Рішення

від 11.07.2018 по справі 499/403/18

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/403/18

Провадження № 2/499/269/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" липня 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. при секретарі судового засідання Мельнику Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу № 499/403/18 справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської райсільхозхімії про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Іванівської райсільхозхімії про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю посилаючись на те, що в 1992 році він працював на підприємстві Іванівська райсільхозхімія . На засіданні ради трудового колективу від 17 квітня 1992 року було прийнято рішення дозволити йому придбати житловий будинок, який належав підприємству у приватну власність.

Балансова вартість будинку за адресою : АДРЕСА_1 на 01.01.1993 року складала 7 548 карбованців.

29 травня 1992 року позивачем була сплачена вартість даного будинку Іванівській райсільхозхімії.

Договір купівлі-продажу не був укладений з невідомих причин. Позивач звертався до Іванівської райсільхозхімії з вимогою укласти договір купівлі-продажу, проте відповіді не отримав. На даний час такий правочин укласти в нотаріальній конторі неможливо, через відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будинком, що підтверджується довідкою Іванівської селищної ради.

На протязі 16 років позивач володіє даним житловим будинком, зареєстрований в даному будинку з 1997 року, що підтверджується копією паспорту та довідкою Іванівської селищної ради. Дружина та донька також зареєстровані в даному будинку з 1992 року, що підтверджується довідкою Іванівської селищної ради.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги та слухати справу у її відсутність.

Представник відповідача позов визнав в повному обсязі, заперечень не має, про що надав відповідну заяву, просили справу слухати у їх відсутність.

Оскільки сторони надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, то їх неявка в судове засідання, згідно з ч. 3 ст.218 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до абзацу 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити виходячи з наступного.

Позивач свої позовні про визнання права власності за набувальною давністю, обґрунтовує тими, обставинами, що на засіданні ради трудового колективу від 17 квітня 1992 року було прийнято рішення дозволити йому придбати житловий будинок, який належав підприємству у приватну власність, що підтверджується копією виписки з протоколу №4 від 17 квітня 1992 року.

Балансова вартість будинку за адресою : АДРЕСА_1 на 01.01.1993 року складала 7 548 карбованців, що підтверджується довідкою №8 Іванівської райсільхозхімії від 15.05.1993 року. Дана вартість також підтверджується актом комісії від 17 травня 1993 року, копія якого додається.

29 травня 1992 року позивачем була сплачена вартість даного будинку Іванівській райсільхозхімії, що підтверджується копіями квитанцій.

Адміністрація Іванівської райсільхозхімії уповноважила ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу будинку за адресою : АДРЕСА_1, що підтверджується копією довіреності.

Даний будинок дійсно належав на праві власності Іванівській райсільхозхімії, що підтверджується оригіналом свідоцтва на право власності та реєстраційним посвідченням, що додаються.

Договір купівлі-продажу не був укладений з невідомих причин. Позивач звертався до Іванівської райсільхозхімії з вимогою укласти договір купівлі-продажу, проте відповіді не отримав. На даний час такий правочин укласти в нотаріальній конторі неможливо, через відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будинком, що підтверджується довідкою Іванівської селищної ради.

На протязі 16 років позивач володіє даним житловим будинком,зареєстрований в даному будинку з 1997 року, що підтверджується копією паспорту та довідкою Іванівської селищної ради. Дружина та донька також зареєстровані в даному будинку з 1992 року, що підтверджується довідкою Іванівської селищної ради.

Добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, утримує його, що підтверджується довідкою ТОВ Одесагазпостачання та копією договору про користування електричною енергією, що додаються.

Застосовуючи норми матеріального права при розгляді справи суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить згальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа наділена правом звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 року від 01 грудня 2004 року надано тлумачення, що поняття "охоронюваний законом інтерес", у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до статті 344 ЦК України особа , яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито , безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно ( набувальна давність ), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набувальна давність - одна з підстав набуття права власності. Суб'єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа.

Як зазначено у ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року, відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Судовою практикою (Постанова Вищого господарського суду України від 6 червня 2007 р. у справі № 3/269) визначено наступні положення: відповідно до п.п. 1, 4, 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

П.13. Постанови Пленуму можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Враховуючи, що відкрите і безперервне володіння позивача зазначеним об'єктом нерухомості значно перевищує 10 років, то позивач має право на визнання за ним права власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Критеріями необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю володіння, яке має бути добросовісним, відкритим, очевидним для усіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним: володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

Таким чином, спосіб набуття права власності базується на сукупності обставин - тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним. Добросовісне володіння припускає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно, тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів про набувальну давність слід враховувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. Відповідно до положень с.120 ЗК України у поєднанні з нормою с.125 ЗК України у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти.

Враховуючи вищезазначене судом було перевірено законність вимог позивача та встановлено що позивач добросовісно, відкрито, володіє нерухомим майном на протязі більше 10 років - що й не заперечувалось відповідачем, суд вважає, що позивач дійсно набув право власності на зазначене майно, у зв'язку з чим, задовольняє позовні вимоги.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 82, 200,218,206, 223,247 259, 263-265 ЦПК України, рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 року від 01 грудня 2004 року, Постановою Вищого господарського суду України від 6 червня 2007 р. у справі № 3/269 суд -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Іванівської райсільхозхімії (смт Іванівка, 67200 вул. Новоселів, 102 Іванівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 05490279) про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяР. М. Тимчук