Постанова

від 04.07.2018 по справі 322/452/16

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 липня 2018 року

м. Київ

справа № 322/452/16

провадження № 61-20767св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Терра ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3,на рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області, у складі судді Шиш А. Б., від 22 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Дзярука М. П., Крилової О. В., Трофимової Д. А., від 25 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Терра (далі - ТОВ Терра ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди .

ТОВ Терра свої вимоги мотивувало тим, що йому на праві користування належить земельна ділянка, площею 6,0809 га, розташована на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, в контурі поля НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 10 липня 2015 року, близько 14 год. 00 хв., ОСОБА_2 незаконно, керуючи комбайном Нива , скосив ячмінь на частині вказаної ділянки, площею 5,5 га, чим заподіяв ТОВ Терра майнову шкоду на суму 44 294,25 грн.

Із урахуванням зазначеного, ТОВ Терра просило позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 44 294,25 грн в рахунок відшкодування завданої шкоди.

Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Терра 41 427,66 грн в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належним правомочним володільцем посівів на спірній земельній ділянці є позивач ТОВ Терра , оскільки саме воно здійснило посів та мало всі права на отримання врожаю, а неправомірними діями відповідача було завдано шкоди позивачу на суму 41 427,66 грн, яка підлягає відшкодуванню.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 28 січня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року змінено у частині вирішення питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції при розгляді справи та вирішенні спору по суті не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, належно оцінено наявні у справі докази, які підтверджують порушене право позивача протиправними діями відповідача. Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про заподіяння шкоди позивачу внаслідок протиправних дій відповідача та про причинний зв'язок між ними, що є підставою для відшкодування заподіяної шкоди в порядку статті 1166 ЦК України. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині зменшення розміру судового збору, який було стягнуто із відповідача, апеляційний суд виходив із часткового задоволення позовних вимог, що не було враховано при вирішенні судом першої інстанції питання про розподіл судових витрат.

14 лютого 2017 року ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2017 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправомірно відмовив відповідачу у клопотанні про зупинення провадження у справі, виходячи із того, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення не перешкоджає розгляду по суті цивільної справи та перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що цивільний позов поданий ТОВ Терра у зв'язку із вчиненням нібито ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 15, частиною першою статті 185 КК України. Таким чином, до винесення обвинувального вироку відносно відповідача засобами цивільного судочинства неможливо встановити обов'язкові для розгляду даної категорії справ обставини, а саме, наявність у діях відповідача складу правопорушення, винуватість у скоєнні правопорушення та чи мало місце діяння, у якому його обвинувачують. Крім того, ТОВ Терра в межах кримінального провадження було подано цивільний позов.

Представник відповідача також посилається на те, що договір про спільну сумісну діяльність не породжує виникнення у ТОВ Терра права власності на посіви ячменю, вирощені на земельній ділянці, переданій власником ОСОБА_4 емфітевту ОСОБА_5, який у свою чергу передав право на земельну ділянку до складеного капітулу ФГ Терра Плюс , з яким ТОВ Терра уклало договір про сумісну діяльність. ТОВ Терра не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, на якій був скошений ячмінь, а тому не має права на звернення до суду із даним позовом. Передача права користування земельною ділянкою, на якій було скошено посіви, не підтверджена допустимими та належними доказами. Будь-яке право користування земельною ділянкою виникає у господарства тільки після державної реєстрації. Судами попередніх інстанцій надана неналежна оцінка наявним у справі доказам, які б підтверджували вину відповідача.

03 березня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у даній справі.

У березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ТОВ Терра направило заперечення на касаційну скаргу. У поданих запереченнях позивач посилається на те, що судами у ході розгляду справи досліджувалися всі докази та вимоги позивача та заперечення відповідача, яким надано належну оцінку. Оскаржені відповідачем рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства і є правильними по суті. ОСОБА_2 у судовому засіданні не довів будь-яких законних підстав, з яких би він мав право збирати врожай з ділянки, яку він навіть не засівав. Той факт, що колись він, без законних правовстановлюючих документів користувався земельною ділянкою у контурі поля НОМЕР_1 не дає йому право збирати чужий урожай.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 червня 2017 року справу за позовом ТОВ Терра до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 частини першої розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2018 року вказану справу передано до Верховного Суду.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого головою Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області 01 липня 2011 року, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 6,0809 га, розташована на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с. 5).

23 липня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір встановлення емфітевзису, за яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_5 право володіння та цільового користування вказаною земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області 23 липня 2011 року, та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 липня 2013 року. Пунктом 3.3 вказаного договору передбачено право власності ОСОБА_5 на плоди і доходи від експлуатації земельної ділянки. Договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення (а.с. 6-12).

Згідно з наказом голови ФГ Терра Плюс від 06 вересня 2014 року № 2 та актом приймання-передачі прав від 06 вересня 2014 року права користування земельними ділянками голови господарства ОСОБА_5, в склад яких ввійшло і право користування вищевказаною земельною ділянкою, передано до складеного капіталу вказаного фермерського господарства (а. с. 80-82).

01 січня 2015 року між ФГ Терра Плюс та ТОВ Терра було укладено договір про сумісну діяльність, за яким вказані юридичні особи домовилися про спільний обробіток земельних ділянок, в тому числі і вищевказаної земельної ділянки, з метою отримання прибутку. ТОВ Терра надано право самостійно приймати рішення по всіх питаннях, пов'язаних з обробітком землі (а.с. 14-16).

Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Вказаний договір про сумісну діяльність не оспорювався у судовому порядку, отже є чинним.

Із урахуванням зазначеного, судами правильно встановлено, що земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 6,0809 га, розташовану на території Новомиколаївської селищної ради Новомиколаївського району Запорізької області, належну на праві власності ОСОБА_4, використовують ФГ Терра Плюс та ТОВ Терра . Право користування з боку власника земельної ділянки не оспорюється.

У вищевказаному договорі про сумісну діяльність ФГ Терра Плюс та ТОВ Терра погоджено, що обов'язок по обробітку земельної ділянки та придбанню посівного матеріалу лежить на ТОВ Терра (пункт 2.3.1 договору).

Розділом 3 Порядок розрахунків вищевказаного договору про сумісну діяльність визначено, що ФГ Терра Плюс отримує 10 000 грн за рік сумісної діяльності, незалежно від суми отриманого прибутку, а ТОВ Терра отримує залишок прибутку.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Загальні підстави відповідальності за заподіяння майнової шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, згідно з якою шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Необхідною умовою доведення наявності шкоди є встановлення, насамперед, самих збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника й збитками потерпілої сторони. При цьому потрібно довести, що протиправна дія або бездіяльність особи, яка порушила право, є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи, є наслідком такої протиправної поведінки.

Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними щодо правовідносин з відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого в незміненій частині погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, із урахуванням вказаних норм матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ Терра є користувачем земельної ділянки, на якій відповідачем, за відсутності правових підстав, було скошено урожай ячменю.

Судами встановлено та не заперечується відповідачем, що він скосив урожай ячменю, який йому не належав. Відповідач не проводив посівних робіт на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_3), що згідно технічної документації визначена контуром НОМЕР_1 і належить на праві власності ОСОБА_4, який передав право користування земельною ділянкою за договором емфітевзису ОСОБА_5, а останній передав право користування до статутного капіталу ФГ Терра Плюс , яке надало ТОВ Терра право використовувати земельну ділянку для обробітку на підставі договору про сумісну діяльність.

Вирішуючи даний спір, судами встановлено протиправну поведінку відповідача, який не мав права на урожай ячменю. В результаті дій відповідача позивачу було завдано майнової шкоди у розмірі вартості урожаю ячменю, який було скошено ОСОБА_2

Факт протиправного зняття посівів ячменю ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка знаходиться в обробітку позивача на підставі договору про сумісну діяльність, підтверджено показами свідків, поясненнями і показами відповідача, матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом проведення слідчого експерименту від 26 серпня 2015 року зі свідком ОСОБА_6, за участю спеціаліста інженера-геодезиста ТОВ Козацькі землі ЛТД СкляренкаС. О. (а. с. 58-63), та довідкою ТОВ Козацькі землі ЛТД від 26 серпня 2015 року № 288, згідно якої інженером-геодезистом ТОВ Козацькі землі ЛТД Скляренком С. О. 26 серпня 2015 року було здійснено геодезичну зйомку координат вказаної земельної ділянки, за результатами якої було встановлено, що вказана земельна ділянка зареєстрована у Державному кадастрі під номером НОМЕР_3 (а.с. 66).

При визначенні розміру завданих збитків судами оцінено статистичні дані ТОВ Терра про врожайність ярого ячменю у 2015 році, який було зібрано господарством на інших площах, які товариство обробляє, кількість скошених відповідачем гектарів та середню вартість реалізації тони ячменю у 2016 році згідно довідки Головного управління статистики у Запорізькій області від 31 травня 2016 року № 09-12/296. Судами також враховано кількість ячменю та його вартість, який було повернуто працівниками поліції позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували до даних правовідносин норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи із розміру завданих відповідачем позивачу збитків.

Доводи відповідача щодо неправомірної відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі у зв'язку із поданням ТОВ Терра цивільного позову в порядку кримінального провадження не впливають на обставини справи та правильність вирішення судами спору, оскільки даний позов заявлявся позивачем з підстав, передбачених положеннями статті 1166 ЦК України.

Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вироком Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24 листопада 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, цивільний позов ТОВ Терра відповідно до частини третьої статті 129 КПК України залишено без розгляду у зв'язку з тим, що питання про відшкодування шкоди вирішено в порядку цивільного судочинства (справа № 322/462/16).

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції в незміненій частині та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22 червня 2016 року у незміненій за результатами апеляційного розгляду частині та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник Судді О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников С. Ф. Хопта