Рішення

від 10.07.2018 по справі 820/1145/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 липня 2018 р. № 820/1145/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельне підприємство "ТОРГСЕРВІС" (вул. Набережна, буд. 6А,с. Подвірки,Дергачівський район, Харківська область,62371, код ЄДРПОУ23762557) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа , 8,м.Київ,04053, код ЄДРПОУ39292197)

про визнання неправомірними дій субєкта владних повноважень, визнання неправомірним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-закупівельне підприємство Торгсервіс , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 46 від 28.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно- закупівельне підприємство «Торгсервіс» , оформлені квитанцією №9259886188 від 11.12.2017 року, податкової накладної №6 від 03.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно- закупівельне підприємство «Торгсервіс» , оформлені квитанцією №9253680126 від 30.11.2017 року, податкової накладної №47 від 29.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно- закупівельне підприємство «Торгсервіс» , оформлені квитанцією №9259889632 від 11.12.2017 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 46 від 28.11.2017 року, №6 від 03.11.2017 року, №47 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №378035/2376255 від 07.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 20.11.2017 року, №392288/2376255 від 11.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 13.11.2017 року, №403021/2376255 від 13.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 06.11.2017 року, №403020/2376255 від 13.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 13.11.2017 року, №437429/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017 року, №437428/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.11.2017 року, №437431/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 06.11.2017 року, №437430/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 10.11.2017 року, №437433/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №66 від 17.11.2017 року, №452922/2376255 від 20.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13.11.2017 року, №476841/2376255 від 22.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 29.11.2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати її прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в грудні 2017 року отримав з боку відповідача квитанції про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних направлених в електронному вигляді для реєстрації податкових накладних без визначення фактичних підстав цього.

Позивач вказує, згідно оскаржуваних в даній справі рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних констатовано невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів по товарам згідно УКТЗЕД 8541, в зв'язку з чим в реєстрації поданих податкових накладних відмовлено.

На думку позивача при цьому, контролюючим органом порушено норми п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не було зазначено у Квитанції №1 конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, як вказує позивач, не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття, а лише мають посилання на загальну інформацію про те, що причиною їх прийняття є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та / або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З огляду на вищевикладене позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованими та такими, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибув.

Згідно наданого до суду відзиву відповідач позов не визнав та зазначив, що фактично ДФС України не приймало рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та на таке рішення в своєму позові не посилається і позивач. А тому відповідач не міг порушити права позивача. Також відповідач вказав, що, на його думку, позивач не виконав обов'язкових умов, передбачених в ст. 201.16 Податкового кодексу України, які є необхідними для можливості звернення за захистом до суду.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.192, ч.3 ст.194, ч.4 ст. 243 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Встановлені судом обставини справи полягають в наступному:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач засобами електронного зв'язку направив на реєстрацію наступні податкові накладні:

№ 1 від 01.12.2017р., № 4 від 02.11.2017р., № 6 від 03.11.2017 р., № 7 від 06.11.2017р., №8 від 06.11.2017р., № 17 від 10.11.2017р., № 21 від 13.11.2017р., № 22 від 13.11.2017р., № 23 від 13.11.2017р., № 28 від 20.11.2017р., № 46 від 28.11.2017 р., №47 від 29.11.2017 р., № 65 від 29.11.2017р. № 66 від 17.11.2017р., та згідно засобів електронного зв'язку отримав з боку відповідача квитанції, за якими документ прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки подані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних .

Протягом грудня 2017 року позивачем було отримано рішення про відмову у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, але без визначення мотивів прийняття таких рішень.

Зокрема, позивачем було отримано наступні рішення:

від 07.12.2017р. № 378035/23762557 (а.с. 48), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 28 від 20.11.2017р.;

від 11.12.2017р. № 392288/23762557 (а.с. 47), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 22 від 13.11.2017р.;

від 13.12.2017р. № 403021/23762557 (а.с. 46), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 06.11.2017р.;

від 13.12.2017р. № 403020/23762557 (а.с. 45), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 13.11.2017р.;

від 18.12.2017р. № 437428/23762557 (а.с. 43), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 02.11.2017р.;

від 18.12.2017р. № 437429/23762557 (а.с. 44), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.11.2017р.;

від 18.12.2017р. № 437431/23762557 (а.с. 42), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 06.11.2017р.;

від 18.12.2017р. № 437430/23762557 (а.с. 41), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 17 від 10.11.2017р.;

від 18.12.2017р. № 437433/23762557 (а.с. 40), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 66 від 17.11.2017р.;

від 20.12.2017р. № 452922/23762557 (а.с. 39), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 23 від 13.11.2017р.;

від 22.12.2017р. № 476841/23762557 (а.с. 38), яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 65 від 29.11.2017р.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача про відмову у реєстрації направлених податкових накладних у Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, позивач оскаржив їх до суду. Також не погоджуючись з діями відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних, по яких на час звернення до суду не було прийнято рішення про відмову в їх реєстрації, позивач просить суд визнати такі дії протиправними.

