Постанова

від 21.05.2007 по справі 2795-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2795-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 215

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.2007Справа №2-22/2795-2007А

За позовом - ДП «Діна-Південь» ,( м.Ялта, смт.Форос, територія санаторія  «Форос»)

Від відповідача  -  ДПІ в м.  Ялта  ( м. Ялта, вул. Васильєва, 16 )

Про  визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

                                                                                      Суддя  Яковлєв С.В.

                                                                                                 За участю секретаря Дулімової В.І.

                    представники:

Від позивача –  не з'явився.   

Від відповідача – Новожилов О.Ю. – пред-к, дов. Від 06.04.2007 р.

Сутність спору: ДП «Діна-Південь» ( далі позивач)  звернулось до суду   з позовом, в якому просило  визнати   дії   ДПІ в м. Ялта( далі відповідач) такими, що порушують права позивача, визнати недійсним  податкове повідомлення-рішення від 25.01.2007 р. № 0001341501 про застосування до нього штрафних санкції у сумі 1956,44 грн.    Вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідачем неправомірно застосовані положення Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при визначенні  штрафних санкцій за  невчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб.

                  Представник позивача під час судового засідання, яке відбулось  26.04.2007 р., надав доповнення до позовних вимог, в яких просив  визнати нечинним податкове повідомлення рішення від 25.01.2007 р. № 0001341501 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1956,44 грн., визнати нечинними першу податкову вимогу № 178 від 12.02.2007 р. та другу податкову вимогу № 2/186 від 06.04.2007 р.

                  Під час судового засідання, яке відбулось 15.05.2007 р., представник позивача, керуючись ст. 49, 51 КАСУ, уточнив позовні вимоги, просив  визнати нечинним податкове повідомлення –рішення від 25.01.2007 р. № 0001341501 про застосування до нього штрафних (фінансових) санкції у розмірі 1956,44 грн.,  визнати нечинними першу податкову вимогу № 178 від 12.02.2007 р. та другу податкову вимогу № 2/186 від 06.04.2007 р., відмовився від позовних вимог в частині визнання дії відповідача такими, що порушують його права.

                  Суд ухвалою від 15.05.2007 р.  на підставі п.2 .ч. 1 ст. 157 закрив  провадження по справі у частині вимог  по визнанню дії  відповідача такими, що порушують права позивача.

                  Представник відповідача  під час судового засідання, яке відбулось 06.03.2007р. , надав заперечення  на позовну заяву (вих. № 1719/9/100 від 05.03.2007 р.), в якому  с позовом не погодився,  вказавши, що позивач не  сплатив у термін, передбачений Указом Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»,  узгоджене  податкове зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб  у зв'язку з чим до нього застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 17 Закону України «Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

                  Позивач 18.05.2007 р. надіслав до суду клопотання  про продовження розгляду справи без участі його представника.

                 Відповідач не заперечував проти продовження розгляду справи без участі представника позивача.

                 Суд, розглянувши клопотання позивача, вважає можливим  відповідно до ст.128 КАСУ продовжити розгляд справи на підставі  наявних у ній доказів.   

     Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін,  суд

встановив

         Позивач  зареєстрований  розпорядженням виконкому Ялтинської міської ради від 08.02.99 р. № 04055765Ю0010244 та взятий на податковий облік у ДПІ м. Ялти.

         Відповідач провів  документальну невиїзну перевірку позивача з питання  невчасної сплати  узгодженого податкового зобов'язання  з єдиного податку юридичних осіб за період I півріччя 2003 р. – I півріччя 2005 р. , за результатами якої 12.01.2007 р.  складено акт № 67/15-1/30271603.

        У зазначеному акті перевірки вказано , що у період, який перевірявся,  позивач  в порушення вимог ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» несвоєчасно сплатив  узгоджену суму податкового зобов'язання  з єдиного податку юридичних осіб.              

                  На підставі акту № 67/15-1/30271603 відповідач  25.01.2007 р. прийняв  податкове повідомлення – рішення № 0001341501 , згідно з яким  позивач  на підставі   п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  за затримку на 9 календарних днів  граничного строку сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання  в розмірі 19564,42 грн. мав сплатити штраф  у розмірі 10% у сумі 1956,44  грн.

                  Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані  діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                Ст. 67 Конституції України  визначає, що кожен  зобов'язаний сплачувати  податки і збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

                    Порядок функціонування  спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначений в Указі Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»( з урахуванням змін).

                    Відповідно до ст.3 Указу  суб'єкт підприємницької діяльності – юридична особа , який перейшов  на спрощену  систему оподаткування, обліку та звітності  самостійно може  обрати  ставку єдиного податку  в розмірі 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі  включення податку  на додану вартість до складу єдиного податку. Суб'єкти підприємницької діяльності – юридичні особи  сплачують  єдиний податок щомісячно не пізніше  20 числа наступного місяця  на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.  

                 Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (ст. 5  Указу Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»).

                 Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення  зобов'язань  юридичних або фізичних осіб  перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків  і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 Закону визначає, що  податковим зобов'язанням  є  зобов'язання платника  податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені  цим Законом або іншими законами України. Згідно з п. 1.3. вказаної статті Закону податковим боргом ( недоїмкою)  є податкове  зобов'язання ( з урахуванням  штрафних санкцій  за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене  у встановлений строк, а також пеня , нарахована  на суму такого податкового зобов'язання.

                    Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли  сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст.4 Закону , такий контролюючий орган  надсилає платнику податків податкове повідомлення.

                    У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону).

                    Порядок надіслання платнику податків податкових вимог визначений у п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст.6  6 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                   У п. 15.1 ст. 15 Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначений порядок обчислення  строків давності та їх застосування.  Податковий орган має право  самостійно визначити суму  податкових  зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим законом, не пізніше закінчення  1095 дня, наступного за  останнім днем граничного строку  подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація  була надана  пізніше,-

за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових  зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання (п.п.15.1.1.п.15.1. ст. 15 Закону).

                   Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення  податкового законодавства  , та порядок їх застосування визначені у ст. 17  Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Відповідно до п. 17.1.7  ст. 17 вказаного закону  у разі коли платник  податків не сплачує узгоджену  суму податкового зобов'язання  протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний  сплатити штраф  у таких розмірах:

              при затримці  до 30 календарних днів -  у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,

              при затримці від 31 до 90 календарних днів  - у розмірі 20 % погашеної суми  податкового боргу;

              при затримці більш 90 календарних днів  - у розмірі 50% погашеної суми  податкового боргу.

                     Матеріали справи свідчать про те, що  протягом періоду часу, який перевірявся, позивач здійснював діяльність за  спрощеною  системою оподаткування, обліку та звітності, обравши  ставку єдиного податку  в розмірі 10% суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

                     Із матеріалів справи стає зрозумілим, що відповідно до ст.3 Указу Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»  позивач  станом на 21.07.2003 р. мав сплатити  відповідно до наданого ним розрахунку 8000 грн. єдиного податку.  На адресу відповідача був надісланий  23.07.2003 р. уточнюючий розрахунок № 49792 від 23.07.2003 р. на суму 600 грн. та платіжним дорученням № 314 від 30.07.2003 р.  перераховано 28 грн.

                   Вивчивши зазначені документи , приймаючи до уваги дати перерахування коштів та надіслання уточнюючого розрахунку , суд прийшов до висновку , що дійсно мало місце затримка сплати позивачем суми узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку у розмірі 627.70 грн. на два дні, в силу чого відповідно до п. 17.1.7  ст. 17  Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  відповідач мав нарахувати  першому штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у розмірі 62,77 грн.

                       Доводи позивача про неможливість застосування ст.17  Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при розрахунках штрафу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб судом не приймаються до уваги тому, що згідно з ст. 5  Указу Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»  суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України, а ,як зазначене вище ,  спеціальним законом  з питань оподаткування , яким передбачена  відповідальність платників податків в тому числі і за затримку сплати  узгодженої суми  податкового  зобов'язання є саме  Закон України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                        Але, приймаючи до уваги те, що перевірка позивача проводилась 12.01.2007 р., в той час , як  граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб був  21.07.2003 р.  , суд , приймаючи до уваги сплив строку давності , встановленого п.15.1. ст.15 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги у частині визнання нечинним    податкового повідомлення-рішення  від 25.01.2007 р.  № 0001341501    про застосування до позивача  штрафних санкцій в сумі 62,71 грн. за затримку граничного строку сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі  627,70 грн.  за I півріччя 2003 р.

