Постанова

від 12.07.2018 по справі 243/6680/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/6680/17 Номер провадження 22-ц/775/756/2018

Головуючий в 1 інстанції: Кузнецов Р.В.

Суддя доповідач Тимченко О.О.

Категорія 53

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2018 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Агєєв О.В., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання : Ситніка Д.Л.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2,

представник відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу № 243/6680/17 за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини про скасування наказів,

за апеляційною скаргою комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини ,

на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року (суддя Кузнецов Р.В.), ухваленого в приміщенні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області,-

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2017 року позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого послалась на те, що вона працює на посаді головного бухгалтера КП ОДМСОК Перлина Донеччини з 2008 року. В період з 14 вересня 2016 року по 20 липня 2017 року за медичними показниками, вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років. Вона має статус матері-одиначки і виховує двох неповнолітніх дітей. Плануючи вихід на роботу з 21 липня 2017 року, вона заздалегідь, 17 липня 2017 року, попередила директора КП про намір вийти на роботу. 21 липня 2017 року, коли вона з'явилась на робоче місце, стикнулася із відвертими проявами дискримінації з боку директора комплексу ОСОБА_4 Так, її робоче місце, яке обладнане необхідною для роботи комп'ютерною технікою із підключенням до централізованої програми бухгалтерського обліку, було зайняте працівником, який виконував її обов'язки на час перебування у відпустці. Директор підприємства відмовив їй у вирішенні питання щодо звільнення її робочого місця, посилаючись на те, що вона може працювати там, де забажає, що є порушенням вимог ст. 29 КЗпП України. Також, з самого початку робочого дня, їй був наданий для ознайомлення наказ від 21 липня 2017 року № 75/ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В. , згідно із яким щодо неї розпочате службове розслідування за фактами порушень у веденні бухгалтерського обліку, що були встановлені за результатами вибіркової перевірки повноти та правильності ведення бухгалтерського обліку в КП ОДМСОК Перлина Донеччини за період з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2016 року. Зазначена перевірка проводилася під час її перебування у відпустці. На її думку перевірка та акт аудиту є сумнівними, про, що вона повідомила директору ОСОБА_4 та запросила у нього копію договору з аудиторською фірмою СВІТ-КОНСАЛТ . Крім того, до складу комісії із службового розслідування відповідно до зазначеного наказу були включені заступник директора з виховної роботи ОСОБА_5В як голова комісії, ОСОБА_6 - голова тендерного комітету та три бухгалтери. При цьому голова комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 освіти з бухгалтерського обліку та фінансів не мають. Вважає проведення щодо неї службового розслідування проявом морального тиску. З виявленими порушеннями не згодна, крім того, надати пояснення щодо виявлених порушень, їй запропоновано не було.

Того ж дня її було ознайомлено ще з одним наказом від 21 липня 2017 року № 76/к, згідно із яким встановлено, що на час проведення службового розслідування щодо неї, з 21 липня 2017 року по 03 серпня 2017 року, вона відсторонена від виконання своїх службових обов'язків із збереженням заробітної плати. Виконуючим обов'язки головного бухгалтера на час службового розслідування призначено ОСОБА_8, а на неї покладено обов'язки бухгалтера.

На її питання щодо неправомірності видання зазначеного наказу, директор ОСОБА_4 зазначив, що він їй не довіряє та не дасть допуску до документів бухгалтерського обліку і права підпису банківських та бухгалтерських документів. Вважає, що це є порушенням трудового законодавства. З метою захисту порушених прав вона написала на ім'я директора КП ОДМСОК Перлина Донеччини ОСОБА_4 декілька заяв, в яких просила надати їй допуск до електронної бази бухгалтерського обліку підприємства, надати їй обладнане робоче місце, та вказати правові підстави для видання зазначених наказів від 21 липня 2017 року, проте ці заяви залишились без задоволення.

