Рішення від 04.07.2018 по справі 911/796/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/796/18

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Бойко О.Ю., розглянувши справу

за позовом дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м. Київ,

до відповідача комунального підприємства Макарівської районної ради Макарівтепломережа , Київська область,

про стягнення 8 194,77 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 23.04.2018 №23/18;

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою від 17.04.2018 №31/13-1469 до відповідача - комунального підприємства Макарівської районної ради Макарівтепломережа , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 8 194,77 грн. заборгованості, яка складається з інфляційних втрат у розмірі 6 729,58 грн. та 1 465,19 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.05.2012 між дочірньою компанією Газ Україна Національної акціонерної компанії Нафтогаз України та комунальним підприємством Макарівської районної ради Макарівтепломережа було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за №14/12-206, відповідно до умов якого кредитор та боржник домовились про розстрочення заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу від 14.10.10 №06/10-1320-БО-17. Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2016 у справі №911/787/16 стягнуто з відповідача 38 309,86 грн. основного боргу за договором від 28.05.2012 №14/12-206 про реструктуризацію заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1320-БО-17 від 14.10.2010 за період з 01.10.2013 по 01.03.2016, пеню, штраф, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір. Однак, рішення суду від 28.05.2012 №911/787/16 боржник не виконав. В подальшому рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі №911/1076/17 стягнуто з відповідача 9 739,74 грн. основного боргу за договором від 28.05.2012 №14/12-206 про реструктуризацію заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1320-БО-17 від 14.10.2010 за період березень-квітень 2016 року, пеню у розмірі 2 323,18 грн., штраф у сумі 681,78 грн., інфляційних втрат в розмірі 1 773,45 грн., 3% річних у розмірі 446,19 грн., 5 427,23 грн. інфляційних втрат, 1 263,18 грн. 3% річних та 1 600,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позивач твердить, що боржник зазначені вище рішення суду не виконав, у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань по них позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 5 365,48 грн. за період з 01.03.2017 по 28.02.2018, 3% річних у сумі 1 168,19 грн. за період з 08.04.2017 по 13.04.2018 виходячи з встановленої рішенням суду заборгованості у розмірі 38 309,86 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 364,10 грн. за період з 01.03.2017 по 28.02.2018, 3% річних в сумі 297,00 грн. за період з 08.04.2017 по 13.04.2018 виходячи з встановленої рішенням суду заборгованості у розмірі 9 739,74 грн.

Ухвалою суду від 23.04.2018 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/796/18; ухвалено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі №911/796/18 призначено на 21.05.2018.

Ухвалою суду від 21.05.2018 підготовче судове засідання відкладено на 04.06.2018.

Ухвалою суду від 04.06.2018 підготовче провадження закрито; призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2018.

В судове засідання 04.07.2018 з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання 04.07.2018 повторно не з'явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно до частин 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що відповідач в судові засідання 21.05.2018, 04.06.2018 та 04.07.2018 тричі не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за можливе розглянути спір по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Розглянувши позов дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м. Київ (далі по тексту - ДК Газ України НАК Нафтогаз України ) до комунального підприємства Макарівської районної ради Макарівтепломережа , смт. Макарів Київської області (далі - КП Макарівтепломережа ) про стягнення 8 194,77 грн. заборгованості, всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2016, що набрало законної сили 17.05.2016 у справі №911/787/16 за позовом ДК Газ України НАК Нафтогаз України до КП Макарівтепломережа про стягнення 52 123,74 грн., позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з КП Макарівтепломережа на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України заборгованість у сумі 51 441,96грн. за договором від 28.05.2012 №14/12-206 про реструктуризацію заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1320-БО-17 від 14.10.2010, з яких: 38 309,86 грн. основний борг за період жовтень 2013 року по січень 2016 року, пеня у сумі 6 399,24 грн. за період 04.03.2015 по 01.03.2016, штраф у сумі 2977,13 грн, 3% річних у сумі 256,48 грн. за період з 01.10.2013 по 01.03.2016, інфляційні у сумі 3499,25 грн. за період з жовтня 2013 року по січень 2016 року; та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 378,00 грн. В іншій частині вимог у позові відмовлено.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2017, що набрало законної сили 22.05.2017, у справі №911/1076/17 за позовом ДК Газ України НАК Нафтогаз України до КП Макарівтепломережа про стягнення 21 654,75 грн., позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 21 654,75 грн. заборгованості за договором від 28.05.2012 №14/12-206 про реструктуризацію заборгованості, що виникла у боржника перед кредитором за договором поставки природного газу №06/10-1320-БО-17 від 14.10.2010, з яких: 9 739,74 грн. основного боргу за період березень та квітень 2016 року, 2 323,18 грн. пені за період з 07.04.2016 по 01.11.2016, 1 773,45 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2016 по 28.02.2017, 446,19 грн. 3% річних за період з 01.03.2016 по 07.04.2017 та інфляційних втрат у сумі 5 427,23 грн. за період з 01.03.2016 по 28.02.2017 на борг у сумі 38 309,86 грн. (встановлений рішенням суду від 05.05.2016 у справі №911/787/16) та 1 263,18 грн. 3% річних за період з 02.03.2016 по 07.04.2017 на борг у сумі 38 309,86 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою "Совтрансавто-Холдинг" проти України визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в закону силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов'язок доведення факту належного виконання рішень суду від 05.05.2016 у справі №911/787/16 та від 25.04.2017 у справі №911/1076/17 закон покладає на відповідача (боржника).

Відповідач доказів належного виконання судових рішень не представив, відзив на позов, контр розрахунок розміру заборгованості не надав, відповідно доводи позивача не спростував.

Так, у зв'язку з простроченням грошових зобов'язань, встановлених судовими рішеннями, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 5 365,48 грн. за період з 01.03.2017 по 28.02.2018, 3% річних у сумі 1 168,19 грн. за період з 08.04.2017 по 13.04.2018 виходячи з заборгованості у розмірі 38 309,86 грн. (встановленої рішенням суду від 05.05.2016 у справі №911/787/16) та інфляційні втрати в сумі 1 364,10 грн. за період з 01.03.2017 по 28.02.2018, 3% річних в сумі 297,00 грн. за період з 08.04.2017 по 13.04.2018 виходячи з заборгованості у розмірі 9 739,74 грн. (встановленої рішенням суду від 25.04.2017 у справі №911/1076/17).

Відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних щодо заборгованостей встановлених рішеннями суду у розмірі 38 309,86 грн. та 9 739,74 грн. за заявлені позивачем періоди становить 1 168,19 грн. та 297,00 грн. відповідно, а загалом становлять 1 465,19 грн., а від так вказана вимога підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат на розміри основного боргу, встановлені рішеннями суду у розмірі 38 309,86 грн. та 9 739,74 грн. за заявлені позивачем періоди становить 5 365,48 грн. та 1 364,10 грн. відповідно, а загалом становлять 6 729,58 грн., а відтак вказана вимога також підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 6 729,58 грн. інфляційних втрат (5 365,48грн. + 1 364,10грн.) та 3% річних в сумі 1 465,19 грн. (1 168,19 грн. +297,00 грн.).

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 1 762, 00 грн., покладається судом на відповідача.

керуючись ст. ст. 4, 12, 75, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства Макарівської районної ради Макарівтепломережа (08000, Київська область, Макарівський район, смт. Макарів, вул. Гагаріна, буд. 1, код 24879244)

на користь дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827)

1 465,19 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят п'ять гривень дев'ятнадцять копійок) 3% річних;

6 729,58 грн. (шість тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень п'ятдесят вісім копійок) інфляційних втрат;

1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.07.2018.

Суддя О.В. Конюх