Рішення

від 11.07.2018 по справі 814/1113/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2018 р. справа № 814/1113/18

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні в адміністративній справі

за позовом: Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Йера Плюс", вул. Дружби,1, м. Первомайське, Вітовський район, Миколаївська область, 57232

про: стягнення податкового боргу в сумі 115882,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Йера Плюс» (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 115882,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на час звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача становить 115882,07 грн., яка у добровільному порядку не сплачена, на підставі чого позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 05.05.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи “За закінченням терміну зберігання”.

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг в сумі 115882,07 грн. з податку на додану вартість, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення №00045951204 від 07.12.017 р. В судовому та адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення №00045951204 від 07.12.017 р. відповідачем не оскаржено, а тому є узгодженим.

          Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку своєчасно не сплатив податкове зобов'язання, внаслідок чого у нього виник податковий борг.

У відповідності зі ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу надсилались податкова вимоги від 04.05.2016 р. №393-17 на суму 181514,54 грн.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

          Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 – 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до товариства з обмеженою відповідальністю "Йера Плюс" (вул. Дружби,1, м. Первомайське, Вітовський район, Миколаївська область, 57232, ідентифікаційний код 39236284) задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Йера Плюс" (вул. Дружби, 1, м. Первомайське, Вітовський район, Миколаївська область, 57232, ідентифікаційний код 39236284) в дохід держави податковий борг в сумі 115882,07 грн. (сто п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні сім копійок) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю "Йера Плюс".

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                 А. О. Мороз