                         Матеріали справи свідчать про те, що позивач у повному обсязі сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб  за IV квартал 2003р.  06.02.2004 р. з порушенням  10 днів встановлений в Указі Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»  термін сплати зазначеного податкового зобов'язання.

                         В силу викладеного  , з урахуванням  зазначених вище підстав суд вважає, що згідно з  п. 17.1.7  ст. 17  Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  відповідач мав нарахувати  позивача  штраф у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у розмірі 2,23 грн.

                        Приймаючи до уваги те, що перевірка позивача проводилась 12.01.2007 р., а граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб був  30.01.2004 р.  , суд , приймаючи до уваги строк давності , встановленого п.15.1. ст.15 Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення  від 25.01.2007 р.  № 0001341501    про застосування до позивача  штрафних санкцій в сумі 2,23 грн. за затримку граничного строку сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі  22,34 грн.  за IV квартал  2003 р.

                          У матеріалах справи є  службова записка  відповідача від 27.07.2005 р. , в якої визначений факт необхідності  зменшення суми нарахування податкового зобов'язання позивача   з єдиного податку юридичних осіб по строку  20.07.2005 р. на суму 18929 грн.

                         За таких обставин суд вважає, що матеріалами справи спростовуються викладені в акті № 67/15-1/30271603 від 12.01.2003 р. висновки про те, що відповідно до положень Указу Президента України «Про спрощену систему  оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»  та  Закону України “Про порядок  погашення  зобов'язань платників  податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” мала місце затримка  позивачем на 7  днів сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб у сумі 18914,38 грн.  , в наслідок чого стає зрозумілим , що у відповідача були відсутні підстави для нарахування позивачу  штрафу у сумі 1891,44 грн.

                         Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд погоджується з вимогами  позивачу по визнанню нечинним податкового повідомлення-рішення  від 25.01.2007 р.  № 0001341501    про застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1891,44 грн. за затримку граничного строку сплати  узгодженої суми податкового зобов'язання по єдиному податку в розмірі  18914,38  грн.  за I півріччя 2005 р.

                          В наслідок того, що визнано частково нечинним податкове повідомлення- рішення № 0001341501 від 25.01.2007 р. , суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по визнанню нечинними першої податкової вимоги № 178 від 12.02.2007 р. та другої податкової вимоги № 2/186 від 06.04.2007 р.

               Під час судового засідання, яке відбулось 21.05.2007 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ  постанову складено 28.05.2007р.

      Керуючись ст.ст.ч.1 ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд  

                                              п о с т а н о в и в

1.    Позов задовольнити частково.

           2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення  від 25.01.2007 р. № 0001341501    ДПІ в м. Ялта ( м. Ялта, вул. Васильєва, 16 )  у частині застосування до ДП «Діна-Південь» ,(  м.Ялта, смт.Форос, територія санаторія  вул.Місхоровська 1/3, ЗКПО 30271603)   штрафних санкцій в сумі 1954,21 грн.  за невчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб.   

            3. Визнати нечинною  першу податкову вимогу ДПІ в м. Ялта ( м. Ялта, вул. Васильєва, 16 )  № 178 від 12.02.2007 р.

            4. Визнати нечинною другу податкову вимогу ДПІ в м. Ялта ( м. Ялта, вул. Васильєва, 16 )   № 2/186 від 06.04.2007 р.

5.  Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Діна-Південь» ,(  м.Ялта, смт.Форос, територія санаторія  вул.Місхоровська 1/3, ЗКПО 30271603)   2,83 грн.  судового збору .

6. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити

         У разі неподання  заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання  постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ -  з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу  через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Яковлєв С.В.