Ухвала

від 12.07.2018 по справі 824/649/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені позову

12 липня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/649/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування пункту рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати п. 2 рішення №51 від 26 червня 2018 року виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про встановлення режиму роботи кафе "Теремок" по вул. Головній, 28, с. Романківці з 9-00 год. до 21-00 год.

Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якому просить зупинити дію п. 2 рішення №51 від 26 червня 2018 року виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про встановлення режиму роботи кафе "Теремок" по вул. Головній, 28, с. Романківці з 9-00 год. до 21-00 год.

В обґрунтування клопотання позивач зазначав, що оскаржуване ним рішення порушує його права, свободи та інтереси. Зокрема, посилаючись на ст. 6 ГК України, вказував, що рішення №51 від 26 червня 2018 року виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області порушує принцип свободи підприємницької діяльності у межах визначених законом та принцип заборони незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 154 КАС України, а також положення п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України, суд вважає за можливе розглянути клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 КАС України, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про вжиття забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів реагування з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Враховуючи стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутня можливість у витребуванні додаткових доказів в порядку ст. 70-77 КАС України, які б змогли надати суду можливість забезпечити позов.

Таким чином, в справах, у яких заявлені клопотання про забезпечення позову, обов'язок доказування покладається на заявника.

Із змісту поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить зупинити дію п. 2 рішення №51 від 26 червня 2018 року виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про встановлення режиму роботи кафе "Теремок" по вул. Головній, 28, с. Романківці з 9-00 год. до 21-00 год.

Проте, прохаючи суд зупинити дію п. 2 рішення №51 від 26 червня 2018 року виконавчого комітету Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, позивачем не обгрунтовано, які саме його права, свободи та інтереси як власника кафе "Теремок" по вул. Головній, 28, с. Романківці, Сокирянського району Чернівецької області порушує дане рішення.

При цьому, позивачем також не надано доказів в підтвердження того, що через зміну режиму роботи кафе "Теремок" по вул. Головній, 28, с. Романківці позивач може втратити значну кількість прихильників та постійних клієнтів, а як наслідок - прибутку, необхідного для підтримання фінансової стабільності закладу та збереження робочих місць.

На час розгляду заяви про забезпечення позову, спірні правовідносини судом не вирішені, будь-яких доказів на підтвердження того, що невжиття заявлених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся не надано. Не надано доказів очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав, свобод або інтересів позивача таким рішенням.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Крім того, варто зазначити, що задоволення заяви позивача про забезпечення позову буде фактично означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, що, в даному випадку, з огляду на зміст оскаржуваного рішення та суть спірних правовідносин є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 154, 248, 294, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).

Суддя В.К. Левицький