Рішення

від 11.07.2018 по справі 906/303/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/303/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" до Житомирського навчально-виховного комплексу № 11

про стягнення 41696 грн 27 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 41696,27 грн заборгованості за договорами №1/17МЛ, № 3/17КФ, №3/17СК, №4/17СМ, №5/17МВ від 03.01.2017.

Ухвалою суду від 11.05.2018 судом було відкрито провадження у справі та призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 23.06.2018, судом було ухвалено закрити підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

23.06.2018 від позивача надійшла заява від 23.06.2018 про розгляд справи без участі його представника.

04.07.2018 повернулась копія ухвали від 23.06.2018, яка направлялась відповідачу, з поштовою відміткою "за закінченням встановленого терміну зберігання".

06.07.2018 від відповідача надійшла заява №104 від 05.07.2018 про відкладення судового засідання.

Представник позивача в судове засідання 11.07.2018 не з'явився, згідно заяви, що надійшла до суд 23.06.2018, підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати за відсутності його уповноваженого представника.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про причини неявки зазначив у заяві №104 від 05.07.2018. Правом на надання письмового відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Зважаючи на те, що явка представника відповідача судом обов'язковою не визнавалась, при цьому законодавством не обмежено право учасника процесу направити в судове засідання іншого представника, враховуючи розумність строків розгляду справи, суд не вбачає підстав та необхідності для відкладення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданих до матеріалів справи документів, 03.01.2017 між ТОВ "Акріс Логістик" (виконавець/позивач) та Житомирським навчально-виховним комплексом № 11 (замовник/відповідач) були укладені договори (далі - Договори):

- № 1/17 МЛ - про закупівлю молока (а.с. 10-12);

- №3/17 КФ - про закупівлю кефіру (а.с. 13-15);

- № 3/17 СК - про закупівлю сиру кисломолочного (а.с. 16-18);

- № 4/17 СМ - про закупівлю сметани (а.с. 19-21);

- № 5/17 МВ - про закупівлю масла вершкового (а.с. 22-24).

За умовами пунктів 1.1. вказаних Договорів, виконавець зобов'язався за замовленням замовника поставити товари зазначені в специфікаціях до договорів, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

В розділі 3 Договорів, сторони визначили ціну Договорів.

Зокрема, ціна Договору № 1/17 МЛ становить-199999,60 грн, Договору № 3/17 КФ- 37380,00 грн, Договору №3/17 СК- 120839,76 грн, Договору № 4/17 СМ -19952,00 грн, Договору 5/17 МВ - 90160,00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, останнім було виконано свої зобов'язання по Договорами у повній мірі та поставлено замовнику за період з 03.01.2017 по 31.12.2017 визначений у специфікаціях до Договорів товар на загальну суму 328240,53 грн. Відповідач за поставку товару розрахувався частково на суму 286544,26 грн.

Сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар за договорами від 03.01.2017 складає 41696,27 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зсилається на ст.ст. 15, 526, 692 ЦК України, та ст.ст. 193,265 ГК України.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи відносини між сторонами виникли на підставі договорів про закупівлю товарів від 03.01.2017, за яким сторони обумовили поставку товарів, найменування та ціна яких зазначається в специфікаціях до договорів (а.с. 12-зворот,15- зворот, 21-зворот, 24-зворот).

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 4.1.1 вказаних Договорів, замовник зобов'язався оплачувати вартість фактично отриманого товару згідно з накладними, відповідно до умов даного договору по мірі надходження відповідних коштів, протягом 30 календарних днів з дня поставки якщо інший строк не встановлено даним договором.

Тобто, на дату звернення позивача до суду, строк оплати по виконаним за договором поставкам настав.

Як вбачається з матеріалів справи, сума поставки у розмірі 328240,53 грн узгоджена сторонами та підтверджується згідно реєстру накладних за 2017 рік (а.с. 25-29).

Сума заявленої позивачем заборгованості у розмірі 41696,27, з урахування частково здійснених відповідачем проплат, підтверджується виписками по рахунках позивача (а.с. 31-88), підписаним сторонами реєстром неоплочених видаткових накладних за 2017 рік (а.с. 30) та підписаним сторонами актом звірки розрахунків за період з 01.07.2017 по 31.12.2017( а.с. 89-92).

Суд також бере до уваги наявність у справі гарантійного листа від 05.04.2018 № 61, згідно якого відповідач гарантує погашення боргу за 2017 рік у сумі 41696,27 грн по п'ять тисяч гривень щомісячно, починаючи з квітня 2018 (а.с.95).

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що на дату звернення позивача до суду розрахунки за поставлений товар на суму 41696,27 грн. проведені не були. На дату судового засідання доказів додатково проведених оплат по вказаній заборгованості не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 692, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За вказаного, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 41696,27 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Аналогічна норма закріплена і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки обгрунтованість позовних вимог ТОВ "Акріс Логістік" про стягнення заборгованості з відповідача за поставку товару у розмірі 41696,27 грн підтверджено належними доказами, які не спростовано відповідачем, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Судові витрати у справі, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирського навчально-виховного комплексу № 11 (10006, Житомирська обл., м.Житомир, вул. Західна, буд.110, код ЄДРПОУ 22061870)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акріс Логістик" (12430, Житомирська обл., Житомирський р-н, Сільрада Станишівська, комплекс будівель і споруд, будинок №4, код ЄДРПОУ 36330737):

- 41696,27 грн боргу;

- 1762,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 12.07.18

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1- у справу;

2-3 - сторонам (рек. з пов.)