Постанова

від 27.06.2018 по справі 635/4924/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

27 червня 2018 року

м. Київ

справа № 635/4924/16-ц

провадження № 61-6571св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідачі: садівниче товариство Руслан , ОСОБА_3,

представник садівничого товариства Руслан - Говоруха Євген Петрович,

представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналося садівниче товариство Руслан , на рішення апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кругової С. С., Міненкової Н. О., Пилипчук Н. П. від 14 листопада 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147- VIII від 3 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до садівничого товариства Руслан (далі - СТ Руслан ), ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та садовим будинком.

Позовна заява мотивована тим, що її батькам - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були членами СТ Руслан , належала земельна ділянка НОМЕР_1 у зазначеному товаристві, на якій було побудовано садовий будинок, насаджені садові дерева та ягідні кущі, нею була погашена заборгованість з оплати членсків внесків, побудована огорожа, в будинку проведено світло тощо. На початку 1990-х років до кожної ділянки була додана ще одна ділянка, на відстані приблизно 500 метрів, розміром 0,06 га без окремої нумерації з позначенням город .

У 2009-2010 роках СТ Руслан змінило статус додаткових земельних ділянок, зробило їх перерозподіл з наданням самостійної нумерації і права на будівництво та посадку дерев. Зокрема, ділянці НОМЕР_1 город був наданий № НОМЕР_2, на якій у 1989 році її батько заклав фундамент дачної будівлі з верандою. У 2014 році вона за кошти своєї сім'ї зробила на цій ділянці свердловину, відремонтувала фундамент, побудувала стіни, дах.

Протоколом правління СТ Руслан від 09 серпня 2008 року, за ініціативою її матері - ОСОБА_7, спірна земельна ділянка була оформлена на її брата - ОСОБА_3 Цим же рішенням на неї була оформлена ділянка НОМЕР_1 город (нині - № НОМЕР_2) з прийняттям її до членів товариства.

Оскільки ОСОБА_3 намагається приватизувати без її згоди спірну земельну ділянку та продати її в подальшому, то вона просила суд зобов'язати СТ Руслан змінити рішення правління від 09 серпня 2008 року та оформити виділення земельних ділянок НОМЕР_1 і № НОМЕР_2 по 1/2 частині кожної ділянки їй та ОСОБА_3; заборонити СТ Руслан і ОСОБА_8 без її згоди вчиняти будь-які дії, що порушують її право власності на побудований на ділянці НОМЕР_1 садовий будинок розташований у СТ Руслан у с. Глибоке Харківського району Харківської області.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області у складі судді Панас Н. Л. від 15 липня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано СТ Руслан змінити рішення правління від 09 серпня 2008 року та оформити виділення земельних ділянок НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 наступним чином: по 1/2 часток земельних ділянок НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, які розташовані в СТ Руслан у с. Глибоке Харківського району Харківської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Харківського районного суду Харківської області у складі судді Панас Н. Л. від 1 серпня 2016 року заборонено СТ Руслан і ОСОБА_3 без згоди ОСОБА_9 вчиняти будь-які дії, що порушують її право на побудований нею на ділянці НОМЕР_1 садовий будинок, розташований у СТ Руслан у с. Глибоке Харківського району Харківської області.

Ухвалюючи рішення та додаткове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є членами СТ Руслан і мають у ньому паї у вигляді земельних ділянок НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, то СТ Руслан слід спонукати до внесення змін до рішення правління від 09 серпня 2008 рок щодо розподілу земельних ділянок між ними.

При цьому оскільки ОСОБА_1 надала копії накладних та квитанцій на придбання різноманітних будівельних матеріалів її чоловіком, а також копію договору про надання їй безвідсоткової поворотної споживчої позики, то слід заборонити СТ Руслан і ОСОБА_3 без її згоди вчиняти будь-які дії, що порушують її право на побудований нею на ділянці НОМЕР_1 садовий будинок, розташований у СТ Руслан у с. Глибоке Харківського району Харківської області.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 15 липня 2016 року та додаткове рішення Харківського районного суду Харківської області від 1 серпня 2016 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не є членом СТ Руслан .У рішенні СТ Руслан від 09 серпня 2008 року зазначено , що слухали питання про прийняття нових членів до СТ Руслан всього було дев'ять заяв, але протокол не містить рішення правління щодо прийняття будь -кого до його членів. Також ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що членом товариства був її батько, потім матір , а тепер вони з братом.

У грудні 2016 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення і додаткове рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що сторони визнали, що вона і ОСОБА_3 є членами СТ Руслан , яке визнало її позов. Крім того, апеляційний суд з формальних міркувань скасував правильне по суті рішення, адже саме вона займалася благоустроєм указаних земельних ділянок.

У січні 2017 року ОСОБА_3 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначив, що належність ОСОБА_1 до членів СТ Руслан не має значення для вирішення спору в цій справі, як і визнання позову товариством, оскільки спір виник між ОСОБА_1 і ним. Крім того, звертаючись до суду з позовною вимогою про внесення змін до рішення СТ Руслан , ОСОБА_1 не зазначила, які порушення законодавства чи статуту було допущено товариством. У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду - без змін.

У січні 2017 року СТ Руслан подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заяву про приєднання до касаційної скарги, в якому зазначило, що саме ОСОБА_1 займалася благоустроєм указаних земельних ділянок, а ОСОБА_3 почав цікавитися ними після здійснених нею покращень. У зв'язку з викладеним СТ Руслан просило касаційну скаргу задовольнити, рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

06 лютого 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частиною першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди встановили, що відповідно до пункту 5 рішення СТ Руслан (кооператив) від 09 серпня 2008 року на засіданні правління заслухали голову товариства і були зачитані заяви про переоформлення ділянок і прийняття нових членів садового товариства. Всього було зачитано дев'ять заяв.

Згідно із заявою ОСОБА_7 земельна ділянка НОМЕР_1 була оформлена на її сина ОСОБА_3 і його прийнято до членів товариства.

Відповідно до заяви від 23 грудня 2009 року ОСОБА_3 не заперечував проти оформлення на його сестру ОСОБА_1 земельної ділянки НОМЕР_1 город , яка в свою чергу просить прийняти її членом садівничого товариства і переоформити на неї земельну ділянку НОМЕР_1 город .

Згідно з технічним паспортом на садовий будинок з надвірними спорудами НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, у СТ Руслан у с. Глибоке Харківського району Харківської області на земельній ділянці НОМЕР_1 був побудований садовий будинок з погрібом.

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до голови СТ Руслан із заявою про переоформлення розташованих у товаристві земельних ділянок НОМЕР_1 і № НОМЕР_2, їй та ОСОБА_3 в рівних частках по 1/2 частині кожному, посилаючись на те, що вона також брала участь у будівництві будинку.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 10 Закону України Про кооперацію членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. Відповідно до статті 11 цього Закону вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, належним чином дослідивши наявні у справі докази, дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки ОСОБА_1 не довела, що вона належить до членів садівничого товариства, і що їй, як члену товариства, було надано спірні земельні ділянки, то відсутні підстави для задоволення позову.

Отже, доводи касаційної скарги ОСОБА_1, до якої приєдналося садівниче товариство Руслан , висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, рішення апеляційної суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 410 , 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєдналося садівниче товариство Руслан , залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 14 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта