Рішення

від 12.07.2018 по справі 924/415/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2018 р.Справа № 924/415/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Комарніцької Н.П., розглянувши у залі судового засідання № 202 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка", м. Хмельницький

про стягнення 69580,00 грн. заборгованості, з яких 49000,00 грн. - основний борг, 15680,00 грн. - неустойка, 4900,00 грн. - штраф,

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №303-2017 від 16.06.2017 року

відповідача: не з'явився

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 30.05.2018р. відкрито провадження у справі № 924/415/18 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 18.06.2018р. було відкладено судове засідання.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" 49000,00 грн. основного боргу, 15680,00 грн. неустойки, 4900,00 грн. штрафу згідно договору поставки товару № 00121/178/2017 від 06.11.2017р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 06.11.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" (постачальник) укладено договір поставки товару № 00121/178/2017 від 06.11.2017р., умовами якого визначено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві авто шини (товар) у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар. Крім того, відповідно до п. 2.1. договору поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDР (склад покупця у м. Запоріжжя) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року). Строк поставки товару, який є в наявності на складі постачальника, впродовж 3 (трьох) банківських днів, а строк поставки товару, який поставляється на замовлення, залежить від наявності товару на складі компанії-виробника, і становить 40 (сорок) банківських днів з дня попередньої оплати.

Як вказує позивач у позові, покупець здійснив попередню оплату в розмірі 49000,00 грн. на рахунок постачальника, що підтверджується платіжним дорученням. Однак, станом на день пред'явлення позову покупець товар від постачальника не отримав, сплачені позивачем кошти не повернуті.

Разом з тим, позивачем за невиконання зобов'язання нараховано відповідачу 15680,00 грн. неустойки та 4900,00 грн. штрафу відповідно до п. 8.2. договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, вважає правомірними та обґрунтованими.

Відповідач не скористався правом участі свого представника на судових розглядах справи, відзиву на позов не подав, причин не повідомив. Ухвали суду по даній справі, надіслані на його адресу, повернулися до суду по причині закінчення терміну зберігання. Окрім того, ухвала від 18.06.2018р. надіслана на адресу власника відповідача.

ОСОБА_2 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

ОСОБА_2 ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.05.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 34659697.

06.11.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" (постачальник) укладено договір поставки товару № 00121/178/2017, умовами п. 1.1. якого визначено, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві авто шини (товар) у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

ОСОБА_2 п. 1.5. договору датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. При цьому поставка товару посвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної на товар (товарно-транспортної накладної або видаткової накладної), яка засвідчує факт передачі товару постачальником та його отримання покупцем та з наданням постачальником документів, зазначених п. 2.6. даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDР (склад покупця у м. Запоріжжя) у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року). Строк поставки товару, який є в наявності на складі постачальника, впродовж 3 (трьох) банківських днів, а строк поставки товару, який поставляється на замовлення, залежить від наявності товару на складі компанії-виробника, і становить 40 (сорок) банківських днів з дня попередньої оплати.

Як передбачено п. 5.1. договору, ціна на товар встановлюється в гривнях та базується (визначається) на підставі рахунків-фактур та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Підставою оплати покупцем вартості товару є надання постачальником рахунку на оплату та/або накладної на товар.

У пункті 5.6. договору зазначено, що за товар, що постачається за даним договором, покупець повинен зробити попередню оплату в розмірі 100% від загальної вартості замовленого товару згідно рахунків-фактур. Інші умови оплати можуть бути додатково узгоджені сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата проводиться на поточний рахунок постачальника, відповідно до реквізитів, що передбачені Р.12 договору (п. 5.7. договору).

ОСОБА_2 п. 8.1. договору за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим останній прямі збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі порушення постачальником строку поставки товару встановленого в п. 2.1. даного договору, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У разі порушення постачальником строку поставки товару встановленого в п. 2.1. даного договору більше ніж на 10 календарних днів, постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості товару.

У разі порушення постачальником строку поставки товару встановленого в п. 2.1. даного договору більше ніж на 15 календарних днів, покупець має право відмовитись від цього договору, про що повідомити постачальника та, у цьому випадку, якщо покупцем була виконана передплата товару, постачальник зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти перераховані покупцем постачальнику відповідно до умов цього договору у повному об'ємі протягом п'яти банківських днів з моменту направлення покупцем постачальнику повідомлення про відмову від договору.

У відповідності до п. 8.3. договору сплата пені не звільняє постачальника від обов'язку виконання даного договору. Після досягнення терміну 2 (двох) тижнів прострочення поставки товару даний договір розривається, і постачальник зобов'язаний протягом одного тижня повернути на рахунок покупця суму, що дорівнює сплаченій покупцем вартості за товар у вигляді передплати за даним договором на момент повернення, і штрафну неустойку за весь термін не поставки товару.

Як передбачено п.п. 9.1., 9.2., 9.3., 9.4. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2018 року, але не раніше виконання усіх зобов'язань сторонами щодо виконання та/або пов'язане з виконанням умов даного договору. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або про припинити дію договору, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах. Договір може бути достроково розірваний тільки за домовленістю сторін, з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, крім випадків, що передбачені п. 8.3. договору. При цьому сторони зобов'язані виконати розрахунки у повному обсязі та виконати усі зобов'язання, які передбачені умовами даного договору та діючим законодавством України.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" (постачальник) виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" (платник) рахунок-фактуру № 188 від 06.11.2017р. на оплату товару (шина Nokian 700/50R26.5 161D ELS Radial TL (камера компл.) в кількості 2 шт.) на суму 49000,00 грн.

Позивачем згідно платіжного доручення № 505 від 29.11.2017р. перераховано товариству з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" 49000,00 грн. (за шини згідно рахунку № 188 від 06.11.2017р.).

Відповідно до претензії № 13 від 15.01.2018р. позивач звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" з вимогою перерахувати суму не виконаних платежів у розмірі 49000,00 грн. на протязі 7-х календарних днів з моменту отримання відповідної претензії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" звернулось до відповідача листом № 596 від 13.12.2017р. з проханням повернути на рахунок передоплату в сумі 49000,00 грн. згідно договору № 00121 від 06.11.2017р. у зв'язку з неможливістю відвантажити товар по нашій адресі.

Разом з тим, позивачем надіслано товариству з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" відмову від договору та перерахування грошових коштів № 53 від 14.02.2018р., відповідно до якої ТОВ "ПЖК - Запоріжжя" заявлено про відмову від договору № 00121/178/2017 від 06.11.2017р., наголошено про зобов'язання відповідача повернути грошові кошти в сумі 49000,00 грн. та сплати неустойку, штраф.

Таким чином, оскільки відповідачем не виконано свої зобов'язання по поставці товару та не повернуто суму попередньої оплати за договором поставки товару № 00121/178/2017 від 06.11.2017р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

ОСОБА_2 зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 665 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Абз. 2 п. 8.2. договору передбачено, що у разі порушення постачальником строку поставки товару встановленого в п. 2.1. даного договору більше ніж на 15 календарних днів, покупець має право відмовитись від цього договору, про що повідомити постачальника та, у цьому випадку, якщо покупцем була виконана передплата товару, постачальник зобов'язаний повернути покупцю грошові кошти перераховані покупцем постачальнику відповідно до умов цього договору у повному об'ємі протягом п'яти банківських днів з моменту направлення покупцем постачальнику повідомлення про відмову від договору.

Враховуючи, що відповідачем допущено порушення умов договору, не поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" товар на суму 49000,00 грн. (як впродовж 3 банківських днів так і впродовж 40 банківських днів), 14.02.2018р. позивачем засобами поштового зв'язку на адресу відповідача направлено лист від 14.02.2018р. № 53 про відмову від договору та перерахування грошових коштів в розмірі 49000,00 грн.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

ОСОБА_2 статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів поставки. Так, позивач перерахував відповідачу попередню оплату, останній зобов'язався передати товар у визначений сторонами строк.

Позивач скористався своїм правом, визначеним приписами названого вище законодавства, та 14.02.2018р. відмовився від договору та вимагав повернення коштів. Відповідач вимогу позивача не виконав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено попередню оплату згідно рахунку на суму 49000,00 грн., а відповідачем не поставлено товар, та кошти не повернуто, тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 49000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 15680,00 грн. неустойки та 4900,00 грн. штрафу.

ОСОБА_2 зі ст. 230 ГК України передбачено обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. ОСОБА_2 ст. 3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

ОСОБА_2 п. 8.2. договору у разі порушення постачальником строку поставки товару встановленого в п. 2.1. даного договору, постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 2% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Судом в системі „Законодавство» проведено перерахунок заявленої позивачем неустойки, відповідно до якого правомірною до стягнення буде сума неустойки в розмірі 687,34 грн. за період з 29.01.2018р. (відповідно до п. 2.1. договору щодо 40-денної відстрочки у поставці товару) до 14.02.2018р. (направлення вимоги про відмову від договору). Разом з тим, судом було враховано ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якої розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, у задоволенні 14992,66 грн. неустойки суд відмовляє.

Окрім того, позивач просить стягнути 4900,00 грн. штрафу у зв'язку із простроченням оплати поставленого товару понад 10 календарних днів, як це передбачено в п. 8.2. договору поставки товару від 06.11.2017р. Поняттям «штраф» та «пеня» дано визначення ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України.

Відповідно до зазначеної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. 8.2., що передбачає застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову в частині стягнення штрафу, при цьому розмір штрафу підтверджений розрахунком.

Стягуючи штраф та пеню, судом враховується аналогічна позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 - 06/767/2013, де вказано, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 49000,00 грн. основного боргу, 687,34 грн. неустойки, 4900,00 грн. штрафу. В стягненні 14992,66 грн. неустойки суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка", м. Хмельницький про стягнення 69580,00 грн. заборгованості, з яких 49000,00 грн. - основний борг, 15680,00 грн. - неустойка, 4900,00 грн. - штраф задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротехніка" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 2, ідентифікаційний код 34659697) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК - Запоріжжя" (м. Київ, провулок Георгіївський, 2, кімната 12, ідентифікаційний код 38461580) 49000,00 грн. (сорок дев'ять тисяч 00 грн.) основного боргу, 687,34 грн. (шістсот вісімдесят сім гривень 34 коп.) неустойки, 4900,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот гривень 00 коп.) штрафу, 1382,29 грн. (одну тисячу триста вісімдесят дві гривні 29 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні 14992,66 грн. неустойки відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Рівненського апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12.07.2018р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (01034, м. Київ, провулок Георгіївський, буд. 2, кім. 12);

3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 2).

Всім рекомендованим з повідомленням про вручення.