Рішення

від 02.07.2018 по справі 922/554/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2018 р.м. Харків Справа № 922/554/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, м. Дергачі, в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків до 1. Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів , 2. Фізичної особи - підприємця Денчика Юрія Анатолійовича, м. Харків про визнання недійсним договору за участю :

прокурора - Зливка К.О.

представника позивача - Котляр О.Б.

представника відповідача 1 - не з'явився

представника відповідача 2 - Денчик Ю.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (позивач) до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач 1) та Фізичної особи - підприємця Денчика Юрія Анатолійовича (відповідач 2) згідно якої просить суд визнати недійсними договори оренди земельної ділянки між Богодухівською районною державною адміністрацією та ФОП Денчик Ю.А.: б/н від 02.08.2008 року про передачу земельної ділянки водного фонду загальною площею 27,1602 га, кадастровий номер 6320886500:02:001:0190; б/н від 02.08.2008 року про передачу земельної ділянки водного фонду загальною площею 0,8996 га, кадастровий номер 6320886500:02:001:0191; б/н від 02.08.2008 року про передачу земельної ділянки водного фонду загальною площею 1,7410 га, щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320886500:02:001:0192, які зареєстровані 21.01.2008. Також, прокурор просить суд судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що вищевказані договори оренди земельних ділянок суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними у зв'язку з порушенням ними вимог Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про оцінку землі" та Закону України "Про плату за землю".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 24.04.2018 о 12:30.

Представник позивача 23.04.2018 надав до суду письмові пояснення (вх.№ 10321), згідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області.

У підготовчому засіданні 24.04.2018 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.05.2018 о 10:30.

У підготовчому засіданні 08.05.2018 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 18.05.2018 о 10:00.

У підготовчому засіданні 18.05.2018 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.05.2018 о 10:00.

Представник 2-го відповідача 30.05.2018 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 15609), згідно якого просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Також, представник 2-го відповідача 30.05.2018 надав до суду заяву про застосування строків позовної давності, в якій просить суд застосувати строк позовної давності до вимог Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2018 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 02.07.2018, відкладено підготовче засідання на 19.06.2018 о 10:30.

Прокурор, через канцелярію суду 18.06.2018 за вх.№ 17498, надав відповідь на відзив на позовну заяву та заяву про застосування строків позовної давності, яка судом долучена до матеріалів справи. Згідно даної відповіді прокурор просив суд визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його, позовні вимоги задовольнити.

У підготовчому засіданні 19.06.2018 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.06.2018 о 10:30.

1-й відповідач, через канцелярію суду 25.06.2018 за вх.№ 1420, надав відзив на позовну заяву, який судом долучено до матеріалів справи. Згідно відзиву 1-й відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора та розглядати справу без участі представника районної державної адміністрації.

Представник 2-го відповідача, через канцелярію суду 25.06.2018 за вх.№ 18181, надав письмові заперечення на відповідь на відзив, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно них представник 2-го відповідача просить суд застосувати строк позовної давності до вимог викладених в позовній заяві та відмовити у позові.

Ухвалою господарського суду Харківської області у справі від 25.06.2018 було закрито підготовче провадження та призначена справа до судового розгляду по суті на 02.07.2018 о 14:00.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Богодухівської райдержадміністрації від 05.10.2007 № 873 надано дозвіл ФОП Денчик Юрію Анатолійовичу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під водоймою, розташованих на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області за межами населеного пункту.

В подальшому 23.11.2007 відділом земельних ресурсів у Богодухівському районі Харківської області надано технічне завдання Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру щодо виконання робіт по складанню документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) земельних ділянок розташованих на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області за межами населеного пункту кадастрові номери: 6320886500:02:001:0190 (27,1602 га), 6320886500:02:001:0191 (0,8996 га), 6320886500:02:001:0192 (1,7410 га) загальною площею 29,8008 га.

За результатами якого, 23.11.2007 відділом земельних ресурсів у Богодухівському районі Харківської області та відділом містобудування Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області складено висновки про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок зі ставком фізичній особі - підприємцю Денчику Юрію Анатолійовичу для рибогосподарських потреб та подальшої передачі їх у користування на умовах оренди на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

Розпорядженням Богодухівської РДА від 29.12.2007 №1373 Про надання в оренду фізичній особі - підприємцю Денчику Ю.А. земельної ділянки під водоймою затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки під водоймою на території Петропавлівської сільської ради за межами населеного пункту фізичній особі - підприємцю Денчику Ю.А. загальною площею 29,8008 га та надано на умовах оренди строком на 49 років для рибогосподарських потреб.

На підставі вказаного розпорядження 08.02.2008 між Богодухівською РДА та ФОП Денчик Ю.А. укладено 3 договори оренди, щодо:

1) земельної ділянки з земель водного фонду (кадастровий номер 6320886500:02:001:0190), на якій розташований водний об'єкт з гідротехнічною спорудою, загальною площею 27,1602 га, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення (пасовища) - 5,1645 га, забудовані землі (під гідротехнічними спорудами) - 0,0442 га, під водою (ставок) - 14,1307 га, відкриті заболочені землі (болота) - 1,5730 га, ліси та інші лісовкриті площі - 6,2478 га;

2) земельної ділянки з земель водного фонду (кадастровий номер 6320886500:02:001:0191), на якій розташований водний об'єкт з гідротехнічною спорудою, загальною площею 0,8996 га, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення (пасовища) - 0,7538 га, забудовані землі (під гідротехнічними спорудами) - 0,1458 га;

3) земельної ділянки з земель водного фонду (кадастровий номер 6320886500:02:001:0192), на якій розташований водний об'єкт з гідротехнічною спорудою, загальною площею 1,7410 га, в тому числі: землі сільськогосподарського призначення (пасовища) - 0,7528 га, відкриті заболочені землі (болота) - 0,9882 га.

Вказані договори укладені строком на 49 років та 21.02.2008 зареєстровані у Богодухівському районному відділі державної реєстрації прав на нерухоме майно Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру , про що в Державному реєстрі вчинено записи від 21.02.2008.

Предметом зазначених договорів є земельні ділянки водного фонду розташовані на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області.

Відповідно до п. 4.1. вказаних договорів, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою складає 1,5 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по Харківській області за 1 га.

Пунктом 4.8. вказаних договорів було передбачено, що розмір орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Згідно позову прокурор вказує, що відповідно до листа відділу Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області 10/104-18 від 05.01.2018 та листа Богодухівської районної ради Харківської області № 01-18/721 від 11.10.2017 встановлено, що нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки при визначенні розміру орендної плати не проводилась та на затвердження не надходила. Також, відсутність проведеної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка передана в оренду ФОП Денчик Юрію Анатолійовичу підтверджується витребуваною у Богодухівському відділі Держгеокадастру в Харківській області технічною документацією із землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, в якій не міститься відомостей щодо її проведення, та п. 4.1 спірних договорів, де відсутні будь-які відомості про нормативну грошову оцінку вищевказаних земельних ділянок. Спірні договори укладено з порушенням приписів ст. 13 Закону України Про оцінку земель , ст. ст. 15, 21 Закону України Про оренду землі , ст. 2 Закону України Про плату за землю , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки, орендну плату було встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, то договори оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними.

Втім, суд зазначає, що ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції чинній станом на момент укладання спірних договорів оренди земельних ділянок) були визначені умови договору оренди землі. Так відповідно до встановлених законом умов, істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Звергаючись до суду, заявлені позовні вимоги прокурор обґрунтував тими обставинами, що спірний договір оренди не містить усіх, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , істотних умов, зокрема, не визначена нормативно-грошова оцінка передаваємих в оренду земельних ділянок.

Проте, нормативна грошова оцінка земельної ділянки не входила до вичерпного переліку істотних умов договору оренди землі, встановленого ч.1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі" в редакції, що була чинна станом на момент укладання спірних договорів оренди земельних ділянок, а тому наявність чи відсутність нормативно грошової оцінки земельних ділянок у спірних договорах не породжує юридичних наслідків та не свідчить про їх недійсність.

При цьому, суд зазначає, що з 05.04.2015 частина 1 статті 15 Закону України Про оренду землі передбачає необхідність погодження лише трьох істотних умов договору оренди землі, а положення про можливість визнання договору недійсним з огляду на відсутність однієї з таких умов у договорі взагалі виключене із вказаного Закону.

Відповідно до ст. 21 ЗУ "Про оренду землі", в редакції станом на момент укладання договорів оренди земельних ділянок, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату заземлю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ЗУ Про плату за землю .

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про плату за землю" (чинного на момент укладання спірних договорів) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про плату за землю" (чинного на момент укладання спірних договорів) були визначені ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не було проведено. Тобто, на момент укладання спірних договорів оренди земельних ділянок законодавчо була визначена можливість застосування механізму розрахунку земельного податку по платі за землю без проведення нормативно-грошової оцінки землі.

Разом з цим, суд зазначає, що обов'язковою умовою для визнання договору оренди землі недійсним є не тільки відсутність певних істотних умов в договорі, а і встановлене судом порушення прав позивача такою відсутністю. Крім встановлення факту відсутності істотних умов в договорі оренди земельної ділянки, суд також має вказати в мотивувальній частині свого рішення, яким саме чином це порушило суб'єктивні права позивача. Тільки в цьому випадку рішення суду можна буде вважати законним та обґрунтованим. Отже, відсутність у договорі оренди землі певної істотної умови саме по собі є лише формальним приводом звернення до суду та не може вважатися підставою для визнання такого договору недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВСУ від 21.09.2016 у справі № 6-1512цс16, від 02.07.2014 у справі № 6-88цс14 та від 25.12.2013 у справі № 6-78цс-13.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В силу статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. У разі, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Зазначені положення Цивільного кодексу України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Отже, договір може бути визнаний недійсним за наявності двох умов: перша - це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга - це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що зазначені прокурором у позові обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, не підтверджуються матеріалами справи, суд дійшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог прокурора.

Таким чином, в задоволенні позову належить відмовити повністю.

Враховуючи те, що в задоволенні позову належить відмовити повністю, заява представника 2-го відповідача про застосування строків позовної давності та заява прокурора про поновлення пропущеного строку позовної давності підлягають відхиленню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір покладається на прокурора.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області відмовити повністю.

В задоволенні позовних вимог Заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до Фізичної особи - підприємця Денчика Юрія Анатолійовича відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 11.07.2018 р.

Суддя А.М. Буракова