Ухвала

від 20.06.2018 по справі 755/9052/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/9052/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2018 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Марченко М.В., при секретарі Мізерній К.О., розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Сороки М.В. про арешт майна у №42017100000000561 від 12.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Сорока М.В. за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва прокуратури міста Києва Ладним І.О. звернувся до суду в рамках кримінального провадження №42017100000000561 від 12.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежилі будівлі - (літ.А) - 1674,40 кв.м., нежилі будівлі (літ.Б) - 162,60 кв.м., нежилі будівлі (літ.В) - 130,80 кв.м., загальною площею 1967,80 кв.м., реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 35940174, які перебувають на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою АДРЕСА_1, (перейменований з АДРЕСА_1), що на праві власності зареєстровано за ТОВ "Мунлайт Іст".

Мотивуючи клопотання, слідчий посилається на те, що службові особи військової частини (ВЧ 32536 - А 2917), за попередньою змовою групою осіб, а саме: службових осіб ТОВ "Інтеркас-Київ", адвокатського об'єднання "Лотюк і партнери" (перейменоване - адвокатське бюро Професіонал-99), ТОВ "СЕЛЛ", ТОВ "Мунлайт Іст", суддів Господарського суду міста Києва та арбітражних керуючих, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної, юридичної особи, в тому числі, прийняттям неправосудних рішень, відчужили у приватну власність державне нерухоме майно військового містечка - Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, (перейменована на провулок), що є землями оборони. Вказане відчуження відбулось без будь-якого погодження, відповідно до порядку, встановленого Кабінету Міністрів України.

Станом на даний час нежилі будівлі - (літ.А) - 1674,40 кв.м., нежилі будівлі (літ.Б) - 162,60 кв.м., нежилі будівлі (літ.В) - 130,80 кв.м., загальною площею 1967,80 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, належать ТОВ "Мунлайт Іст". Вказане нерухоме майно, в порушення вимог чинного законодавства, відчужене на користь вказаного товариства, яке перебувало на балансі військової частини (ВЧ 32536 - А 2917) Міністерства оборони України, за адресою: АДРЕСА_1.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Статтею 2 вказаного закону передбачено, що військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Крім цього, відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони", військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.

Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

Забороняється відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.

Також, відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування . Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом . Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.

Нежилі будівлі - (літ.А) - 1674,40 кв.м., нежилі будівлі (літ.Б) - 162,60 кв.м., нежилі будівлі (літ.В) - 130,80 кв.м., загальною площею 1967,80 кв.м., реєстраційний номер майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 35940174, які перебувають на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, (перейменований з АДРЕСА_1), що на праві власності зареєстровано за ТОВ "Мунлайт Іст", визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

За даним фактом було розпочато кримінальне провадження №42017100000000561 від 12.05.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про що внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, суд приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Разом з тим, згідно положень ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Разом з тим, згідно ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідності такого арешту.

Проте, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не в повній мірі виконані вищезазначені вимоги кримінально-процесуального законодавства та недостатньо наведено обґрунтування щодо необхідності накладення арешту на вищезазначене майно.

За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 170-172, 309, 369 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу прокуратури міста Києва Сороки М.В. про арешт майна - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: