Рішення

від 12.07.2018 по справі 607/8003/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.07.2018 Справа №607/8003/18

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О.М.

за участю секретаря судового засідання Стрілкової М. С.

учасників справи

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 обласного геріатричного пансіонату до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмір 55017,68 грн..

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 26 серпня 2016 року в комунальну установу Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат , правонаступником якого є ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат поступив ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є особою з інвалідністю 1 групи, що проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв. 2 в смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області. ОСОБА_4 було зараховано до списків підопічних та з 27 серпня 2016 року поставлено на всі види забезпечення в пансіонаті.

Однак, зважаючи на те, що у ОСОБА_4 на момент поступлення в пансіонат, були родичі, які за законом зобов'язані його утримувати, 26 серпня 2016 року, а згодом 03 січня 2017 року між ОСОБА_4, його дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обласним геріатричним пансіонатом в особі директора ОСОБА_5 було укладено тристоронній договір №24, за умовами якого пансіонат зобов'язувався забезпечити ОСОБА_4 належні умови для проживання, соціально-побутового обслуговування та надання медичної допомоги, а його дочка ОСОБА_6 зобов'язувалась оплачувати виконавцеві вартість комплексу наданих послуг.

Всупереч вимогам вказаного Договору ОСОБА_6 неодноразово порушувала свій обов'язок щодо оплати вартості перебування в пансіонаті ОСОБА_4.

03 серпня 2017 року та 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 обласним геріатричним пансіонатом на адресу ОСОБА_6 було надіслано претензії з вимогами погашення наявної суми заборгованості. Відповідач ОСОБА_6 отримавши претензію від 12 жовтня 2017року, того ж дня особисто написала письмову заяву на директора пансіонату з проханням відстрочити погашення наявної заборгованості до кінця 2017 року. Однак, на момент подачі даної позовної заяви ОСОБА_6 не виконала свого зобов'язання щодо погашення боргу перед ОСОБА_2 обласним геріатричним пансіонатом.

Станом на 27 квітня 2018 року сума заборгованості за Договором про надання соціальних послуг за умови 100% відшкодування їх вартості № 24 від 03 січня 2017 року становить 55017,68 гривень. Зазначена сума боргу є остаточною і незмінною, оскільки на підставі рішення колегії департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації від 21 грудня 2017 року №40 Про надання ОСОБА_4 дозволу для переведення на повне державне забезпечення в ОСОБА_2 обласному геріатричному пансіонаті , з 29 грудня 2017 року ОСОБА_4 переведено з усіх видів забезпечення на умовах стовідсоткового відшкодування витрат за утримання на повне державне забезпечення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки у судове засідання відповідач суду не повідомив та не подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не з'явився у судове засідання, а тому суд може вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

У зв'язку з тим, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, не подав відзиву на позовну заяву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановив, справу вирішувати на підставі наявних у ній даних та доказів та ухвалити заочне рішення.

Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

У судовому засіданні встановлено, що 26 серпня 2016 року в комунальну установу Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат , правонаступником якого є ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат поступив ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є особою з інвалідністю 1 групи, що проживав ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв. 2 в смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області, що підтверджено витягом з паспортних даних ОСОБА_4, довідкою до акта огляду МСЕК від 11.01.2016 року.

Наказом комунальної установи Тернопільської обласної ради ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат від 26 серпня 2016 року №239 , ОСОБА_4 було зараховано до списків підопічних та з 27 серпня 2016 року поставлено на всі види забезпечення в пансіонаті.

26 серпня 2016 року, а згодом 03 січня 2017 року між ОСОБА_4, його дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обласним геріатричним пансіонатом в особі директора ОСОБА_5 було укладено тристоронній договір №24, за умовами якого пансіонат зобов'язувався забезпечити ОСОБА_4 належні умови для проживання, соціально-побутового обслуговування та надання медичної допомоги, а його дочка ОСОБА_6 зобов'язувалась оплачувати виконавцеві вартість комплексу наданих послуг , що стверджується договором №24 від 26 серпня 2016 року разом з додатком №1 та договору від 03 січня 2017 року разом з додатком №1 .

Відповідно до пункту 2.6. розділу 2 та підпункту 5.1.1. пункту 5.1. розділу 5 Договору від 03 січня 20і 7 року ОСОБА_6, як замовник, зобов'язувалась щомісячно до 10 числа поточного місяця вносити передоплату за надання послуг в розмірі, визначеному в Додатку до Договору .

Всупереч вимогам вказаного Договору про надання соціальних послуг за умови 100% відшкодування їх вартості № 24 від 03 січня 2017 року ОСОБА_6 не виконала свій обов'язок щодо оплати вартості перебування в пансіонаті ОСОБА_4.

03 серпня 2017 року та 12 жовтня 2017 року ОСОБА_2 обласним геріатричним пансіонатом на адресу ОСОБА_6 було надіслано претензії з вимогами погашення наявної суми заборгованості

Відповідач ОСОБА_6 отримавши претензію від 12 жовтня 2017 року, того ж дня особисто написала письмову заяву на ім'я директора пансіонату з проханням відстрочити погашення наявної заборгованості до кінця 2017 року.

Однак, ОСОБА_6 не виконала свого зобов'язання за договором щодо погашення боргу перед ОСОБА_2 обласним геріатричним пансіонатом.

Як вбачається з довідки про суму заборгованості за вказаним Договором від 27.04.2018 р . № 216 , сума заборгованості за Договором про надання соціальних послуг за умови 100% відшкодування їх вартості № 24 від 03 січня 2017 року становить 55017,68 гривень .

Рішенням колегії департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації від 21 грудня 2017 року №40, надано ОСОБА_4 дозвіл для переведення на повне державне забезпечення в ОСОБА_2 обласному геріатричному пансіонаті , з 29 грудня 2017 року ОСОБА_4 переведено з усіх видів забезпечення на умовах стовідсоткового відшкодування витрат за утримання на повне державне забезпечення, що підтверджується наказом ОСОБА_2 обласного геріатричного пансіонату №363 від 29 грудня 2017 року.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання - це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона виконавець зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що позивачем були надані послуги за договором про надання соціальних послуг за умовами 100 % відшкодування їх вартості на загальну суму 55 017,68 грн., а відповідач зобов'язався оплатити позивачу, а тому суд вважає, що слід задовольнити позов ОСОБА_2 обласного геріатричного пансіонату до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 обласного геріатричного пансіонату грошові кошти в розмірі 55 017,68 грн..

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 525-530, 901-903 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов ОСОБА_2 обласного геріатричного пансіонату до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 обласного геріатричного пансіонату грошові кошти в розмірі 55 017,68 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч сімнадцять гривень 68 копійок), та сплачений судовий збір в розмірі 1 762,00 грн. (тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів здати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 обласний геріатричний пансіонат , місцезнаходження: вул.. Зелена, буд. 15, с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03562589.

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 а кв. 2. М. Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повний текст рішення суду складено 12 липня 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_7