ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.06.2018 м. Ужгород Справа № 907/63/18
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Кут Л.В.
розглянувши позовну заяву Хустської місцевої прокуратури, м. Хуст в інтересах держави в особі Боронявської сільської ради, с. Бороняво Хустського району до товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатські курчата» , с. Бороняво Хустського району про стягнення суми 306 674,50грн. упущеної вигоди
За участю представників:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - ОСОБА_1, адвокат (договір про надання правової допомоги від 01.03.2018 року;
У судовому засіданні взяли участь: прокурор відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_2, прокурор, службове посвідчення №035567 від 07.09.2015 року; ОСОБА_3, прокурор, службове посвідчення №046806 від 10.05.17 року.
в с т а н о в и в:
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області до суду в інтересах позивача з позовом до відповідача про стягнення суми 306 674,50грн. упущеної вигоди, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» , ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 187, 224, 225, Господарського кодексу України, оскільки відповідачем у зв'язку з не укладанням договору про пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бороняво завданої збитків у вигляді упущеної вигоди.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.02.2018 у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України судом було відкрито загальне позовне провадження та призначено дату підготовчого засідання на 12.03.2018.
Ухвалою суду від 12.03.2018 підготовче засідання відкладено на 02.04.2018.
Проте, судове засідання 02.04.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді Ремецькі О.Ф. у відрядженні, згідно з наказом голови Господарського суду Закарпатської області від 29.03.18 року №02.4-06/10-к.
Ухвалою суду від 03.04.2018 відкладено підготовче засідання на 16.04.2018.
Ухвалою суду від 16.04.2018 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 07.05.2018 з підстав, наведених у ній.
Ухвалою суду від 07.05.2018 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.05.2018 до 15630 год. та витребувано від приватного підприємства Архітектура Ц К , м. Хуст, як головної підрядної організації проектну документацію на реконструкцію орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів в с. Бороняво, вул. Колгоспна, 40.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.05.2018 у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України судом було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.06.2018.
Підставою для вжиття місцевою прокуратурою заходів представницького характеру є факт несплати відповідачем пайового внеску усупереч вимог законодавства про містобудівну діяльність, що призводить до ненадходження коштів до бюджету Боронявської сільської ради Хустського району Закарпатської області та безпосередньо зачіпає економічні інтереси держави.
Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача обґрунтовуються також тим, що на даний час ТОВ Закарпатські курчата збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 306 674,50 грн. до бюджету Боронявської сільської ради не сплатило, договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бороняво відмовляється укладати, а заходи примусового стягнення нарахованого розміру збитків Боронявською сільською радою не вживаються.
У судовому засіданні прокурором позовні вимоги підтримано у повному обсязі.
Від позивача до суду надійшли письмові пояснення по суті спору, якими позов прокурора підтримано, разом з тим, позивач просить суд здійснювати розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та їх не визнає, позов вважає безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам, суперечить нормам матеріального права, з підстав, наведених у письмових запереченнях.
Зокрема вказує, що декларація ДАБІ у Закарпатській області про готовність об'єкта до експлуатації ЖЗК142151140113, відповідно до якої, ТОВ Закарпатські курчата введено в експлуатацію реконструкцію орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів в с. Бороняво, вул. Колгоспна, 40, Хустського району, не є підставою звернення до суду з відповідним позовом, оскільки відповідно до частин 2, 3 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набув чинності 12.03.2011 р., замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, КРІМ випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Крім того, 1/2 частина та 1/2 частина нежитлової будівлі придбано у власність ОСОБА_4 (уповноваженою особою) на підставі договорів купівлі продажу від 13.02.2014 року зареєстрованих в реєстрі за номерами 451 та 448, отже даний об'єкт не є новозбудованим, а тільки реконструйованим. Також позивач при поданні позовної заяви посилається на розрахунок величини пайової участі який підписаний Боронявським сільським головою, без зазначення дати його складання, за зазначених обставин стороні відповідачу про вище зазначений розрахунок нічого не відомо. В п.2. вище зазначеного розрахунку вказано що згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації загальна кошторисна вартість об'єкта складає 6 133 490 грн., що суперечить факту, оскільки в п.15 декларації про готовність об'єкта прописано що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектно - кошторисною документацією, яка складає 6133.490 грн. В розумінні математичного значення цифр кома це роздільний знак між цілими числами та сотими, також згідно бухгалтерського обліку після цілого числа (суми) ставиться кома за якою вказуються копійки, отже в розумінні значення цифр, які прописані в декларації вказано (шість тисяч сто тридцять три гривні сорок дев'ять та НУЛЬ десятих копійок), оскільки після цифр не прописано тисяч гривень. Даний факт підтверджується в визначеннях суми вартості валют в Національному банку України. ( ОСОБА_3 з офіційного сайту НБУ). Отже, розрахунок, який додано до позовної заяви не відповідає дійсності, в позовній заяві кому переставлено з цифри 6133.490 грн., на 6 133 490.00 грн. Також, в декларації вказана інвентарна вартість об'єкта, оскільки згідно з кошторисним розрахунком для визначення величини пайової участі у розвитку інфраструктури, який вчинено ПП Архітектура визначено кошторисний розрахунок в сумі 1499,180 тисяч гривень, (копія в додатку), виготовлення іншої проектно - кошторисної документації ТЗОВ Закарпатські курчата у не замовляла, отже посилання на відомості в декларації є безпідставними.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. За приписами частини 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності "порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Рішенням Боронявської сільської ради від 21.05.2013 року затверджено положення про пайову участь замовників у розвитку інфраструктури с.Бороняво, який містить порядок залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску. Відповідно до положення IV пункту 1. Порядку, замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта на земельній ділянці на території села Бороняво для отримання вимог по пайовій участі зобов'язаний звернутись з заявою до виконання комітету Боронявської сільської ради. Отже, залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення ДОГОВОРІВ про пайову участь у розвитку інфраструктури с.Боронява з Боронявською сільською радою (пункт 4.1. Положення). Згідно із частиною 5 статті 40 цього Закону, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами
Після укладення договорів купівлі продажу нежитлове приміщення було реконструйовано з метою подальшого використання в підприємницькій діяльності У зв'язку з чим, ОСОБА_5, звернулася до органу місцевого самоврядування та отримала дозвіл на виготовлення проекту реконструкції існуючого складського приміщення під цех забою птиці. На підставі вищевказаних документів Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області розробив проектну документацію на реконструкцію. Після розроблення та погодження відповідної документації була подана Декларація про початок виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення під цех забою птахів в с.Бороняво вул.Колгоспна №40, Хустського району. Таким чином, відповідач здійснюючи реконструкцію вказаного приміщення, фактично не здійснював забудову території у розумінні положень статті 40 Закону № 303 8-VI, а тому і не зобов'язаний залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, як замовник, який має намір щодо забудови земельної і ділянки.
Вважає, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів, а саме упущеної вигоди покладає на кредитора обов'язок довести розмір неодержаного доходу (вигоди), який дійсно був би ним отриманий в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. Однією зі складових місцевого бюджету є бюджет розвитку, надходження якого, згідно з пунктом 4-1 частини 1 статті 71 Бюджетного кодексу України включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Таким чином, вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету с.Боронява є планування таких доходів і відповідне їх відображення в рішеннях про місцевий бюджет.
Зокрема, розмір коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, які були заплановані як доходи бюджету с.Бороняво на 2015 рік. При цьому, позивач жодного підтвердження не надає, що свідчить про відсутність завданням ТзОВ Закарпатські курчата збитків у вигляді не отриманого доходу в бюджет с.Бороняво у 2015 році.
Таким чином, позивачем не надано належного розрахунку запланованого надходження до місцевого бюджету с.Бороняво на 2015 рік від ТзОВ Закарпатські курчата у вигляді грошових коштів для створення і розвитку інфраструктури.
В обґрунтування розрахунку розміру кошторисної вартості будівництва в СУМІ 306 674,50 грн., позивач посилається на наявні в декларації записи без надання документів ПРО кошторисну вартість будівництва об'єкта.
Зазначені показники мають довідковий характер і можуть застосовуватися при прогнозуванні обсягів капітальних вкладень, при перерахуванні їх у зіставлений рівень цін, для приведення вартісних показників об'єктів - аналогів у поточний рівень цін при визначенні кошторисної вартості будівництва на перших стадіях проектування.
Позивач не наводить в обґрунтування РОЗМІРУ кошторисної вартості будівництва що була в наявності у відповідача, а ігнорує кошторисний розрахунок. З наведених підстав, при прийнятті рішення судом прошу даний кошторисний розрахунок взяти за основу.
Однак із вказаним Хустська місцева прокуратура не погоджується, про що суду подано письмові заперечення на відзив, в яких прокурор зазначає, що висновки та результати аналізу норм Закону, зроблені представником Відповідача є помилковими, оскільки за змістом статей 2, 10 Закону, статей 4, 9 Закону України Про архітектурну діяльність під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.
Отже, реконструкція, здійснена Відповідачем, охоплюється законодавчим визначення забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, Відповідач є замовником та відповідно суб'єктом, на якого поширюються вимоги ст. 40 Закону.
Аналогічні висновки зроблені судовою палатою у господарських справах у постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року №3- 1553гс 16 та постанові Верховного суду України від 30 листопада 2016 № 3- 1323гс16.
Крім цього, представник відповідача зазначає, що розрахунок за підписом сільського голови, доданий до позовної заяви, не мітить дату його складання та про такий Відповідачу не було відомо до пред'явлення позову.
Так, розрахунок доданий до позовної заяви, складений на підставі Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЗК142151140113 від 24.04.2015 (далі - Декларація) та Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури с. Бороняво від 21.05.2013 посадовою особою місцевого самоврядування та нею завірений. Тому, вважає долучений до позовної заяви розрахунок обґрунтованим та допустимим доказом.
Крім цього, представник відповідача у відзиві, на підставі аналізу ст.40 Закону, приходить до висновку, що договір пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бороняво між Відповідачем та органом місцевого самоврядування, повинен укладатись лише до прийняття об'єкта в експлуатацію. Поряд з цим, зазначає у відзиві, що саме договір пайової участі є підставою для сплати замовником будівництва коштів пайової участі.
Таким чином, з висновками представника відповідача прокурор не погоджується, оскільки такі не відповідають змісту ст.40 Закону та складеній судовій практиці Верховного суду України.
В результаті порушення права Боронявської сільської ради на отримання пайового внеску від замовника будівництва, Хустською місцевою прокуратурою при поданні позовної заяви в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, на підставі ст.16 ЦК України, вибрано спосіб захисту в порядку статті 22 Цивільного кодексу України, а саме відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, що є грошовими коштами, які орган місцевого самоврядування повинен був отримати, якби його право не було порушено.
Так, згідно п. 11-1 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЗК142151140113 від 24.04.2015 вбачається, що Відповідач здійснив забудову земельної ділянки, що належить йому на підставі договору оренди земельної ділянки від 09.10.2014, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №3364 та підтверджується Витягом з зазначеного реєстру, номер запису про інше речове право: 7277073.
Крім того, представник відповідача вважає, що у Декларації вказана інвентарна вартість об'єкта, оскільки згідно поданого ним кошторисного розрахунку для визначення величини пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури, складеного ПП Архітектура , кошторисна вартість будівництва склала 1499,180 тис. грн. Також, зазначає, що Відповідач виготовлення іншої проектно-кошторисної документації не замовляв.
Такі висновки представника прокурор вважає такими, що не відповідають дійсності, а також не відповідають обставинам справи виходячи з наступного.
Відповідно до п.16 Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Як вбачається з п.15 Декларації, кошторисна вартість реконструкції орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів, за затвердженою проектною документацією, склала 6 133 490,00 грн. (шість мільйонів сто тридцять три тисячі чотириста дев'яносто гривень нуль копійок).
Тобто, замовник будівництва, в особі директора ТОВ Закарпатські курчата ОСОБА_5, самостійно заповнивши Декларацію, подав її до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, вказавши кошторисну вартість реконструкції орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів в розмірі 6 133 490,00 грн. та завірив відомості, що містяться у ній власним підписом та печаткою юридичної особи. Крім того, Декларація про готовність об'єкта до експлуатації №ЗК142151140113 від 24.04.2015 є чинною, органом будівельно-архітектурно контролю не скасована, в судовому порядку не оскаржувалася, зміни до неї не вносились.
Поряд з цим, повідомляємо, що державна реєстрація реконструкції орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів Відповідачем не проводилася, однак відповідно до п.13 Постанови КМУ №461 від 13.04.2011 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Крім цього, встановлено, що наданий представником відповідача зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва № б/н, складений в поточних цінах станом на 30 грудня 2014 року, є необґрунтованим та таким, що не можна брати до уваги при вирішенні справи, оскільки такий не відповідає вимогам форми його заповнення, яка міститься в додатку И ДСТУ БД.1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .
Поряд з цим, кошторис не містить даних про кошторисний прибуток, відомості про податок, збори, обов'язкові платежі, встановлені чинним законодавством і не враховані складовими вартості будівництва. Відповідно вказані показники не враховані при складанні зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва, що ставить під сумнів його об'єктивність.
Крім цього, представник відповідача вказує на недоведеність Хустською місцевою прокуратурою та Боронявською сільською радою факт заподіяння збитків органу місцевого самоврядування. Разом з цим, вказує на те, місцевою прокуратурою та позивачем не надано жодних доказів про те, що пайовий внесок не запланований Боронявською сільською радою у бюджеті розвитку місцевого бюджету с. Бороняво на 2015 рік.
З даного приводу зазначає, що органи місцевого самоврядування знаходяться поза процедурою введення в експлуатацію об'єктів нерухомого майна, що відповідно, позбавляє їх можливості передбачати отримання доходів від замовників будівництва, що є суб'єктами сплати пайового внеску. Щоб передбачити в бюджеті розвитку місцевого бюджету дохід у вигляді коштів пайової участі, органу місцевого самоврядування необхідно володіти даними щодо кошторисної вартості об'єкта будівництва, а тому розміри таких доходів вказуються орієнтовними та виходячи з показників місцевого бюджету минулого року.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 18.06.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
24 квітня 2015 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №ЗК 142151140113, відповідно до якої, ТОВ Закарпатські курчата введено в експлуатацію реконструкцію орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів в с. Бороняво, вул. Колгоспна, 40, Хустського району.
Рішенням Боронявської сільської ради №3 від 21.05.2013 затверджено Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури села Бороняво, яке покладає на замовника будівництва обов'язок звернутися із заявою до сільської ради про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури с. Бороняво.
За доводами позивача, відповідач, як замовник будівництва, з відповідною заявою до Боронявської сільської ради не звертався та відповідний договір пайової участі не укладав.
Водночас, 08.09.2017 директор ТОВ Закарпатські курчата ОСОБА_6 був повідомлений про необхідність укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бороняво, отримавши копію листа Боронявської сільської ради №261 від 01.09.2017, однак, жодним чином на пропозицію органу місцевого самоврядування не відреагував.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи договору купівлі- продажу У частки нежитлової будівлі №451 від 13.02.2014 та договору купівлі-продажу У частки нежитлової будівлі №448 від 13.02.2014, площа об'єкта нерухомого майна, що знаходиться в с. Бороняво, вул. Колгоспна, 40, при відчуженні СВК Бороняво на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складала 991,2 кв.м. Водночас, як вбачається з п.12 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.04.2015 №ЗК1421511401 ІЗ (далі- Декларація) площа реконструйованої будівлі становить 1191,70 кв.м.
Таким чином, внаслідок реконструкції Відповідачем вказаної будівлі площа такої збільшилась на 200,5 кв.м., що відповідно спростовує твердження представника Відповідача про те, реконструкція здійснена на площі вже існуючого об'єкту нерухомості.
Відповідно до ч.б ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.
Так, згідно п.9 розділу IV Порядок залучення та умови розрахунку внесків Положення про пайову участь у розвитку інфраструктури села Бороняво, величина пайової участі встановлюється в розмірі 5 (п'ять) відсотків від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного та оздоровчого призначення (санаторії).
Як вбачається з п.15 Декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ЗК142151140113 від 24.04.2015, кошторисна вартість реконструкції орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі під цех по забою птахів в с. Бороняво, вул. Колгоспна, 40, Хустського району, за затвердженою проектною документацією склала 6 133 490,00 грн. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, в декларації не зазначено, кошти місцевого чи державного бюджету на будівництво названого вище об'єкта не виділялися.
Таким чином, розмір пайової участі у створенні та розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури с. Бороняво, який мав сплатити Відповідач, згідно розрахунку, що додається до позовної заяви, складає 306 674,50 гри. (6 133 490,00 * 5% = 306 674,50 гри.), а враховуючи те, що Договір не укладено, названа сума являється упущеною вигодою, яку б Боронявська сільська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.
На даний час ТОВ Закарпатські курчата збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 306 674,50 грн. до бюджету Боронявської сільської ради не сплатило, договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури с. Бороняво відмовляється укладати, а заходи примусового стягнення нарахованого розміру збитків Боронявською сільською радою не вживаються.
Зазначене, у відповідності до ст. 131-1 Конституції України, покладає на Хустську місцеву прокуратуру обов'язок щодо звернення до суду з вказаним позовом та підтримання його в суді.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Рішенням Боронявської сільської ради за № 3 від 21.05.2013 затверджено Положення про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села Бороняво (далі - Положення), відповідно до п. 3 якого, договір про пайову участь забудовників об'єктів містобудування у розвитку інфраструктури села Бороняво укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладання, але до прийняття рішення виконкому сільської ради про оформлення права власності на будівлю..
Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування , акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Матеріалами справи встановлено, що Відділом містобудування та архітектури Хустської районної державної адміністрації 03.11.2014 за №250/14 ТОВ Закарпатські курчата видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Хустський район, село Бороняво, вул. Колгоспна, 40.
Таким чином, норми чинного законодавства покладають на ТОВ Закарпатські курчата як замовника будівництва обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Разом з тим, ТОВ Закарпатські курчата з відповідною заявою до Боронявської сільської ради не зверталось та відповідний договір пайової участі не укладало. Доказів протилежного в матеріали справи відповідачем не надано.
В матеріалах справи наявна Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 24.04.2015 року ( Реконструкція орендованих приміщень адміністративної нежитлової будівлі від цех забою птахів у с. Бороняво Хустського району ), п.14 якої визначено основні показники об'єкта реконструкції (у тому числі загальна площа 1191,70кв.м., площа забудови 844,37кв.м.), а п.15 якого зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво 6133,490 гривень.
Позивачем надано Розрахунок пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бороняво, в якому зазначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури с. Бороняво з урахуванням інших передбачених законом відрахувань становить 306674 грн. 50 коп.
Разом з тим, відповідачем подано суду відомості про те, що наведена вартість у Декларації про готовність об'єкта до експлуатації не відповідає фактичних обставинам справи та наявним у ній доказам. Зокрема, відповідачем подано суду робочий проект реконструкції будівлі, технічний паспорт, завдання на проектування із наведеними технічними характеристиками об'єкта реконструкції, кошторисний розрахунок для визначення величини пайової участі з урахуванням загальної кошторисної вартості об'єкта будівництва та акт технічного огляду споруди та інженерних мереж.
Із зазначених доказів вбачається, що на відміну від Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 24.04.2015 року, загальна площа складає 1624,00кв.м., площа забудови 774,30кв.м., джерело фінансування - власні кошти. Окрім того, Кошторисним розрахунком для визначення величини пайової участі з урахуванням загальної кошторисної вартості об'єкта будівництва, який складний ПП Архітектура & К , як проектною організацією, визначено що кошторисна вартість об'єкту реконструкції на відміну від Декларації складає суму 1499,180тис.грн.
З огляду на вищенаведене, подана позивачем та прокурором в обґрунтування поданого суду розрахунку пайової участі Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 24.04.2015 року у частині визначення кошторисної вартості об'єкту не може бути взята судом до уваги, оскільки суперечить наявним та фактичним обставинам справи та позивачем у встановленому порядку не доведено зворотного.
Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.
Оскільки відповідач (ТОВ Закарпатські курчата ) не звернувся до Боронявської сільської ради та не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бороняво, то це свідчить про бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.
Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Боронявської сільської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Боронявська сільська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.
Дана правова позиція наведена також у постанові Верховного суду України від 22 33.2017 у справі № 908/312/16 (№ 3-1553гс16), постанові Верховного суду України,
Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону, граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.
Згідно із п. 9 Положення, затвердженого Боронявською сільською радою, розмір пайової участі визначається за формулою наведеною в даному порядку та складає у відсотках від : загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для будівництва нежитлових будівель та споруд у розмірі 5 відсотків, що відповідає положенням Закону.
Відтак, розрахунок пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури села Бороняво з огляду на встановлену вартість об'єкта будівництва та Положення складає суму 1 499 180,00*5%=74959,00грн.
Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ТОВ Закарпатські курчата , зазначена сума являється збитками у юрмі упущеної вигоди, яку б Боронявська сільська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.
Враховуючи викладене та той, факт, що у строк, визначений чинним законодавством (зокрема, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) ТОВ Закарпатські курчата не виконало зобов'язання та не уклало договір з Боронявською сільською радою на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури села та, відповідно, не сплатило 74959,00гри. пайової участі у розвитку інфраструктури села Бороняво, вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 239, 240, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатські курчата» (90442, с. Бороняво Хустського району, вул. Колгоспна, 40, ідент.код 38987571) на користь Боронявської сільської ради (90442, с. Бороняво Хустського району, вул. Центральна, 105, ідент.код 04349969) суму 74959,00грн. (сімдесят чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.) упущеної вигоди.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатські курчата» (90442, с. Бороняво Хустського району, вул. Колгоспна, 40, ідент.код 38987571) на користь Прокуратури Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2А, ідент. код 02909967) суму 4600,11грн. (Чотири тисячі шістсот грн. 11 коп.) судового збору.
Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 12.07.2018.
Суддя О.Ф. Ремецькі
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2018 |
Оприлюднено | 12.07.2018 |
Номер документу | 75243218 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Ремецькі О.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні