Рішення

від 12.07.2018 по справі 343/1060/18

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/1060/18

Провадження №: 2/0343/466/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

12 липня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Оленяк С.І.,

адвоката - Ільницької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду в м.Долина справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Долинської РДА про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка просить постановити рішення, яким надати дозвіл на тимчасовий одноразовий виїзд за межі України до Чеської Республіки в період з 01 липня 2018 року по 15 вересня 2018 року неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди його батька, ОСОБА_3, в супроводі матері, ОСОБА_2.

Свої вимоги мотивує тим , що 18.06.2013 року між нею, ОСОБА_2 та відповідачем, ОСОБА_3, був укладений шлюб, який зареєстрований відділом ДРАЦС реєстраційної служби Долинського РУЮ в Івано-Франківській області, про що зроблено відповідний актовий запис №88.

Від спільного проживання у них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зважаючи на припинення між ними з відповідачем сімейних відносин, а також у зв'язку з тим, що відповідач не цікавився сином та не надавав жодної матеріальної допомоги на його виховання, на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2016 року по справі №343/741/16-ц їх шлюб було розірвано. Неповнолітнього сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено проживати з нею, ОСОБА_2.

З моменту розлучення і по сьогоднішній день, маючи реальну можливість приймати участь у вихованні та забезпеченні дитини, відповідач з власної ініціативи самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків, не спілкується з дитиною, участі у житті сина свідомо не приймає.

Окрім періодичної сплати аліментів у розмірі 800.00 гривень по примусовому виконанню рішення суду, відповідач ніяким чином не допомагає утримувати їх дитину, втративши зв'язок із своїм сином.

Таким чином, всі витрати по утриманню їх сина лягли на неї та її матір, яка працює в м. Прага Чеської Республіки.

В квітні 2018 року її мати, ОСОБА_5, запросила її з сином приїхати на відпочинок в м. Прага Чеської Республіки. Вважає, що така подорож, зважаючи на вік сина, який тільки пізнає світ, матиме неабияке значення для його духовного, морального та фізичного розвитку, допоможе ознайомити його із значною частиною історичних та культурних пам'яток Чеської Республіки, більшість з яких внесена до списку спадщини ЮНЕСКО, сприятиме відпочинку дитини. Крім того, подорож сприятиме можливості зміцнення родинних стосунків з

бабусею, яка надзвичайно любить свого онука та кожного дня спілкується з ним за допомогою скайп-зв'язку. Бабуся, ОСОБА_5, має дозвіл на постійне проживання в Чеській Республіці та житло з належними умовами проживання, що знаходиться за адресою: м. АДРЕСА_1. Під час подорожі вони проживатимуть в її мами, за вище вказаною адресою.

В даний час не має можливості зв'язатися з відповідачем і отримати його дозвіл на вивезення їх малолітньої дитини за кордон, оскільки немає ніяких відомостей про його місце знаходження. На телефонні дзвінки, дзвінки за допомогою вайбер та смс- повідомлення він не відповідає. Під час останнього спілкування він повідомив, що знаходиться за межами України і не повернеться до кінця літа, так як за кордоном перебуває нелегально, без належних правових підстав.

Вважає, що така позиція колишнього чоловіка і батька їх неповнолітнього сина шкодить інтересам дитини та не сприяє її всебічному та гармонійному розвитку. Оскільки, відповідно до вимог чинного законодавства, для виїзду за кордон неповнолітній дитині необхідна згода обох батьків, то вона змушена звернутися до суду для отримання цього дозволу в судовому порядку.

Позивачка ОСОБА_5, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зіславшись на вищевикладені обставини , просили позов задоволити. Не заперечила проти заочного вирішення даної справи.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання на виклик не з'явився, причину своєї неявки суд не повідомив , від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, хоч про дату, час і місце судового засідання вважається повідомленим, про що свідчить оголошення на офіційному веб-сайті Долинського районного суду за веб-адресою : dl.if.court.gov.ua. про виклик в судове засідання (а.с.26-27), повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28), від нього не поступив відзив на позов.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служби у справах дітей Долинської РДА Прокопець Т.А. (довіреність а.с.19), в судовому засіданні проти позову не заперечила та суду пояснила, що перебування дитини за кордоном не позбавить відповідача можливості спілкуватися з дитиною. Надання дозволу на виїзд дитини за кордон до бабусі, відповідає інтересах позивачки та дитини.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, які з"явились в судове засідання, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 51 Конституції України турбота про дітей, їх виховання є рівним правом і обов'язком батьків.

Згідно ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 157 СК України, питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 3 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою ВР України від 27.02.91 р. N 798-XII, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

В силу вимог ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків щодо виховання дітей, захищає права сім'ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Згідно п. 1 ст. 18, п. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на вільне самостійне пересування по території України і на вибір місця перебування. Фізична особа, яка недосягла чотирнадцяти років, має право пересуватися по території України лише за згодою батьків (усиновлювачів), опікунів та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до п. 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску або без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно п. п. 4, 7 підпункту 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою КМУ від 07.05.2014 №152 (зі змінами), паспорт для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років; оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється особі, яка не досягла 16-річного віку, особі, яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники); у разі оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у закордонній дипломатичній установі - на підставі заяви-

анкети одного з батьків/законних представників та письмової згоди другого з батьків/законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків/законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства чи за наявності виданої органом державної виконавчої служби довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою. Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає особа.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Аналіз вказаних норм права свідчить, що у разі відсутності згоди одного з батьків питання про виїзд неповнолітнього за кордон вирішується судом за позовом іншого з батьків зі з'ясуванням питання про країну виїзду, строку та мети виїзду.

Виходячи з вказаного, чинним законодавством передбачено можливість вирішувати у судовому порядку питання про надання дозволу на конкретний виїзд дитини за кордон без згоди одного з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування в цій державі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі.

Від спільного проживання в шлюбі у них 10.03.2015 року народився син, ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 10.03.2015 року (а.с.10).

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 06.05.2016 року в справі №343/741/16-ц шлюб між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 18 червня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківської області, актовий запис № 88 - розірвано.

Неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, залишено проживати з мамою, позивачкою по справі ОСОБА_2 (а.с.8-9).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач ОСОБА_3 проживає окремо від позивачки з дитиною, протягом тривалого часу не піклується про здоров'я дитини, про його фізичний, духовний та моральний розвиток, не готує його до самостійного життя, дитина фактично обділена батьківською турботою і увагою.

Судом також встановлено, що позивачка, турбуючись про всебічний розвиток дитини, з метою духовного, морального та фізичного розвитку, має бажання та можливість виїхати з нею до Чеської Республіки в період з 01.07.2018 року по 15.09.2018 року, де може забезпечити відпочинок і оздоровлення дитини.

Для виїзду дитини за кордон необхідно мати нотаріальний дозвіл відповідача, однак на даний час не має можливості зв'язатися з відповідачем і отримати його дозвіл на виїзд неповнолітнього сина за кордон, оскільки немає відомостей про його місцезнаходження .

Оскільки у позивачки є складнощі в отриманні згоди відповідача на виїзд дитини за кордон, а також беручи до уваги той факт, що судом при розгляді даної справи не встановлено обмежень чи заборон, які унеможливлюють виїзд малолітньої дитини за межі України для тимчасового перебування, а виїзд в такий проміжок часу та в таку країну зумовлений

необхідністю забезпечення інтересів дитини з метою оздоровлення та відпочинку та реалізації соціального та духовного розвитку, що підтверджено наведеними вище доказами, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог та надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 за кордон без згоди батька та оформлення таких документів, оскільки тимчасове перебування дитини позивачки за кордоном буде виключно в інтересах самої дитини .

На підставі ст.ст. 33, 51 Конституції України, ст.ст. 7,141,157 СК України,ст. 313 ЦК України, керуючись статтями 208, 209, 215, 218,280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у супроводі його матері ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, без супроводу батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та без нотаріально посвідченої його згоди на виїзд дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5, за межі України, в період: з 01 липня 2018 року по 15 вересня 2018 року до Чеської Республіки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Івано-Франківської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_1, жителька АДРЕСА_2.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, житель АДРЕСА_3

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Орган опіки та піклування Долинської РДА Івано-Франківської області 77500 м.Долина пр-т.Незалежності,5 Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04054398.

Суддя: