Ухвала

від 02.07.2018 по справі 369/7692/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7692/18

Провадження №2/369/2983/18

УХВАЛА

02.07.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я. ,

за участю секретаря Раситюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції в м. Києві, треті особи: Державне підприємство СЕТАМ , Акціонерне товариство Дельта Банк , Акціонерне товариство Правекс Банк про визнання електронних торгів недійсними ,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції в м. Києві, треті особи: Державне підприємство СЕТАМ , Акціонерне товариство Дельта Банк , Акціонерне товариство Правекс Банк про визнання електронних торгів недійсними . В якій просила суд вжити заходів щодо заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам в розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на внесення змін до відомостей про нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, загальною площею 1.6307 га, КН: 3222484000:02:002:0190, що знаходиться за адресою: Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., Крюківщинська с/р., що належить на праві власності ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, дата народженя 01.07.1984 року, 01021, АДРЕСА_1) у тому числі дії спрямовані на зміну власника вказаного майна .

Заявлені вимоги мотивує тим, що позивач звернувся до Києво-Святошиньського районного суду Київської області з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції в м. Києві, треті особи: Державне підприємство СЕТАМ , Акціонерне товариство Дельта Банк , Акціонерне товариство Правекс Банк про визнання електронних торгів недійсними. Вище зазначена земельна ділянка є власністю позивача, однак 14.06.2018 року ДП СЕТАМ було проведено електронні торги з реалізації вищезазначеного майна, не погоджуючись з проведеними виконавчими діями позивач звернулася до суду. Тому просить застосувати заходи забезпечення позову, оскільки дані дії можуть унеможливити виконання рішення суду .

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівни слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії;

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз'яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст.. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та ціну позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149-153, 258-261-210 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Мєрьєм Телятівна до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління Юстиції в м. Києві, треті особи: Державне підприємство СЕТАМ , Акціонерне товариство Дельта Банк , Акціонерне товариство Правекс Банк про визнання електронних торгів недійсними - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя: А.Я. Волчко