Судом встановлено, що доходячи висновку про зупинення реєстрації поданих позивачем податкових накладних, а згодом і про відмову у їх реєстрації в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, відповідач виходив з того, що за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних, що були подані позивачем, виявлено ризики, достатні для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних та в подальшому позивач не надав контролюючому органу відповідні документи та пояснення, які б спростовували висновки щодо невідповідності поданих податкових накладних критеріям реальності здійснених за ними господарських операцій.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу, суд зазначає наступне.

Перевіряючи господарські операції, за якими було виписано податкові накладні, подані позивачем до реєстрації контролюючому органу з матеріалів справи слідує, що податкову накладну № 1 від 01.11.2017р. позивачем було виписано в зв'язку з наявністю господарських правовідносин позивача з ТОВ НВК Хімтранс , між якими 23.10.2017р. було укладено договір № 23-10/17 НПК2, відповідно до умов якого позивач поставив на адресу ТОВ НВК Хімтранс товар (колісні пари для тепловозу).

Фактичне постачання вказаного товару підтверджено наданими до суду копіями видаткової накладної № 11101 від 01.11.2017р., довіреності на отримання товару № К-569 від 31.10.2017р., товарно-транспортної накладної № 0111/2 від 01.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 4 від 02.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ТОВ Енергорезерв з продажу останньому товару в асортименті згідно видаткової накладної № 31101 від 03.11.2017р. Фактичне постачання товару, крім вказаної накладної, підтверджено наданими до суду копіями довіреності на отримання товару № 363 від 03.11.2017р., копією товарно-транспортної накладної № 0311/1 від 03.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 6 від 03.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ПрАТ Київський електровагоноремонтний завод згідно договору поставки від 13.07.2016р. № КЕВ РЗ/ВЄК-1671/Ю, відповідно до умов якого позивач (постачальник) поставив на адресу ПрАТ Київський електровагоноремонтний завод товар (резистори в асортименті). Фактичне постачання товару підтверджено наданими до суду копіями видаткової накладної № 31103 від 03.11.2017р., експрес накладної № 59 9980 5444 4735 підприємства поштового перевізника. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 7 від 06.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ТОВ Енергорезерв відповідно до договору поставки № 0210/01 від 02.10.2017р., згідно якого позивач (постачальник) поставив на адресу ТОВ Енергорезерв товар (секція охолодження 7317-000). Фактичне постачання товару підтверджено наданими до суду копіями видаткової накладної № 90638 від 06.11.2017р., довіреності на отримання товару № 370 від 06.11.2017р., товарно-транспортної накладної № 0611/1 від 06.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 8 від 06.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявність господарських відносин позивача з ДП Агротехніка , якому позивач поставив згідно видаткової накладної № 61105 від 06.11.2017р. товар (міст задній Т-150к, міст передній Т-150к). Фактичне постачання товару, крім вказаної накладної, підтверджено наданими до суду копіями довіреності на отримання товару № 416 від 06.11.2017р.,рахунку на оплату № 61105 від 06.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 17 від 10.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ДП Шепетівський ремонтний завод згідно договору купівлі-продажу б/н від 27.12.2016р., відповідно до якого позивач (продавець) продав вказаному контрагенту товар в асортименті. Фактичне постачання товару підтверджено наданими до суду копіями видаткової накладної № 101103 від 10.11.2017р., експрес накладної підприємства поштового перевізника № 59 9980 5464 4716 від 09.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 21 від 13.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ТОВ Енергорезерв на підставі видаткової накладної № 131102 від 13.11.2017р. з постачання на адресу вказаного контрагента товару (втулка Д50.10.019, втулка Д50.10.018). Фактичне постачання товару підтверджено, крім вказаної видаткової накладної, наданими до суду копіями довіреності на отримання товару № 384 від 13.11.2017р., товарно-транспортної накладної № 1311/1 від 13.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 22 від 13.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ТОВ Науково-виробниче підприємство Техноіндастрі згідно договору поставки ???? з постачання вказаному контрагенту товару (пружина кр. ГР 141 00.00.08, тяга ч. ГР 141.00.00.04А). Фактичне постачання товару підтверджено наданими до суду копіями видаткової накладної № 141101 від 14.11.2017р., товарно-транспортної накладної № 14-11-17/23 від 14.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

Податкову накладну № 23 від 13.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ТОВ Метінвест-СМЦ згідно договору № 668730/09/2017 від 09.11.2017р., відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язався виконати ремонт вантажного візка козлового крану ККС-10. Фактичне виконання робіт підтверджено копією акту надання послуг № 271201 від 27.12.2017р., рахунком на оплату № 311005 від 09.11.2017р.

Податкову накладну № 28 від 20.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ТОВ Ремкран , на підтвердження яких позивачем до суду надано копію договору поставки № 1-20-11 від 20.11.2017р., копію довіреності на отримання товару № 119 від 08.06.2018р., копією рахунку на оплату № 201102 від 20.11.2017р., копією видаткової накладної № 80602 від 08.06.2018р.

Податкову накладну № 46 від 28.11.2017р. було виписано в зв'язку з наявністю господарських відносин позивача з ПрАТ Запорізький електровозоремонтний завод , які мали місце без складання письмового договору, на підставі видаткової накладної № 281104 від 28.11.2017р. Фактичне постачання товару підтверджено, крім вказаної видаткової накладної, наданими до суду копіями довіреності на отримання товару № 820 від 22.11.2017р. Сплата за товар підтверджена випискою установи банку про рух коштів.

На підтвердження господарських правовідносини позивача з ДП Львівенергорембуд ПрАТ Львівобленерго , за якими було виписано податкову накладну № 65 від 29.11.2017р. (монтаж устаткування навісного БКМ-420*2,5К), а також податкову накладну № 66 від 17.11.2017р. (монтаж устаткування навісного БКМ-420*2,5К) позивачем надано до суду копію акту надання послуг № 301104 від 30.11.2017р., копію видаткової накладної № 301103 від 30.11.2017р. Сплата коштів за виконані роботи підтверджена випискою банківської установи про переказ грошей.

Правове регулювання спірних відносин полягає в наступному.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На підтвердження наявних з контрагентами господарських операцій, за якими в подальшому було виписано досліджені в даній справі податкові накладні позивачем до суду надано копії господарських договорів, видаткових накладних, доказів перевезення товару, а також виписки установи банку, за якими встановлено здійснення оплати за укладеними угодами. У суду надані копії документів не викликають сумніву щодо їх дійсності та належного документального оформлення.

Також судом встановлено, що при спробі позивача зареєструвати зазначені вище податкові накладні від ним від контролюючого органу було отримано квитанції №1, які містили інформацію про те, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація зупинена, оскільки подана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567.

Також було вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567 та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Судом встановлено, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних було прийнято контролюючим органом лише щодо податкових накладних № 1 від 01.11.2017р., № 4 від 02.11.2017р., № 7 від 06.11.2017р., № 8 від 06.11.2017р., № 17 від 10.11.2017р., №21 від 13.11.2017р., № 22 від 13.11.2017р., № 23 від 13.11.2017р., № 28 від 20.11.2017р., № 66 від 17.11.2017р., № 65 від 29.11.2017р. Стосовно решти податкових накладних на час звернення позивача до суду контролюючим органом було направлено квитанції про зупинення їх реєстрації.

Вирішуючи спір, суд зауважує, що за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" N 1246 від 29.12.2010р., податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку N 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку N 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

В даній справі висновки контролюючого органу про невідповідність обсягів постачання обсягам придбаних товарів за податковими накладними, наданими позивачем належними доказами з боку контролюючого органу не підтверджено.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно частини 2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даній справі відповідач, вказуючи на правомірність оскаржуваних рішень та дій фактично вказує на те, що з поданих до нього документів неможливо ідентифікувати та підтвердити проведення господарських операцій. Зібрані у справі докази спростовують цей висновок.

Суд наголошує, що абзацем 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» N 190 від 29.03.2017р. встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацем 2 Постанови N 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

З урахуванням викладеного позовні вимоги про скасування рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 46 від 28.11.2017 р., оформлених квитанцією №9259886188 від 11.12.2017 р.; податкової накладної №6 від 03.11.2017 р., оформлених квитанцією №9253680126 від 30.11.2017 р.; податкової накладної №47 від 29.11.2017 р., оформлених квитанцією №9259889632 від 11.12.2017 р. та зобов'язання зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку, суд зауважує наступне.

Відповідач зазначає, що як слідує з наведених вище нормативних актів, які регулюють порядок реєстрації у єдиному електронному реєстрі податкових накладних, така реєстрація здійснюється центральним органом - ДФС України з дотриманням відповідної процедури та згідно умов, передбачених ст. 201 Податкового кодексу України.

На час звернення до суду рішення відповідної комісії ДФС щодо відмови у реєстрації податкових накладних, про які вказує позивач, не прийнято.

Саме зупинення реєстрації цих податкових накладних, як зазначає відповідач, прав позивача не порушує, оскільки таке рішення є проміжним і позивач не позбавлений можливості надати до контролюючого органу письмові документи та/або пояснення, на підставі розгляду яких уповноваженим органом,з урахуванням дискреційних повноважень, має бути прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної в єдиному реєстрі або відмову у такій реєстрації.

Суд з такими доводами не погоджується та зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному електронному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування. При цьому фіскальний орган зобов'язаний чітко вказати у Квитанціях на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, передбачених Наказом № 567, проте цього не зробив.

Таким чином дії з зупинення реєстрації податкових накладних прямо впливають на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі № 567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування В Єдиному реєстрі податкових накладних , що в решті порушує права позивача.

Відтак, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання податкових накладних прийнятими за зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд відзначає такі позовні вимоги як необґрунтовані та такі, задоволення яких вийде за межі повноважень, наданих адміністративному суду при вирішенні адміністративної справи.

При цьому слід зауважити, що суд за приписами Кодексу адміністративного судочинства (стаття 245) не має повноважень щодо визнання юридичних фактів, в зв'язку з чим обраний позивачем спосіб захисту свого права в даній частині не відповідає компетенції суду.

Разом з тим, за приписами п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

В даній справі суд враховує, що реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

Під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій ОСОБА_1 Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_1 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на приписи п.п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006р., суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.

Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням викладеного належним способом захисту порушених прав позивача в даній справі є зобов'язання відповідача - контролюючого органу, здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких ним було ухвалено рішення про відмову в їх реєстрації в єдиному електронному реєстрі податкових накладних за датою їх подання, що буде дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню щодо визнання протиправними рішень контролюючого органу, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних, поданих позивачем, визнання протиправними дій щодо зупинення їх реєстрації та зобов'язання контролюючого органу здійснити реєстрацію перелічених вище податкових накладних згідно встановленого порядку, з урахуванням висновків суду.

Керуючись ст.ст. 2,3,6,8, 242, 243, 245, 246, Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельне підприємство "ТОРГСЕРВІС" до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними дій субєкта владних повноважень, визнання неправомірним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної №46 від 28.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно- закупівельне підприємство Торгсервіс , оформлені квитанцією №9259886188 від 11.12.2017 року, податкової накладної №6 від 03.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно- закупівельне підприємство Торгсервіс , оформлені квитанцією №9253680126 від 30.11.2017 року, податкової накладної №47 від 29.11.2017 року, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно- закупівельне підприємство Торгсервіс , оформлені квитанцією №9259889632 від 11.12.2017 року та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 46 від 28.11.2017 року, №6 від 03.11.2017 року, №47 від 29.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати їх прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку;

- визнати незаконним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №378035/2376255 від 07.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 20.11.2017 року, №392288/2376255 від 11.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 13.11.2017 року, №403021/2376255 від 13.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 06.11.2017 року, №403020/2376255 від 13.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 13.11.2017 року, №437429/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.11.2017 року, №437428/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 02.11.2017 року, №437431/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 06.11.2017 року, №437430/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 10.11.2017 року, №437433/2376255 від 18.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №66 від 17.11.2017 року, №452922/2376255 від 20.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 13.11.2017 року, №476841/2376255 від 22.12.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №65 від 29.11.2017 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних та вважати її прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

Стягнути за рахунок бюджетних Державної фіскальної служби України (код 32867317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-закупівельне підприємство "ТОРГСЕРВІС" (код 23762557) суму сплаченого судового збору в розмірі 5312 (п'ять тисяч триста дванадцять) грн. 43 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко