Постанова

від 10.07.2018 по справі 370/3078/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/3078/15-ц Головуючий у І інстанції Провадження № 88-ц/780/13/18 Доповідач у 2 інстанції Фінагеєв В. О. Категорія 1 10.07.2018

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Лівінського С.В.,

за участю секретаря Богдан І.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Макарівської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсними розпоряджень та державних актів на право власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила визнати незаконним та скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 12 травня 2008 року № 1922 Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_3 - власниці сертифіката на право на земельну частку (пай) в межах Гружчанської сільської ради ; визнати незаконним та скасувати розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 17 березня 2008 року № 1223 Про передачу у власність земельної ділянки власнику земельної частки (паю) громадянину України ОСОБА_4 в межах Гружчанської сільської ради ; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000352 від 04 серпня 2008 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,3791 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833000135 від 27 березня 2008 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 3,4499 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 яка розташована на території Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933000018 від 02 лютого 2009 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,3791 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933000019 від 02 лютого 2009 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,4499 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 яка розташована на території Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 14 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково. Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 квітня 2016 року в частині позовних вимог до ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки відмовлено. В іншій частині заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 14 квітня 2016 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним державного акту серії НОМЕР_6, апеляційний суд виходив з того, що за наявності чинних ухвал, на підставі яких ОСОБА_5 набув право власності на земельні ділянки, державні акти, видані на його ім'я, не підлягають визнанню недійсними. Зазначені ухвали ОСОБА_2 не оскаржувала та на момент ухвалення апеляційним судом рішення, вони були чинними.

У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року та просила скасувати його в частині відмови у позові до ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 та постановити в цій частині нове рішення, яким визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933000019 від 02 лютого 2009 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,4499 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 яка розташована на території Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_6. Підставою для відмови у позові в цій частині стало те, що відповідач ОСОБА_5 набув право власності на спірну земельну ділянку на підставі ухвали Макарівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2008 року, якою було затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, та яка є чинною. Однак, постановою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року вищезазначену ухвалу було скасовано, а позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 було залишено без розгляду. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 зазначає, що на даний час існують підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

18 червня 2018 року ОСОБА_5 подав відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якому зазначає, що ним оскаржено ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 27 квітня 2018 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу. Вказана ухвала оскаржена ОСОБА_5 в апеляційному порядку. Суд першої інстанції безпідставно звинуватив ОСОБА_5 у зловживанні процесуальними правами. Суди почали застосовувати неприпустимість звернення стягнення на земельні ділянки за рішенням суду лише відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року, який був оприлюднений значно пізніше, ніж прийняття судом рішення щодо набуття ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки. На даний час відсутні преюдиційні підстави для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно ухвали Макарівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики між сторонами укладено мирову угоду з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, за умовами якої відповідач передає у власність позивачу належну йому на праві особистої власності земельну ділянку загальною площею 3,4499 га в рахунок погашення боргу (а.с.22, Т.1).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 3,4499 га, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована: Київська область, Макарівський район, Гружчанська сільська рада (а.с.23).

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 07 лютого 2018 року відновлено втрачене провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики (а.с.16, Т.2).

Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2008 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.20, Т.2).

Ухвалою Макарівського районного суду від 27 квітня 2018 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду (а.с.24, Т.2).

Відповідно до вимог ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Обґрунтовуючи вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 вказує на те, що ухвала суду, на підставі якої ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_4 скасована постановою суду апеляційної інстанції від 17 квітня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції, що діяла на момент набуття ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 3,4499 га) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

З матеріалів справи вбачається, що 02 лютого 2009 року ОСОБА_5 отримав державний акт серії НОМЕР_6 на земельну ділянку площею 3,4499 га. Вказаний державний акт був виданий на підставі ухвали Макарівського районного суду Київської області від 08 жовтня 2008 року . Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 квітня 2018 року зазначену ухвалу суду було скасовано як незаконну, оскільки на час виникнення між сторонами спірних правовідносин чинним законодавством не передбачалося можливості відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільського господарства на підставі судового рішення.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у разі скасування судового акту (у даному випадку ухвали суду) він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Оскільки ОСОБА_5 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі ухвали, яка в подальшому була скасована судом, тобто без відповідних правових підстав, такий державний акт підлягає визнанню недійсним.

На момент ухвалення рішення суду, яке ОСОБА_2 просить переглянути за нововиявленими обставинами, позивачу не було та не могло бути відомо про незаконність ухвали суду, якою визнано мирову угоду та передано у власність вищезазначену земельну ділянку в рахунок погашення боргу ОСОБА_5

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що зазначені в заяві ОСОБА_2 обставини є нововиявленими, істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи.

Заперечуючи проти задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у відзиві на заяву ОСОБА_5 зазначає, що ним оскаржено ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 27 квітня 2018 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення боргу. Вказана ухвала оскаржена ОСОБА_5 в апеляційному порядку. Суд першої інстанції безпідставно звинуватив ОСОБА_5 у зловживанні процесуальними правами.

Однак, такі доводи заявника не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ухвалення остаточного судового рішення у справі за позовом про стягнення заборгованості за договором позики не впливає на вирішення спору про недійсність державного акту на земельну ділянку, виданого на підставі скасованого судового рішення.

ОСОБА_5 також зазначає, що суди почали застососувати неприпустимість звернення стягнення на земельні ділянки за рішенням суду лише відповідно до роз'яснень Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року, який був оприлюднений значно пізніше, ніж прийняття судом рішення щодо набуття ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки.

Однак, на момент постановлення судом ухвали про затвердження мирової угоди діяв ЗК України, пунктом 15 Перехідних положень якого передбачено, що до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Лист Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року носить інформаційний характер та не є нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 81, 126, 155 ЗК України, статтею 326 ЦК України, статтями 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року в частині відмови у визнанні недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 скасувати за нововиявленими обставинами та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010933000019 від 02 лютого 2009 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,4499 га, цільове призначення якої ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_4 яка розташована на території Гружчанської сільської ради Макарівського району Київської області.

В іншій частині рішення Апеляційного суду Київської області від 26 вересня 2017 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення виготовлене 10.07.2018 року.

Головуючий Фінагєєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Лівінський С.В.