Рішення

від 05.07.2018 по справі 910/2889/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.07.2018Справа № 910/2889/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіссен

про стягнення 758400 грн.,

за участі представників :

від позивача - Никипорець І.Ф. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіссен про стягнення 758400 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки №ПЗ/Т-171980/НЮ від 13.12.2017 в частині своєчасної та повної поставки обумовленого договором товару, внаслідок чого позивачем нараховано до стягнення з відповідача 758400 грн. штрафу.

Відповідач протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав, разом з тим, у поданому до суду клопотанні про доручення документів до матеріалів справи зазначив, що неналежне виконання зобов'язань за договором поставки з боку відповідача спричинено істотними змінами обставин, які відповідач не між передбачити, на підтвердження чого відповідачем додано до матеріалів справи висновок Торгово-промислової палати України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, 13.12.2017 між Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гіссен (постачальник) укладено Договір поставки №ПЗ/Т-171980/НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у 2017 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (товар), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Договору, найменування товару - вугілля ДГ (13-100) (2017 року випуску). Виробник товару - ТОВ ЗФ Богучарська .

Кількість та асортимент товару визначений у Специфікації №1 (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.4 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації №1 (Додаток №1).

Пунктом 3.4 Договору визначено, що сума договору становить 3792000 грн. у тому числі ПДВ 0%.

За умовами п.5.1 Договору, товар повинен бути поставлений постачальником не пізніше грудня 2017 року.

Відповідно до п.5.2 Договору, заявка направляється постачальнику поштою або передається нарочно під особистий підпис представника постачальника.

У відповідності до п.5.3 Договору, товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця на умовах DDP ( Постачання з оплатою пошліни (… назва місця постачання) (для товарів, що поставляються в межах України - для резидента України) пункт призначення 03680, м. Київ, вул. Уманська, 8, вантажоодержувач - Вагонна дільниця ст. Київ-Пасажирський, код 9738, код станції 320308 (відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс ред. 2010 р.).

Згідно з п.6.3.1 Договору, постачальник зобов'язаний поставити товар у строк, встановлений цим договором.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

За умовами п.8.1 Договору, жодна із сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання таких обставин: повінь, пожежа, землетрус, катастрофи або інших, незалежних від сторін обставин, або ембарго, накладених державною владою на експорт або імпорт, якщо вони виникнуть після вступу Договору в силу, прийняття нормативного акта, який унеможливлює виконання умов Договору; якщо будь-яка з вказаних обставин прямо вплине на своєчасність виконання умов, що передбачені Договором, то вони будуть продовжені на період, рівний по тривалості цим обставинам.

Сторони у п'ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок зазначених обставин, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами; строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-промисловою палатою України (п.8.2 Договору).

Пунктом 11.1 Договору визначено, що під час укладення Договору постачальник вносить забезпечення його виконання в розмірі 5% його кошторисної вартості, що складає 193900 грн. Забезпечення виконання Договору вноситься у формі банківської гарантії, яка повинна бути надана банком та гарантувати забезпечення виконання договірних зобов'язань учасника-переможця торгів; разом з гарантією обов'язково надається належним чином завірена копія ліцензії НБУ гаранта.

Згідно з п.11.2 Договору, забезпечення виконання Договору повертається (втрачає чинність) протягом 5 банківських днів з моменту 100% виконання Договору, що засвідчується видатковою накладною.

Відповідно до п.12.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 включно.

Умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі; істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою статті 36 Закону України Про публічні закупівлі (п.13.1 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, 14.12.2017 позивачем надано відповідачу заявку від 14.12.2017 №НЗТ-4/995 на відвантаження вугілля в кількості 1000 т на адресу Філії.

Вказана заявка отримана заступником директора Товариства Самолюком О.В. особисто 15.12.2017, що підтверджується підписом вказаної особи у заявці.

Позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідачем не поставлено обумовлений договором товар.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, Претензією від 12.01.2018 №НЗТ-4/36 позивач повідомив відповідача про таке: 09.01.2018 Філією отримано висновок Торгово-промислової палати України від 29.12.2017 №4119/2/21-10.4 про внесення змін до умов Договору; проте, відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України внесення змін до договору про закупівлю та укладення додаткових угод до нього можливе лише в період дії самого договору. Загальна сума договору становить 3792000 грн., сума непоставленого товару складає 3792000 грн. Оскільки відповідачем порушено строки поставки товару, позивач нарахував на підставі п.7.3.1 Договору штраф в розмірі 758400 грн.

У відповіді на претензію від 30.01.2018 №06/01 Товариство зазначило, що: приймаючи рішення щодо участі у процедурі закупівлі відповідач мав змогу повністю та належним чином забезпечити поставку товару у визначені аукціоном строки. Так, з метою забезпечення виконання Договору, 08.12.2017 Товариством укладено договір поставки вугілля марки ДГ №08/12-2017 з Товариством з обмеженою відповідальністю Транскоіл відповідно до умов якого відповідач мав отримати у власність вугілля за марочним складом, цінами, кількістю і у строки, що відповідають умовам оголошення про проведення відкритих торгів. Проте, з незалежних від Товариства причин, Договір було укладено лише 13.12.2017 і саме після отримання специфікації №1 за Договором відповідач отримав можливість приступити до виконання своїх зобов'язань. Однак, внаслідок настання обставин, які унеможливили виконання Договору в зазначені терміни, що підтверджується висновками Торгово-промислової палати України від 29.12.2017 №4117/2/21-10.4 та Запорізької Торгово-промислової палати від 22.12.2017 №ОИ-1152, Товариство запропонувало подовжити строк дії Договору до 31.03.2018. Згідно з вимогами чинного законодавства України та вказаного висновку Торгово-промислової палати України, унеможливлення виконання Договору спричинено істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити на момент укладення Договору; ця істотна зміна обставин має об'єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі і дій зобов'язальної сторони - Товариства і свідчить про прямий причинно-наслідковий зв'язок з фактом унеможливлення виконання своїх зобов'язань за Договором; відповідач просив позивача розглянути питання щодо подовження до 31.03.2018 строку дії Договору, узгодження нової ціни у відповідності до ринкової, та незастосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Разом з тим, пунктом 8.2 Договору встановлено, що сторони у п'ятиденний термін повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили, що має бути підтверджено відповідними компетентними органами; строк дії форс-мажорних обставин підтверджується Торгово-промисловою палатою України.

Проте, жодних доказів вчинення зі сторони відповідача дій щодо повідомлення позивача про неможливість поставки товару у визначені Договором строки Товариством суду не подано, як і доказів звернення до Філії з пропозицією внести зміни до Договору стосовно строків поставки до закінчення строку дії Договору.

Стосовно висновку Торгово-промислової палати України від 29.12.2017 №4117/2/21-10.4, суд зазначає, що останній є підставою для внесення змін до Договору, проте не звільняє Товариство від виконання зобов'язань за Договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.7.3.1 Договору, за несвоєчасну поставку товару постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від суми непоставленого в строк товару.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 758400 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гіссен (65007, Одеська обл., м. Одеса, вул. Заславського, буд. 38; ідентифікаційний код 39957967) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 40081221) 758400 (сімсот п'ятдесят вісім тисяч чотириста) грн. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 11376 (одинадцять тисяч триста сімдесят шість) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.07.2018

Суддя Я.В. Маринченко