Крім того, з грубим порушенням діючого трудового законодавства з особистих мотивів та міркувань - 24 липня 2017 року , наказом № 77/ОД їй була оголошена догану за допущені недоліки та порушення у ведені бухгалтерського обліку і фінансової звітності комплексу за період роботи з 01 січня 2016 року по 14 вересня 2016 року та був наданий час на усунення недоліків виявлених за результатами перевірок у строк до 31 липня 2017 року. Часом здійснення проступку, роботодавець визначив у наказі період з 01 січня 2016 року до 14 вересня 2016 року, наклавши на нею стягнення 24 липня 2017 року, тобто через часовий проміжок який складає більш ніж 10 місяців, що прямо суперечить вимогам КЗпП, та на момент винесення догани граничний термін в період якого можливо застосування засобів дисциплінарного стягнення сплив, у зв'язку із чим, дисциплінарне стягнення по закінченню вказаного терміну не може бути накладено.

Вважає, що неправомірними наказами, доганами, службовим розслідуванням, відстороненням її від займаної посади, їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000 гривен.

Просила суд ухвалити рішення яким визнати незаконним та скасувати наказ КП ОДМСОК Перлина Донеччини від 24 липня 2017 року № 77/ОД Про накладення стягнення , визнати незаконним та скасувати наказ КП ОДМСОК Перлина Донеччини від 21 липня 2017 року № 76/к, визнати незаконним та скасувати наказ КП ОДМСОК Перлина Донеччини від 21 липня 2017 року №75/ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В. , та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до КП обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини про скасування наказів, задоволено частково: визнано незаконним та скасовано наказ КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини від 24.07.2017 року № 77/ОД Про накладення стягнення ; визнано незаконним та скасовано наказ КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини від 21.07.2017 року № 76/к.; визнано незаконним та скасована наказ КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини від 21.07.2017 року № 75/ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В ; стягнуто з КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини на користь ОСОБА_1 за спричинену моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп. В задоволенні інших позовних вимог, відмовлено.

Додатковим рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 квітня 2018 року стягнуто з КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 грн.; стягнуто з КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини в дохід держави судовий збір у розмірі 800 грн.; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 800 грн.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій ставить питання про скасування рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити в їх задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано приписи статей 148 та 149 КЗпП України. Не враховано, що висновок за результатами вибіркової перевірки повноти та правильності ведення бухгалтерського обліку в КП ОДМСОК Перлина Донеччини за період з 01.01.2015 року по 01.09.2016 року складений 3 листопада 2016 року, оскільки ОСОБА_1 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 14.09.2016 року по 20.07.2017 року, то керівником підприємства було вирішено провести службове розслідування за висновком, після її виходу із відпустці, про що видано наказ від 29.11.2016 року № 40/ОД. Вважають, що при накладенні дисциплінарного стягнення з їх боку не було порушень ст. 149 КЗпП України, оскільки позивачка відмовилась від надання письмових пояснень, про що було складено відповідний акт, яким фактично було зафіксовано як відмови позивачки від підписи, так і факт вчинення дисциплінарного проступку. Діючим законодавством не заборонено складання акту відмови від підписи, а навпаки надано можливість скласти акт та використовувати його як доказ. Тому суд першої інстанції безпідставно та без належного обґрунтування зробив висновок про не прийняття до уваги актів відмови від підпису, складеного 21 липня 2017 року. Суд, вказуючи на порушення процедури проведення у відношенні позивача службового розслідування, не навів жодної правової норми, яку на її думку ними було порушено. Приймаючи до уваги пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, суд першої інстанції не встановив, що зазначені особи не мають жодного відношення до адміністрації КП ОДИСОК Перлина Донеччини , ведення бухгалтерського та фінансового обліку підприємства. Також невірними є висновок суду, щодо визнання незаконним та скасування наказу від 21.07.2017 року № 76К, оскільки спірний наказ був ними скасований з моменту видання. Також під час визнання незаконним та скасування наказу від 21.07.2017 року № 76/к Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1, судом першої інстанції не враховано, що вказаний наказ не має для позивача жодних правових наслідків. Право вибору виду стягнення за порушення трудової дисципліни, належить виключно роботодавцю. При обрані заходу дисциплінарного впливу до позивачки, ними були враховані всі життєві обставини ОСОБА_1, як до наявності статусу однакої матері, та вжито такий захід дисциплінарного впливу, який є співрозмірними із вчиненням нею порушеннями. Також судом не враховано, що діючим законодавством не встановлено певної структури оформлення наказу про оголошення догани. Спірний наказ № 77/од містіть посилання на те, що дисциплінарне стягнення накладено саме за результатами проведених перевірок та у зв'язку із встановленням недоліків і порушень у веденні бухгалтерського обліку та фінансової звітності комплексу. Також невірним є висновки суду, що керівництво підприємства відносно позивачки чиниться значний психологічний тиск, а звинувачення у дисциплінарних поступках призвело до підриву її авторитету, як головного бухгалтера в очах підлеглих та всього колективу. Також вважають, що відсутні підтрави для стягнення з них моральної шкоди. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що зазначений спір на їх думку підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачка проходить публічну службу.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п.3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п.1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Позивачка та її представник в судовому засідання проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 15 травня 2008 року була прийнята на посаду бухгалтера в КП ДОТСТ Червона гвоздика , а з 25 лютого 2009 року була переведена на посаду головного бухгалтера. 26 вересня 2009 року КП ДОТСТ Червона гвоздика було перейменовано в КП ОДМСОК Перлина Донеччини , де продовжує працювати по теперішній час, що підтверджено трудовою книжкою АХ 104521, та трудовим договором від 15 травня 2008 року (а.с. 19-20, 43). В період з 14 вересня 2016 року по 20 липня 2017 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6 років.

Згідно наказу КП ОДМСОК Перлина Донеччини № 96/к від 21 липня 2017 року, головний бухгалтер ОСОБА_1 вважається такою, що приступила до роботи після відпустки по догляду за дитиною до 6 років з 21 липня 2017 року, з наказом позивачка ознайомлена 21 липня 2017 року о 13 год. 25 хв. (а.с. 40).

Відповідно до наказу від 24 липня 2017 року № 77/ОД Про накладення стягнення , за результатами вибіркової перевірки повноти та правильності ведення бухгалтерського обліку в КП ОДМСОК Перлина Донеччини за період з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2016 року ТОВ СВІТ- КОНСАЛТ , результатами перевірки фінансово-господарської діяльності комісією згідно Розпорядження Голови облдержадміністрації керівника військово-цивільної адміністрації ОСОБА_11 № 601 від 31 травня 2017 року, виявлених порушень у веденні бухгалтерського обліку та фінансової звітності діяльності головного бухгалтера ОСОБА_1 за пунктами зазначеними в актах перевірки, та за період роботи ОСОБА_1, було наказано оголосити головному бухгалтеру ОСОБА_1 догану за допущені недоліки та порушення у веденні бухгалтерського обліку та фінансової звітності комплексу за період роботи з 01 січня 2015 року по 14 вересня 2016 року. Надати головному бухгалтеру ОСОБА_1 час на усунення недоліків виявлених за результатами перевірок у строк до 31 липня 2017 року, з доступом документів до 14 вересня 2017 року. Надати службове приміщення для роботи ОСОБА_1 та виконання поставлених завдань в рамках діючого законодавства на 1-му поверсі адміністративного корпусу загальною площею 18,8 квадратних метри, при нормі на одного працюючого не менше 4,5 метри квадратних (а.с. 16).

Згідно із статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

За змістом статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.1992 (зі змінами та доповненнями) Про практику розгляду судами трудових спорів , у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно п. 1.4.1 Колективного договору КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини на 2014-2018 роки , положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємства і є обов'язковим як для власників, так і для найманих працівників підприємства.

Згідно посадової інструкції № 9 головного бухгалтера КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини , п.2.1. головний бухгалтер зобов'язаний здійснювати організацію бухгалтерського обліку господарської діяльності і контролю за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсі , збереження власності підприємства.

Відповідно до договору про надання бухгалтерських послуг від 21 вересня 2016 року, укладеним між КП ОДМСОК Перлина Донеччини в особі директора ОСОБА_12, як замовником, та ТОВ Світ - Консалт , як виконавцем, а також додаткової угоди № 1 до нього, замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання з надання бухгалтерських послуг, а саме: перевірка правильності відображення операцій у бухгалтерському обліку за період з 01 січня 2015 року по 21 вересня 2016 року; перевірка правильності здійснення процедур державних закупівель та проведення закупівель без застосування процедур; використання бюджетних коштів підприємством; надання висновку з рекомендаціями щодо усунення можливих порушень та подальшої організації бухгалтерського обліку та процедур закупівель (а.с. 178-181 т.1).

Згідно висновку ТОВ Світ - Консалт від 03 листопада 2016 року № 5, за результатами вибіркової перевірки повноти та правильності ведення бухгалтерського обліку в КП ОДМСОК Перлина Донеччини за період з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2016 року, було виявлено ряд порушень у веденні бухгалтерського обліку підприємства (а.с. 68-83 т.1).

Наказом від 21 липня 2017 року №75/ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В. , на підставі результатів вибіркової перевірки повноти та правильності ведення бухгалтерського обліку в КП ОДМСОК Перлина Донеччини за період з 01 січня 2015 року по 01 вересня 2016 року, з метою встановлення наявності вчинення ОСОБА_1 порушень щодо правильності ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, призначено комісію з проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1 та визначено склад даної комісії, якій встановлено розпочати свою роботу 21 липня 2017 року і закінчити 03 серпня 2017 року із складанням відповідного акту. (а.с. 18 т.1).

Згідно акту за результатами службового розслідування у відношенні головного бухгалтера КП ОДМСОК Перлина Донеччини ОСОБА_1 від 24 липня 2017 року, комісія вирішила : вважати підтвердженими факт не належного виконання головним бухгалтером ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, що призвело до порушення вимог діючого законодавства у сфері фінансового, податкового обліку; вижити заходи щодо притягнення головного бухгалтера ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.; рекомендувати директору за фактом виявлених порушень, у відношенні ОСОБА_1 звернутись до правоохоронних органів з метою надання їм належної правової оцінки та відшкодування збитків, завданих цією посадовою особою ( а.с.151-154 т.1).

Як вбачається із акту від 24 липня 2017 року, головний бухгалтер ОСОБА_1 відмовилась надати в письмовій формі пояснення щодо порушень відображених в акті , а також відмовилась від ознайомлення з актом проведеного службового розслідування. (а.с.155 т.1).

Відповідно до акту від 21 липня 2017 року, головний бухгалтер ОСОБА_1 за фактом виявлених порушень ведення бухгалтерського обліку та фінансового контролю підприємства, відмовилась надавати в письмовій формі будь-які пояснення в ході службового розслідування ( а.с156 т.1).

Нормами КЗпП чітко визначено порядок застосування стягнень.

Згідно зі статтею 150 КЗпП працівник може оскаржити накладення стягнення у порядку, встановленому главою XV КЗпП, звернувшись до комісії з трудових спорів закладу або до суду.

Однією з найважливіших норм порядку застосування стягнень, передбаченого КЗпП, є те, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. Оскільки це пряма норма законодавства, то для підтвердження її виконання, вимогу про надання пояснень доцільно оформлювати в письмовій формі, наприклад, у вигляді повідомлення. Працівник має засвідчити отримання повідомлення власним підписом. Відсутність пояснень не перешкоджає застосуванню стягнення , але лише за умови, що роботодавець має докази, що він зажадав від працівника пояснень, втім працівником їх не надано.

Тобто при проведенні службової перевірки та притягненні до дисциплінарної відповідальності позивачки, відповідачем були дотримані всі положення діючого законодавства, а саме вимог ст.147,147-1, 149 КЗпП України.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про недотримання відповідачем порядку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Посилання позивача на не ознайомлення з актам перевірки, на те на те, що їй не пропонували надати відповідні пояснення при проведення службового розсування, спростовуються матеріалами справи, а саме актами від 21.07.2018 року та 24.07.2017 року ( а.с.155-156 т.1.), належних та допустимих доказів яки б спростовували зазначені акти позивачкою суду не надано.

Вимогами ч. 4 ст.376 КЗпП України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи зазначене, висновки суду про недотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення підлягають виключенню із мотивувальної частини рішення.

Проте є вірним висновки суду першої інстанції про пропущення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як вбачається із наказу 24 липня 2017 року № 77/ОД Про накладення стягнення , головному бухгалтеру ОСОБА_1 оголошено догану за допущені недоліки та порушення у веденні бухгалтерського обліку та фінансової звітності комплексу за період роботи з 01 січня 2015 року по 14 вересня 2016 року, тобто позивачем пропущено шести місячний строк для застосування дисциплінарного стягнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом невірно застосовані норми ст. 148 КЗпП України є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

Проте заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що у суду першої інстанції не було правових підстав для скасування наказу від 21.06.2017 року № 76 /к.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс № 76/к-1 від 21.07.2017 року Про скасування наказу , скасовано наказ №76/к від 21.07.2017 року, з моменту видання.

Тобто, роботодавець в межах своїх повноважень скасував спірний наказ, а тому відсутній предмет спору , на що суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про скасування зазначеного наказу.

Посилання позивачки на те, що її не ознайомили за зазначеним наказом та те, що наказ було видано пізніше, не свідчить про його відсутність. Належних та допустимих доказі про відсутність спірного наказу позивачкою суду не надано, а є лише її припущеннями.

Також обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно визнав незаконним та скасував наказ від 21.07.2017 року №75ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимогами ст. 13 ЦПК України передбачено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України визначено, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Разом з тим, способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині статті 16 ЦК України, до яких належить: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відтак, діюче законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що призначення комісії щодо проведення службового розслідування та видача про це наказу є правом підприємства, та не свідчить про порушення прав позивачки, правове значення в даному випадку мають саме висновки зазначеної комісії, але позивачкою вони не оскаржувались.

Вимогами п. 1 , 4 ст.376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи зазначене рішення суду в частині визнання незаконним та скасування наказів від 21.07.2017 року № 76/К та від 21.07.20917 року № 75 ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В. , підлягає скасуванню з ухвалення нового про відмову в задоволені позову.

Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Засади та сутність інституту моральної шкоди розкривається в ч. 2ст. 23 ЦК України, відповідно до якої встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до діючого законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: в моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків ".

В п. 9 вказаної Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що незаконне притягнення відповідачки до дисциплінарної відповідальності останній завдано моральну шкоду, проте з урахуванням обсягу , характеру , тривалості страждань позивача, тяжкості вимушених змін у її житті , апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування у сумі 5 000 гривень є завищеним. Враховуючи обставини справи, ступень тяжкості моральних страждань позивача, внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, апеляційний суд вважає, що розмір відшкодування в сумі 2 000 гривень буде розумним та справедливим у даному випадку, тому рішення суд в цій частині також підлягає зміні.

Проте необґрунтованими є доводи апеляційної скарги , про те, що даний позов не підлягає розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Частиною першої ст.3 ЦПК України кожній особі гарантоване право звернення до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Компетенція судів загальної юрисдикції з розгляду цивільних справ визначена ст.15 ЦПК України: у порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Вимогами статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

3. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Згідно зі статтею 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позов пред'явлено до юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, в розумінні кодексу адміністративного судочинства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови № 14 від 18.12.2009 року Про судові рішення у цивільній справі у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України визначено, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини , з КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини на користь ОСОБА_1 за подання позовної заяви слід стягнути судовий збір у сумі 640 грн., з ОСОБА_1 на користь КП Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1920 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів від 21.07.2017 року № 76/к та від 21.07.2017 року № 75/ОД, скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_13 до комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини про визнання незаконним та скасування наказу комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини від 21.07.2017 року № 76/к та визнання незаконним та скасування наказу комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровчий комплекс Перлина Донеччини від 21.07.2017 року № 75/ОД Про призначення комісії щодо проведення службового розслідування у відношенні головного бухгалтера ОСОБА_1В , відмовити.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року в частині висновку про недотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення та розміру моральної шкоди, змінити.

Виключити із мотивованої частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 28 лютого 2018 року висновки суду про недотримання відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення.

Стягнути з комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривен.

Стягнути з комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини (ЄДРПОУ 20394018) на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь комунального підприємства Обласний дитячо-молодіжний санаторно-оздоровний комплекс Перлина Донеччини (ЄДРПОУ 20394018) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять).

В іншій частині рішення суд залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: О.В. Агєєв

ОСОБА_14

Повний текс судового рішення складений 12 липня 2018 року

Головуючий: