Постанова

від 05.07.2018 по справі 908/2546/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

05.07.2018 року справа №908/2546/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача від відповідача-1 від відповідача-2 від відповідача-3(боржника) ліквідатор від ТОВ "Кріптекс"ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 не з'явилися; не з'явилися; не з'явилися; не з'явилися; не з'явився; адвокат ОСОБА_5 - за довіреністю б/н від 09.02.2018 року; розглянувши апеляційну скаргуОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл", Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі за заявою боржника ліквідатор про № 908/2546/14 (суддя Черкаський В.І.) ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Росукренерго", м. Запоріжжя ОСОБА_7 - на підставі ухвали ГСЗО від 24.10.2016; банкрутство за позовною заявою ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл", м. Київ до відповідачів 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ", м. Київ; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича фірма "МТК", м. Київ; 3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Росукренерго", м.Запоріжжя

провизнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень АЗС, укладеного між ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Росукренерго" та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "ДЛ", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 №4264 від 22.10.13; витребування майна з чужого незаконно володіння та включення його до складу ліквідаційної маси банкрута

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" (вх. 09-06/2814 від 26.10.2016) про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщень АЗС від 22.10.2013 року , укладеного між ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Росукренерго" (далі ТОВ "Росукренерго", боржник, відповідач-3) і ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "ДЛ" (далі ТОВ "ДЛ", відповідач-1) та витребування будівлі АЗС загальною площею 126,0 кв.м. за адресою: м. Київ, проїзд Глибочицький, 1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "МТК" (далі ТОВ "НВФ "МТК", відповідач-2) та включення їх до складу ліквідаційної маси банкрута ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Росукренерго" - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" (далі ТОВ "Гепард Ойл", позивач) звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі № 908/2546/14 та ухвалити постанову, якою визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщень АЗС, укладений між ТОВ "Росукренерго" і ТОВ "ДЛ" та посвідчений 22.10.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим № 4264; витребувати будівлі АЗС загальною площею 126,0 кв.м, які складаються з нежитлової будівлі автозаправочної станції літ. "А" площею 23,2 кв.м., нежитлової будівлі складу літ. "Б" площею 102,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці 1200,00 кв.м., за адресою: м. Київ, Глибочицький проїзд, 1 з чужого незаконного володіння ТОВ "НВФ "МТК" та включити їх до складу ліквідаційної маси банкрута ТОВ "Росукренерго".

Апелянт вважає оскаржувану ухвалу постановленою передчасно, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, на підставі неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що укладений правочин не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме з метою уникнути звернення стягнення на нерухоме майно боржника. Також стверджує, що продаж спірного майна здійснено за цінами нижче ринкових на дату укладення договору на користь пов'язаних осіб, внаслідок чого у боржника стало відсутнє майно для задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з чим вважає, що договір купівлі-продажу від 22.10.2013 року на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повинен бути визнаний недійсним та майно, продане за спірним договором, на підставі ст. 216 ЦК України, має бути повернуто боржнику.

У доповненнях (вх. №02-31/3659/17) до апеляційної скарги, що надійшли до апеляційного суду 23.05.2017 року апелянт зазначає, що існує три підстави для визнання договору купівлі-продажу приміщень АЗС від 22.10.2013 року недійсним:

-на підставі ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як правочин щодо відчуження майна боржника за цінами нижчими за ринкові, зважаючи на те, що в момент його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

-на підставі ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, як правочин щодо відчуження майна за ціною нижчою від ринкових, внаслідок чого відбувся перехід права власності на майно до пов'язаної з боржником особи;

-на підставі ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України як правочин, зміст якого суперечить законодавству, а саме предметом договору купівлі-продажу є нерухоме майно, яке не існує як об'єкт цивільних прав, як не введене в експлуатацію самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів: Дучал Н.М. - головуючий (суддя-доповідач), судді Агапов О.Л., Москальова І.В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 06.06.2017 року о 15 год. 40 хв.

ТОВ "ДЛ" у своєму клопотанні, що надійшло на адресу суду 01.06.2017 року, заперечувало проти задоволення апеляційної скарги, посилалося на свої відзиви, що надавалися на позовну заяву, просили суд залишити ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 без змін.

У своїх запереченнях (вх.№02-31/3920/17 від 01.06.2017 року) ТОВ "НВФ "МТК" просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.06.2017 року розгляд апеляційної скарги відкладено.

14.06.2018 року до апеляційного суду від кредитора ТОВ "Кріптекс" надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 без змін.

Розпорядженням керівника апарату суду №1053 від 19.06.2017 року, через неможливість головуючого судді у справі ОСОБА_3 продовжувати розгляд справи у зв'язку із перебуванням у відпустці на дату слухання справи призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2546/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: Ломовцева Н.В. - головуючий (суддя-доповідач), судді Радіонова О.О., Татенко В.М.

Розпорядженням керівника апарату суду №1133 від 26.06.2017 року, у зв'язку зі звільненням у відставку з посади судді Донецького апеляційного господарського суду судді Ломовцевої Н.В., яка є головуючим суддею у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2546/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Агапов О.Л.

В подальшому склад колегії неодноразово змінювався, розгляд апеляційної скарги відкладався.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року у справі призначено судову оціночно-будівельну експертизу на вирішення якої поставлено питання: "Яка була ринкова вартість будівлі АЗС загальною площею 126,0 кв.м, які складаються з нежитлової будівлі автозаправочної станції літ. "А" площею 23,2 кв.м., нежитлової будівлі складу літ. "Б" площею 102,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці 1200,00 кв.м., за адресою: м. Київ, Глибочицький проїзд, 1 на момент укладення між ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Росуркенерго" та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "ДЛ" договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року (т.5 а.с. 73)?"; зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 до закінчення проведення призначеної судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2017 року поновлено апеляційне провадження у справі №908/2546/14 за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року з метою розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових документів та погодження строку проведення експертизи; зобов'язано сторін надати до суду документи необхідні для проведення експертизи.

Вимоги ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2017 року ТОВ "Росукренерго", ТОВ "ДЛ", ТОВ "НВФ "МТК" та ТОВ "Гепард Ойл" не виконано, до апеляційного суду не надано документи, необхідні для проведення експертизи: 1.Правовстановлюючі документи щодо АЗС за адресою: м. Київ, Глибочицький проїзд, 1, в тому числі: а)копію державних актів на право власності або постійного (тимчасового) користування земельними ділянками (договори оренди), на яких знаходяться об'єкти оцінки; б)копії матеріалів БТІ на будівлі і споруди автозаправочної станції складені станом на 22.10.2013 року. 2.Перелік активів станом на дату дослідження, які формують автозаправну станцію. 3.Технічні паспорти на АЗС. 4.Технічні характеристики активів АЗС станом на дату оцінки, в тому числі: а)будівель; б)резервуарного парку; в) паливно-розподільних колонок. 5. Довідку про фінансово-економічні показники діяльності АЗС за 2012-2013 роки (помісячно), апелянтом не надано доказів здійснення оплати на проведення експертизи.

Ліквідатор надав апеляційному суду свої пояснення (вх. №02-31/8211/17 від 27.11.2017 року), що документи необхідні для проведення судової експертизи у нього відсутні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі № 908/2546/14 зупинено до закінчення проведення призначеної судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.05.2018 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 поновлено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.06.2018 року розгляд апеляційної скарги ТОВ "Гепард Ойл" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 призначено на 25.06.2018 року о 14 год. 30 хв.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні до 05.07.2018 року о 12 год. 30 хв.

Розпорядженням керівника апарату суду №489/2018 від 04.07.2018 року, у зв'язку із перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_9 у відпустці на дату слухання справи, призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/2546/14.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2018 року визначено наступний склад колегії суддів: Мартюхіна Н.О. - головуючий, судді Дучал Н.М., Геза Т.Д.

05.07.2018 року судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній представник кредитора ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Кріптекс", який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ТОВ "Гепард Ойл", просив залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 без змін.

Представники апелянта, відповідачів та та ліквідатор у судове засідання 05.07.2018 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у відповідності до ст. 242, 268 ГПК України. Причини неявки суду не повідомили. Явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних сторін у справі, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції, згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, полягають в тому, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вислухавши доводи присутніх у судовому засіданні представника кредитора, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2013 року між ТОВ "Росукренерго" та ТОВ "ДЛ" укладено Договір купівлі-продажу будівель АЗС. Відповідно до зазначеного договору:

"1.Продавець передав у власність покупцеві (продав), а покупець прийняв у власність (купив) нежитлову будівлю автозаправочної станції літ. "А", нежитлову будівлю склад літ. "Б", що знаходяться за адресою: місто Київ, Глибочицький проїзд, 1.

2.Вказані будівлі АЗС, загальною площею 126 кв.м., з яких нежитлова будівля автозаправної станції літ. "А" площею 23,2 кв.м., нежитлова будівля склад літ "Б" площею 102,8 кв. м., належить продавцю на підставі рішення Господарського суду міста Києва, справа №910/12266/13, про визнання права власності, від 12.09.2013 року.

Державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено 17.10.2013 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, номер запису про право власності: 2921374. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 184041480000."

Ціна товару визначена у п. 4 зазначеного Договору та складає 198000,00 грн.

Відповідно до п. 7 Договору купівлі-продажу "Згідно висновку до звіту з незалежної оцінки від 18.10.2013 року виданого ТОВ "ЕКСПЕРТ-АЛЬЯНС" (Сертифікат Фонду Державного майна України від 07.09.2012 №13777/12) ринкова вартість об'єкту оцінки становить 198000 (сто дев'яносто вісім тисяч) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 33000 (тридцять три тисячі) гривень 00 копійок.

В подальшому у липні 2014 року голова ліквідаційної комісії ТОВ "Росукренерго" - ОСОБА_10 звернувся до Господарського суду Запорізької області із заявою про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з недостатністю майна для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2014 року у справі №908/2546/14 подану ТОВ " Росукренерго заяву прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2014 року порушено провадження у справі №908/2546/14 про банкрутство ТОВ "Росукренерго", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 07.08.2014 року у справі №908/2546/14 визнано ТОВ "Росукренерго" банкрутом, в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_10, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника - ТОВ "Росукренерго" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зобов'язано ліквідатора у визначеному законом порядку здійснити ліквідаційну процедуру, надати звіт про виконану роботу та ліквідаційний баланс для затвердження до 03.08.2015 року.

26.09.2014 року ліквідатор ТОВ "Росукренерго" подав до Господарського суду Запорізької області Звіт про виконану роботу, Ліквідаційний баланс, Реєстр вимог кредиторів, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури та Звіт про витрати в ліквідаційній процедурі.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2014 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, банкрута - ТОВ "Росукренерго" ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Гепард" задоволено, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 07.10.2014 року у справі №908/2546/14 скасовано, справу №908/2546/14 передано на розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2015 року касаційну скаргу ТОВ "Кріптекс" залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 року у справі №908/2546/14 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.11.2015 року звіт ліквідатора станом на 30.10.2015 року прийнятий до відома, зобов'язано ліквідатора вжити заходи із завершення ліквідаційної процедури, надати звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури у строк до 01.01.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.05.2016 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року, задоволено заяву ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл" та здійснено процесуальне правонаступництво - замість кредитора у справі ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард" введено кредитора ТОВ "Гепард Ойл", зобов'язано ліквідатора внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів.

В подальшому ТОВ "Гепард Ойл" звернулося до суду першої інстанції з позовною заявою, в якій просить:

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу приміщень АЗС, укладений між ТОВ "Росукренерго" і ТОВ "ДЛ" та посвідчений 22.10.2013 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 за реєстровим № 4264;

-витребувати будівлі АЗС загальною площею 126,0 кв.м, які складаються з нежитлової будівлі автозаправочної станції літ. "А" площею 23,2 кв.м, нежитлової будівлі складу літ. "Б" площею 102,8 кв.м, які розташовані на земельній ділянці 1200,00 кв.м. за адресою: м. Київ, Глибочицький проїзд, 1 з чужого незаконно володіння ТОВ "НВФ "МТК" та включити їх до складу ліквідаційної маси банкрута ТОВ "Росукренерго".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ТОВ "Гепард Ойл" не доведено того, що спірне майно реалізовано за ціною нижче ринкових та що внаслідок його виконання майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Також судом першої інстанції зазначено, що позивач обрав невірний спосіб захисту подавши позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна на підставі ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , оскільки правовим наслідком визнання його недійсним не буде повернення даного майна банкруту, а вимога про витребування майна на підставі ст. 388 ЦК України не підлягає задоволенню, оскільки позивач не є власником майна, та позивачем не доведено, що майно вибуло з його володіння поза його волею.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених в ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Підстави для визнання угод недійсними у справі про банкрутство встановлені ст. 20 Закону і є вичерпними.

У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак тільки на підставах передбачених Законом, а саме ч. 1 ст. 20 Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Апелянт, він же і заявник позову в межах справи про банкрутство, ТОВ "Гепард Ойл" в апеляційній скарзі в якості підстави визнання недійсним договору купівлі-продажу посилається на п. 4 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якого правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з тих підстав, що боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Як зазначає апелянт, що з метою уникнення майбутнього стягнення на активи, боржником вчинено декілька правочинів щодо продажу власного майна за цінами значно нижчими від ринкових на користь пов'язаних осіб, внаслідок чого майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів, що в свою чергу призвело до визнання його банкрутом.

Зокрема, ТОВ "Гепард Ойл" посилається на те, що відчуження зазначеного комплексу АЗС вчинене боржником за 198 000,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату продажу складало 24771,68 доларів США, тобто за ціною 196,60 доларів США за 1 метр квадратний, що значно нижче ринкових цін на комерційну нерухомість у м. Києві наприкінці 2013 року.

Апелянт заначає, що суд першої інстанції не з'ясував належним чином ринкову вартість продажу комерційної нерухомості АЗС, яка знаходиться у Шевченківському районі м. Києва.

Посилання ТОВ "Гепард Ойл", на ту обставину, що ціни, на його думку, настільки явно занижені, що ця обставина не підлягала доказуванню у суді першої інстанції, а з цінами на нерухомість у м. Київ можна ознайомитися в мережі інтернет на сайті будь-якої ріелторської компанії не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на наступне.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України (в редакції, чинній на дату винесення оскаржуваної ухвали) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень з урахуванням того, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до 4 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд не наділений правом самостійно збирати докази на підтвердження або заперечення обставин, на які посилаються сторони. Обов'язок доказування покладено на сторін спору.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року будівлі АЗС ТОВ "Росукренерго" продано ТОВ "ДЛ" за ціною 198000,00 грн., а відповідно до висновку ТОВ "ЕКСПЕРТ-АЛЬЯНС" зазначена ціна є ринковою вартістю об'єкта.

З матеріалів справи судом становлено, що позивачем жодним чином не спростовано, що вартість спірного майна є більшою ніж визначено ТОВ "ЕКСПЕРТ-АЛЬЯНС".

Крім того, до суду першої інстанції ТОВ "Гепард Ойл" не надавалося жодних доказів та доводів з приводу того, що приміщення АЗС було відчужено за цінами нижче ринкових.

Наданий до апеляційного суду Огляд ринку нерухомості м. Києва, що здійснений Всеукраїнською громадською організацією "Спілка фахівців з нерухомого майна України" не може бути прийнятий апеляційним судом до уваги, оскільки зазначений документ не надавався заявником до суду першої інстанції та ним не досліджувався. Крім того, зазначений Огляд не відповідає вимогам належності та достовірності доказів, оскільки із зазначеного документа не можливо встановити, якою була вартість будівель АЗС на момент укладання спірного Договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року. Крім того, відповідно до Статуту зазначеної організації, метою її діяльності є сприяння розвитку ринку нерухомого майна в Україні; сприяння підвищенню професійного рівня учасників ринку нерухомого майна, а також захист законних прав та інтересів членів Спілки як учасників ринку нерухомого майна. Тобто зазначена організаціє не здійснює експертних досліджень та не надає експертних висновків.

Як вже зазначалося, судом апеляційної інстанції призначалася судова оціночно-будівельна експертиза з метою встановлення ринкової вартості будівель АЗС загальною площею 126,0 кв.м, які складаються з нежитлової будівлі автозаправочної станції літ. "А" площею 23,2 кв.м., нежитлової будівлі складу літ. "Б" площею 102,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці 1200,00 кв.м., за адресою: м. Київ, Глибочицький проїзд, 1 на момент укладення між ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Росуркенерго" та ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "ДЛ" договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року. Однак зазначена експертиза не проведена у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду, не наданням до суду документів необхідних для проведення зазначеної експертизи та не здійсненням позивачем оплати за проведення судової експертизи.

Посилання апелянта на ту обставину, що внаслідок виконання Договору купівлі-продажу будівель АЗС майна боржника стало недостатньо для задоволення вимог кредиторів не знайшли свого підтвердження, оскільки з Балансу (Звіту про фінансовий стан) на грудень 2013 року, який міститься в матеріалах справи, суд не може зробити висновок, що майна боржника стало недостатньо саме внаслідок укладення Договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року.

Інших доказів, які б могли підтвердити зазначені обставини скаржником до суду не надано.

Як встановлено апеляційним господарським судом, спірне майно, а саме будівлі АЗС, що знаходяться за адресою м. Київ, Глибочицький проїзд, 1 належало боржнику на підставі рішення Господарського суду м. Києва у справі №910/12266/13 від 12.09.2013 року, про визнання права власності.

Державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав здійснено 17.10.2013 року за №184041480000 саме на підставі зазначеного судового рішення.

Однак у подальшому зазначене судове рішення постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року у справі №910/12266/13 скасовано, а провадження за зустрічною позовною заявою ТОВ "Росукренерго" до ТОВ "Науково-виробнича фірма "Лазер" про визнання права власності припинено.

Зазначена постанова апеляційного суду не скасована, набрала законної сили та є чинною.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції був скасований правовстановлюючий документ, на підставі якого будівлі АЗС перебували у власності ТОВ "Росукренерго".

Інших позовів про визнання права власності за ТОВ "Росукренерго" на будівлі АЗС боржником до суду не подавалось.

Тобто, боржником було продано майно, право власності у відчужувача на яке в подальшому було скасовано судом.

Твердження апелянта, що Договір купівлі-продажу від 22.10.2013 року суперечить вимогам ст. 203, а саме його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, так як вчинений, на думку позивача, з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок судового рішення про стягнення грошових коштів з боржника на користь ТОВ "Гепард Ойл", не доведено, жодним доказом не підтверджується та ґрунтується на припущеннях апелянта, оскільки жодних рішень про стягнення з ТОВ "Росукренерго" на користь ТОВ "Гепард Ойл" грошових коштів на момент укладання спірного договору купівлі-продажу судами не виносилось.

Враховуючи викладене, у апеляційного суду відсутні достатні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу будівель АЗС загальною площею 126,0 кв.м, які складаються з нежитлової будівлі автозаправочної станції літ. "А" площею 23,2 кв.м., нежитлової будівлі складу літ. "Б" площею 102,8 кв.м., які розташовані на земельній ділянці 1200,00 кв.м., за адресою: м .Київ, Глибочицький проїзд, 1 недійсним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що не підлягає задоволенню вимога ТОВ "Гепард Ойл" про витребування будівлі АЗС у ТОВ "НВФ "МТК" на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Одним із основних способів захисту права власності є віндикаційний позов, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто це вимога не володіючого власника до особи, яка володіє майном без достатніх правових підстав.

Відповідно до статті 387 ЦК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Норма статті 388 ЦК України передбачає право пред'явлення віндикаційного позову лише власником майна або його уповноваженою особою. ТОВ "Гепард Ойл" не є та ніколи не було власником даного майна, а тому не може витребовувати його у інших осіб.

У постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15 викладено правову позицію, у якій зазначено, що відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Воля відповідача-3 на відчуження вказаного майна підтверджується договором купівлі-продажу від 22.10.2013 року укладеним між ТОВ "Росукренерго" (власником) та ТОВ "ДЛ" (покупцем).

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

ТОВ "Гепард Ойл" не наведено доказів того, що воно є власником вказаних приміщень, та майно вибуло з його володіння поза його волею, а тому вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 року у справі №910/12266/13 відповідач-3 не був власником зазначеного майна та володів ним без достатньої правової підстави.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Гепард Ойл" не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ "Росукренерго" не є власником вказаних нежитлових приміщень, а тому правових підстав для включення даних приміщень до ліквідаційної маси у боржника немає. Також, дані приміщення не можуть бути витребуванні від ТОВ "НВФ "МТК" на підставі ст. 388 ЦК України, так як дана вимога може пред'являтись тільки власником майна, а ТОВ "Гепард Ойл", як вже зазначалось вище, таким не являється.

В процесі розгляду справи в господарському суді першої інстанції ТОВ "НВФ "МТК" було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні вказаної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність, за визначенням ст. 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.05.2016 року задоволено заяву ТОВ "Гепард Ойл" та здійснено процесуальне правонаступництво - замість кредитора у справі ТОВ "Гепард" введено кредитора ТОВ "Гепард Ойл".

Таким чином, перебіг строку позовної давності на звернення до суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.10.2013 року починається з 11.05.2016 року оскільки саме з цього моменту, з моменту здійснення правонаступництва та введення нового кредитора, у розумінні ст. 261 ЦК України, особа ТОВ "Гепард Ойл" довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скарга ТОВ "Гепард Ойл" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 є законною, обґрунтованою, прийнятою із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника у зв'язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "Гепард Ойл", Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.04.2017 року у справі №908/2546/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

(У судовому засіданні 05.07.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 11.07.2018 року).