Рішення

від 09.07.2018 по справі 905/2965/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.07.2018 Справа № 905/2965/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., суддів Ніколаєвої Л.В., Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Новолуганської сільської ради Бахмутського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка» про зобов'язання повернути шляхом фактичної передачі устаткування загальною вартістю 2 726 005,20 грн. з урахуванням ПДВ., -

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1Ю.(за посвідченням), ОСОБА_2Г.(за довіреністю);

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Новолуганська сільська рада Бахмутського району Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка»про зобов'язання повернути шляхом фактичної передачі устаткування загальною вартістю 2 726 005,20 грн. з урахуванням ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те що між сторонами було укладено договір № 16/06-14т від 16.06.2014р. про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до якого Підрядник (відповідач) зобов'язався протягом червня-грудня 2014 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, а Замовник ( позивач) - прийняти і оплатити роботи Реконструкція КНС-1 КНС-3, КНС-4. Відповідно до календарного графіку на виконання робіт протягом вересня-грудня 2014 року відповідач мав виконати підрядні роботи щодо КНС-1, КНС-2, КНС-3, КНС-4, які складаються з загальнобудівельних робіт, монтажу обладнання та благоустрою. Актами прийому-передачі від 26.12.2014р. позивач передав, а відповідач прийняв відповідне обладнання на зберігання. Проте, будівельно-монтажні роботи за даним договором відповідачем не виконані. Водночас отримане відповідачем від позивача устаткування відповідачем не змонтовано згідно умов договору, проте й не повернуто позивачу як законному власнику, незважаючи на закінчення терміну виконання робіт, визначеного договором. Таким чином, між сторонами існують правовідносини щодо підряду виконання робіт з капітального будівництва, врегульовані главою 61 ЦК України, в межах яких виникли правовідносини зі зберігання майна, врегульовані параграфом 1 глави 66 ЦК України.

Ухвалою суду від 21.12.2017 господарським судом Донецької області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2965/17. Підготовче засідання було призначено на 23.01.2018.

Ухвалою суду від 20.03.2018 господарським судом Донецької області призначено справу до колегіального розгляду у складі трьох суддів.

За результатами автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.03.2018 призначено судову колегію у складі: Головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів Чорненької І.К., Матюхіна В.І.

07.05.2018р. у зв'язку з перебуванням судді Чорненької І.К. у відпустці та перебуванням судді Матюхіна В.І. у відрядженні, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2018 призначено колегію суду у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Величко Н.В., Тарапати С.С. за справою 905/2965/17.

Ухвалою суду від 07.05.2018 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.05.2018.

14.05.2018 у зв'язку з перебуванням судді Тарапати С.С. у відрядженні, за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2018 призначено колегію складу суду у складі головуючого судді Мельниченко Ю.С., суддів: Ніколаєвої Л.В., Величко Н.В. за справою 905/2965/17.

Ухвалою суду від 14.05.2018 господарським судом повторно розпочато розгляд справи № 905/2965/17 на стадії підготовчого провадження.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 24 травня 2018 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із закінченням повноважень судді Мельниченко Ю.С.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2018 призначено колегію суду у складі ОСОБА_3, суддів Н.В. Величко, Л.В. Ніколаєва.

Ухвалою суду від 29.05.2018 справу прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В. та призначено підготовче засідання на 06.06.2018.

06.06.2018 року від представника позивача, через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшла уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 06.06.2018 відкладено підготовче судове засідання на 20.06.2018.

18.06.2018 від позивача, через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення по суті спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.06.2018 закрито підготовче провадження у справі № 905/2965/17 та призначено розгляд справи по суті на 09.07.2018 року

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 09 липня 2018 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з перебуванням судді Величко Н.В. у відпустці. .

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2018 призначено колегію суду у складі головуючого судді Зекунова Е.В., суддів О.В. Чернова, Л.В. Ніколаєва.

Представники позивача у судовому засідання просили задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не представив, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву на позовну заяву у інший спосіб не надав.

За висновками суду, відповідача були належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

За наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Пунктом 4 ст.122 ГПК України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка» є: 83062, місто Донецьк, вул.. Ткаченка, 129.

З огляду на те, що відповідач знаходиться на території, на яку не здійснюється пересилання поштової кореспонденції, 28.12.2017, 31.01.2018, 12.03.2018, 31.05.2018, 12.06.2018, 23.06.2018 на офіційному веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua) було розміщено оголошення про дату та час судового засідання у справі № 905/2637/17, призначеного на 23.01.2018, 19.02.2018, 13.03.2018, 06.06.2018, 20.06.2018, 09.07.2018 відповідно.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

16.06.2014 року між Новолуганською сільською радою (Замовник) та ТОВ Теплотехніка (Підрядник) було укладено Договір №16/06-14т про закупівлю робіт за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого Підрядник зобов'язався протягом червня-грудня 2014 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, а Замовник - прийняти і оплатити роботи Реконструкція КНС-1 (84573, Україна, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Мічуріна, 83), КНС-2 (84573, Україна, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Першотравнева, 9а), КНС-3 (84573, Україна, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, вул. Сергієнко, 62), КНС-4 (84573, Україна, Донецька область, Артемівський район, с. Новолуганське, пров. Мирний, 3) с. Новолуганське Артемівського району Донецької області (п.1.1).

Ціна цього Договору визначається згідно з ціною пропозиції конкурентних торгів і становить 14 404 845,84 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.3.1).

У ціну Договору включені: вартість будівельно-монтажних робіт та пусконалагоджувальних робіт 5 185 750,80 грн. (у т.ч. ПДВ), вартість обладнання - 9 219 095,04 грн. (у т.ч. ПДВ) (п.3.2).

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт, рахунка впродовж 15 банківських днів.

Підставою для здійснення розрахунків за будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи є підписані сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3, до них додаються акти на сховані роботи, накладні на матеріальні ресурси, сертифікати якості на матеріальні ресурси, паспорти на обладнання (п.4.7).

Замовник проводить розрахунок за виконані роботи на підставі оформленого акту виконаних робіт, підписаного Сторонами, впродовж 30 календарних днів з дати його підписання (п.4.9).

За змістом п.5.2, 5.9 договору строк виконання робіт встановлюється цим договором; дати початку та закінчення всіх видів робіт за договором визначаються в календарному графіку, який є невід'ємною частиною договору (додаток 3).

Пунктом 6.1.3 договору передбачено, що Замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

Крім того, п.6.4.1 договору на відповідача покладено обов'язок виконати роботи у встановлені договором терміни, за результатами проведених торгів (надані в пропозиції) відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм і правил та умов договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором, у тому числі фінансових зобов'язань (п.11.1 договору).

Згідно з календарним графіком на виконання робіт протягом вересня-грудня 2014 року відповідач мав виконати підрядні роботи щодо КНС-1, КНС-2, КНС-3, КНС-4, які складаються з загальнобудівельних робіт, монтажу обладнання та благоустрою (а.с.17).

В межах виконання даного договору відповідач звернувся до позивача з листом № 967 від 26.12.2014р., в якому просив передати в монтаж обладнання згідно з договором та зазначив, що вказане обладнання до моменту монтажу на об'єктах буде зберігатись на відповідальному зберіганні ТОВ Теплотехніка (а.с.73).

26.12.2014 року згідно актів прийому-передачі Позивач передав, а відповідач прийняв наступне устаткування:

- ланцюговий скребковий транспортер з шириною стрічки 300 мм, довжиною по горизонталі 6м, з приводом праворуч п ходу руху, N = 1,1 кВт; U = 380В в кількості 1 шт. вартістю 120650,00 грн. без ПДВ;

- стрічковий конвеєр з шириною стрічки 300 мм, довжиною по горизонталі 6м з опорними металоконструкціями з висотою навантаження 1,2 м, з приводом праворуч по ходу руху, N = 1,1 кВт; U = 380В в кількості 1 шт. вартістю 107650,00 грн. без ПДВ;

- ланцюговий скребковий транспортер з шириною стрічки 300 мм, довжиною по горизонталі 6м, з приводом праворуч п ходу руху, N = 1,1 кВт; U = 380В в кількості 2 шт. вартістю 276280,00 грн.;

- насосна станція на базі насосів U3-PMB Q = 65 м3/год; H = 43 м; N = 18,5 кВт; n = 1250 об/хв. в комплекті з клапаном зворотнім ф80 з патрубком для повітряного клапана і клапаном відведення повітря ф25 в кількості 4 шт. вартістю 1033360,00 грн. без ПДВ;

- насосна станція на базі насосів 82Н-В Q = 10 м3/год; H = 31 м; N = 7,5 кВт; n = 2500 об/хв. в комплекті з клапаном зворотнім ф50 з патрубком для повітряного клапана і клапаном відведення повітря ф25 в кількості 2 шт. вартістю 408030,00 грн. без ПДВ;

- насосна станція на базі насоса самовсмоктуючого 81 1/4 А3-В Pump Q = 4 м3/год; H = 15м; з двигуном N = 0,75 кВт; n = 3450 об/хв. в комплекті з клапаном зворотнім і клапаном повітряним ф80 з патрубком для повітряного клапана і клапаном відводу повітря ф25 в кількості 2 шт. вартістю 325701,00 грн. без ПДВ.

Загальна вартість переданого відповідачу устаткування становить 2271671,00 грн. без ПДВ (з урахуванням ПДВ вартість складає 2726005,20 грн.).

Разом з тим будівельно-монтажні роботи за даним договором підряду не виконані та їх виконання не здійснюється. Отримане відповідачем від позивача устаткування ТОВ Теплотехніка не змонтовано згідно умов договору, проте й не повернуто позивачу як законному власнику, незважаючи на закінчення терміну виконання робіт, визначеного договором.

Порушення ТОВ Теплотехніка умов Договору підряду та неповернення устаткування, яке є власністю Замовника, стало підставою для звернення Новолуганської сільської ради до господарського суду з позовом про зобов'язання ТОВ Теплотехніка повернути шляхом фактичної передачі на користь Новолуганської сільської ради вище переліченого устаткування загальною вартістю 2726005,20 грн.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою та третьою статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.4.7 Договору, підставою для здійснення розрахунків за будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи є підписані сторонами Акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3, до них додаються акти на сховані роботи, накладні на матеріальні ресурси, сертифікати якості на матеріальні ресурси, паспорти на обладнання.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач порушив свої зобов'язання перед позивачем - не виконав підрядні роботи визначені Договором №16/06-14т (які мали бути виконані протягом вересня-грудня 2014 року).

Пунктом 1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або законом (ч.1).

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору(ч.2).

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч.3).

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, вищевказані норми передбачають можливість розірвання договору:

1. за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом - з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили;

2. у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом - з моменту направлення (вручення) однією стороною договору іншій повідомлення про відмову від договору.

Пунктом 6.1.3 Договору №16/06-14т передбачено, що Замовник має право відмовитись від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим.

У судовому засіданні та письмових поясненнях представник позивача пояснив, що у зв'язку з тим, що Підрядник (ТОВ Теплотехніка ) не розпочав передбачені Договором роботи, Замовник у грудні 2017 року прийняв рішення відмовитись від Договору №16/06-14т. Проте, позивач позбавлений можливості належно сповістити відповідача про відмову від договірних відносин, оскільки згідно листа ПАТ Укрпошта (№07/11-339 від 13.12.2017, а.с. 25) приймання поштових відправлень з/до міста Донецьк припинено. З огляду на вищевикладене, позивач був вимушений вирішувати питання зазначені у позові в судовому порядку.

Частино 2 ст.320 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У відповідності до з ч.2 ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, зазначені норми, передбачають розірвання Договору за однакових підстав, а саме, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, але встановлюють різні повноваження замовника щодо такого договору підряду:

- вимагати від замовника розірвання договору, а в разі відсутності згоди останнього звертатися до суду з позовом про таке розірвання (ч.2 ст.320 Господарського кодексу України);

- відмовитися від договору підряду (ч.2 ст.849 ЦК України).

Разом з тим, обидві ці норми передбачають, що за наявності вищевказаної підстави, а саме, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, саме замовник і саме з підрядника має право вимагати відшкодування збитків.

Проте, згідно з ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, дана норма передбачає загальне право замовника без будь-яких причин відмовитися від договору, але з обов'язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та обов'язком саме замовника відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, частиною 4 ст. 653 ЦК України встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги вищевикладені правові норми та умови Договору, доводи позивача викладені у позовній заяві та у письмових поясненнях, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що Договір №16/06-14т припинив свою дію, оскільки Замовник у грудні 2017 року, керуючись частиною 2 ст.849 ЦК України та пунктом 6.1.3 цього Договору в односторонньому порядку відмовився від Договору №16/06-14т.

Матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ Теплотехніка будь-яких підрядних робіт передбачених Договором №16/06-14т та завданих позивачем збитків відповідачу, отже у позивача на час розгляду справи відсутній обов'язок (передбачений ч.4 ст.849 ЦК України) виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати йому можливі збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що між сторонами в силу Договору №16/06-14т існували правовідносини щодо виконання підрядних, в межах яких виникли правовідносини зі зберігання майна, врегульовані параграфом 1 глави 66 ЦК України.

Факт прийняття відповідачем на зберігання майна на загальну суму 2726005,20 грн., що належить позивачу, підтверджується двома актами приймання-передачі устаткування до монтажу від 26.12.2014 року (а.с.18-21).

Відповідно до частини першої статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ч.1 ст.937 ЦК України).

Статтею 938 ЦК України унормовано, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 949 ЦК України встановлено обов'язок зберігача повернути поклажедавцеві річ передану на зберігання в такому стані, в якому була прийнята на зберігання. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України), а збитки, завдані поклажедавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, згідно з вимогами ст. 951 ЦК України та ст. ст. 224, 225 ГК України:

у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

у разі пошкодження речі - у розмірі суми на яку знизилася її вартість.

Таким чином, зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві товар який був прийнятий на зберігання, а відшкодувати збитки зобов'язаний лише у випадку втрати (нестачі) або його пошкодження за наявності складу цивільного правопорушення (протиправність, збитки, причинний зв'язок) передбаченого ст. 614 ЦК України. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 23.06.2009 р. у справі N 34/136-08-2506.

Згідно з приписами статті 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився. Дана норма надає право поклажодавцеві в будь-який час вимагати повернення речі, таке право не може бути обмежене, оскільки передача на зберігання речі не зумовлює припинення щодо неї правомочностей її власника, який самостійно розпоряджається таким майном на власний розсуд. Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду від 4.04.2018р. у справі № 910/2586/17.

Відповідно до ст.ст.317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності позивача на устаткування передане на зберігання відповідачу підтверджується бухгалтерською Довідкою від 13.12.2017р. та оборотною відомістю аналітичного обліку по субрахунку 1311 Капітальні інвестиції в основні засоби станом на 01.12.2017 (а.с.72-88)

Як встановлено у судовому засіданні, майно, передане позивачем відповідачу для здійснення монтажних робіт, на теперішній час перебуває у відповідача на зберіганні. Проте, строк виконання робіт за договором сплив, відповідні підрядні роботи з даним устаткуванням не виконані, Договір підряду №16/06-14т припинив свою дію, отже, за вимогою позивача зазначене майно має бути повернуто власнику.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст.5 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

До суду надано не було належних та допустимих доказів повернення відповідачем позивачу спірного обладнання зі зберігання.

Враховуючи, що Новолуганська сільська рада передало вищевказане обладнання Товариству Теплотехніка на зберігання, що підтверджується відповідними актами та узгоджується з умовами договору №16/06-14т від 16.06.2014, господарський суд дійшов висновку, що до таких правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які регулюють зберігання, а саме норми статті 953 ЦК України.

Заявлена Новолуганською сільською радою позовна вимога про зобов'язання відповідача повернути шляхом фактичної передачі спірного майна позивачу забезпечить поновлення (захист) порушеного права, а отже обраний спосіб захисту є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги Новолуганською сільською радою до ТОВ Теплотехніка про зобов'язання повернути майно (ст.953 ЦК України) підлягають задоволенню.

Згідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 40890,09 грн. покладається на ТОВ Теплотехніка .

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Новолуганської сільської ради Бахмутського району Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплотехніка» про зобов'язання повернути шляхом фактичної передачі устаткування загальною вартістю 2 726 005,20 грн. з урахуванням ПДВ - задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Теплотехніка (83062, м.Донецьк, вул.. Ткаченка, 129, ідентифікаційний код юридичної особи: 22018644) повернути шляхом фактичної передачі на користь Новолуганської сільської ради (84573, Донецька область, Бахмутський район, сел. Новолуганське, вул.. Первомайська, 38, ідентифікаційний код юридичної особи: 04342358) наступне устаткування загальною вартістю 2726005,20 грн. з урахуванням ПДВ:

- ланцюговий скребковий транспортер з шириною стрічки 300 мм, довжиною по горизонталі 6м, з приводом праворуч п ходу руху, N = 1,1 кВт; U = 380 В в кількості 1 шт. вартістю 120650,00 грн. без ПДВ;

- стрічковий конвеєр з шириною стрічки 300 мм, довжиною по горизонталі 6м з опорними металоконструкціями з висотою навантаження 1,2 м, з приводом праворуч по ходу руху, N = 1,1 кВт; U = 380В в кількості 1 шт. вартістю 107650,00 грн. без ПДВ;

- ланцюговий скребковий транспортер з шириною стрічки 300 мм, довжиною по горизонталі 6м, з приводом праворуч п ходу руху, N = 1,1 кВт; U = 380 В в кількості 2 шт. вартістю 276280,00 грн.;

- насосна станція на базі насосів U3-PMB Q = 65 м3/год; H = 43 м; N = 18,5 кВт; n = 1250 об/хв. в комплекті з клапаном зворотнім ф80 з патрубком для повітряного клапана і клапаном відведення повітря ф25 в кількості 4 шт. вартістю 1033360,00 грн. без ПДВ;

- насосна станція на базі насосів 82Н-В Q = 10 м3/год; H = 31 м; N = 7,5 кВт; n = 2500 об/хв. в комплекті з клапаном зворотнім ф50 з патрубком для повітряного клапана і клапаном відведення повітря ф25 в кількості 2 шт. вартістю 408030,00 грн. без ПДВ;

- насосна станція на базі насоса самовсмоктуючого 81 1/4 А3-В Pump Q = 4 м3/год; H = 15м; з двигуном N = 0,75 кВт; n = 3450 об/хв. в комплекті з клапаном зворотнім і клапаном повітряним ф80 з патрубком для повітряного клапана і клапаном відводу повітря ф25 в кількості 2 шт. вартістю 325701,00 грн. без ПДВ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Теплотехніка (83062, м.Донецьк, вул.. Ткаченка, 129, ідентифікаційний код юридичної особи: 22018644) на користь Новолуганської сільської ради (84573, Донецька область, Бахмутський район, сел. Новолуганське, вул.. Первомайська, 38, ідентифікаційний код юридичної особи: 04342358) витрати по сплаті судового збору у розмірі 40890 (сорок тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 09 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 09 липня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Е.В. Зекунов

Суддя О.В. Чернова

Суддя Л.В. Ніколаєва