Рішення

від 10.07.2018 по справі 812/1621/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1621/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суд ОСОБА_1, розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом Попаснянської міської ради до Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Попаснянської міської ради (далі позивач) до Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі Попаснянський РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області або відповідач) про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвалою суду від 12.06.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 10.07.2018.

В обґрунтування пред'явленого позову позивачем зазначено наступне.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 22.12.2017 у справі № 423/2949/17 за територіальною громадою міста Попасна в особі Попаснянської міської ради визнано право власності на нерухоме майно - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Після набрання законної сили рішенням суду по справі № 423/2949/17 при перевірці інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було з'ясовано, що воно знаходиться під арештом відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.02.2018 № 112624550.

Позивач зазначає, що наявність активних записів в державному реєстрі про обмеження (обтяження) у вигляді арешту унеможливлює здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за територіальною громадою м.Попасна в особі Попаснянської міської ради.

У зв'язку із цим, 11.04.2018 представник позивача звернувся до Попаснянського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області з проханням про зняття арешту з майна, яке позивач отримав у вигляді відумерлої спадщини від померлого ОСОБА_2

Однак, 23.04.2018 позивачем була отримана відповідь, якою повідомлено, що відповідно до вимог Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби від 25.12.2008 № 2274/5 строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, тому надати інформацію стосовно виконавчого провадження неможливо, оскільки вказане виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання. Отже, позивачу було відмовлено у знятті арешту з майна, у зв'язку із знищенням виконавчого провадження і рекомендовано звернутися до суду в порядку ч.5 ст.59 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, в своїй відповіді відповідач повідомив, що 30.06.2009 виконавче провадження було завершено, виконавчий лист № 2-955 від 30.10.2008 виданий Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖКО Теплоенерго боргу у розмірі 1539,39 грн повернуто стягувачу, у зв'язку із тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити місце мешкання боржника.

На підставі вищевикладеного просить суд зняти арешт з нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер обтяження № 8414803, що накладений відповідно до постанови ВДВС Попаснянського районного управління юстиції Луганської області № 10011741 від 30.01.2009.

Представник позивача до початку слухання справи звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача до початку слухання справи звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог не заперечував.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи положення частини 9 статті 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАСУ, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 27.09.2016 у справі № 423/2577/16-ц задоволено заяву Попаснянської міської ради Луганської області про оголошення особи померлою та оголошено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлим з дати набрання цим рішенням законної сили (а.с.16-17).

Рішенням Попаснянського районного суду від 22.12.2017 по справі № 423/2949/17 визнано спадщину у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на території Попаснянської міської ради Луганської області, після смерті ОСОБА_2, померлого 10 жовтня 2016 року - відумерлою; квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 на території Попаснянської міської ради Луганської області передано у власність територіальній громаді Попаснянської міської ради Луганської області (а.с.15).

Після набрання законної сили рішенням Попаснянського районного суду від 22.12.2017 по справі № 423/2949/17 при перевірці інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що майно знаходиться під арештом, у зв'язку із чим листом від 11.04.2018 представник позивача звернувся до Попаснянського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області про зняття арешту (а.с.19).

Листом від 23.04.2018 за №5535 відповідачем надана відповідь позивачу про відсутність підстав для зняття арешту з квартири за адресою: АДРЕСА_4, що й слугувало приводом для звернення до суду (а.с.20).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404 (далі Закон №1404).

Відповідно до статті 1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

В силу вимог частини першої статті 59 Закону № 1404 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Частиною четвертою статті 59 Закону № 1404 передбачені вичерпні підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. Зокрема:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина пята статті 59 Закону № 1404).

Як вбачається з листа Попаснянського РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області від 23.04.2018 № 5535 згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, в провадженні відділу перебувало виконавче провадження № 10011741 з примусового виконання виконавчого листа № 2-955 від 30.10.2008, виданого Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖКО Теплоенерго боргу у розмірі 1539,39 грн.

Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.01.2009 за зазначеним виконавчим провадженням накладено арешт на все нерухоме майно та рухоме майно боржника. В єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на підставі зазначеної постанови зареєстровано обтяження № 8414803 на квартиру за адресою: АДРЕСА_5.

В матеріалах справи наявна копія постанови ВДВС Попаснянського районного управління юстиції від 30.01.2009 ВП № 10011741 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.18).

Одночасно, з листа відповідача від 23.04.2018 за № 5535 вбачається, що 30.06.2009 виконавче провадження було завершено, виконавчий лист № 2-955 від 30.10.2008, виданий Попаснянським районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ЖКО Теплоенерго боргу у розмірі 1539,39 грн повернуто стягувачу, у зв'язку із тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити місце мешкання боржника.

Статтею 38 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент прийняття постанови та завершення виконавчого провадження, далі - Закон N 606-XIV) передбачені наслідки завершення виконавчого провадження.

Так, відповідно до частини першої статті 38 Закону N 606 у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника (частина дргуа статті 38 Закону № 606).

Наведеними правовими нормами покладено на державного виконавця обов'язок скасувати вжиті заходи примусового виконання рішення у разі закінчення виконавчого провадження з підстав повернення виконавчого документа стягувачу.

Така ж норма продовжує діяти згідно пункту 1 частини першої статті 40 Закону №1404, якою передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, з огляду на завершення виконавчого провадження, накладений арешт у його межах підлягав скасуванню.

Відповідачем листом від 23.04.2018 № 5535 також зазначено, що на підставі п.9.10 розділу 9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, зазначене виконавче провадження знищено (а.с.20).

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року № 2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що виконавче провадження, у межах якого було прийнято постанову, якою накладено арешт на майно боржника, знищено, суд дійшов висновку, що відповідачем при завершенні виконавчого провадження не застосовано наслідки, встановлені статтею 38 Закону N 606-XIV.

Також, суд враховує, що стягувач за виконавчим провадженням - КП Попаснянське житлово-комунальне об'єднання ліквідований за рішенням Господарського суду Луганської області від 18.11.2013 (справа № 13б/5014/864/2012) у зв'язку з визнанням його банкрутом, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-12).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Враховуючи викладене та те, що виконавче провадження ВП № 10011741 закінчено, суд вважає чинність арешту безпідставною, а позовні вимоги Попаснянської міської ради обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в спірних правовідносинах Попаснянська міська рада не здійснює публічно -владні управлінські функцій, як суб'єкт владних повноважень, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Попаснянської міської ради до Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про зняття арешту з нерухомого майна, - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер обтяження № 8414803, накладений постановою відділу державної виконавчої служби Попаснянського районного управління юстиції Луганської області при виконанні виконавчого провадження № 10011741 від 30.01.2009.

Стягнути на користь Попаснянської міської ради (код ЄДРПОУ 26271498, Луганська область, м.Попасна, вул.Мічуріна, 1, 93301) за рахунок бюджетних асигнувань Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (код ЄДРПОУ 34502193, Луганська область, м.Попасна, площа Миру, 3, 93300) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_1