Рішення

від 03.07.2018 по справі 911/316/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2018 р. м. Київ Справа № 911/316/18

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Брунько А.І., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академіка Кримського, 10" про визнання укладеними спірних пунктів договору

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 05.01.2018 вих. № 45;

від відповідача: ОСОБА_2 - керівник.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академіка Кримського, 10" (далі - відповідач), в якому просить визнати укладеними преамбулу, пункти 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 3.1, 3.6, 3.8, 3.9, назву Розділу 4, пункти 4.1, 4.2, 4.3, 4.5, 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7, 5.2.8, 5.2.9, 5.2.10, 5.2.11, 5.2.12, 5.2.13, 5.2.14, 5.2.15, 5.5.9, 5.5.10, 5.5.11, 5.5.12, 5.5.13, 5.5.14, 5.5.15, 5.5.16, 5.5.17, 5.5.18, 6.1, 6.2, 11.1, 12.5, Додаток № 1 та Додаток № 2 Договору № 6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 04.01.2018 в редакції ТОВ "Білоцерківвода" та виключити з Договору № 6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 04.01.2018 пункт 5.3.18, викладений у Протоколі розбіжностей до Договору № 6055 від 04.01.2018, яким відповідач доповнює Договір № 6055 від 04.01.2018.

Ухвалою від 12.03.2018 господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 10.04.2018.

Ухвалою від 10.04.2018 господарський суд відклав підготовче засідання на 10.05.2018.

У зв'язку із тим, що судове засідання від 10.05.2018 не відбулося по причині знаходження судді на лікарняному, господарський суд ухвалою від 21.05.2018 призначив підготовче засідання на 05.06.2018.

Ухвалою від 05.06.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.06.2018.

В засіданні від 12.06.2018 господарський суд оголосив перерву до 21.06.2018.

До початку судового засідання до суду від відповідача надійшли наступні документи:

- заперечення на клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 27.06.2018;

- клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 27.06.2018;

- пояснення на клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 03.07.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 10.04.2018.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в силу закону відповідач зобов'язаний укласти з позивачем, як виконавцем послуг, договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, однак позивач із запропонованим відповідачем до підписання проектом договору в редакції протоколу розбіжностей до нього не погоджується, з огляду на його невідповідність вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим виникла необхідність звернутися з позовом до суду про врегулювання розбіжностей за спірними пунктами договору в редакції позивача.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 02.04.2018, наголошуючи на тому, що він не є споживачем послуг, які надаються позивачем та не має бажання укладати з позивачем договір.

На підтвердження власної позиції по справі, відповідач просив долучити до матеріалів справи документи, з приводу чого підтримав раніше подане ним клопотання від 27.06.2018, яке протокольною ухвалою було задоволено судом.

Заслухавши пояснення представників сторіна та дослідивши докази, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, на підставі виданої йому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, ліцензії серії АГ № 500099 від 18.06.2013 зі строком дії по 06.06.2018.

02.01.2018 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 1-04/13-36, згідно з якого запропонував останньому підписати, скріпити печаткою та в установлений законом термін повернути позивачу надісланий ним примірник договору № 6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 04.01.2018 з додатками до нього (додаток № 1 - акт розмежування балансової належності водопровідних та каналізаційних мереж та точка розподілу в якій здійснюється передача послуг від виконавця до споживача; додаток № 2 - характеристика засобів обліку холодної води).

Відповідач, посилаючись на часткову невідповідність проекту договору вимогам закону, повернув останній позивачу разом з підписаним до нього протоколом розбіжностей.

Лист відповідача від 24.01.2018 вих. № 188 позивач отримав 24.01.2018 вх. № 219 та, непогоджуючись з уточненнями внесеними відповідачем до умов договору № 6055 від 04.01.2018, звернувся до суду із позовом про вирішення переддоговірного спору, обов'язковість укладення якого позивач обгрунтовує з посиланням на Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 № 190, якими передбачено, що послуги з централізованого водопостачання та водовідведення надаються споживачам виключно на підставі договору.

Окрім того, позивач вказав, що 12.05.2015 між ним та відповідачем вже був укладений договір № 6055 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення, однак останній був достроково припинений з ініціативи відповідача з 01.01.2017 (листи від 08.11.2016 вих. № 145, від 23.11.2016 вих. № 1-04/09-2980).

Позивач вказує, що відповідач з 2016 року споживає послуги з водопостачання, однак постійно ухиляється від укладення спірного договору, шукаючи формальні підстави для відмови в його підписанні.

Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, посилається на те, що він не є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у житловому будинку, що по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква, оскільки, не маючи власного майна, вказаними послугами не користується, індивідуального вузла обліку споживання комунальної послуги, що надається позивачем, не має.

За твердженнями відповідача, прийом мешканців з питань відносно обслуговування будинку, відповідач проводить в квартирі голови правління, а воду для прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, отримує у мешканців будинку, які самостійно оплачують таку послугу на підставі прямих договорів, укладених з позивачем.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивач намагався покласти на відповідача оплату боргів окремих споживачів, які здійснювали несанкціонований відбір води у будинку без будь-якого обгрунтування підстав його стягнення, відповідач змушений був достороко відмовитися від укладеного договору № 6055 від 12.05.2015 та наразі не вбачає необхідності для укладення нового.

До того ж, відповідач вказав, що 26.04.2014 набрав чинності Закон № 1198-VII, яким було внесено зміни до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" в частині суб'єктів між якими дозволяється укладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку. Ними є власник квартири, орендар чи квартиронаймач та виконавець цих послуг.

Оскільки відповідач за статутом не здійснює господарської діяльності з водопостачання та водовідведення та не є ліцензіатом у сфері водопостачання, отже не є виконавцем даних послуг та на законодавчому рівні позбавлений можливості виступати стороною у договорі про відшкодування витрат позивача під час здійснення ним ліцензійної діяльності по наданню послуг з водопостачання, останній вважає, що у нього відсутній обов'язок до укладення договору, на якому наполягає позивач.

Розглядаючи позов по суті заявлених сторонами позовних вимог, господарський суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За приписами ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України унормовано, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Статтею 181 Господарського кодексу України також передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для субєкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Як встановлено судом, суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо врегулювання переддоговірного спору щодо укладання спірних пунктів договору на послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Слід вказати, що правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання визначає Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", згідно зі ст. 1 якого централізованим питним водопостачанням є господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

В свою чергу, централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.

Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 27.06.2008 № 190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190).

Вказаними Правилами унормовано, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Так, ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з:

- підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням;

- підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення;

- об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів;

- власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

В той же час, приписами ч. 3 ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV унормовано, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189-VIII визначає, що послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є комунальною послугою (ст. 5).

Водночас згідно зі ст. 6 вищевказаного Закону від 09.11.2017 № 2189-VIII передбачено, що виконавцем комунальної послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення.

Споживач як учасник правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг може бути індивідуальним або колективним.

Як вбачається з аналізу норм Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальним споживачем послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення може бути: власник квартири, орендар чи квартиронаймач, підприємство, установа, організація, що безпосередньо користується централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням або у повному господарському віданні або оперативному управлінні якої перебуває житловий фонд і до обов'язків якої належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення.

Колективним споживачем вищевказаної послуги визначено об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи та інші об'єднання власників житла. Проте закон передбачає, що вказані суб'єкти мають право на укладення з виконавцем послуг договорів про надання послуг з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення лише за умови передачі їм права управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів.

Вказане вбачається також зі ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", в якій зокрема зазначено, що об'єднання за рішенням загальних зборів має право визначати виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку) може бути передано усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком.

Рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо управління багатоквартирним будинком приймається на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги) (п. 9 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики (ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є вимоги позивача як виконавця послуг про визнання укладеним з відповідачем як споживачем таких послуг договору № 6055 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) від 04.01.2018 в редакції позивача.

Із долученого позивачем до справи проекту договору № 6055 від 04.01.2018 вбачається, що відповідач визначений у преамбулі договору як споживач комунальної послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення.

Водночас будь-яких доказів тому, що співвласники житлового будинку, що по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква, прийняли рішення делегувати відповідачу право на управління будинком в частині укладення від їх імені з позивачем договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) чи про необхідність споживання відповідачем відповідних послуг, останнім до суду надано не було.

Відтак, у відповідача відсутні підстави виступати стороною в договорі № 6055 від 04.01.2018 в якості колективного споживача комунальної послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, що надається власникам житлового будинку по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква.

Разом з тим, суд вказує, що позивач як виконавець послуг не позбавлений права на укладення прямих договорів на послуги з центрального водопостачання і водовідведення із індивідуальними споживачами цих послуг (фізичними особами), якими є власники квартири, орендарі чи квартиронаймачі.

До того ж, позивачем не надано доказів відсутності технічної можливості проведення поквартирного обліку споживання відповідних послуг (водопостачання та водовідведення). Навпаки, із поданих представником позивача до суду документів, а саме акту від 26.09.2016, вбачається наявність індивідуальних поквартиртирних засобів обліку водопостачання у мешканців житлового будинку, що розташований по вул. Академіка Кримського, 10 в м. Біла Церква, та в якому діє ОСББ.

Окрім іншого, суд вказує про неможливість покладення обов'язку укладення спірного договору на відповідача і як індивідуального споживача, а саме юридичної особи, оскільки позивачем з посилання на належні та допустимі докази не доведено споживання відповідачем комунальної послуги, що надає позивач.

Щодо існування договору № 6055 про надання послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення від 12.05.2015, який був укладений між сторонами раніше та діяв до 01.01.2017, то суд вказує, що посилання позивача на існування між сторонами договірних правовідносин у минулі роки, не доводить факту споживання відповідачем таких послуг після достроково припинення дії вказаного договору.

На підставі аналізу сукупності поданих до матеріалів справи доказів, господарський суд дійшов висновку, що оскільки позивач, в порядку ст. 74 ГПК України, не довів в процесі розгляду даної справи, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем відповідно до Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про питну воду та питне водопостачання", чи у нього в силу закону є обов'язок на укладення договору на послуги з центрального водопостачання і водовідведення від імені всіх мешканців багатоквартирного будинку, отже укладання спірного договору не є обов'язковим для відповідача, тому в задоволенні позову слід відмовили у повному обсязі.

Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд зазначає, що ним була надана оцінка основним доводам та запереченням сторін. Решта доводів та заперечень висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Водночас, суд наголошує, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (справа Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи докази та зроблені господарським судом в процесі розгляду справи висновки, суд вважає твердження позивача з приводу наявності підстав для задоволення позову недоведеними з мотивів, викладених судом у даному рішенні.

При вирішення питання щодо розподілу судових витрат у даній справі при відмові у задоволенні позову, господарський суд, керуючись приписами ст. 129 ГПК України, покладає останні на позивача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 24, код ЄДРПОУ 38010130) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Академіка Кримського, 10" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Академіка Кримського, будинок 10, код ЄДРПОУ 39557687) про визнання укладеними спірних пунктів договору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено: 12.07.2018.

Суддя В.М. Антонова

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам - рек. з повід.