Рішення

від 11.07.2018 по справі 336/2181/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року м.Запоріжжя

Справа №336/2181/18

Провадження №2-о/336/92/2018

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Жупанової І.Б.,

за участі секретаря судового засідання: Падалка А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя у порядку окремого провадження цивільну справу №336/2181/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Олександрівське відділення м. Запоріжжя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про встановлення факту причинного зв'язку смерті фізичної особи із професійним захворюванням,

за відсутності сторін,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2018 заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, поданою в порядку окремого провадження, про встановлення факту причинного зв'язку смерті фізичної особи - її чоловіка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 04.05.2016 в м. Макіївка Донецької області, із професійним захворюванням.

В обґрунтування вимог в уточненій заяві ОСОБА_1 зазначила, що до 2015 року вона та її чоловік проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2. Проте, були змушені переїхати до м. Запоріжжя, отримали статус осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України.

До м.Макіївка її чоловік поїхав провідати літніх батьків, його смерть настала 04.05.2016. За життя він працював шахтарем, страждав на професійне захворювання, а саме, - обструктивну бронхіальну астму, що зумовило встановлення йому інвалідності ІІІ групи з 01.06.2008. Як зазначає ОСОБА_1, - за результатами судово-медичного обстеження померлого, його смерть настала від хронічної легенево-серцевої недостатності, обумовленої хронічним обструктивним бронхітом стадії загострення, ускладнених емфіземою легенів.

За змістом заяви, відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці №345-VI від 02.09.2008, членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв'язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Із зазначених підстав заявниця звернулась до Фонду соціального страхування України в Запорізькій області із заявою про встановлення щомісячної доплати до пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Олександрівське відділення м. Запоріжжя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області відмовило у оформленні та виплаті щомісячної доплати, оскільки всі документи, що підтверджують смерть ОСОБА_2 від професійного захворювання, а саме, - акт судово-медичного обстеження, висновок експерта, довідка МСЕК, - видані органами та посадовими особами на тимчасово окупованій території України, згідно з чинним законодавством є недійсними та, відповідно, не створюють правових наслідків.

Із посиланням на ч.2 ст. 315 ЦПК України, оскільки від встановлення факту причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 із професійним захворюванням залежить виникнення особистого майнового права заявниці, позасудового порядку його встановлення чинним законодавством не передбачено, ОСОБА_1 просить задовольнити заяву.

Ухвалою судді від 29.05.2018 відкрито провадження у справі, призначено у справі судове засідання в порядку окремого провадження, із повідомленням сторін.

В судовому засіданні 11.07.2018 сторони присутні не були, повідомлені про розгляд справи засобами поштового зв'язку.

Заяв по суті справи після відкриття провадження від сторін не надходило.

Згідно з клопотанням від 22.06.2018 заявниця просить розглядати заяву в судовому засіданні, призначеному на 11.07.2018 на 14-30 годину, без її участі.

Причини неявки представника заінтересованої особи суду не відомі, клопотань до матеріалів справи не надходило.

Внаслідок неявки в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши уточнену заяву, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню у зв'язку із таким.

Відповідно до ч.7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Як врегульовано п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік фактів, які можуть бути встановлені судом. Крім того, як передбачено ч.2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка с. Кам'яногірка Совєтського району Курської області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, з 04.11.1978 перебували у зареєстрованому шлюбі, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про укладення шлюбу серії І-РЕ №330780, виданого 04.11.1978.

Подружжя постійно мешкало у Гірницькому районі м.Макіївка Донецької області, за адресою: мікрорайон ЗеленийАДРЕСА_1, що встановлено на підставі копії довідки №2302012632 від 21.09.2015 та № НОМЕР_1 від 21.09.2015, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підтвердження взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення.

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 360481, виданого Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 03.06.2016, ОСОБА_2 помер 04.05.2016 у м.Макіївка Донецької області, про що складено актовий запис № 3942 від 03.06.2016.

Суд вважає встановленими зазначені фактичні обставини та не має обгрунтованих сумнівів щодо їх достовірності.

