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов першого заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Поляницької сільської ради до Приватного підприємства "Карпати" про стягнення заборгованості за договором про пайову участь у сумі 91150,43 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Карпати" (уч. Вишні, 194, с. Поляниця, Яремчанська міська рада,78593, код 37586868) на користь Поляницької сільської ради ( с. Поляниця Яремчанської міської ради,78593, код 38006907) 80269,00(вісімдесят тисяч двісті шістдесят дев"ять гривень) основного боргу та 10881,43(десять тисяч вісімсот вісімдесят одну гривню сорок три копійки) інфляційних втрат.

Стягнути з Приватного підприємства "Карпати" (уч. Вишні, 194, с. Поляниця, Яремчанська міська рада,78593, код 37586868) 1762,00(одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) судового збору на користь прокуратури Івано-Франківської області(р/р 35215084003924 Державна казначейська служба України м.Київ МФО 820172, код 03530483).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.07.2018

Суддя Матуляк П.Я.