Постанова

від 06.03.2007 по справі 3099-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3099-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 206

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.2007Справа №2-6/3099-2007А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Шкуро В.М.,

секретаря судового засідання Чернової К.В., розглянувши за участю представників:

від позивача – Козлова Н.А., представник, дов. від 08.02.2007р.,

від відповідача – Тіщенко Т.О., юрист, дов. від 08.08.2006р.,

у відкритому судовому засіданні справу  

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаюг”, м.Сімферополь,

до Ізобільненської сільської ради, с.Ізобільне, м.Алушта.  

про визнання нечинним рішення та визнання права,

в с т а н о в и в :

ТОВ „Нафтаюг” звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про визнання нечинним рішення Ізобільненської сільської ради „Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ТОВ „Нафтаюг” від 26.01.2007р. №14/40 та визнання за ним права на оренду земельної ділянки орієнтовною площею 3,0 га у селі Нижня Кутузова м.Алушта АР Крим для житлової забудови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою всупереч вимогам ч.3 ст.128 ЗК України не містить причин такої відмови. Посилання у спірному рішенні на припис прокурора м.Алушта АР Крим №2002вих./06 від 27.06.2006р. також не є належним обґрунтуванням рішення, оскільки не є нормативно-правовим актом  або землевпорядною документацією.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги, доповнивши позов вимогою про визнання права на розроблення проекту відведення зазначеної земельної ділянки.   

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.  

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю.

У судовому засіданні встановлено, що 25.01.2007р. позивач звернувся до голови Ізобільненської сільської ради з клопотанням про виділення земельної ділянки орієнтовною площею 03,0 га для житлової забудови у селі Нижня Кутузова (а.с.21). Дане клопотання зареєстроване в Ізобільненській сільській раді за вх.№53/02-16  від 25.01.2007р., про що свідчить відмітка на заяві.

Порядок та умови набуття права власності на земельні ділянки встановлено Земельним кодексом України.

Так, відповідно до ст. 116 ЗК України юридичні особи набувають права  власності та права  користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 128 ЗК України встановлен, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім  земельних ділянок, на яких розташовані  об'єкти, які  підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно пункту 12 Перехідних положень ЗК України  до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЗК України юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.

Частиною 4 ст. 128 ЗК України встановила, що особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Надання згоди на розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки відповідно до визначених ст.12 Земельного кодексу України повноважень рад по розпорядженню землями територіальних громад, є компетенцією відповідної місцевої ради.

26.01.2007р. на засіданні 14 сесії 5 скликання Ізобільненської сільської ради прийнято рішення „Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ТОВ „Нафтаюг” №14/40, яким позивачу відмовлено у дозволі на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної земельної ділянки (а.с.23).

Як зазначено у самому рішенні, воно прийняте з урахуванням припису прокурора м.Алушта АР Крим №2002вих/06 від 27.06.2006р., при прийнятті рішення рада керувалася статтями 12, 142 Земельного кодексу України та статтею 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”

Стаття 142 ЗК України регулює суспільні відносини, пов'язані з припинення права власності або права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника (землекористувача) від землі, а отже не може слугувати підставою для відмови у клопотанні про надання дозволу на розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Стосовно посилання у рішенні на припис прокурора м.Алушта, то вимоги припису обґрунтовуються статтею 173 ЗК України, відповідно до якої межі населених пунктів встановлюються та змінюються за проектами землеустрою, розробленими відповідно до техніко-економічних обґрунтувань їх розвитку, генеральними планами населених пунктів та статтею 125 ЗК України, яка стосується моменту виникнення права власності (а.с.24).      

Відповідно до пункту „з” частини 1 ст.7 ЗК України повноваження щодо встановлення та зміни меж сіл та селищ Автономної Республіки Крим надано Верховній Раді АР Крим, а отже саме до неї має бути звернена вимога припису про становлення меж населених пунктів, а не до Ізобільненської сільської ради, яка таких повноважень не має.

Верховна Рада АР Крим своїм рішенням „Про встановлення меж сіл Ізобільне, Верхня Кутузовка, Нижня Кутузовка і селища Рожевий Ізобільненської сільської ради (м.Алушта) Автономної Республіки Крим” від 17.09.2003р. №669-3/03, встановила межі населених пунктів Ізобільненської сільської ради загальною площею 881,3719 га, у томі числі села Нижня Кутузова площею 168,7283 га. (а.с.25).

Земельна ділянка, за згодою на розроблення проекту землеустрою з відведення якої позивач звернувся до Ізобільненської сільської ради, знаходиться в межах села Нижня Кутузова. Повноваження по розпорядженню землями у межах цього села належать Ізобільненській сільській раді на підставі прямої вказівки пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України. А отже ніяких додаткових дій, як то одержання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, до яких ст.126 ЗК України відносить державні акти і договори оренди, для розпорядження землями у межах села Нижня Кутузова Ізобільненській сільській раді не потрібно.

Інших підстав для відмови у згоді на розроблення проекту землеустрою рішення не містить.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Згідно ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів місцевого самоврядування за мотивів їх невідповідності Конституції України визнаються незаконними у судовому порядку.

Способи захисту цивільних прав визначені статтею 16 ЦК України, зокрема це визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.    

Зважаючи на відсутність у рішенні законних підстав для відмови у згоді на розроблення землевпорядною організацією проекту землеустрою з відведення земельної ділянки орієнтовною площею 03,0 га. в селі Нижня Кутузова Ізобільненської сільської ради (м.Алушта), суд приходить до висновку про протиправність оспорюваного рішення.

Частиною 3 ст.162 КАС України встановлено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що за наявності припису прокурора, який містить заборону на розпорядження землями комунальної власності,  сільська рада іншого рішення з приводу звернення позивача не прийме.

Відповідно до ст.22 Закону України „Про прокуратуру” припис про усунення порушень закону вноситься прокурором органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Припис підлягає негайному виконанню.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору.

Таким чином, позивач позбавлений можливості якимось чином вплинути на виконання вимог припису з тим, щоб реалізувати своє право на отримання земельної ділянки у оренду. У свою чергу Ізобільненська сільська рада нічого не вчинила для виконання вимог припису чи його оскарження, якщо вимоги припису лежать за межами повноважень сільради.  

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Закону України „Про землеустрій”, пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №677, розроблення проекту відведення земельної ділянки можливе на підставі рішення суду, за викладених умов право позивача на отримання земельної ділянки у оренду найбільш повно буде захищене шляхом визнання права на розроблення проекту відведення зазначеної земельної ділянки.   

Стосовно вимоги про визнання права на оренду земельної ділянки, суд виходить з того, що згідно ст.93 Земельного кодексу України правом оренди є засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Отже виникнення права на оренду земельної ділянки безпосередньо пов'язане з укладенням договору оренди. Відтак до прийняття Ізобільненською сільською радою відповідного рішення про надання позивачу в оренду земельної ділянки і укладення договору оренди, у позивача право на оренду зазначеної земельної ділянки відсутнє. Право яке не існує не підлягає захисту у судовому порядку, що тягне відмову у позові у цій частині.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.

Позивачем понесені судові витрати з оплати державного мита у розмірі 06,80 грн.

Пунктом 3 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, а його розмір щодо немайнових вимог визначається відповідно до підпункту „б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Таким чином, за подачу цієї позовної заяви мало бути сплачено державне мито у розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що становить 03,40 грн., а тому позивачу відповідно до задоволених вимог присуджується з місцевого бюджету  Ізобільненської сільської ради 01,13 грн.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 06 березня 2007 року.

          У повному обсязі постанова виготовлена 12 березня 2007 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 94, 158-161, ч.1, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати рішення Ізобільненської сільської ради „Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ТОВ „Нафтаюг” від 26.01.2007р. №14/40 протиправним та нечинним з моменту його прийняття.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Нафтаюг” право на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 03,0 га за адресою: Україна, АР Крим, м.Алушта, село Нижня Кутузова, вул.Сімферопольська для житлової забудови.

У визнанні права Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаюг” на оренду земельної ділянки орієнтовною площею 15 га за адресою: Україна, АР Крим, м.Алушта, село Нижня Кутузова, вул.Сімферопольська для житлової забудови, відмовити.

Стягнути з місцевого бюджету Ізобільненської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нафтаюг” (адреса: 95043, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 120-Б, к.151, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34797493) судові витрати по оплаті судового збору у сумі 01,13 грн.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Шкуро В.М.