Рішення

від 03.07.2018 по справі 803/882/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/882/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП КДК» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП КДК» (далі – ТзОВ «ВП КДК», відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 38 690,00 грн. та пені в сумі 673,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у 2017 році не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, чим порушив вимоги статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Так у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (форма № 10-ПІ) відповідач зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 40 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2017 році для відповідача повинен становити 2 особи. Проте такий норматив відповідачем не був виконаний, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 1 особа, що згідно зі статтею 20 вказаного вище Закону, є підставою для сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій в сумі 38690,00 грн.

Відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.02.2007 №70, відповідач як роботодавець мав самостійно обчислити та сплатити суму адміністративно-господарських санкцій відділенню Фонду соціального захисту інвалідів за місцем державної реєстрації як юридичної особи до 15.04.2018. Проте відповідач самостійно цього не зробив.

Порушення відповідачем строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій є також підставою для нарахування та стягнення з нього пені у сумі 673,09 грн., виходячи із розміру 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України.

Не сплачена у добровільному порядку сума адміністративно-господарських санкцій та пені (всього 39363,09 грн.) підлягає стягненню у судовому порядку.

З вказаних підстав позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 18.05.2018 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Суд, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВП КДК» зареєстроване як юридична особа 28.11.2012, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.07.2018 №1004160965.

Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (зі змінами та доповненнями; на час виникнення спірних правовідносин - Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», далі – Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина п'ята статті 19 Закону №875-XII).

При цьому, як визначено частиною першою статті 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя зазначеної статті).

Таким чином, обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування полягають: у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, тобто роботодавцями, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42 затверджено форму звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ) та Інструкцію щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів».

З урахуванням зазначених положень ТзОВ «ВП КДК» повинне було подати звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік до відділення Фонду соціального захисту інвалідів до 01.03.2018.

З матеріалів справи слідує, що звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма №10-ПІ) за 2017 рік відповідач подав 23.02.2018 (а. с. 9). Відповідно до звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2017 році у ТзОВ «ВП КДК» становить 40 осіб (рядок 01). Відповідно до зазначеного звіту, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», повинна становити 2 особи (рядок 03). Фонд оплати праці штатних працівників за рік відповідно до рядка 04 становив 38690,00 грн. (а. с. 9).

При цьому, суд зазначає, що фактично за 2017 рік середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становила 1 особу (рядок 02) (а. с. 9).

Суд наголошував, що до обов'язків роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, крім створення відповідних робочих місць, відноситься також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації такого працевлаштування.

Пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості (стаття 18-1 Закону №875-XII).

З наведеного слідує, що на суб'єктів господарювання хоч і не покладається обов'язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов'язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 №5067-VI роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476) форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, роботодавець, створивши робоче місце для інваліда та за відсутності на цьому робочому місці працевлаштованої особи, повинен подати до центру зайнятості відповідну інформацію.

Із листа Ковельського міськрайонного центру зайнятості від 26.06.2018 №1028/01-17 слідує, що ТзОВ «ВП КДК» звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» центру зайнятості в 2017 році не подавало. Крім того, протягом 2017 року особи з інвалідністю перебували на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості, але до ТзОВ «ВП КДК» не направлялись, оскільки воно не зверталось з питань працевлаштування осіб з інвалідністю (а. с. 18).

Неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості протягом усього 2017 року, є порушенням вищезгаданих норм та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у справі №825/1276/16 (постанова Верховного Суду від 06.02.2018).

Встановлений Законом №875-XII норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, визначається за показником середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Обчислення чисельності працюючих, яка виступає базою для розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємствах відповідно до частини другої статті 19 Закону №875-XII, має здійснюватися відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286.

Показник рядка 01 форми №10-ПІ буде дорівнювати середньорічній кількості працівників, які відпрацювали у звітному році відповідно до укладених договорів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до пункту 3.4 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42, дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02 ), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

За тим же принципом норми щодо працевлаштування інвалідів будуть вважатися виконаними, якщо інвалід пропрацював на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку відповідатимуть використання робочого часу працівника цим шести місяцям звітного року відповідно до частини другої пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року №286.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що середньооблікова чисельність працюючих у нього інвалідів відповідає нормативу, передбаченому статтею 19 Закону №875-XII, та що він ужив достатніх і необхідних заходів для повного виконання обов'язку для працевлаштування інвалідів на підприємстві у 2017 році. Отже, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Однак, в порушення вказаного вище Порядку та Закону №875-XII у термін до 15.04.2018 відповідач адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку не сплатив (доказів протилежного суду не надано).

Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.

Як слідує з розрахунку вартості робочого місця, розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, сума адміністративно-господарських санкцій за одне нестворене відповідачем робоче місце для працевлаштування інвалідів у 2017 році становить 38 690,00 грн., а сума пені – 673,09 грн. (а. с. 6).

Таким чином, оскільки відповідач не вжив усіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону №875-XII, то суд дійшов висновку, що нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у сумі 38 690,00 грн. та пеня у сумі 673,09 грн. (39363,09 грн.) підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до вимог статей 244, 246 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таким чином, судовий збір на користь позивача з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 72-77, 246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП КДК» (45000, Волинська область, містоКовель, вулиця Івасюка, будинок 16, офіс 6, код ЄДРПОУ 38367088) на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Писаревського, 3-а, ідентифікаційний код юридичної особи 13369882) адміністративно-господарські санкції та пеню у сумі 39 363 (тридцять дев'ять тисяч триста шістдесят три) гривні 09 копійок в дохід Державного бюджету (Держбюджет міста Ковеля 50070000, рахунок №31211230700004, ідентифікаційний номер 37788874, банк ГУДКСУ у Волинській області, МФО 803014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                               О.А. Лозовський