Постанова

від 10.07.2018 по справі 910/6074/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2018 р. Справа№ 910/6074/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 10.07.2018.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2018

у справі №910/6074/18 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Приватного акціонерного товариства "Рембудзв'язок"

про припинення права постійного користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Рембудзв'язок" про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Одночасно з позовною заявою Заступник прокурора міста Києва звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 2,1238 га (кадастровий номер 8000000000:62:039:0002), по вул. Радистів, 40 у Деснянському районі міста Києва.

В обґрунтування підстав для задоволення заяви про забезпечення позову заявник посилався на те, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 162 від 30.01.1998 ПАТ "Рембудзв'язок" передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 2,14 для експлуатації та обслуговування виробничої бази по вул. Радистів, 40 у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:039:0002). На підставі вказаного розпорядження товариству видано державний акт на право постійного користування землею від 14.07.1998 № 62-4-00015. Проте, відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.02.2018 №53-ДК/42/АП/09/01/-18, складеного державними інспекторами Головного управління Держгеокадастру у Київській області встановлено, що на вказаній земельній ділянці проводиться поточне будівництво багатоповерхових житлових будинків, розміщена будівельна техніка, встановлений баштовий кран та споруди для працівників. Також, на земельній ділянці проведено зняття поверхневого шару ґрунту без спеціального дозволу. Перевіркою встановлено, що ПАТ "Рембудзв'язок" використовує земельну ділянку по вул. Радистів, 40 у м. Києві не за цільовим призначенням та здійснило зняття поверхневого шару грунту без спеціального дозволу, чим порушило вимоги п. "а" ч. 1 ст. 96 та ст. 168 Земельного кодексу України. Крім того, Департаментом земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки та складено акт від 02.05.2018 № 18-0624-03. За результатами проведення обстеження встановлено, що на земельній ділянці площею 2,14 га проводяться будівельні роботи з будівництва багатоквартирного будинку. При використанні земельної ділянки під будівництво багатоквартирного будинку вбачаються порушення вимог земельного законодавства, а саме: зміна цільового призначення земельної ділянки.

Також, заявник вказав, що за інформацією Київської міської державної адміністрації від 02.03.2018 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва зареєстровано декларації, подані замовником будівництва - ТОВ "Комфорт-Груп", про початок виконання будівельних робіт "Будівництво багатоквартирних житлових будинків (1 черга, будинок № 4) по вул. Радистів, 40 у Деснянському районі" від 24.04.2017 № КВ 083171140384 та "Будівництво багатоквартирних житлових будинків (II черга, будинок № 3) у Деснянському районі" від 02.06.2017 № КВ 083171532666. В засобах масової інформації, на веб-сайтах https://novostroyki.lun.иа/жк-лесная-сказка-2-киев та www.lesnayaskazka2.kiev.ua розміщені повідомлення про будівництво на спірній земельній ділянці чотирьох багатоквартирних будинків (Житловий комплекс "Лісова казка 2"). Отже, на сьогоднішній день, на спірній земельній ділянці з цільовим призначенням "для експлуатації та обслуговування виробничої бази" (землі - промисловості), площею 2,1238 га (кадастровий номер 8000000000:62:039:0003) по вул. Радистів, 40 у Деснянському районі міста Києва, без зміни цільового призначення землі, будується житловий комплекс "Лісова казка 2". На думку заступника прокурора, спірна земельна ділянка використовується відповідачем не за цільовим призначенням, визначеним у державному акті на право постійного користування землею. Не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити, на думку прокуратури, виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2018 відмовлено Заступнику прокурора міста Києва в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову виходив з того, що заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, прокуратурою не надано доказів того, що саме відповідачем здійснюються дії з використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а, оскільки, позов заявлено саме до відповідача, то забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій в тому числі третім особам є неспіврозмірними заходами забезпечення з огляду на заявлений позивачем спосіб захисту (предмет позову). Заявник не навів обставин в підтвердження того, що не застосування визначених ним засобів забезпечення позову унеможливить виконання рішення щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вказана обставина позбавляє суд можливості дійти висновку про адекватність запропонованих заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 та постановити нове рішення, яким заяву заступника прокурора міста Києва про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт також зазначив, що подальше будівництво на спірній земельній ділянці, у тому числі збільшення території забудови та технічних характеристик вже існуючих об'єктів незавершеного будівництва, спорудження на спірній земельній ділянці комплексу багатоквартирної забудови, а також визнання права власності на нього у подальшому, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва у разі задоволення позову у даній справі.

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін, оскільки оскаржувана ухвала є обґрунтованою та винесена з дотриманням норм процесуального права. Також, відповідач вказав, що згідно з відомостей з Державного земельного кадастру по земельній ділянці, розташованій за адресою м. Київ, вул. Радистів, 40, яку було надано відповідачу у постійне користування, цільове призначення її не визначено , тому, на думку відповідача, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є припущенням позивача. Також, зазначив, що будівництво на зазначеній земельній ділянці здійснює ТОВ "Комфорт-Групп", а не ПАТ "Рембудзв'язок". Вказав, що вимога про заборону будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно проведення підготовчих, будівельних та вишукувальних робіт на земельній ділянці виходить за межі застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/6074/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий судя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О.М., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 поновлено Заступнику прокурора міста Києва пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 у справі № 910/6074/18, відкрито апеляційне провадження та розгляд справи призначено на 02.07.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 оголошено перерву у розгляді справи № 910/6074/18 до 10.07.2018.

Прокурор в судовому засіданні 10.07.2018 просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник Київської міської ради просила апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.07.2018 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила у її задоволенні відмовити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість втрати виробництва та можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З системного аналізу наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що подана заява прокурора про забезпечення позову не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки заявником не наведені достатньо обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому заява прокурора про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню. Також, колегія суддів звертає увагу, що прокуратурою не надано доказів того, що саме відповідачем здійснюються дії з використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, а, оскільки, позов заявлено саме до відповідача, то забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій в тому числі третім особам є неспіврозмірними заходами забезпечення з огляду на заявлений позивачем спосіб захисту (предмет позову). Також, не було наведено обставин в підтвердження того, що не застосування визначених ним засобів забезпечення позову унеможливить виконання рішення стосовно припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вказана обставина позбавляє можливості дійти висновку про адекватність запропонованих заходів забезпечення позову.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову, виходячи з того, що заявником не було надано доказів на підтвердження того, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову порушить права позивача та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів звертає увагу, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та з цією метою та з урахуванням вимог ст.ст. 73-74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Однак, як вбачається з поданої заяви, позивачем не надано жодного доказу, які обґрунтовують підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а припущення і посилання на потенційну можливість утруднити виконання рішення суду не є підставою для задоволення вказаної заяви.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми чинного законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваної у даній справі ухвали суду відсутні.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи та не спростовують висновків місцевого господарського суду, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 у справі №910/6074/18 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.05.2018 у справі №910/6074/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Прокуратуру міста Києва.

4. Матеріали справи №910/6074/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287 ГПК України та в строки, встановлені ст. 288 ГПК України.

Дата складення повного судового рішення 11.07.2018.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім