Ухвала

від 04.07.2018 по справі 2-244/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 4-с/522/100/18

Справа № 2-244/10

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_2С, на дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за скаргою Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_2С, на дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3

Скаржник звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірним дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3 щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 14.12.2017 року; скасувати повідомлення щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання від 14.12.2017 року, а також зобов'язати головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3 відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого провадження по справі № 2-244/10 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 заборгованості.

Представник заявника у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Інші сторони у судове засідання не з'явились, про час слухання справи повідомлялись належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що 14.12.2017 року головним державним виконавцем Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3. було направлено на адресу заявника повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання за № 12410.

Державним виконавцем було прийнято вказане повідомлення, у відповідності до вимог п.8, п. 6, ч. 4, ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , та на підставі того, що в матеріалах, що надійшли до відділу дата народження боржника.

Відповідно до ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права та свободи; б) у триденний строк з дня, з коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Даючи оцінку аргументам заявника, що були викладені ним у поданій до суду скарзі, суд враховує таке:

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (Стаття 3 Закону).

Перелік заходів примусового виконання наведено у ст. 10 вказаного Закону, згідно з п. 5 якої цей перелік не є вичерпним.

Згідно ч.1 ст. 26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Положеннями ч. 1, ч.2 ст. 18 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Аналізуючи вище викладені положення Закону, суд зауважує, що примусове виконання рішення суду розпочинається на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Таким чином, суд, ознайомившись з усіма доводами сторін та матеріалами виконавчого провадження, приходить до переконливого висновку, що дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3 були правомірними та відповідають Закону.

Згідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.3, п.18 постанови №6 від 07.02.2014 року Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що скарга - необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.8, 81, 247, 447, 448, 449, 450, 451 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк ОСОБА_2С, на дії головного державного виконавця Першого Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя