Рішення

від 02.07.2018 по справі 916/2845/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2845/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Топольницька Б.П.

розглянувши справу №916/2845/17

За позовом Комунальна установа "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області (67500, Одеська область, смт. Доброслав, Лиманського району, вул.. Грубника, 27, код ЄДРПОУ 02775107)

до відповідача: Українське підприємство "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65000, м. Одеса, вул. Ковальська, 55/9, код ЄДРПОУ 20971450)

про стягнення

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №671 від 22.05.2018р.

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 25.09.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Комунальна установа "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Українське підприємство "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 113484,06 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2017 р. року (суддя Гуляк Г.І.) позовну заяву Комунальної установи "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2845/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.01.2018 року справу №916/2845/17 за позовом Комунальної установи "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області до відповідача ОСОБА_3 підприємства "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 113484,06 грн., прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2018р. було закрито підготовче провадження та справу призначено по суті.

Розпорядженням керівника апарату № 181 від 23.04.2018 р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судової справи", відповідно до п. 9 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, п. 4.2.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 22.12.2017 р. (протокол № 17-13/2017), в зв'язку з перебуванням судді Гуляк Г.І. на тривалому лікарняному з 05.04.2018р., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/2846/17 та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Погребна К.Ф. для розгляду справи № 916/2846/17, яка своєю ухвалою від 27.04.2018р. прийняла відповідну справи до свого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач 05.02.2018р. за вх. ГСОО №2-680/18 подав до суду заяву в порядку ст.ст. 258, 267 Цивільного кодексу України про застування позовної давності.

Крім того, 05.02.2018о. за вх.. ГСОО №2446/18 відповідач подав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

06.03.2018р. позивач за вх. ГСОО №5503/18 подав до суду відповідь на відзив, згідно якого з урахуванням заяви відповідача про застосування позовної давності, поточнив свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача додатково нараховану у липні 2017р. індексацію орендної плати, експлуатаційні та комунальні витрати у 2014 - 2015р. в розмірі 88 680,55грн., пеню за гарантійним листом від 04.01.2016р. в сумі 1993,30грн. , залишок пені за період з 21.11.2016р. по 31.12.2016р. в розмірі 234,80грн. та заборгованість з орендної плати в сумі 1215,69грн.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, 20.01.2014р. між Комунальною установою "Комінтернівська центральна районна лікарня" Комінтернівської районної ради Одеської області (нове найменування Комунальна установа "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області, згідно рішенням Комінтернівської районної ради від 12.08.2016р.) (Орендодавець) та ОСОБА_3 підприємством "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Орендар) було укладено договір оренди №1 комунального майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Комінтернівського району Одеської області, управління яким здійснює Комінтернівська районна рада (на даний час Лиманська районна рада Одеської області).

Згідно п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 19,1кв.м, розташоване на першому поверсі приймального відділення КУ Комінтернівська ЦРЛ для цільвого розміщення в ньому аптечного підрозділу УП "Гиппократ" у формі ТОВ, за адресою 67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул.. Грубника, 27.

Пунктом 1.3 договору визначено, що термін договору оренди з 20.01.2014р. по 31.08.2016р.

Орендна плата визначається на підставі договору ст.. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а також Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішення сесії Комінтернівської районної ради №331-VІ від 29.08.2012р. (п. 2.1 договору).

Відповідно до положень п.2.2 договору, за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату з урахуванням земельного податку, що становить за першій після підписання договору оренди місяць 12 000грн., та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства та становить 2 400грн. Загальна вартість орендної плати становить 14 400грн.

До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та інші послуг, які надаються спеціалізованими організаціями (п.2.3 договору).

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату та комунальні послуги, щомісячно до 25 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4 договору).

20.01.2014р. між сторонами договору був підписаний акт прийому-передачі приміщення під цільове розміщення аптечного підрозділу.

01.11.2014р. між Комунальною установою "Комінтернівська центральна районна лікарня" Комінтернівської районної ради Одеської області (Орендодавець) та ОСОБА_3 підприємством "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Орендар) була укладена додаткова угода, згідно якої сторони дійшли згоди про зупинення дії Договору оренди №1 починаючи з 01.11.2014р. до повного погашення існуючої заборгованості перед територіальною громадою сіл та селищ Комінтернівського району Одеської області, але не більше ніж до 31.12.2014р.

02.01.2015р. між Комунальною установою "Комінтернівська центральна районна лікарня" Комінтернівської районної ради Одеської області (Орендодавець) та ОСОБА_3 підприємством "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (Орендар) був укладений додатком до договору оренди №1, згідно якого Орендодавець надає згоду на продовження оренди приміщення, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 19,1кв.м, розташоване на першому поверсі приймального відділення КУ Комінтернівська ЦРЛ для цільового розміщення в ньому аптечного підрозділу УП "Гиппократ" у формі ТОВ, за адресою 67500, Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул.. Грубника, 27.

В подальшому 31.12.2015р. сторони дійшли згоди про розторгнення договору оренди, яке було оформлене додатком (додатковою угодою), та за атом приймання-передачі індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна) від 01.01.2016р. Орендодавець прийняв передане 20.01.2014р. в оренду нежитлове приміщення, що використовувалось Орендарем під розміщення в ньому аптечного пункту згідно договору №1 від 20.01.2014р, а Орендар передав дане приміщення площею 19,5 кв.м, в зв'язку з достроковим розторгненням договору оренди, на підставі самостійно прийнятого рішення про припинення господарської діяльності у цьому приміщені.

Крім того в зазначеному акті було визначено, що у Орендаря після розторгнення договору, залишилась заборгованість перед Орендодавцем за оренду приміщення. Комунальні та експлуатаційні витрати. Орендар признає цю заборгованість та підтверджує це в своєму гарантійному листі та приймає себе зобов'язання сплатити заборгованість до 25.03.2016р.

Так, згідно гарантійного листа підписаного директор УП "Гиппократ" у формі ТОВ за вих. №1 від 04.01.2016р., останній підтверджує наявність у нього заборгованості з орендної плати за листопад та грудень 2015р. - 24 000грн, комунальні платежі за цей же період (листопад та грудень) - 2 156,44грн. та пеню за прострочені платежі - 1993,30грн., та гарантує погашення заборгованість (загальною сумою 28 149,74) в строк до 25.03.2016р.

Позивач вказує, що в липні 2017р. ним було проведено внутрішній аудит нарахувань платежів за отримані Орендарем послуги за час користування майном (оренду приміщення) тому числі було проведено перерахунок нарахувань індексу інфляції на основну суму оренди х подальшим збільшенням суми оренди виходячи із донарахувань індексу інфляції. Крім того було встановлено, що Орендар не здійснив оплату за комунальні та експлуатаційні витрати ( прибирання коридорів, охорону приміщення, в зв'язку з чим позивачем було додатково нараховану індексацію орендної плати та експлуатаційні та комунальні витрати у в розмірі 88680грн.

Також позивач зазначає, що відповідачем не було сплачена заборгованість з орендної плата в розмірі 1215,69грн. а також за гарантійним листом не було сплачено пеню в сумі 1993,30грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про погашення заборгованість, проте відповідач листом від 17.08.2017р. повідомив позивача про відсутність заборгованості.

Все вищезазначене зумовило звернення Комунальної установи "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Частинами 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно зі ст.759 Цивільного Кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як встановлено судом, залишок несплаченої відповідачем заборгованості з орендної плати склав 1 215,69грн., яка відповідачем визнана в повному обсязі, в зв'язку з чим суд доходить висновку про обґрунтованість вимог щодо її стягнення.

Що стосується вимог про стягнення з відповідача пені, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, п.5.2 Договору передбачено, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі 0,5% суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі зазначених норм, позивачами нараховано відповідачу пеню період з 21.11.2016р. по 31.12.2016р. в розмірі 234,80грн.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд доходить висновку що він є обґрунтованим та таким що відповідає вимогам чинного законодавств, в зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 234,80 підлягає задоволенню.

Крім того суд вважає, обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення з відповідача пені за гарантійним листом від 04.01.2016р. в сумі 1993,30грн.

Заперечення відповідача, відносно її сплати судом до уваги не приймається з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження відповідного факту.

Що ж стосується вимоги про стягення з відповідача додатково нараховану індексацію орендної плати, експлуатаційні та комунальні витрати в розмірі 88680грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до п.п. 2.1. договору, орендна плата визначається Договором відповідно до ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а також Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням сесії Комінтернівської районної ради №331-УІ від 29.08.2012р. Відповідно до абзацу другого Додатку орендна плата визначена в розмірі 12000,00 грн. за місяць та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корйгування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Як вбачається з матерів справи, позивачем виставлялися рахунки відповідачу для оплати суми індексації орендної плати за 2014-2015р.р. (№79 без дати та № 65 від 15.09.2015р.), які були оплачені відповідачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №821 від 30.09.2015р., №844 від 04.11.2015р., №845 від 04.11.2015р. Розмір вказаної суми індексації визначався позивачем та погоджувався відповідачем шляхом прийняття рахунків до оплати. В більшості рахунків-фактур розмір орендної плати розраховувався відповідачем вже із розрахунком коригування на індекс інфляції, тобто в розмірі більшому ніж базова ставка 12000,00грн. При цьому, загальна сума сплачених відповідачем коштів за оренду приміщення із урахуванням індексації та відшкодування комунальних витрат дорівнює 298810,57грн.

Відповідно обов'язки із сплати суми індексації орендної плати за 2014-2015р.р., згідно виставлених позивачем рахунків, були погоджені сторонами та виконані відповідачем в повному обсязі. Згідно ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На думку суду, позивачем необґрунтовано донараховано в 2017р. індекс інфляції на суму орендної плати за період з 20.01.2014р. по 31.12.2015р., оскільки з відповідачем ці нарахування не були узгоджені та зроблені позивачем в односторонньому порядку на підставі вже припиненого Договору, за зобов'язаннями, які були припинені їх виконанням, відповідачем.

Крім того, позивач також просить суд стягнути з відповідача суми експлуатаційних та комунальних витрат. З цього приводу суд зазначає, що розрахунки таких витрат позивач склав вже в 2017 році, після того, як приміщення було повернуто Орендодавцю, та не експлуатувалося відповідачем, а під час дії договору оренди вказані витрати не погоджувалися сторонами договору і договір не містить посилань на обов'язок відповідача проводити подібні відшкодування на користь позивача.

З огляду на викладена суд доходить висновку про відмову в задоволені вимоги про стягнення з відповідача додатково нараховану індексацію орендної плати, експлуатаційні та комунальні витрати в розмірі 88680грн. з огляду на їх необґрунтованість.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Комунальної установи "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області зі стягненням з ОСОБА_3 підприємства "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості з орендної плати в розмірі 1215,69грн. та пені в розмірі 2228,10грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунальної установи "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області (67500, Одеська область, смт. Доброслав, Лиманського району, вул.. Грубника, 27, код ЄДРПОУ 02775107) до ОСОБА_3 підприємства "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65000, м. Одеса, вул. Ковальська, 55/9, код ЄДРПОУ 20971450) про стягнення - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 підприємства "Гиппократ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65000, м. Одеса, вул. Ковальська, 55/9, код ЄДРПОУ 20971450) на користь Комунальної установи "Лиманська центральна районна лікарня" Лиманської районної ради Одеської області (67500, Одеська область, смт. Доброслав, Лиманського району, вул.. Грубника, 27, код ЄДРПОУ 02775107) заборгованість з орендної плати в розмірі 1 215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 69 коп., 2 228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) грн.10 коп. пені та судовий збір в розмірі 1 702 (одну тисячу сімсот дві)грн. 26коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 липня 2018 р.

Суддя К.Ф. Погребна