Рішення

від 22.05.2018 по справі 808/3610/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 травня 2018 року Справа № 808/3610/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛЕР ПРОМ»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛЕР ПРОМ» до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому позивач просить: визнати дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних від 07.07.2017 №21, від 01.08.2017 №5, від 14.08.2017 №7, від 14.08.2017 №8, від 16.08.2017 №9, від 16.08.2016 №10, від 16.08.2017 №11, від 21.08.2017 №12, від 21.08.2017 №13, від 23.08.2017 №14, від 28.08.2017 №15, від 28.08.2017 №16, від 28.08.2017 №17 незаконними та зобов'язати відповідача зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів. Позивачем до Запорізької ОДПІ було направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, проте в реєстрації податкових накладних було відмовлено. Підставою для відмови вказано: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів . Позивач вважає дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів протиправними, оскільки у відповідача були відсутні підстави для вчинення таких дій. Враховуючи вищевикладене позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, 23.02.2018 через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов (вх. №6272), у якому посилаючись на те, що 28.11.2017 відбулося автоматичне розірвання ОСОБА_3 про визнання електронних документів з позивачем з причини недійсний сертифікат директора . Заяви про приєднання до ОСОБА_3 відхилялися через невідповідність реєстраційних даних автора, про що його повідомлено у квитанції №2. Крім того, посилається на моніторинг реєстрації податкових накладних в ЄРПН, щодо господарських операцій у 2017 році ТОВ Аллер-пром здійснювали взаємовідносини з контрагентами, які в свою чергу, здійснили операції з продажу/придбання товарів (послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури товарів (послуг) з придбання. Також посилається на службову записку №48/21-03 від 02.02.2018, згідно якої встановлено відсутність підприємства за адресою. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

05 лютого 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

01 березня 2018 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.03.2018, яке було відкладено на 26.04.2018.

26 квітня 2018 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

08.05.2018 у справі оголошено перерву до 10.05.2018.

10.05.2018 витребувано у відповідача додаткові докази та оголошено перерву до 22.05.2018.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав викладених у відзиві. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЛЕР ПРОМ» (ідентифікаційний номер 40927904) зареєстроване 01.11.2016, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

15 грудня 2016 року між відповідачем та позивачем укладено договір №151220162 про визнання електронних документів (далі - Договір), предметом якого є визнання поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а.с. 11 - 12)

Договір №151220162 від 15.12.2016 складено за типовою формою згідно Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

ТОВ «АЛЛЕР ПРОМ» було відправлено засобами електронного зв'язку податкові накладні від 07.07.2017 №21, від 01.08.2017 №5, від 14.08.2017 №7, від 14.08.2017 №8, від 16.08.2017 №9, від 16.08.2016 №10, від 16.08.2017 №11, від 21.08.2017 №12, від 21.08.2017 №13, від 23.08.2017 №14, від 28.08.2017 №15, від 28.08.2017 №16, від 28.08.2017 №17.

Проте, в реєстрації податкових накладних було відмовлено. Підставою для відмови вказано: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Можливо припинено дію договору про визнання електронних документів .

Вважаючи дії відповідача щодо неприйняття податкових накладних незаконними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та Інструкцією з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Податковим кодексом України серед інших обов'язків платників податків передбачено і обов'язок складати звітність, що стосується обчислення та сплати податків і зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16) та подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (пп.16.1.3 п.16.1 ст.16).

Податкова звітність в Україні може подаватися в електронному вигляді.

Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені в Інструкції № 233.

Пунктом 1 розділу ІІ вказаної Інструкції № 233 закріплено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

За приписами п. 2 розділу ІІ Інструкції № 233 для подання податкових документів в електронному вигляді платник податків, серед іншого, має заповнити та подати до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору про визнання електронних документів, а орган ДПС де зареєстрований платник податків, на його запит, приймає від платника податків підписані та скріплені печаткою (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки) два примірники договору та електронний носій з посиленими сертифікатами відкритих ключів; звіряє реквізити, вказані у договорі, з реєстраційними даними платника податків в органах ДПС; після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.

Підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

Відповідно до п.7 розділу III Інструкції №233 при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:

7.1 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності);

7.2 після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків;

7.3 після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним;

7.5 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.6 якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС;

7.7 датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Із сукупного аналізу зазначених вище норм права, суд робить висновок, що підставами у відмові прийняття податкової звітності є:

- недійсність електронного цифрового підпису;

- закінчення строку дії сертифіката відкритого ключа;

- наявність помилок у податковій накладній та у розрахунку до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті податкових документів позивача у всіх перелічених випадках є порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233 та те, що можливо розірвано Договір про визнання електронної звітності.

При цьому, до матеріалів справи відповідачем-суб'єктом владних повноважень, на якого КАС України покладає обов'язок доведення правомірності власних дій, не надано доказів повідомлення позивача про розірвання договору про визнання електронних документів.

Суд зазначає, що вступаючи в договірні правовідносини, контролюючий орган діяв з метою реалізації владних управлінських функцій щодо виконання покладених на нього Податковим кодексом України функцій.

Однією із ознак, що дозволяють відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління на будь-якому ієрархічному рівні, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а більш конкретно - реалізація повноважень того чи іншого органу. У свою чергу мета цивільно-правових договорів - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин, отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ - об'єктів цивільного обороту.

Мета укладення договору про визнання електронних документів позбавлена ознак, що притаманні меті цивільно-правових угод. Натомість, зазначений договір було укладено податковим органом для виконання покладених на нього повноважень у сфері адміністрування податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Вступаючи у договірні правовідносини, що є предметом розгляду даної адміністративної справи, відповідач не мав за мету набуття майнового блага, а сторони не були вільні у визначенні умов договору.

За цим договором на контролюючий орган покладено обов'язок забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку, що у свою чергу, звільняє платника податків від обов'язку подання таких документів у паперовому вигляді.

Отже, суб'єкт владних повноважень, шляхом укладання договору про визнання електронних документів, реалізував у формі адміністративного договору повноваження на здійснення адміністрування податків, зборів, платежів.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо припинення договору про визнання електронних документів, суд приходить до наступного.

Зі змісту укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 про визнання електронних документів (п. 4 розділу 6) слідує, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Отже, в силу приписів Податкового кодексу України та умов договорів, відповідач має право розірвати договір в односторонньому порядку виключно у двох випадках: не надання позивачем нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна позивачем місця реєстрації.

По-перше, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів того, що строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису позивача сплинув на час виникнення спірних правовідносин.

По-друге, Податковий кодекс України не містить визначення поняття «місце реєстрації» , однак в податковому законодавстві це поняття розглядається як податкова адреса.

Пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України передбачено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» до відомостей про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, які містяться в Єдиному державному реєстрі віднесено відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За змістом частин першої та другої статті 10 цього Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За визначенням п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» , виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадку, передбаченому цим Законом, у паперовій формі, який формується та оновлюється за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та державної фіскальної служби, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі;

Відповідачем не надано також доказу зміни позивачем місцезнаходження.

Вищевикладене свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів та не прийняття до реєстрації податкових накладних, а тому, суд вважає, що розірвавши в односторонньому порядку цей договір відповідач діяв поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чим допустив вчинення протиправних дій.

Разом із тим, відповідачем надано квитанцію №1 якою підтверджено реєстрацію податкової накладної від 07.07.2017 №21, яка надсилалась 04.08.2017.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати вказані у позові податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання, в цій частині вимог суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні, оскільки матеріали справи не містять доказів щодо дати фактичного наділсання позивача таких податкових накладних до ЄРПН.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо неприйняття для реєстрації у ЄРПН податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛЕР ПРОМ» №5 від 01.08.2017, № 8 від 14.08.2017, №8 від 14.08.2017, №9 від 16.08.2018, №10 від 16.08.2017, №11 від 16.08.2017, №12 від 21.08.2017, №13 від 21.08.2017, №14 від 23.08.2017, №15 від 28.08.2017, №17 від 28.08.2017; №16 від 28.08.2017 у зв'язку з виявленою помилкою: «можливо припинено дію ОСОБА_3 про визнання електронних документів» .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39488184) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЛЕР ПРОМ» (місцезнаходження: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд 8, офіс 69, код ЄДРПОУ 40927904) судові витрати у розмірі 800 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 01.06.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова