Справа № 736/846/18
Номер провадження 2/736/465/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 липня 2018 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Кутового Ю.С.,
при секретарі - Александровій Н.Л.,
розглянувши у підготовчому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 районна державна нотаріальна контора Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,-
В С Т А Н О В И В:
До суду звернувся позивач з позовом до відповідача про визнання власником спадкового майна. Просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_3, який помер 30.04.2005 р., а саме на: земельну ділянку площею 3,19 га, рілля, кадастровий номер 7422488700:05:053:0009 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області; земельну ділянку площею 0,45 га, сіножаті, кадастровий номер 7422488700:05:045:0018 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області; земельну ділянку площею 0,26 га, пасовище, кадастровий номер 7422488700:05:041:0022 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області; майновий пай, розміром 4 427,00 грн, що становить 0,64% від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, який знаходиться у пайовому фонді майна КПАГ ім. Димитрова реорганізованого в ПСП Праця села Сядрине Корюківського району Чернігівської області.
Позивач прийняла спадщину після смерті батька, проте нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину через втрату правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивач належним чином оповіщена про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.
Представник відповідача належним чином оповіщений про час та місце розгляду справи, у підготовче засідання не з'явився, у встановленому законом порядку повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у підготовче засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого засідання.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із наступних підстав.
Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 (дівоче - ОСОБА_3) ОСОБА_4, народилася 20 квітня 1962 року в с. Тільне Корюківського району Чернігівської області, що підтверджується паспортом НК 668453, виданим Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області 27.03.1999 р.
Відповідно до свідоцтва про народження батьками позивачки є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (свідоцтво про народження ІV-УР № 2180193).
08 листопада 1980 року позивачка вийшла заміж за ОСОБА_6 та змінила своє дівоче прізвище Макаренко на Осипенко (свідоцтво про укладення шлюбу І-ЕЛ № 405203)
30 квітня 2005 року ОСОБА_3 у віці 68 років помер, про що Сядринською сільською радою Корюківського району Чернігівської області зроблено відповідний актовий запис за № 10 та видано свідоцтво про смерть (серія 1-ЕЛ № 009358).
За життя покійний був членом колективного сільськогосподарського підприємства на території Сядринської сільської ради, тому до спадкового майна належать земельні ділянки (колишня земельна частка (пай)), власність на які підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку серії ЧН №№ 081292, 019621, 019258, до яких увійшли земельні ділянки:
-земельна ділянка площею 3,19 га, рілля, для ведення особистого селянського господарства, нормативна грошова оцінка на момент смерті 13 064,79 грн;
-земельна ділянка площею 0,45 га, сіножаті, для ведення особистого селянського господарства, нормативна грошова оцінка на момент смерті 1 579,25 грн;
-земельна ділянка площею 0,26 га, пасовище, для ведення особистого селянського господарства, нормативна грошова оцінка на момент смерті 1 235,34 грн.
Також батько позивачки мав майновий пай розміром 4 427,00 грн, що становить 0,64 % від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, що знаходилися у пайовому фонді майна КПАГ ім. Димитрова реорганізованого в ПСП Праця села Сядрине Корюківського району Чернігівської області.
Саме на дане майно після смерті спадкодавця відкрилась спадщина.
На момент смерті ОСОБА_3 проживав і був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_5К (довідка Виконкому Сядринської сільської ради № 946 від 04.10.2016).
Відповідно до ст. 1274 ЦК України дружина покійного ОСОБА_5 написала заяву про відмову від спадщини на користь позивачки.
На сьогоднішній день фактичним власником спадкового майна ОСОБА_3 є його донька - ОСОБА_1, однак вона не може отримати свідоцтво про право на спадщину, через втрату правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому для вирішення даного спірного питання позивачка змушена звернутися до суду.
Для підтвердження дійсності отримання покійним батьком державних актів на право власності на земельні ділянки позивачка звернулась з заявою до Відділу Держгеокадастру у Корюківському районі Чернігівської області, де їй надали відповідну інформацію (О-2111/0-2092/6-16 від 12.10.2016).
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. Порядок проставляння відмітки про перехід права власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 року № 439.
Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна (п. 4.15 гл. 10 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12 р. № 296/5).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспарюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Оскільки спадкоємець не має змоги оформити спадщину відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визнання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде юридичним документом для оформлення права на це майно.
Відповідно до положень статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із вимогами статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень частини 1 статті 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Визнання відповідачем пред?явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Зважаючи на викладене вище, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в підготовчому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч.1, 3 ст. 136 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, врахувавши майновий стан сторони, своєю ухвалою відстрочив сплату частини судового збору у сумі 352 грн. 40 коп. до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічне положення щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, також передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України про судовий збір.
Оскільки відповідачем позов визнано під час підготовчого засідання до початку розгляду справи по суті, несплачену позивачем частину судового збору в розмірі 352,40 грн. суд вважає за можливе віднести на рахунок держави.
Решту сплаченого судового збору залишити за позивачем.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 11, ч.1 ст. 142, 200, 206, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 районна державна нотаріальна контора Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування право власності на спадкове майно, що належало спадкодавцеві ОСОБА_3, який помер 30.04.2005 р., а саме на:
-земельну ділянку площею 3,19 га, рілля, кадастровий номер 7422488700:05:053:0009 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області;
-земельну ділянку площею 0,45 га, сіножаті, кадастровий номер 7422488700:05:045:0018 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області;
-земельну ділянку площею 0,26 га, пасовище, кадастровий номер 7422488700:05:041:0022 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області;
-майновий пай, розміром 4 427,00 грн, що становить 0,64% від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, який знаходиться у пайовому фонді майна КПАГ ім. Димитрова реорганізованого в ПСП Праця села Сядрине Корюківського району Чернігівської області.
Сплачений судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції.
Учасник справи якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю. С. Кутовий
Суд | Корюківський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2018 |
Оприлюднено | 13.07.2018 |
Номер документу | 75262235 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Корюківський районний суд Чернігівської області
Кутовий Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні