Рішення

від 05.07.2018 по справі 754/16433/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/2692/18

Справа №754/16433/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Макас Л.О.

представника позивача Махініча Р.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу "Троєщина" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ГБК "Троєщина" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач є членом Гаражного кооперативу та власником гаражного боксу АДРЕСА_2. Відповідно до Статуту члени кооперативу повинні сплачувати членські внески, розмір яких встановлений рішенням загальних зборів членів кооперативу. Відповідач постійно користується гаражним боксом, але в порушення вимог Статуту членські внески у повному обсязі не сплачує, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 2455, 00 грн. На підставі викладеного позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2455, 00 грн. та судові витрати по справі.

05.03.2018 року до суду надійшли заперечення представника відповідача, в яких вона вказує про те, що відповідач належним чином виконує свої обов'язки. При цьому зазначає, що розмір щомісячних членських внесків значно завищений, про що вона постійно вказувала голові кооперативу. Відповідач сплачує членські внески, встановлені рішенням загальних зборів, при цьому заперечує проти сплати інших платежів. Вважає, що нарахована заборгованість не відповідає дійсності, а тому заперечує проти стягнення з відповідача вказаної суми.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГБК "Троєщина" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є членом Гаражно-будівельного кооперативу "Троєщина" та власником гаражного боксу АДРЕСА_2, що підтверджується ордером.

Відповідно до ст.. 8 Закону України "Про кооперацію" статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно із п. 5.2.1 Статуту ГБК, прийнятого на загальних зборах від 14.11.2015 року, член кооперативу зобов'язаний дотримуватися Статуту кооперативу і виконувати рішення загальних зборів та правління кооперативу.

Як визначено п. 5.2.4 Статуту, член кооперативу повинен своєчасно сплачувати членські внески, встановлені рішенням загальних зборів кооперативу.

Відповідно до Рішення загальних зборів ГБК "Троєщина" від 10.01.2015 року розмір членського внеску встановлений у розмірі: січень - 57 грн., з 01.02.2015 року - 65 грн.

Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 18.07.2015 року розмір членського внеску з 01.08.2015 року встановлений у розмірі 175, 00 грн. щомісячно.

14.11.2015 року на загальних зборах членів ГБК "Троєщина" затверджено кошторис кооперативу на 2016 рік та встановлено розмір членського внеску у розмірі 225, 00 грн. щомісячно.

Як встановлено при розгляді справи, відповідач ОСОБА_3 постійно користується гаражним боксом, але членські внески сплачує не у повному розмірі.

Станом на 01.12.2017 року, відповідно до розрахунку, наданого позивачем, борг відповідача становить 2455, 00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов ?язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов ?язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З урахуванням того, що відповідач не у повному обсязі виконує свої зобов'язання, як член кооперативу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення боргу є підставними та обґрунтованими.

Що стосується розміру боргу, що підлягає стягненню, то слід зазначити наступне.

Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку боргу, станом на 01.12.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 2455, 00 грн.

Але представником відповідача були надані суду квитанції про сплату щомісячних членських внесків, відповідно до яких вбачається, що розмір боргу відповідача перед позивачем становить 2188, 00 грн., враховуючи, що позивачем не був врахований один щомісячний платіж.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у розмірі 2188, 00 грн.

Що стосується заперечень відповідача проти позовних вимог, то слід зазначити, що вони судом до уваги не приймаються, оскільки рішенням загальних зборів був визначений розмір щомісячних членських внесків, у зв'язку з чим кожен член кооперативу зобов'язаний сплачувати внесок саме у встановленому розмірі.

У разі незгоди відповідача із розміром членських внесків чи рішенням загальних зборів, він має право на звернення до суду із відповідним позовом, а в разі визнання цих рішень недійсними - на відповідний перерахунок.

На даний час всі рішення загальних зборів є чинними, а тому підлягають виконанню.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Згідно із ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

З письмових матеріалів справи вбачається, що представництво позивача ГБК "Троєщина" у суді здійснював адвокат ОСОБА_1, повноваження якого були підтверджені довіреністю від 06.12.2017 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.

На підтвердження виконаних робіт представником позивача був наданий Акт прийняття наданих послуг від 08.05.2018 року, відповідно до якого визначено детальний опис робіт, виконаних адвокатом, необхідних для надання правової допомоги, у тому числі підготовка та подання позову, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових засіданнях.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію платіжного доручення № 92 від 25.05.2018 року на суму 5100, 00 грн. (призначення платежу - за правову допомогу у ц\с 754/16433/17, згідно акту від 08.05.2018 року).

Але при цьому слід зазначити, що при розгляді даної справи участь у судових засіданнях адвокат ОСОБА_1 приймав як представник за довіреністю. Крім того, подачу позовної заяви до суду ОСОБА_1 також здійснював не як адвокат, а як представник позивача за довіреністю.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.. 141 ЦПК України, надані представником позивача докази, суд вважає, що підстав для стягнення витрат на правничу допомогу немає, а тому у задоволенні даних вимог повинно бути відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 14, 509, 525, 526, 610, 623 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Гаражно-будівельного кооперативу "Троєщина" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Гаражно-будівельного кооперативу "Троєщина" заборгованість по сплаті членських внесків за період 2015-2016 років у розмірі 2188, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600, 00 грн.

У частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - Гаражно-будівельний кооператив "Троєщина", ЄДРПОУ 22906623, адреса: м. Київ, вул. Закревського, 28.

Відповідач - ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення виготовлений 12 липня 2018 року.

Головуючий: