Ухвала

від 11.07.2018 по справі 0440/5021/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 липня 2018 року Справа 0440/5021/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРСПЕКТИВА-САМАРА про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2018 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (адреса: 49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, 69) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРСПЕКТИВА-САМАРА (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Комісара Крилова, буд.2-г), в якій просить зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється провадження господарської діяльності, експлуатація об'єкту Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРСПЕКТИВА-САМАРА (місцезнаходження юридичної особи: вул. Комісара Крилова, буд.2-г, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 33248451) на якому не забезпечено додержання умов та виконання заходів передбачених у робочому проекті Причал та причальні споруди та невиконання екологічних умов передбачених у висновку державної екологічної експертизи робочого проекту Причал та причальні спору , який затверджено Державним управлінням екології і природних ресурсів в Дніпропетровській області від 11.11.2004 року, до повного усунення порушення.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовом надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що в інспекції немає можливості сплатити судовий збір, оскільки кошти по КВЕК 2800 на рахунки інспекції на момент подання позову не надходили.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів статті 8 Закону України Про судовий збір відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України Про судовий збір визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Доводи клопотання про звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позову.

Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1762 грн.

Отже, враховуючи наведене, позивачеві необхідно сплатити судовий збір за подання позову немайнового характеру у розмірі 1762 грн. за реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37993783; Рахунок: 31211256026001 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030106; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998.

Пунктом 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З позовної заяви вбачається, що позивачем підтверджено, що ним не подано інших позовів до ТОВ Експрес з того самого предмету та з тих самих підстав.

Проте, відповідачем по справі є ТОВ ПЕРСПЕКТИВА-САМАРА .

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі у розмірі 1762 грн. за реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37993783; Рахунок: 31211256026001 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030106; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕРСПЕКТИВА-САМАРА про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- документу, що підтверджує сплату судового збору за позов немайнового характеру у розмірі у розмірі 1762 грн. за реквізитами: Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЄДРПОУ (отримувача): 37993783; Рахунок: 31211256026001 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030106; Банк: Казначейство України (ЕАП) МФО: 899998;

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1