Рішення

від 04.07.2018 по справі 908/654/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/28/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.2018 Справа № 908/654/18

м. Запоріжжя, Запорізька область

Суддя господарського суду Запорізької області (69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська,4,е-mail: inbox@zp.arbitr.gov.ua) ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи № 908/654/18

за позовною заявою: Керівника Токмацької місцевої прокуратури (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 50/57) в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах -

позивача: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 39820689)

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства «Берізка» (70600, Запорізька область, м. Пологи, пров. Вернадського, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 31522835)

про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

та за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2, прокурор відділу, посвідчення № 035881 від 05.01.2015;

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 8-0.62-416/62-18 від 18.05.2018;

від відповідача - ОСОБА_4, голова СФГ Берізка

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Токмацької місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про витребування із незаконного володіння Селянського фермерського господарства «Берізка» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 19,4 га, яка розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та була надана у постійне користування ОСОБА_5, на підставі державного акта на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014 № 219, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49, який втратив чинність, у зв'язку зі смертю ОСОБА_5

За результатами автоматизованого розподілу справу № 908/654/18 визначено для розгляду судді Азізбекян Т.А., яка ухвалою від 25.04.2018 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання було призначено на 21.05.2018 о 12 год. 00 хв., про що учасники справи повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 21.05.2018 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» . Судом відкрито підготовче засідання. Прокурор, позивач підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не прибув, надав суду клопотання від 14.05.2018 про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

З'ясувавши думку прокурора, позивача щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті, суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.06.2018 о 14 год. 30 хв., про що сторони були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 30.05.2018 у справі № 908/654/18 наступне судове засідання у цій справі призначене на 04.07.2018 о 15 год. 00 хв., про що сторони та прокурор були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні 04.07.2018 суд відкрив розгляд справи по суті.

Суд заслухав вступне слово позивача та докази, надані до матеріалів справи.

Згідно змісту позову, Токмацькою місцевою прокуратурою за результатами опрацювання Публічної кадастрової карти України, відомостей органів влади та місцевого самоврядування виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння селянським (фермерським) господарствам Берізка земельною ділянкою державної власності площею 20 га, в тому числі 19,40 га сільськогосподарських угідь, 0,60 га -під будівлями, лісами та іншими угіддями. Відповідно до рішення Пологівської районної ради Запорізької області Про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5Я. від 12.04.2000 № 9, ОСОБА_5 отримано державний акт на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014, згідно із яким останньому надано у постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 20 га, у тому числі 19,40 га сільськогосподарських угідь, 0,60 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, що розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району. 27.07.2001 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Берізка (далі С(Ф)Г Берізка ). С(Ф)Г Берізка створено та організовано на земельній ділянці, наданій у постійне користування ОСОБА_5 для ведення фермерського господарства, згідно державного акта на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014. ОСОБА_5 помер 20.12.2012, а отже право постійного користування вищезгаданою земельною ділянкою у ОСОБА_5 припинилось із його смертю, відповідно з цього часу втратив чинність і державний акт на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49. Разом з цим, СФГ Берізка з часу смерті ОСОБА_5 (20.12.2012) продовжує утримувати та використовувати частину із вказаної земельної ділянки (18,7 га -сіножатей та 07, га пасовищ) загальною площею 19,4 га, у тому числі для вирощування сільгоспкультур, цим самим незаконно, без відповідної правової підстави заволодівши нею, що підтверджується звітами та податковими деклараціями поданими цим фермерським господарством до уповноважених державних органів, а також інформацією органу місцевого самоврядування.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області підтримав позовні вимоги, викладені прокурором просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, зазначивши, що дійсно спірна земельна ділянка належала його діду, який помер. По сьогоднішні день Разом з цим, СФГ Берізка продовжує використовувати спірну земельну ділянку у тому числі для вирощування сільгоспкультур. Погоджується із висновками прокуратури, що на даний час, згідно чинного законодавства, правові підстави використання спірної земельної ділянки відсутні.

Після заключного слова представників сторін, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частинами 1 та 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України гарантовано право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Як зазначає прокуратура, за результатами опрацювання Публічної кадастрової карти України, відомостей органів влади та місцевого самоврядування, Токмацькою місцевою прокуратурою виявлено факт незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння Селянським (фермерським) господарствам Берізка земельною ділянкою державної власності площею 20 га, в тому числі 19,40 га сільськогосподарських угідь, 0,60 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями.

Згідно матеріалів справи, відповідно до рішення Пологівської районної ради Запорізької області Про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5Я. від 12.04.2000 № 9, ОСОБА_5 надано за рахунок земель запасу сільської ради земельну ділянку площею 20 га, із них 18,7 га -сіножаті докорінного поліпшення, 07, га - пасовища і 0,6 га - дорога в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства.

На підставі вищевказаного рішення, ОСОБА_5 отримано державний акт на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014.

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49.

Згідно вказаного державного акту, ОСОБА_5 надано у постійне користування для ведення фермерського господарства земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 20 га, у тому числі 19,40 га сільськогосподарських угідь, 0,60 га - під будівлями, лісами та іншими угіддями, що розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району.

27.07.2001 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство Берізка (далі С(Ф)Г Берізка ).

Згідно із п. 29 статуту С(Ф)Г Берізка фермерське господарство здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 20,0 га, наданій засновнику господарства на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Пологівської районної ради народних депутатів Пологівського району Запорізької області від 12.04.2000 № 9, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія ЗП № 000014 від 06 травні 2000 року, що зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 49.

Відповідно до інформації відділу у Пологівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 02.03.2018 № -8-0.31-666/110-18 нормативно грошова оцінка 1 га сіножатей на території Семенівської сільської ради Пологівського району станом на 1995 складала 1007 грн.

Згідно інформації відділу у Пологівському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 05.03.2018 № -8-0.31-681/110-18 нормативно грошова оцінка 1 га пасовищ на території Семенівської сільської ради Пологівського району станом на 1995 складала 940 грн.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.01.2018 № 6-28-0.22-244/2-18 коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік - 1,703, 1997 рік - 1,059, 1998 рік - 1,006, 1991 рік -1,127, 2000 рік - 1,182, 2001 рік - 1,02, 2005 рік - 1,035, 2007 рік - 1,028, 2008 рік -1,152, 2009 рік- 1,059, 2010 рік - 1,0, 2011 рік- 1,0, 2012 рік- 1,0, 2013 рік- 1,0; 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,2, 2016 рік - 1,0 для сільськогосподарських угідь. Значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель за 2017 рік становить 1,0.

Нормативно грошова оцінка 1 га сіножатей по Семенівській сільській раді Пологівського району Запорізької області станом на 01.01.2018 складає 4829,53 грн., 1 га пасовищ - 4508,20 грн.

Нормативно грошова оцінка сільськогосподарських угідь (18,7 га - сіножаті, 07, га -пасовища) наданих у користування ОСОБА_5 становить 93467,95 грн.

Відповідно копії актового запису про смерть № 15 від 20.12.2012 ОСОБА_5 помер 20.12.2012.

Разом з цим, СФГ Берізка з часу смерті ОСОБА_5 продовжує утримувати та використовувати частину із вказаної земельної ділянки (18,7 га -сіножатей та 07, га пасовищ) загальною площею 19,4 га, у тому числі для вирощування сільгоспкультур, що також підтверджується звітами та податковими деклараціями поданими цим фермерським господарством до уповноважених державних органів, а також інформацією органу місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладені обставини, посилаючись на відсутність правових підстав для використання відповідачем спірної земельної ділянки, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Витребування із незаконного володіння Селянського фермерського господарства «Берізка» на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 19,4 га, яка розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області було предметом судового розгляду у цій справі.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи та підтверджується відповідачем, С(Ф)Г Берізка здійснює свою діяльність на земельній ділянці площею 20,0 га, наданій засновнику господарства ОСОБА_5 на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Пологівської районної ради народних депутатів Пологівського району Запорізької області від 12.04.2000 № 9, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія ЗП № 000014 від 06 травні 2000 року, що зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 49.

З часу смерті ОСОБА_5 (20.12.2012) С(Ф)Г Берізка продовжує утримувати та використовувати частину земельної ділянки (18,7 га-сіножатей та 07, га пасовищ) загальною площею 19,4 га, у тому числі для вирощування сільгоспкультур.

Використання земельної ділянки С(Ф)Г Берізка до цього часу підтверджується також звітами та податковими деклараціями поданими цим фермерським господарством до уповноважених державних органів, а також інформацією органу місцевого самоврядування.

Суд погоджується з доводами позивача щодо безпідставного використання відповідачем спірної земельної ділянки, з огляду на наступне:

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Зі змісту ч. 2 вказаної статті вбачається, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам чи юридичним особам приватного права не передбачена.

Пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Отже, земельні ділянки, надані громадянам або юридичним особам у постійне користування, перебувають у власності держави або у власності територіальної громади до переоформлення у встановленому порядку та отримання у власність.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту - с. Семенівка Пологівського району Запорізької області, відповідано до п.п. г) п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 № 5245- VI, вона перебуває у державній власності.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст. 122 Земельного кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2013, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності, надання у власність або у користування для всіх потреб віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Відповідно до положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, та положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.2015 № 18, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Тобто, з 03.03.2015 розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Запорізької області стало Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Незаконне утримання та використання С(Ф)Г «Берізка» спірної земельної ділянки порушує встановлений законодавством порядок набуття прав на землю та відповідно майнові інтереси держави щодо володіння та розпорядження цією землею.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній власності, спричиняє шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо витребування із незаконного володіння земельної ділянки.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім .випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно із ч. 1 ст. 407 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

З змісту ч. 2 ст. 407 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 23 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити; будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно із ч. 1 ст. 20 зазначеного закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою, не входить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Спірна земельна ділянка починаючи з 20.12.2012 не могла використовуватись та утримуватись С(Ф)Г Берізка , адже підстави для цього відпали внаслідок смерті особи, якій було надано у користування цю землю.

Отже, відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів та використовує частину спірної земельної ділянки, а саме земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, площею 19,4 га, що розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству, як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Приймаючи до уваги те, що спірна земельна ділянка надавалась у постійне користування ОСОБА_5, а не СФГ Берізка , вона не входить до складу майна цього фермерського господарства, а тому й не може використовуватись цим господарством, після смерті ОСОБА_5, адже будь-які права приватних осіб щодо вказаної земельної ділянки припинились зі смертю належного користувача.

За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Документального підтвердження користування спірною земельною ділянкою відповідно до вимог законодавства України відповідачем не надано.

За змістом положень ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

В силу ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи вищевикладене, вбачаються підстави для витребування із незаконного володіння СФГ Берізка земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 19,4 га, наданої ОСОБА_5 у постійне користування для ведення фермерського господарства відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014 на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права та бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом в сумі 1 762 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати з незаконного володіння Селянського (фермерського) господарства «Берізка» (70600, Запорізька область, м. Пологи, пров. Вернадського, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 31522835) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; ідентифікаційний код юридичної особи 39820689) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 19,4 га, яка розташована на території Семенівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та була надана у постійне користування ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право постійного користування землею від 06.05.2000 серії ЗП № 000014 № 219, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 49, який втратив чинність зі смертю ОСОБА_5

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Берізка» (70600, Запорізька область, м. Пологи, пров. Вернадського, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 31522835) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, 50/57, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Прокуратура Запорізької області, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2018 році при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Видати відповідний наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.07.2018.

Суддя Т.А. Азізбекян

12.07.18