Рішення

від 18.06.2018 по справі 804/3247/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Справа № 804/3247/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Сервіс-Газ", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства "Сервіс-Газ", в якому просить стягнути з останнього податковий борг в сумі 12399318,30 грн.

Правовою підставою для звернення позивача з вимогою про стягнення вказаної суми у судовому порядку є несплата відповідачем у встановлені строки сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче провадження, запропоновано, у тому числі відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі та залучено ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра ГУ ДФС в Дніпропетровській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, правом надання до суду відзиву на позовну заяву не скористався. Ухвала суду від 05.05.2018 року разом з повісткою направлена на адресу Підприємства, вказану у ЄДРПОУ, але не була вручена з "інших причин", про що зазначено в роздруківці з сайту поштових відправлень ДП "Украпочта". За таких обставин, відповідно до ч.11 ст. 127 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідачем не надано до суду жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає, зокрема про таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, за Підприємством обліковується податкова заборгованість у загальному розмірі 12399318,30 грн., з яких:

- по податку на додану вартість у розмірі 6693869,62 грн., яка виникла на підставі не сплачених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 13.10.2016 року № НОМЕР_1, податкового повідомлення-рішення від 20.12.2016 року №0000452203, податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 року №0013101201, податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 року № НОМЕР_2 та розрахованої пені;

- з податку на прибуток у розмірі 5705448,68 грн., яка виникла на підставі не сплачених грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення від 15.08.2016 року № НОМЕР_3, податкового повідомлення-рішення від 28.09.2016 року № НОМЕР_4, податкового повідомлення-рішення від 13.10.2016 року № НОМЕР_5, податкового повідомлення-рішення від 20.12.2016 року № НОМЕР_6, податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017 року № НОМЕР_7 та розрахованої пені

Наявність у підприємства вказаної заборгованості підтверджується також інформаційною довідкою ГУ ДФС у Дніпропетровській області (витяг з ІС Податковий блок ) та довідкою про стан розрахунку платника податків з бюджетом, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до вимог п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі статті 59 ПК України, контролюючим органом 04.11.2015 року прийнято податкову вимогу № 2313-23, яка вручена відповідачу 02.12.2015 року.

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, несплачені відповідачем у встановлений законом строк самостійно визначені суми з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення та з плати за землю набули статусу податкового боргу.

Доказів оскарження або порушення порядку надсилання податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов'язаннями відповідачем суду не надано.

За таких обставин, оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України)

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач наданим правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів погашення податкового боргу або оскарження податковиих повідомлень-рішень у встановлені законодавством строки суду не надав, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.

Стягнути до бюджету кошти з рахунків Приватного підприємства "Сервіс-Газ" (код ЄДРПОУ 33856311, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 35) в обслуговуючих банках в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 12399318,30 грн. (дванадцять мільйонів триста дев'яносто дев'ять тисяч триста вісімнадцять гривень, 30 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_1