Постанова

від 10.07.2018 по справі 243/4152/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2018 року

Київ

справа №243/4152/17

адміністративне провадження №К/9901/174/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - управління ПФУ) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року (судді Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Сухарьок М.Г.) в адміністративній справі № 243/4152/17 за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання бездіяльності протиправною і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення управління ПФУ від 07 квітня 2017 року № 21 (далі - Спірне рішення) про відмову в призначенні пенсії; зобов'язати перерахувати трудовий стаж за період роботи з 02 жовтня 1995 року по 01 грудня 2002 року на посаді лікаря акушера-гінеколога виїзного центру акушерської реанімації з наданням екстреної допомоги з урахуванням вимог статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII Про пенсійне забезпечення (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1788-XII) та призначити пенсію за вислугу років.

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області постановою від 12 липня 2017 року у задоволенні позову відмовив. У своєму рішенні зазначив, що згідно із записами трудової книжки у ній вказана посада, яка не дає право на пенсію за вислугу років. Довідка комунальної лікувально-профілактичної установи Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання , яка знаходиться на території, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не є належним документом, що підтверджує спеціальний стаж роботи.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та постановив нове рішення - про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправним та скасував Спірне рішення. Зобов'язав управління ПФУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788-XII із зарахуванням до спеціального стажу роботи періоду роботи на посаді акушера-гінеколога виїзного центру акушерської реанімації з надання екстреної допомоги Державного лікувально-профілактичного закладу обласної клінічної лікарні ім. Калініна з 02 жовтня 1995 року по 01 грудня 2002 року у подвійному розмірі. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

На обґрунтування своєї позиції покликався на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про не скасовану реєстрацію лікувального закладу як юридичної особи. Зазначив, що положення чинного законодавства не передбачають визнання недійсними документів установ, які не були переміщенні з територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Управління ПФУ не погодилося з рішенням суду апеляційної інстанції й подало касаційну скаргу про скасування рішення суду апеляційної інстанції та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відомості наданої ОСОБА_1 довідки про роботу лікарем акушером-гінекологом виїзного центру акушерської реанімації з надання екстреної допомоги не збігаються із записами трудової книжки про роботу акушером-гінекологом.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Відповідно до підпункту е статті 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23 листопада 2011 року затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати.

Пунктом 2 зазначеного вище Порядку передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи у закладах і установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е статті 55 Закону № 1788-XII, що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років .

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судами й не заперечується сторонами у справі, записи в трудовій книжці ОСОБА_1 та надані ним документи містять розбіжності щодо найменування посади, яку обіймав позивач та робота на якій зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 1058-ІV) органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Такими документами у справі є довідка комунальної лікувально-профілактичної установи Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання (місце знаходження: м. Донецьк, пр. Ілліча, 14) та затверджений цією ж установою наказ № 188 від 02 жовтня 1995 року державного лікувально-профілактичного закладу - обласної клінічної лікарні ім. Калініна про те, що ОСОБА_1 працював лікарем акушером-гінекологом виїзного центру акушерської реанімації з надання екстреної допомоги.

Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, вказаний лікувальний заклад зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Надана довідка видана на виконання Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Слід також погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що надані документи не вміщують інформації, яка містить неточності або суперечить іншим відомостям у справі, які підтверджують стаж роботи ОСОБА_1 на займаній посаді. При цьому форма, зміст та реквізити цих документів не викликають об'єктивних сумнівів щодо їх невідповідності вимогам чинного законодавства. Вони також не містять ознак документів, які видані на території, де органи влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до статті 2 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

За наведених обставин колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, тому касаційну скаргу управління ПФУ слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді : Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко