Постанова

від 09.07.2018 по справі 907/783/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2018 р. Справа № 907/783/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Марко Р.І.

суддів Желіка М.Б.

Костів Т.С.

секретар судового засідання Мазепа Н.В.,

за участю представників:

від позивача: Власов Д.А. - представник (Договір про надання правової допомоги № 67 від 08.06.2018р.);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Медвідь Л.М. - представник (ордер серія ЛВ № 117854 від 25.05.2018р.)

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ", урочище Солені Млаки с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області, б/н від 29.03.2018р. (вх. № 01-05/1090/18 від 06.04.18)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2018р. (суддя Ремецькі О.Ф., повний текст рішення складено 12.03.2018р.)

у справі № 907/783/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Інвест", м. Київ

до відповідача-1: Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, м. Мукачево Закарпатської області

до відповідача-2: Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ", урочище Солені Млаки с. Лісарня Мукачівського району Закарпатської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк", м. Київ,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Тромпак Наталії Василівни, м. Мукачево Закарпатської області

про: визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га, -

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК - Інвест" звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га посилаючись на порушення відповідачем вимог ст.ст. 377 Цивільного кодексу України та ст.ст. 120 , 125 Земельного кодексу України шляхом ухилення від посвідчення переходу права на спірне майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом спору є визнання речових прав позивача на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, загальною площею 2,1698 га, яка розташована за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, на території Пузняковецької сільської ради, урочище "Солені Млаки", які виникли в порядку та з підстав визначених законом в зв'язку з придбанням цілісного майнового комплексу, який на ній знаходиться та був придбаний позивачем. Права позивача на земельну ділянку виникли та перейшли до нього на підставі норм ст.120 ЗК України та ст.377 ЦК України . Також стверджує, що спірна земельна ділянка набула ознак об'єкта права власності, що також підтверджується фактичними обставинами справи та письмовими доказами. Формування земельної ділянки як об'єкту прав, а також наступне набуття речових прав на такий об'єкт нерухомого майна ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" підтверджується відомостями реєстру речових прав на нерухоме майно, доданими до справи. Таким чином, у Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" виникло право власності на земельну ділянку загальною площею 2,1698 га з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, яка до моменту оформлення такого договору купівлі-продажу, знаходилася у користуванні Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" на підставі договору оренди. Відповідно до умов договору купівлі-продажу "з моменту виникнення у Покупця права власності на земельну ділянку, встановлений раніше режим і всі правовстановлюючі документи про право на користування цією земельною ділянкою втрачають чинність". Також позивач просить суд взяти до уваги те, що цілісний майновий комплекс, який знаходиться на такій земельній ділянці належить позивачу відповідно до свідоцтва про придбання майна від 14.07.2016р. виданого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Закарпатської області Тромпак Н.В. відповідно до "ст.66 Закону України "Про виконавче провадження , ст. 47 Закону України "Про іпотеку " та на підставі акту про проведенні електронні торги затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління юстиції у Закарпатській області 12.07.2016р.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2018р. у справі № 907/783/17 позов задоволено.

У задоволенні позовних вимог до відповідача- 1 Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області відмовлено.

Позовні вимоги до відповідача-2 Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Інвест" право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2,1698 га, яка знаходиться за межами населеного пункту урочище "СОЛЕНІ МЛАКИ" на території Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК - Інвест" суму 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Оскаржуваним рішенням встановлено, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Тобто, до нового власника нерухомого майна переходить право на земельну ділянку, яке існувало на момент такого переходу у попереднього власника майна. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що за своєю суттю даний позов спрямований на захист права власності позивача, оскільки власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном шляхом подання негаторного позову. Предметом доведення у даній категорії спорів є встановлення факту того, що дії (бездіяльність) відповідача об'єктивно порушують права власника і є протиправними. Таким чином, право власності, як абсолютне право, має захищатися при доведенні самого факту порушення. Також місцевий господарський суд встановив, що зважаючи на відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем-1, вимоги до такої особи задоволенню не підлягають.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2018р. у справі № 907/783/17, відповідач-2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2018р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального права.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що виходячи з аналізу норм чинного законодавства, право власності на земельну ділянку не переходить автоматично до нового власника будівлі, а набувається після державної реєстрації такого права за окремим правочином, на що суд не звернув увагу. Скаржник наголосив на тому, що оскільки ні акт про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.2016р. ні свідоцтво про придбання майна від 14.07.2016р. не містять істотних умов щодо розміру та кадастрового номеру земельної ділянки, дані угоди не можуть бути підставою для набуття права власності на земельну ділянку у відповідності до ст. 120 ЗК України та ст.377 ЦК України, які суд першої інстанції застосував помилково. Крім того, апелянт вважає, що ТОВ "УПК-Інвест" придбало нерухоме майно, площею 742, 2 кв.м., яке знаходиться на земельній ділянці площею 2, 1698 га, тобто даний правочин пов'язаний з переходом права на частину земельної ділянки у розмірі 742, 2 кв.м, а тому, у відповідності до абз. 2 ч. 6 ст. 120 ЗК України, укладенню такого договору повинно було передувати виділення частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. Також, апелянт стверджує, що ТОВ "УПК-Інвест" придбало тільки нежитлові будівлі (майновий комплекс), без земельної ділянки, оскільки зазначена вартість земельної ділянки, значно перевищує суму коштів, яку сплатило ТОВ "УПК - Інвест" за майно придбане на торгах. Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази та документи, що підтверджували б факт звернення ТОВ "УПК - Інвест" до ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" з пропозицією купівлі земельної ділянки, а також факт ухилення ДП "Солені Млаки" від продажу та укладення відповідного договору купівлі-продажу землі.

23.04.2018р. до суду апеляційної інстанції від головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшли письмові пояснення № 9-7-0.72-1422/2-18 від 06.04.2018р. (вх. № 01-04/2646/18 від 23.04.18) на апеляційну скаргу, в яких зазначено, що з метою виконання новим власником житлового будинку (будівлі, споруди) вимог ст. 377 ЦК України, згідно якої до особи, яка набула право власності на таке нерухоме майно, має перейти право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), новий власник має вжити заходів щодо оформлення відповідних речових прав на земельну ділянку відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Таким чином, керуючись п. 1-3, підпунктами 13 пункту 4 Положення про Головне Управління Держгеокодастру у Закарпатській області затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. № 308; ст. 13,14, ч. 2, ст. 19 Конституції України; порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області просить врахувати письмові пояснення при вирішення спору по суті.

Разом з тим, 02.05.2018р. до суду апеляційної інстанції від ПАТ "Європейський газовий банк" надійшли письмові пояснення № 469 від 19.04.2018р. (вх. № 01-04/2765/18 від 02.05.18) на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2018р. у справі № 907/783/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначаючи наступне, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, положення чинного законодавства України та доказів поданих сторонами, суд прийшов до обґрунтованого, законного та об'єктивного висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ "УПК - Інвест", про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 212278600:01:000:0031, площею 2, 1698 га.

Окрім цього, від ТОВ "УПК-Інвест" 09.07.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу Вих. № 478 від 08.07.2018р. (вх. № 01-04/4052/18 від 09.07.18) в яких останній зазначає, що згідно договору оренди землі, апелянт користувався спірною земельною ділянкою з цільовим призначенням "для обслуговування майнового комплексу санаторію-профілакторію "Солені Млаки" з 20.03.206р. на умовах оренди. Згідно договору іпотеки № 108-241008/1 від 24.10.2008р. кредитний договір № 154-211008 від 21.10.2008р., укладений з ПАТ "Європейський газовий банк", було забезпечено за рахунок цілісного майнового комплексу "Солені Млаки", за умови користування земельною ділянкою, на якій розміщений комплекс, на підставі зазначеного вище договору оренди землі від 20.03.2006р. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2012р. апелянт оформив право власності на спірну ділянку, про що іпотекодержателя не повідомив. Державна реєстрація зазначеної ділянки відбулася 25.04.2013р. під кадастровим номером 2122786600:01:000:0031. Окрім цього, позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.08.2015р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2015р. у справі № 907/599/15 було встановлено порушення відповідачем умов зазначеної вище кредитної угоди та звернено стягнення на предмет іпотеки. Згідно постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2017р. у справі № 907/599/15, виконавче провадження по відношенню до відповідача було закрито. Разом з тим позивач зазначає, що на підставі акта про проведення електронних торгів з продажу майна від 12.07.2016р. та свідоцтва про придбання майна від 14.07.2016р., позивач набув право власності на цілісний майновий комплекс "Солені Млаки". Відповідно, в процесі підготовки необхідних документів для оформлення прав позивача на спірну в рамках даної справи земельну ділянку, було з'ясовано, що права позивача не визнаються місцевою державною адміністрацією та апелянтом. Позивач вважає, що при проведенні продажу майна на відкритих торгах ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ " не було повідомлено іпотекодержателя про зміну прав користування земельною ділянкою, на якій розташований предмет іпотеки. Позивач вважає, що є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, при цьому, по відношенню до позивача зі сторони відповідачів вчиняються дії, які перешкоджають ТОВ "УПК-Інвест" в користуванні своїми законними правами, що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Окрім цього, позивач зазначає, що згідно даних державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031 наявна наступна інформація: місце розташування: Закарпатська область, Мукачівський район, Пузняковецька сільська рада урочища "Солені Млаки"; цільове призначення: для будівництва та обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; категорія земель: землі оздоровчого призначення; вид користування: для обслуговування санаторно-оздоровчих закладів; форма власності: приватна; площа 2,1698 га. При цьому, згідно пояснювальної записки ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області спірна земельна ділянка віднесена до земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Відтак, позивач вважає, що в разі виділення комплексу будівель санаторію "Солені Млаки" від земельної ділянки, ця земельна ділянка не зможе використовуватись з дотриманням цільового призначення.

Таким чином, позивач вважає, що суд першої інстанції, у відповідності до вимог матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідивши обставини справи, правомірно визнав за позивачем право власності на спірну земельну ділянку.

В судовому засіданні 09.07.2018р. представники позивача та відповідача - 2 надали пояснення по суті спору, а також пояснення з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Відповідач-1 та треті особи 1,2,3 участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників учасників судового процесу в судове засідання не визначено обов'язковою, учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників відповідача-1 та третіх осіб 1,2,3.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, що з'явились, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.112015р. у справі №907/599/15 за позовом AT "ЄВРОГАЗБАНК" до ДП СОЛЕНІ МЛАКИ про звернення стягнення на предмет іпотеки позовні вимоги задоволено повністю та звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище "Солені Млаки", яка належить Дочірньому підприємству "Солені Млаки" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.2003р. на підставі рішення № 52 від 15.08.2003р., зареєстрованого ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1756214 від 17.10.2003р., реєстраційний номер 3082324 та встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за ціною, яка буде визначена під час виконавчих дій.

Як вбачається із договору іпотеки № 108-241008/1 від 24.10.2008 року в іпотеку передано цілісний майновий комплекс загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище "Солені Млаки", яка належить Дочірньому підприємству "СОЛЕНІ МЛАКИ" на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме серії САА № 519916, виданого виконавчим комітетом Пузняковецької сільської ради 17.10.2003 року на підставі рішення № 52 від 15.08.2003 року зареєстрованого ТОВ "Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1756214 від 17.10.2003р., реєстр номер 3082324.

Відповідно до пункту 1.5. Договору іпотеки право користування земельною ділянкою ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" підтверджується Договором оренди землі від 20.03.2006р. зареєстрованим у Мукачівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі" за №2122786600-04060707003.

12.07.2016р. начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області затверджено Акт про проведенні електронні торги, за результатом яких переможцем оголошено ТОВ "УПК-Інвест". Електронні торги з реалізації предмету іпотеки відбулись з дотриманням вимог закону України "Про іпотеку". В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про визнання таких торгів недійсність.

У відповідності до вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", статті 47 Закону України "Про іпотеку" та на підставі Акту про проведенні електронні торги від 12.07.2016р., приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В. 14.07.2016р. здійснено посвідчення Свідоцтва про придбання майна ТОВ "УПК-Інвест" та проведено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс площею 742,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Лісарня, урочище Солені Млаки.

Як зазначив позивач, в процесі підготовки позивачем необхідних документів для реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001, на якій знаходиться придбане позивачем нерухоме майно, переоформлення права на вказану земельну ділянку виявилось неможливим.

З отриманої Інформації Державного земельного кадастру, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001 залишилась у власності Мукачівської районної державної адміністрації. При цьому, з отриманої Інформації Державного земельного кадастру, Державному підприємству "СОЛЕНІ МЛАКИ" належить не право власності на вказану земельну ділянку, а право оренди землі. Відтак, на звернення позивача Мукачівською районною державною адміністрацією листом, копія якого наявна в матеріалах справи, було запропоновано позивачу оформити права користування такою ділянкою на умовах оренди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано інформацію, що переоформлення права користування на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:02:001:0001 є неможливим, оскільки до бази даних держаного земельного кадастру включено земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:02:000:0031 з аналогічною площею та цільовим призначенням, яка належить іншій юридичні особі, а саме Дочірньому підприємству "СОЛЕНІ МЛАКИ".

Відтак, позивач письмово звернувся до ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" з листом, в якому повідомив про придбання ТОВ "УПК-Інвест" нерухомого майна - цілісного майнового комплексу та як новий власник цілісного майнового комплексу та земельної ділянки просило в ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" посприяти в оформленні прав товариства на земельну ділянку, які вже виникли та надати технічну документацію.

Відповідно із Інформаціїї з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка 2122786600:01:000:0031 належить на праві власності ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 1634 виданий 27.12.2012р. посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В. Запис до реєстру прав власності внесено за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 3826437 від 10.07.2013р. Однак, даними особами заперечується вимога позивача щодо визнання права власності на земельну ділянку під придбаним ним цілісний майновим комплексом.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, позивач обґрунтовує наявність порушеного його права та просить захистити його права, оскільки у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Згідно ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до ст. 120 ЗК України (в редакції станом на момент придбання позивачем котельні) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент набуття права власності на спірне нерухоме майно) передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2016р. начальником відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області затверджено Акт про проведенні електронні торги, за результатом яких переможцем оголошено ТОВ "УПК-Інвест". Електронні торги з реалізації предмету іпотеки відбулись з дотриманням вимог "Закону України "Про іпотеку" .

У відповідності до вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження ", статті 47 Закону України "Про іпотеку " та на підставі Акту про проведенні електронні торги від 12.07.2016р., приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Тромпак Н.В. 14.07.2016р. здійснено посвідчення Свідоцтва про придбання майна ТОВ "УПК-Інвест" та проведено реєстрацію права власності на цілісний майновий комплекс площею 742,2кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська обл., Мукачівський район, с.Лісарня, урочище Солені Млаки.

Тому саме між цими суб'єктами цивільних правовідносин виникли права та обов'язки, і саме від ДП "СОЛЕНІ МЛАКИ" мало перейти позивачу право користування земельною ділянкою у порядку статті 120 ЗК України .

Саме з моменту посвідчення Свідоцтва про придбання майна та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку (статті 657 ЦК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка площею 2,1698га, яка знаходиться за межами населеного пункту урочищі "Солені Млаки" на території Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області у відповідності до норм статті 79-1 Земельного кодексу України є сформованою, відомості про сформовану земельну ділянку внесені до Державного земельного кадастру - кадастровий номер земельної ділянки 2122786600:02:000:0031. Зазначена земельна ділянка продана для здійснення підприємницької діяльності з цільовим призначенням для обслуговування санаторію-профілакторію "Солені Млаки", тобто об'єкту, який придбано позивачем на відкритих електронних торгах.

Належність відповідачу спірної земельної ділянки на праві власності підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2012 року та Витягом з Державного реєстру правочинів №12425398 від 27.12.2012.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах №6-2225цс16 від 12.10.2016р., №6-2цс15 від 11.02.2015р. аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований . Згідно з цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про іпотеку" якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована . Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не вірно розтлумачив вищевказані норми права, не врахував, що до позивача перейшло право власності лише на земельну ділянку, на якій розміщене іпотечне нерухоме майно, а не на всю земельну ділянку.

Таким чином, місцевий господарський суд неправомірно визнав за ТОВ "УПК-Інвест" право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2, 1698 га, яка знаходиться за межами населеного пункту урочищі "Солені Млаки" на території Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, ТОВ "УПК-Інвест" набуло право власності на земельну ділянку під цілісним майновим комплексом загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище "Солені Млаки" та на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування даного майнового комплексу на підставі ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України.

Крім того, згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постановах №6-2225цс16 від 12.10.2016р., №6-2цс15 від 11.02.2015р. аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що набуття позивачем права власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 742,2 кв. м., який зареєстрований за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище "Солені Млаки" є тим юридичним фактом з яким земельне законодавство України пов'язує припинення права користування відповідачем-2 земельною ділянкою і перехід цього права до позивача.

Однак, поряд з цим, законодавством не передбачено автоматичний перехід до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах постійного користування чи на умовах оренди, а також на умовах права власності.

Тому, суд апеляційної інстанції зазначає, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень ".

Отже, якщо у попереднього власника житлового будинку (будівлі, споруди) було оформлене право власності на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, новий власник може вимагати переоформлення права власності земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України , яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права" (вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові пленуму №6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Між тим, питання про виділення відповідної частини земельної ділянки в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера, на якій розміщені спірні об'єкти нерухомості не вирішувалось, оскільки позивач вважав, що у нього виникло право на усю земельну ділянку у розмірі 2, 1698 га, а не на земельну ділянку яка знаходиться під цілісним майновим комплексом та площі для його обслуговування.

А тому, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Інвест" права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2, 1698 га, яка знаходиться за межами населеного пункту урочищі "Солені Млаки" на території Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області та про відмову в позові в цій частині.

Що стосується позовних вимог позивача до відповідача 1 колегія суддів вважає за необхідне зазначає наступне.

Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1).

Отже вирішуючи спір у цій частині суд повинен встановити, що права позивача порушуються, не визнаються або оспорюються відповідачем 1.

Між тим, із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що за відсутності відповідних правовстановлюючих документів відповідач 1 не міг порушити, або оспорити права позивача як на час звернення з позовом, так і на час розгляду спору в суді, оскільки відповідач 1 у встановленому порядку відчужив на користь відповідача 2 спірну земельну ділянку, і він позбавлений права розпорядження нею.

При цьому, за своєю суттю позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновкому суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог до відповідача 1 - Мукачівської районної державної адміністрації Закарпатської області, зважаючи на відсутність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача відповідачем 1.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте без урахування всіх обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог до відповідача 2 - Дочірного підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" з прийняттям в цій частині нового рішення.

Керуючись, ст. ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд - п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ", б/н від 29.03.2018р. - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2018р. у справі №907/783/17 в частині задоволення позовних вимог до Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "УПК - Інвест" права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2122786600:01:000:0031, площею 2, 1698 га, яка знаходиться за межами населеного пункту урочищі "Солені Млаки" на території Пузняковецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3. В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Інвест" ( 04073, м. Київ, пр.-т. Московський, 8, корп. 6, кімн. 3055, ідентифікаційний код 32824205) на користь Дочірнього підприємства "СОЛЕНІ МЛАКИ" (89644, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Лісарня, урочище Солені Млаки, ідентифікаційний код 22089615) 2 400, 00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

5. Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду в порядку встановленому ст.ст. 287 , 288 ГПК України .

Повний текст постанови оформлено і підписано відповідно до вимог ст.282 ГПК України 10.07.2018р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.