Заявниця звернулась до Олександрівського відділення м. Запоріжжя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області із заявою про встановлення щомісячної доплати до пенсії у зв'язку із втратою годувальника на підставі довідки про встановлення причино-наслідкового зв'язку смерті її чоловіка з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, що видана республіканською МСЕК Донецької народної республіки. Згідно з відповіддю заступника начальника Олександрівського відділення м. Запоріжжя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області ОСОБА_3 №07/1009 від 26.10.2017, ця довідка є недійсною та не створює правових наслідків із посиланням на ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 №1207-VII.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як врегульовано ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Так, на виконання ч.1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявницею в обґрунтування вимог подано низку письмових доказів у копіях, щодо яких у суду виникають обґрунтовані сумніви стосовно їх достовірності, оскільки в порушення вимог ч.2 ст.95 ЦПК України їх не подано в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України підстав для звільнення заявниці від доказування судом не встановлено.

Так, до заяви додано копію акта судово-медичного дослідження (освідування) № 764 Макіївського відділення Республіканського бюро Судово-медичної експертизи LYH від 04.05.2016, акта судового медичного дослідження №1458 Республіканського бюро Судово-медичної експертизи Донецької Народної Республіки від 05.05.2016, висновку консультативної комісії Республіканського бюро Судово-медичної експертизи МЗ ДНР по встановленню причини смерті осіб, які мають в анамнезі професійне захворювання, перенесли виробничі травми і професійні отруєння №44 від 22.06.2016, довідки серії 16 ААА № 049152 про причинно-наслідковий зв'язок смерті з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом, виданої головою МСЕК консультативної комісії Республіканського бюро Судово-медичної експертизи МЗ ДНР, посмертного епікризу на ім'я ОСОБА_2, виданого Центром первинної медико-санітарної допомоги №2 м.Макіївка ДНР 21.07.2016, виписки з амбулаторної картки хворого від 21.07.2016, направлення на судово-медичне дослідження трупа від 04.05.2016 слідчим СВ Гірняцького РВ Макіївського ГУМВС ДНР, довідки про причину смерті №1229 від 08.06.2016.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України від 15.04.2014 № 1207-VII, державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З урахуванням змісту вказаної норми права, зазначені докази не є достовірними та допустимими, не доводять зв'язку між захворюванням, на яке страждав померлий ОСОБА_2, та його смертю, яка настала 04.05.2016, оскільки видані посадовими особами та установами на тимчасово окупованій території України.

Також, у копіях заявницею додано до заяви висновок лікарсько-експертної комісії КЛПУ Обласна клінічна лікарня профзахворювань ГУ охорони здоров'я Донецької обласної держадміністрації від 26.10.2011 №2201, довідку серії ДОН-04 №051545 від 09.07.2007 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, видану Обласною профпатологічною медико-соціальною експертною комісією, які подані з порушенням ч.2 ст.95 ЦПК України, тому не можуть бути прийняті судом.

Відповідно до ч.1 ст. 89, ч.1 ст. 213, ч. ч. 1, 2 ст. 229 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: зокрема, ознайомитися з письмовими доказами. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Згідно з вимогами ч.5 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, ухвалою судді від 29.05.2018 заявницю зобов'язано до початку першого судового засідання подати всі докази або зазначити про їх наявність, якими вона обґрунтовує свою заяву, а також надати їх оригінали в судовому засіданні.

Вимоги зазначеної ухвали суду в порушення п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України, згідно з яким учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, - не виконані заявницею.

Тому, суд, оцінивши повідомлені заявницею обставини, враховуючи відсутність належних, достовірних та допустимих доказів, що дали б підстави для встановлення факту причинного зв'язку смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлого 04.05.2016, із професійним захворюванням, дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви.

Відповідно до ч.7 ст. 293 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом. Крім того, заявницею вимог про стягнення судових витрат, а саме, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, не заявлено.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 76-82, 89, 95, 213, 229, 244-245, 247, 259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Олександрівське відділення м. Запоріжжя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, про встановлення факту причинного зв'язку смерті фізичної особи із професійним захворюванням, - залишити без задоволення.

Реквізити сторін:

Заявниця:ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3, місце реєстрації: 86156, м.Макіївка Донецької області, мікрорайон ЗеленийАДРЕСА_1 , місце проживання: 69081, м.Запоріжжя, вул. Памірська, буд. 44, РНОКПП НОМЕР_2.

Заінтересована особа: Олександрівське відділення м. Запоріжжя Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, адреса: 69063, м.Запоріжжя, вул. Поштова, буд.27/29, код ЄДРПОУ 41454044.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення (із врахуванням п.15.5 Перехідних положень).

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копію судового рішення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів.

Повний текст рішення суду складено 11 липня 2018 року.

Суддя І.Б.Жупанова